Села можуть обернути наслідки пандемії на свою користь

Перегляди: 108
26.05.2020

Пандемія коронавірусу може стати каталізатором розвитку сільських територій. Такі висновки зробили науковці Інституту аграрної економіки.


Масова міграція українців внаслідок запровадження у світі карантинних заходів, пов’язаних із пандемією коронавіруса COVID-19, може сприяти розвитку сільських територій в Україні та прискоренню впровадження там інновацій, здатних зменшити негативний вплив наслідків карантину. Так вважає завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Мирослав Козак.


На його думку, цьому сприятимуть два чинники: вимушене повернення селян-заробітчан з-за кордону, а також приплив міських жителів, які на час карантину перебрались у село.


За різними оцінками, чисельність трудових мігрантів складає 1–2 млн українців, тобто 15% від всього сільського населення. Всі вони, отримавши досвід стандартів якості європейського життя, мають більш прогресивні погляди та власні вмотивовані потреби, а також володіють необхідним рівнем знань і навичок для створення нових бізнес-проектів вже на українських сільських територіях. 


– Такі люди, безумовно, можуть стати лідерами, здатними змінити сільський світогляд власним прикладом, адже конкретне село чи селище є їхньою домівкою, місцем проживання їх предків та дітей, – підкреслив експерт.


Крім того, на час карантину в село – до родинних домівок – перебралась частина міських жителів. 


– Наразі складно підрахувати точну кількість, проте можна виділити дві категорії населення, які залишаться в селі й після завершення карантину: люди, які втратили роботу в місті і проживатимуть в селі в цілях економії, а також спеціалісти, які вже зараз працюють дистанційно, – спрогнозував Мирослав Козак.


Як зазначив експерт, запровадження карантинних заходів прискорило існуючі тенденції дистанційної роботи, а також поширення її на нові сфери. Компанії та працівники вже вклали інвестиції у необхідне обладнання, інфраструктуру, програмне налаштування, а також здобули нових навичок. Після скасування карантину деякі підприємства свідомо залишать частину співробітників на дистанційному режимі.


– Нагальним завданням влади у сфері розвитку сільських територій є створення для цих груп людей необхідних преференцій, які стимулювали б їх створювати та розвивати бізнес саме в Україні, – наголосив Мирослав Козак. – Це дасть можливість запустити такі механізми розвитку сільських територій, які не лише зменшать негативний вплив наслідків карантину, але й матимуть довготерміновий ефект розвитку.


Основою таких змін, вважає науковець, мають стати інфраструктурні інновації з урахуванням викликів сьогодення.


Вже нині такі елементи інфраструктури як швидкісний інтернет, інтернет-банкінг, хмарні технології, інноваційні поштові служби дали змогу ефективно організувати велику кількість робочих місць вдома.


В першу чергу слід зосередити увагу на елементах інфраструктури, які формують комфортні умови проживання (роботи). Нині існує велика кількість інновацій, що можуть швидко, якісно та за помірну ціну вирішити будь-які організаційно-побутові питання.


– Таке покращення інфраструктури сприятиме і подальшому розвитку сільського туризму, який набуває нових перспектив, – зауважив Мирослав Козак. – Оскільки країни традиційного туризму після закінчення карантину не одразу відкриють кордони, 2020 року велика кількість населення України місцем відпочинку обере територію власної країни.


При цьому слід взяти до уваги, що цьогорічний турист – це не містянин, який максимально хоче втекти від міста і всіх його благ до «дикого» села, а скоріше навпаки – це люди, що звикли до використання благ цивілізації. Отже, виростуть і вимоги до якості помешкань, тобто до комфорту перебування, від задоволення яких у свою чергу залежатиме, чи надаватимуть українці перевагу відпочинку в Україні після завершення пандемії.


– Також інфраструктурні інновації сприятимуть збільшенню сфер диверсифікації зайнятості на сільських територіях та розвитку малого й середнього бізнесу з формуванням локалізованих закритих продовольчих ланцюгів – просування інноваційної концепції слоуфуд (slow food) та крафтового виробництва, – підсумував Мирослав Козак.


Інститут аграрної економіки

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений