Хороша молочна корова цінувалася господарями з давніх-давен. Не втратила вона свого значення і в наші дні. Власна корова у господарстві забезпечує сім’ї можливість отримувати щодня свіжі, натуральні молочні продукти. Найважливішим показником сучасної корови є її висока молочна продуктивність, яка залежить від багатьох чинників. Окрім спадковості та генетичних породних задатків тварини, великий вплив на її майбутню молочну продуктивність має те, як здійснювалось роздоювання корови-первістки після отелення.
Найінтенсивніше корова виробляє молоко у перші три місяці лактації (лактація – це процес утворення та відведення молока з молочних залоз). І за умови правильного поводження господаря з твариною кількість молока, продукованого коровою за добу, можна збільшити.
Якщо узагальнити формулювання, то процес роздоювання полягає у створенні максимально сприятливих для фізіології тваринни умов, за яких організм корови зможе всі свої сили направити на виробляння молока з поступовим збільшенням його кількості. Як же створити такі умови та закласти фундамент майбутньої продуктивності вашої корови? Про це йтиметься у нашій статті.
Насамперед слід мінімізувати ризики, які можуть перешкоджати досягненню поставленої мети. Під час вирішення цього завдання і господар, і тварина взаємопов’язані, вони є однією командою, оскільки безпосередня участь людини надзвичайно важлива, і за своєю значущістю вона не поступається решті чинників.
За місяць-півтора до отелення необхідно поступово привчати первісток до шуму працюючого доїльного апарату і дотиків людини до вимені. Молода тварина легше адаптується до нового режиму дня і спокійніше реагує на подібні подразники, якщо поруч знаходяться корови, доїння яких здійснюється в її присутності. Гормони стресу помітно знижують удої та молоковіддачу під час доїння, а такі дії допомагають мінімізувати вплив стресу на нервову систему молодої корови після отелення.
Годування тварин має бути достатнім, але таким, щоб воно не призводило до надмірної ваги та ожиріння. Оптимальний варіант, якщо стан вгодованості нетелей відповідає середньому рівню.
Раціон нетелі вагою близько 450 кг перед отеленням слід складати таким чином, щоб за поживністю він становив 7,5–7,8 кормових одиниць, містив 30–35 мг каротину та був би збалансований за рештою компонентів. На кожну кормову одиницю має припадати 100–110 г придатного до перетравлення протеїну, співвідношення цукру до протеїну повинно складати 0,8 : 1, а співвідношення кальцію до фосфору – 10 : 7.
Влітку основним кормом повинна бути свіжа трава, яку нетелям слід вживати досхочу. А от концентровані корми обмежуються кількістю 1–1,5 кг на день. Взимку орієнтовна структура раціону виглядатиме приблизно так: злаково-бобове сіно 30–40%, силос чи сінаж 20–30%, соковиті корми – близько 30%, концентрати – до 10%.
Вгодованим телицям можна не згодовувати концентрати, а худим – збільшити до 2 кг. Якщо у тварини з’являється значний передродовий набряк вимені, то частку соковитого та концентрованого корму слід скоротити чи зовсім виключити їх з раціону. В окремих випадках доводиться обмежувати напування.
Як вітку, так і взимку неабияке значення для збереження здоров’я тварин та профілактики затримки посліду має щоденний активний моціон. Щоб фізіологічні процеси в організмі матері та розвиток плоду відбувались правильно, нетелі повинні проходити не менше 10 км на добу.
Для профілактики порушення обміну речовин і виникнення у тварин після отелення кетозу потрібно за 10 днів до отелення і впродовж 10–15 днів після нього згодовувати кожній телиці щодоби по 200 г пропіленгліколю.
Для профілактики післяродового парезу, за тиждень-два до очікуваного отелення (прогнозувати його точну дату неможливо) рекомендую використати препарат «Кальфосет». Його загальну дозу 100 мл вводять внутрішньом’язово, поступово, невеликими порціями, у кількох місцях (не в одній точці). Персоналу з обслуговування чи господареві дуже важливо ще до отелення знайти контакт з нетіллю та отримати довірливе ставлення з її боку.
