Кури м'ясної породи «Корніш» (Cornish)

Перегляди: 27
10.01.2022
Кури м'ясної породи «Корніш» (Cornish)

Кури м'ясного напрямку породи корніш, відомі ще як корнуельські кури, були виведені в середині ХIХ сторіччя в Англії й стрімко здобули популярність у птахівників завдяки своїй надзвичайно високій м'ясній продуктивності. 


Започаткував створення нової породи сер Уолтер Гілберт з Бодміна (графство Корнуолл) ще в далекому 1820 році, для чого схрестив місцевих бійцівських курей з представниками азійських порід (малайські бійцівські та азіль  індійські бійцівські кури).


Відпочатку Гілберт прагнув отримати породу витривалих бійцівських курей (спеціально для розваги англійської знаті), але результат його повністю розчарував, оскільки півні корніш мали зовсім не войовничий характер. Проте птахівники графств Корнуолл і Девоншир продовжили роботу селекціонера, бо виведені Гілбертом кури мали цілу низку інших переваг, а саме: високу м'ясну продуктивність, витривалість і невибагливість. Щоправда, корнуельські кури не набули широкого поширення через їх невисоку несучість, тонку яєчну шкаралупу та довготривалість у дозріванні курчат, внаслідок чого використовувати породу для вирощування у промислових об'ємах  було недоцільно.


Кури корніш.png

Тим не менш, робота над вдосконаленням нової породи продовжувалась, і в 1898 році Корніш потрапив до Американського стандарту якості, як порода, здатна забезпещити рекордно швидкий приріст соковитого, ніжного та корисного курячого м'яса.


До того ж, як виявилось, корнуельські кури гарантовано передають потомству здатність до високої м'ясної продуктивності, тому згодом породу стали широко використовувати в селекційній роботі, для виведення міжпородних гібридів або кросів (від англійського cross, тобто «схрещування»).


Внаслідок схрещування курей корніш з курми породи білий плімутрок, яким властива висока скоростиглість, послідовникам Гілберта вдалось отримати чудовий гібрид, здатний демонструвати значний приріст ваги в найкоротші строки та чудове за смаковими якостями куряче м'ясо. Так з'явились всесвітньовідомі м'ясні бройлерні кури (від англійського broil, що перекладається як «смажити на вогні»).


У 1910 році порода отримала назву Cornish (в перекладі – мешканець графства Корнуолл).


Курка корніш.jpg

У 1959 році представників цієї породи завезли до Білорусі та в Казахстан, де в подальшому й розвивалось промислове виробництво корнішів.


На сьогодні чистопородних курей вже не вирощують в промислових об'ємах. Натомість її кроси й гібриди є лідерами за популярністю серед інших курей м'ясного напрямку.


Переваги породи


Вага пеівника

До 4,5 кілограмів

Вага курочки

Понад 3 кілограми

Акліматизація та адаптація

Високі

Смакові показники м'яса

Високі

Несучість

До 160 яєць на рік

Вага яйця

5560 грамів

Колір яєчної шкаралупи

 Від кремового до коричневого

Виживаність та витривалість курчат

Висока

Інстинкт насиджування

Високий

 

Курочки корніш у віці семи тижнів вже мають вагу до двох кілограмів. До того ж ця птиця невибаглива до умов утримання, її можна вирощувати в клітках та годувати цілком звичайними кормами. 


М'ясні кроси та гібриди породи корніш.jpg

Статевої зрілості корніші досягають у віці від семи до дев'яти місяців, а висока продуктивність зберігається в них до трьох років.


Недоліком породи є схильність дорослих курей до ожиріння, що значно погіршує смакові характеристики м'яса та знижує несучість, тому надмірно годувати птицю не бажано. Крім того, курчата корнішів (втім, як і решти м'ясних порід) досить повільно формують пір'яний покрив (оперення).


Вадою породи є також низьке виведення молодняка – з яєць, закладених в інкубатор, вилуплюється лише 70% курчат.


Опис породи корніш


На вигляд кури цієї породи мають характерний бійцівський екстер'єр. Тулуб і груди птахів м'язисті, широкі, масивні. Шия коротка, дзьоб короткий, жовтого кольору, з темнішим кінцем. Гомілки голі, ноги міцні, короткі, широко поставлені. Хвіст короткий. Очі оранжеві. Оперення здебільшого біле, але зустрічаються різні колірні різновиди (з темним, сіро-блакитним пір'ям). Інші пір'яні забарвлення (палеве, крапчасте, червоне та інші) зустрічаються досить рідко. Створений також карликовий різновид породи (бентамки).


Кури корніш.jpg


Утримання та догляд за породою


Як вже зазначалось, кури корніш досить невибагливі до умов утримання та годування. Раціон живлення в них нічим не відрізняється від корму для звичайних курей. Молоді курочки достатньо витривалі, вони швидко набирають вагу й демонструють середній рівень несучості.


Кури корніш.jpg

Слід зважати, що впродовж перших двох тижнів життя курчата дуже чутливі до температурного режиму, тому потрібно в місці їх утримання підтримувати температуру близько +30°С. Це пов'язано з досить тривалим періодом оперення в курчат, тому переохолодження може бути для них згубним.


Щодо решти, то ці птахи не створюють жодних проблем. Молоді півники спокійні, хоча іноді задираються один з одним (дає про себе знати родовід цієї породи).


Годувати птицю бажано зерном (пшеницею, ячменем, кукурудзою) та комбікормом. Як прикорм, необхідно обов'язково давати курям нарізані овочі, коренеплоди (бажано відварені) і зелень (кропиву, кульбабу та інші трави).


Півень корніш.jpg

До раціону курей необхідно додати також крейду та риб'ячий жир, які забезпечать їх необхідними мікроелементами та вітамінами.


Важливим фактором міцного здоров'я курочок є наявність чистої та свіжої води.


Кури породи корніш мають доброзичливий характер і ведуть малорухливий спосіб життя, але за наявності місця для вигулу стають більш «м'ясними», оскільки завдяки прогулянкам на свіжому повітрі, скорочується кількість жиру, і м'ясо курочки набуває більш товарного вигляду, покращуються його смакові якості.


Поділитись в соцмережах:

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений