Сірий велетень – українська порода кроликів

Перегляди:  37 07.04.2022  


Сірий велетень - українська порода кроликів

У світі створено значну кількість дуже продуктивних кролячих порід, більшість з яких є цінними породами зарубіжної селекції. Але в наших умовах, через особливості клімату та кормової бази, вони не можуть повною мірою продемонструвати свої унікальні господарсько цінні характеристики. Така ситуація викликала необхідність виведення своїх, вітчизняних порід.

 

Зазвичай породи створюються із застосуванням різних методів. Деякі з них виводяться шляхом тривалої, цілеспрямованої селекції існуючого місцевого поголів’я. Інші – за участю вже існуючих порід, шляхом їхнього схрещування з подальшою селекцією отриманого потомства.

 

Саме для задоволення потреб у породі з високим рівнем пристосованості до регіональних кліматичних та кормових особливостей була створена українська кроляча порода сірий велетень. Вивели її на базі місцевої популяції безпородних кроликів та завезених у нашу країну представників однієї з найкращих світових кролячих порід фландр.


Робота проводилася колективом звірівницького господарства «Петровський», що в Полтавській області, в період з 1946 по 1952 роки. Місцевих кролиць парували з самцями породи фландр, а отримане від них потомство вирощували в сприятливих умовах і знову парували з чистопородними фландрами. Нащадків другого покоління розводили «в собі» і вже з їхнього потомства відбирали для подальшого розведення та формування породи особин, що найбільше відповідали наміченим продуктивним цілям.

 

Кріль породи фландр

Внаслідок здійсненої племінної роботи було отримано нову породу, яка за продуктивністю дещо поступається чистопородним фландрам, проте набагато краще пристосована до умов утримання та клімату в Україні.

 

Сірий велетень поєднав у собі цінні господарські якості своїх породистих та безпородних предків. Він успадкував від фландрів чималі розміри, виражені м’ясні характеристики, високу енергію зростання, а від місцевих кроликів – неабияку плодючість, відмінні батьківські якості, невибагливість, гарну пристосованість до кліматичних умов і особливостей кормової бази.

 

Ця порода надзвичайно швидко здобула популярність серед численних кролівників-аматорів. Із кількох спеціалізованих ферм (звірорадгоспів «Петровський» у Полтавській області, «Червона поляна» в Кіровоградській області, «Промінь» у Татарстані, «Еліта» й «Дубки» в Криму та інших), де її розводили, вона поширилася в домашніх присадибних господарствах, завдяки чому стала дуже численною.

 

Окраси сірого велетня

Спочатку селекція породи здійснювалась у напрямку м’ясо-шкуркової продуктивності тварин, але в процесі її подальшого розведення кролівники більше уваги стали приділяти живій масі кроликів, причому часто не на користь якості хутра. Таким чином, поступово якість шкурок за багато років помітно погіршилася.

 

Кролі породи сірий велетень – це чималі тварини міцної або змішаної міцної-грубої конституції. Шкіра в них тонка, еластична, з помірно розвиненою підшкірною клітковиною. Статевий диморфізм досить добре помітний – самці більші й масивніші за самок. Жива маса дорослих кролів-самців становить 5–6 кг, кролиць – від 4 до 5 кг. Кращі представники породи здатні набирати вагу до 7–7,5 кг.

 

Сірий велетень

Тіло в сірого велетня округле, довгасте, м’язисте, з масивним кістяком. Довжина його досягає від 60 до 75 см. Голова велика, в деяких тварин важка. Очі великі, овальної форми, зіниці сірі. Вуха стоячі, рухливі, великі, довгі й широкі, в дорослих особин їх довжина сягає до 12,5–15 см.


Шия середня завдовжки, мускулиста, низько поставлена. У дорослих самок на передній стороні шиї є шкірна складка. Загривок широкий, роздвоєний. Груди широкі та глибокі. Спина довга, широка, м’язиста. Круп широкий, м’язистий. Живіт компактний, підтягнутий. Кінцівки товсті, міцні, мускулисті, правильно поставлені. Кігті темно-сірого або чорного кольору. Хвіст короткий, вертикально поставлений.


Хутро середньої довжини. Остьові волоски жорсткі, блискучі. Підшерстя густе і м’яке. Густота хутра: на 1 см2 шкіри знаходиться близько 14000 шерстинок, і на 1 остьовий волосок припадає 16–20 пухових (тобто надзвичайно мало). Типовий окрас – агуті (сіро-заячий), кенгуровий (буро-сірий), темно-сірий з металевим відтінком, сіро-блакитний.

 

Сірий велетень

У 1972 році з’явились кролики з жовтаво-золотистим забарвленням хутра. Щільність хутра в них значно менша, ніж у тварин з класичним окрасом. На 1 см2 шкіри кроликів із золотистим окрасом розташовуються 11,5–12 тисяч волосків.

 

До того ж варто зазначити, що в усіх кольорових варіацій сірого велетня густота хутра на різних ділянках тіла є нерівномірною. Недостатня густота шерсті на підошвах ніг, у разі утримання поголів’я на сітчастих підлогах, спричиняє хронічні дрібні травми шкіри і дерматит.

 

Сірий велетень має високу відтворювальну здатність. Вперше парувати молодняк можна у віці 5,5–6 місяців, після завершення їхнього власного розвитку. Протягом року від кролиці отримують кілька окролів, від 4 до 6, залежно від особливостей технології утримання. За один окрол самка приносить 6–8 повноцінно розвинених кроленят вагою 75–83 г.

 

Кролики породи сірий велетень

Майже всім кролицям властивы добре виражений батьківський інстинкт і висока молочність, завдяки чому практично всі кроленята виживають, швидко ростуть і розвиваються. Молодняк сірого велетня придатний для бройлерного способу відгодівлі та отримання в найкоротші терміни надзвичайно ніжної кролятини.


Залежно від вгодованості кроликів та їхнього віку забійний вихід тушок сірого велетня складає від 55% до 61%. М’ясо, отримане від молодняка, дуже ніжне, легко перетравлюється людським організмом, проте дещо водянисте, тоді як м’ясо дорослих кролів – щільне, з високими смаковими якостями.


Від сірого велетня отримують чималі шкурки (площею 2500–3000 см2) середньої якості. Хутро сірого велетня використовують в натуральному вигляді або після фарбування, а також для імітації більш цінних видів хутра.

 

Сірий велетень

Кролики сірого велетня придатні для розведення як у присадибних кролефермах, так і у великих звірівницьких господарствах. Наразі їх розводять переважно на приватних фермах різної величини в Україні та сусідніх країнах. Племінна робота спрямована на подальше покращення м’ясних характеристик і покращення якості шкурок по густоті хутра та рівномірності його густоти на різних ділянках.



Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*