Війна стримує реалізацію насіннєвого потенціалу України

Перегляди: 42
24.03.2022
Війна стримує реалізацію насіннєвого потенціалу України

В умовах російської агресії є загроза зменшення виробництва вітчизняного насіння. Про це попереджають науковці Інституту аграрної економіки.


– Експорт насіння зернових, олійних культур та цукрових буряків за 2021 рік склав 26,1 млн дол. США, що стало найвищим показником з 2013 року і на 40% перевищило обсяги 2020 року, – поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Олександр Захарчук.


За його словами, збільшенню обсягів експорту насіння цього виду агропродукції значною мірою сприяло визнання у 2020 році Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС. Внаслідок цього рішення вітчизняне насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Торік Україна вперше експортувала насіння до Німеччини, Румунії, Польщі, Франції та Угорщини.


– У структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза, обсяги поставок якої на зарубіжні ринки за 2021 рік у вартісному вимірі становили 17,3 млн дол. США, тобто дві третини від загального експорту насіння, – зазначив науковець.


У структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза


Найбільшими споживачами насіння кукурудзи стали країни СНД, які закупили його на суму 10,8 млн дол. США. Решту посівного матеріалу кукурудзи – 33% – імпортували країни – члени ЄС та інші європейські країни. Левова частина цього насіння надійшла до Білорусі – 4,2 тис. т на суму 8,2 млн дол. США, а також до Казахстану – 600 т на суму 1,2 млн дол. США, Угорщини – 481 т на 1,3 млн дол. США, Румунії – 458 т на 1,2 млн дол. США, Молдови – 365 т на суму 1 млн дол. США та Польщі – 340 т на 0,6 млн дол. США. Серед інших покупців є і Німеччина (195 т) та Франція (95 т).


Основним покупцем української насіннєвої пшениці у 2021 році став Ізраїль – 1,1 тис. т. Ще 515 т Україна продала до Швейцарії, 492 т – до Молдови, 264 т – до Чехії, 290 т – до Казахстану. Загалом торік було продано 2789 т насіння пшениці на 1,8 млн дол. США.


Також у 2021 році було експортовано 2375 т насіння сорго на суму 300 тис. дол. США, з яких 1346 т продано до Туреччини, 469 т – до Іраку, 200 т – до Кувейту, 95 т – до Ізраїлю. Зі 1142 т насіння жита 1133 т продано до Білорусі, решту – 6 т – придбала Німеччина.


Серед олійних культур лідером продажу є насіння соняшнику – 298 т на суму 2,3 млн дол. США. Ріпаку продали 44 т на 0,5 млн дол. США, а сої – 67 т на 0,1 млн дол. США.


Насіння соняшнику продавали у США – 82 т на 901 тис. дол. США, Австрію – 83 т на 560 тис. дол. США, Казахстан – 52 т на 221 тис. дол. США, Молдову – 39 т на 374 тис. дол. США, Францію – 26 т на 116 тис. дол. США та Румунію – 13 т на суму 133 тис. дол. США.


Насіння ріпаку торік купували лише Білорусь (42 т на 0,4 млн дол. США) та Молдова (2 т на 46,7 тис. дол. США), а сої – Азербайджан (33 т на 66 тис. дол. США), Казахстан (20 т на 28 тис. дол. США), Молдова (10,5 т на 15 тис. дол. США) та Білорусь (3 т на 3,3 тис. дол. США).


– Таким чином, за 2021 рік Україна експортувала на світовий ринок – у першу чергу, європейський – 14,1 тис. т насіння зернових культур та 0,4 тис. т насіння олійних культур, що є найкращим результатом за останні 10 років, – підкреслив науковець.


Причому, потенціал вітчизняного насінництва, який значно зріс за рахунок іноземних компаній, що працюють в Україні, лише набирає обертів.


– Однак в умовах російської агресії є загроза зменшення виробництва вітчизняного насіння, в першу чергу у зв’язку із скороченням площ насінницьких посівів, розміщених на території, де ведуться військові дії, використання частини їх для забезпечення продовольчих потреб в інших регіонах України, а також зменшення надходження інвестицій у галузь внаслідок війни, – зазначив науковець.


Отже, подальше нарощування потенціалу вітчизняного насінництва напряму залежить від якнайшвидшого припинення війни для успішного проведення посівної кампанії та нарощування обсягів виробництва насіння, підсумував Олександр Захарчук.


Інститут аграрної економіки


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений