Підготовка зерна до зберігання

Перегляди: 76
22.07.2022
Підготовка зерна до зберігання

Один з основних етапів у підготовці зібраного врожаю насіння чи зерна до зберігання передбачає кілька видів очищення зернової маси: попереднє, первинне та вторинне. Видалення домішок рослинних залишків (соломи, полови, насіння та вегетативних частин інших культур), різноманітних сміттєвих часток та мінеральних включень сприяє підвищенню якісних характеристик зерна під час його післяжнивного дозрівання, покращує аерацію зернової маси, запобігає збільшенню її вологості та усуває можливість ураження фітопатогенами.


Щоб якісно і з найменшими втратами зберегти зібраний урожай, необхідно враховувати фізіологічні процеси, які відбуваються в зерні та насінні різних сільськогосподарських культур до й під час зберігання. Найважливіші з них – дихання та післяжнивне дозрівання зерна


Жнива

У період післяжнивного дозрівання завершується синтез поживних високомолекулярних речовин, що є енергетичним запасом насіння. Прості органічні сполуки перетворюються на складні, такі як білки, жири та вуглеводи, водночас активна діяльність ферментів помітно знижується.


Пшениця

Порівнюючи із зерном у фазі воскової стиглості, не готовим до проростання, повностигле зерно (у твердій фазі) має високий потенціал схожості, що за сприятливих умов може призвести до його передчасного проростання. Щоб уникнути таких небажаних наслідків, слід забезпечити зерновій масі певну вологість і температуру зберігання.


Насіння зернових культур

Залежно від погодних умов зерно після збирання може мати різну вологість. Якщо цей показник перевищує критичну величину – 14% для хлібних злаків (іноді він може становити 30% і більше) та 8–10% для насіння олійних культур – потрібно здійснити сушку зернових мас. Таким чином вдасться знизити інтенсивність дихання зерна, яка залежить від температури навколишнього середовища, вологості та ступеня аерації зернової маси. Чим нижчою є температура зерна, тим менш активно відбуваються в ньому процеси дихання, і тим вищою є допустима вологість його зберігання. Наприклад, для зерна пшениці, за умови його зберігання при температурі, що дорівнює або близька до 0°С, вологість 17% не буде критичною й дозволить якісно зберегти весь урожай. 


Проросле зерно

Процес дихання в рослин під час їх росту й розвитку відбувається безперервно. Так само, як у клітинах самих рослин, дихальний процес здійснюється і в клітинах їх дозрілого насіння. Інтенсивне дихання призводить до втрати сухої маси зерна внаслідок витрати глюкози, що міститься в ньому, і ферментативного гідролізу крохмалю. В умовах вільного доступу повітря спостерігається аеробне дихання, яке полягає в окисленні глюкози з утворенням вуглекислого газу й води. 


Аеробне та анаеробне дихання зерна

Якщо ж кисень відсутній, відбувається анаеробне дихання. У цьому випадку глюкоза розщеплюється на вуглекислий газ та етиловий спирт. 


Обидва види дихання супроводжуються виділенням значної кількості тепла, що призводить до самозігрівання зерна й може дуже негативно вплинути на його зберігання. Чим інтенсивніше протікає цей процес, тим вищим є ризик виникнення самозігрівання: тепло й волога, що виділяються, накопичуються в міжзерновому просторі, підвищуючи вологість і температуру зернової маси, а вуглекислий газ гальмує дихання зерна та водночас пригнічує життєдіяльність мікрофлори. При цьому аеробні процеси переходять в анаеробні, які супроводжуються виділенням етилового спирту, а він своєю чергою згубно впливає на ступінь схожості зерна.


Необхідно знати, що в разі активного надходження повітря в такі маси (внаслідок перемішування, перелопачування) інтенсивність дихання зерна різко збільшиться й супроводжуватиметься рясним виділенням і накопиченням вологи й тепла. Через це може відбутись сильне та неконтрольоване самозігрівання зерна. Тому, щоб уникнути пошкодження врожаю під час його зберігання і з метою безпеки надзвичайно важливо забезпечити низьку інтенсивність дихання зернової маси.


Найбільш поширеними в сучасних технологіях зберігання зерна методами підготовки є вентилювання та сушіння. Щоб зменшити вологість зернової маси, її обробляють потоком сухого, теплого повітря, температура якого знаходиться в межах +40...55°С. Застосування більш високих температур може спричинити перегрів зерна та призвести до втрати його життєздатності. За допомогою вентилювання й просушування вологість зерна знижується до 14–15%. 


Очищення та сушка зерна

Через неоднорідність зернової маси, що містить як цілі, так і подрібнені, а також різні за розміром зерна, розподіл вологості в ній відбувається нерівномірно, що також створює несприятливі умови для якісного зберігання. Пошкоджені, дрібні, недозрілі, суховійні чи морозобійні зерна відрізняються підвищеною активністю дихального процесу. Крім того, вони інтенсивніше адсорбують вологу, внаслідок чого сприяють розвитку хвороботворних мікроорганізмів. Усувають таку проблему шляхом сортування зерен (трієруванням, пневмосортуванням тощо).


Зерносховище

З метою запобігання зараженню зерна патогенами або пошкодженню його під час зберігання різними шкідниками, проводиться профілактичне оброблення та знезараження зерносховищ, обладнання, транспорту, тари тощо. Ретельне прибирання прилеглих територій, видалення залишків зернового пилу, зерновідходів, бур'яну, а також можливих джерел пиття для гризунів допоможуть захистити сховища із зерном від можливого спричинення збитків.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений