Інфекційний стоматит і парша в кролів. Методи лікування

Перегляди: 61
11.07.2022
Інфекційний стоматит і парша в кролів. Методи лікування

На продовження теми кролівництва буде корисно розповісти ще про дві хвороби, з якими останнім часом все частіше мають справу кролівники-практики.


На власній кролефермі можна навчитися попереджати появи багатьох таких захворювань шляхом виконання звичайних методів профілактики (дотримання чистоти, проведення регулярної дезінфекції, побілки приміщення негашеним вапном, дезінсекції, дератизації тощо; більш детально можна дізнатись про це в попередній статті) або справлятися з ними з мінімальними втратами.


Багато хто з власників кроликів, ймовірно, мали справу з хворобою, відомою у ветеринарії як інфекційний стоматит. Серед кролівників її ще називають «мокрець» або «мокра мордочка». Слід зазначити, що це захворювання лікується досить успішно, а лікування не дуже дорого. Виявляється інфекційний стоматит досить яскраво, тобто уважний господар не може його не помітити. А ось вчасно виявити симптоми дуже важливо, тому що від цього залежатиме успіх лікування.


А тепер про все детально.


Стоматит – це запалення слизової оболонки ротової порожнини. Інфекційний – бо причиною його виникнення є вірус. Найчастіше вражається цим захворюванням молодняк у віці до трьох-чотирьох місяців, але може також захворіти якась невелика кількість і дорослого поголів'я, хоча хвороба в дорослих особин протікає набагато легше й швидше.


Хвороби кролів

Інфекційний стоматит має надзвичайно високий ступінь інфікування, тому хворих кролів необхідно негайно ізолювати. Вірус виділяється із зараженого організму разом з рідинами: кров'ю, слиною, сечею, сльозами, носовими виділеннями. Ці виділення потрапляють у корм, на шерсть тварин, підлогу, стінки кліток і здатні заразити інших, ще здорових кролів. Якщо не вдаватись до необхідних дій, то вірус швидко пошириться по всій фермі, і тоді доведеться лікувати майже все поголів'я, що обійдеться набагато дорожче та набагато клопітніше.

  

Як підтверджує практика, з дорослих тварин хворіють ті, що виснажені неправильним годуванням (через нестачу поживних речовин чи незбалансованість раціону живлення) та поганими умовами утримання (бруд, вогкість, протяги тощо). Хворіти насамперед можуть також і кролиці, що піддаються інтенсивній господарській експлуатації (ущільнені окроли, численний приплід у гнізді).


Якщо кролів не лікувати, то смертність молодняку сягатиме від 20 до 70%, а тварини, що виживуть, відставатимуть у рості від однолітків, а на їх відгодівлю знадобиться більше часу й корму. Без своєчасного лікування відсоток тих, хто виживе, залежатиме від загального стану кожного окремого організму, його резистентності та умов утримання. Серед дорослого поголів'я виживаність практично стовідсоткова, проте технологічний процес вирощування на кролефермі зміниться, строки окролів-забоїв будуть порушені. А це завдасть збитків вашій домашній економіці.


Інфекційний стоматит у кролика    

Звідки ж може взятись на вашій фермі ця хвороба?


Інфікування може статися безпосередньо від хворого кролика, або внаслідок прямого контакту кроля з твариною-носієм хвороби. Та зазвичай відбувається воно опосередковано й непомітно – через заражені виділеннями переносників стоматиту корми, воду, підстилку, предмети догляду, інвентар тощо. Переносниками інфекційного стоматиту найбільше часто є ваші дорослі кролі, які перехворіли раніше й залишились носіями, дикі гризуни, бродячі тварини, іноді птахи.


Як виявляється ця хвороба? 


З моменту зараження до перших, помітних господареві симптомів проходить від двох до чотирьох діб. Спочатку кроленята втрачають свій звичайний апетит, але ще зберігають рухливість. У цей час на слизовій оболонці язика, на верхній губі та по беззубому краю в них з'являються маленькі, білі пухирці. Трохи згодом вони зливаються в суцільний наліт. Через кілька діб цей наліт жовтіє, потім буріє і починає відшаровуватись. На місці слизової оболонки язика й ротової порожнини з'являються осередки ерозії.