Одразу після отелення корову слід здоїти. Перше доїння зазвичай проходить спокійно. Молода корова перебуває у стані розгубленості і під впливом стресу, тому майже не звертає уваги те що, що її доять. Під час наступного доїння вона зазвичай намагається ухилятись від дотиків (у цей період її вим’я є болючим), може сильно пручатися, бити ногами.
Трапляються випадки пошкодження коровою доїльного обладнання та навіть серйозного травмування доярки. З цієї причини господарям слід бути спочатку максимально обережними, постаратися відволікти тварину ласощами (хлібом, яблуками, морквою, буряком, гарбузом, невеликою кількістю концентратів тощо), а за потреби навіть зафіксувати її.
Зазвичай через 4–7 днів корова звикає до процесу доїння і вже не чинить спротив. У цей відповідальний період доярці слід поводитись обережно, але спокійно і впевнено. Якщо корова відчує, що її бояться, то про спокійне доїння доведеться забути на довгий час. Впродовж першого тижня молоду корову потрібно видоювати через кожні три-чотири години, а потім переходити на триразове доїння.
Перші два тижні, доки не зникне набряк вимені, не слід стимулювати продукування молока кормами. Тому потрібно повністю виключити з раціону тварини соковиті корми та концентрати. Якщо отелення відбувається в пасовищний період, то випасання слід замінити годуванням сіном або скошеною, добре прив’яленою травою. Часто післяродовий набряк вимені в породистих, високопродуктивних тварин настільки суттєвий, що доводиться навіть обмежувати корову в споживанні води.
Після того, як набряк вимені минеться (це відбувається через десять – п’ятнадцять днів), корову можна поступово, через кілька днів чи тиждень переводити на звичайний раціон. Раціон дійної корови вагою 500 кг і з надоєм 15 л має містити близько12 кормових одиниць. Крім того, для корів-первісток раціон має бути авансованим. Тобто, концентрованого та соковитого корму має бути на 2–3 кормові одиниці більше, ніж потрібно корові згідно з нормою. На практиці це виглядає як збільшення кількості згодовуваної дерті й макухи на 1,5–2 кг, а кормового буряка – на 4–5 кг.
Відповідно до своєї фізіології організм корови запрограмований на суттєве збільшення надою в 40-денний період після отелення. Авансування кормом сприяє цій природній властивості та подовжує вказаний строк. Авансоване годування слід продовжувати доти, доки від него отримують результат – збільшення надою. Як тільки зростання обсягів виробленого коровою молока припиняється, стабілізують і кількість споживаного твариною корму.
Правильне годування передбачає наявність корму в годівниці корови 20 годин на добу. Приблизний раціон тварини може складатись з: 8–9 кг злаково-бобового сіна, 10–15 кг коренеплодів, 100 г харчової солі. Кількість концентратів залежить від добового надою: якщо він становить 15 л, коровам згодовують близько 3 кг концентратів; при надої 15–20 л їх дають 5 кг; при 20–25 л потрібно вже 7,5–8 кг; у тому разі, коли добовий надій складає 30 л, корові слід давати не менше 12 кг концентратів. Концентровані корми повинні містити зернові різних видів.
Окрім повноцінного годування якісним кормом, неабияке значення для успішного роздоювання має швидке (5–6 хвилин) і повне (без залишку) здоювання молока, а також обережний масаж вимені до доїння та після нього. Молоко, не здоєне під час молоковіддачі в період дії окситоцину, потрапляє в процес реадсобції (зворотнього всмоктування), який відбувається у вимені, і це дуже негативно впливає на молочну продуктивність тварини.
Процес роздоювання вважається завершеним, якщо надій молока у первістки (за умови авансованого годування) не збільшується впродовж понад десяти днів.
Вдалого раздоювання вашим коровам!
Якщо під час ознайомлення з цим матеріалом у вас виникли питання, їх можна вирішити на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