На другий-третій день хвороби кроленята втрачають рухливість, повністю припиняють їсти та пити воду. В них з'являється ефект «мокрої мордочки» внаслідок того, що тваринки не можуть ковтати власну слину. Згодом слиновиділення у хворих кроленят посилюється (організм намагається змити збудника), через це в них мокріє не лише мордочка, а й передня частина шиї, підгрудок та передні лапи. Пригнічення в тваринок прогресує. Настає зневоднення, слини виділяється менше, а шерсть на лапках, підгрудку, шиї склеюється і зсихається у вигляді злиплих пасомок. Кроленята на цей час дуже виснажені і втрачають до половини своєї початкової ваги. У важких випадках вони можуть загинути без лікування на четвертий-п'ятий день.


Захворювання в кролів   

Як же діяти кролівнику в такій ситуації? 


Насамперед  не втрачати пильності, уважно придивлятись до своїх кролів, і якщо щось викликає сумніви, то не зволікати, а звернутись до фахового ветеринарного лікаря. Це найефективніший спосіб дії. Фахівців вистачає. Якщо місцевий лікар чомусь не може допомогти вашим вихованцям, то потрібно звернутись до консультантів фірм, які торгують ветеринарними препаратами (їх контакти можна легко дізнатись у працівників ветеринарних аптек). Але якщо ви з якоїсь причини вирішили лікувати тварин самостійно, то зазвичай допомагає певний алгоритм дій, наведений нижче.


Хворих кроленят відокремлюємо від здорових. Бажано перенести їх до іншого приміщення (подалі від решти поголів'я). Добре було б мати окремий сарай для карантинних цілей. Якщо інфіковане кроленя ще перебуває під кролематкою, то переносимо всіх: і хворих, і клінічно здорових (вони найімовірніше теж заражені, але ще перебувають в інкубаційному періоді), і саму кролематку.


Лікуємо також увесь молодняк. Хворих тваринок годуємо легко засвоюваними, м'якими кормами. Відмінно підійде сіно люцерни (листочки), кормовий або звичайний кавун, пророщене зерно ячменю, пшениці.


Кожному хворому кролю двічі на день всипаємо по 0,20,3 г порошка чистого стрептоциду. Стрептоцид не впливає на сам вірус, але він знищує супутню патогенну мікрофлору в ротовій порожнині тваринки, що значно полегшує її стан.


Ліки можна купити у ветеринарній аптеці. Тільки не подрібнюйте таблетку звичайного стрептоциду. Вона складається з діючої речовини-стрептоциду та формоутворюючої – крейди. Якщо її розмолоти, то самого стрептоциду там буде менше, ніж нам потрібно для лікувального ефекту.


Один раз на день за допомогою шприца (без голки) зрошуємо ротову порожнину кроля розчином пеніциліну з розрахунку по  0,1 г препарату на кожну особину. Спершу флакон розводимо 5 мл холодної перевареної води і на одного кроля витрачаємо 0,5 мл приготованого розчину. Флакона вистачає приблизно на 10 кроленят. У важких випадках можна проколоти кролів пеніциліном: дорослим вводять по 710 тис. ОД, а молодняку достатньо по 5 тис. ОД. Покращення стану тваринок можна спостерігати вже наступного дня, а повне одужання настає в них через два-три дні.


Кролі, що перехворіли на інфекційний стоматит, назавжди залишаються носіями цієї хвороби. Для подальшого розмноження вони не годяться, тому що їх потомство, вірогідно, теж хворітиме на цю хворобу. Таких тварин краще відгодувати та використати на м'ясо.


Поки відбувається лікування хворих кролів в ізоляторі, в самому кролятнику необхідно провести прибирання, дезінфекцію та біління негашеним вапном. Особливо ретельної дезінфекції потребують клітки тваринок, що захворіли на інфекційний стоматит та безпосередньо сам інвентар, який використовувався в кролятнику. І здоровим кролям, і хворим впродовж трьох днів додаємо у питну воду розчин йоду (5 мл на 10 л води). 


Після проведення усіх цих заходів вдається подолати хворобу. М'ясо як хворих, так і перехворілих тварин можна вживати після термічної обробки без будь-яких обмежень.


Інше захворювання, яке стало час від часу з'являтись у кролефермах і про яке необхідно розповісти  це паршаПроблема не смертельна, проте неприємна, оскільки становить небезпеку для людини. Якщо не бути обережним, то цілком можна заразитись від хворого кролика. Збудником хвороби є мікроскопічний грибок. Як і всі грибки, він надзвичайно життєстійкий.


Причиною виникнення цього захворювання в кроликів на фермі можуть бути бродячі тварини (кішки, собаки), кровосисні комахи та гризуни-шкідники. Ізоляція в глухому шеді та своєчасна дератизація успішно запобігає виникненню цієї проблеми. Парша частіше вражає шкіру навколо очей, вуха, ніс та лапи кролика. На цих ділянках з'являються дуже дрібні пухирці сірого кольору. Згодом вони збільшуються та зливаються між собою. На поверхні цих осередків утворюється кірка з пилоподібним нальотом світлого відтінку. Це спори. Вони є найбільш небезпечними з огляду на подальше зараження (для здорових особин).


Парша в кролів

Якщо парша вразила не надто цінних в племінному сенсі особин, і якщо їх небагато (а саме так парша і починається, з однієї-двох тваринок), то найдоцільніше їх просто забити та утилізувати, якнайменше контактуючи з тушкою. Клітки, в яких знаходились хворі особини, доцільно обробити паяльною лампою або газовим пальником, побілити та залишити на деякий час порожніми під прямим сонячним промінням. В іншому кролятнику проводимо дезінфекцію їдким натром. І теж білимо. Це найшвидший, найдешевший та найефективніший шлях вирішення проблеми, доведений практичним досвідом та економічними міркуваннями. Ветеринарна наука та гуманність пропонують вирішувати цю проблему інакше.


Парша   

Якщо наведений спосіб вас не влаштовує чи тваринки є дуже цінними, можна спробувати їх лікувати. Але тут виникає неабиякий ризик поширити паршу на значну частину поголів'я.


Так само, як і в разі виникнення всіх заразних хвороб, слід терміново відокремити хворих осіб від решти стада. Особливо це необхідно зробити, якщо кролеферма досить чисельна. Знову стане в пригоді невеликий сарайчик-ізолятор, про який згадувалось вище. У ньому заражені тваринки житимуть впродовж усього часу лікування та ще не менше місяця після одужання.


У випадку з цією та подібними заразними хворобами, що становлять небезпеку для людини, необхідно виділити спеціальний комплект одягу, взуття та інвентарю для обслуговування хворих тварин, а також використовувати одноразові рукавички для проведення всіх лікувальних маніпуляцій.


Парша

Тепер конкретно, як слід діяти.

Садовимо кролика на рівну поверхню. Уражені ділянки та шкіру навколо них добре вимиваємо зеленим милом. Зелене мило – це спеціальний засіб, до складу якого входить суміш калійних солей жирних кислот. Для нас воно цінне тим, що має виражену протигрибкову дію та розм'якшує кірки, утворені паршою. Після цього уражені місця протираємо 10%-им саліциловим спиртом та рясно обробляємо розчином йоду. Після висихання змащуємо маззю «Ям» або 10%-им розчином мідного купоросу на лізолі, або 10%-им розчином креоліну чи 10%-ою саліциловою маззю.

Такий курс лікування повторюємо щоденно або через день до повного одужання. Є й інші препарати: «Фукузан», «Ніфіміцинова мазь», «Мікосептин», «Нітрофунгін», «мазь Ваганова», «Унісан». Але власного досвіду використання цих препаратів не маю, тому рекомендацій щодо їх ефективності дати не можу.  

Кроликів на весь період лікування та карантину після одужання необхідно забезпечити повноцінним годуванням. Як допоміжний засіб, не зайвим буде використати препарати для стимулювання імунітету, а також вітамінні добавки. Хороші результати дає застосування препаратів «Гамавіт» та «Нуклеопептид».

Залишки корму та підстилку з кліток хворих на паршу тварин необхідно щодня видаляти та спалювати.


Після такого комплексу лікувально-профілактичних заходів парші зазвичай вдається позбутися.


Вдалого вам кролівництва!

 
Віталій Чугуєвець 


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений