Як заробити на равликах у непрості часи

Перегляди: 268
14.12.2021
Як заробити на равликах у непрості часи

Вирощування їстівних равликів – бізнес, який, за умови правильної його організації, може дати високий дохід. Проте карантинні обмеження останніх двох років та пов’язані з цим зміни на ринках вплинули на нього не найкращим чином. Своїм досвідом того, як заробити на геліцекультурі і за таких непростих часів, поділився засновник першої в Україні равликової ферми «Равлик 2016» Сергій Данилейко.


Неформальну онлайн зустріч (мітап) «Равликові ферми та равликівництво: Найкращі агропрактики» з підприємцем організувала Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України у рамках проекту «BestAgro». Взяти в ній участь змогли всі, хто цікавиться цим, поки що досить екзотичним для України, бізнесом. І не помилилися: фермер розповів про те, як успішно розпочати власну справу, як утриматися на плаву, застеріг від багатьох помилок.


Перші труднощі та успіхи


Сергій Данилейко – підприємець із Полтави. Вирощуванням равликів він зацікавився майже випадково. М’ясо равликів йому довелося спробувати у Франції. Делікатес так сподобався, що замовив у ресторані одразу шість порцій. А потім згадав про це, задумавшись про організацію нової справи. Було це наприкінці 2015 року.


– Увечері, незадовго до Нового року, сидів перед комп’ютером та вивчав в Інтернеті цікаві напрямки для бізнесу, – згадує Сергій Данилейко. – Спочатку зацікавився вирощуванням їстівних жаб. Але на спеціалізованих форумах писали, що равлики вигідніші.


Бізнесмен негайно загорівся новою ідеєю. Не відкладаючи справу в довгу скриньку, замовив квитки і через день був уже у Польщі, потім поїхав до Литви. Там познайомився з азами равликівництва, придбав маточне стадо равликів. І одразу ж зіткнувся з першими перешкодами.


Сергей Данилейко


Оскільки равликів в Україні раніше не розводили, почалися проблеми легального їх ввезення до країни. Сергій Данилейко від початку збирався вести новий бізнес офіційно, з дотриманням усіх вимог законодавства. Але на той момент геліцекультура навіть не мала конкретного статусу у вітчизняному сільському господарстві. Оформити всі необхідні документи допомогли співробітники Держпродспоживслужби, хоча запитань виникало багато.


Поки йшло оформлення, равлики перебували на митниці. Звісно, умови для них там непридатні, тож тварини почали гинути. Коли равликів, нарешті, вдалося забрати, було втрачено частину маточного стада. Але початок все ж було покладено. Так у 2016 році Сергій Данилейко зареєстрував компанію «Равлик 2016» та заснував равликову ферму у селі Войнівка Чутівського району Полтавської області.


Але справжні проблеми тільки починалися. У перші три роки равлики успішно росли до того моменту, як у них починався період репродукції, а потім гинули. З’ясувати, у чому річ, довго не вдавалося. Ніхто з ветеринарів не міг поставити діагноз. За ці три роки збитки підприємства досягли 100 тисяч євро, але підприємець не зупинявся і шукав причину невдач.


Допоміг щасливий випадок. Якось у літаку Сергій Данилейко познайомився з польським бізнесменом, який уже багато років працював у равликівництві. І почав вчитися у нового знайомого. Для цього кожні два місяці літав у Польщу, на равликову ферму під Гданськом. Тоді, нарешті, зміг побачити свої помилки та виправити їх. Як каже сам равликівник, у нього склалася більша частина пазла.


– Зі ста «пазликів» за два роки зібрав 98, – ділиться підприємець.


Завдяки цьому справи на фермі почали налагоджуватися, тут змогли виростити перший щедрий урожай, що становив 50 т равликів. У 2019 році фури з продукцією вперше вирушили до Іспанії. У цій країні відкрили свій холодильний склад, ще два чекають на відкриття в Італії та Франції.


Гарною підмогою стала і організація школи для равликівників-початківців. В Україні знайшлося чимало людей, які теж хотіли б працювати у такому бізнесі. Спершу до Сергія Данилейка за досвідом приїжджали окремі фермери. А потім він почав проводити курси для цілих груп. За кілька років навчання на тему «Як створити бізнес – ферма з вирощування равликів продуктивністю 50 т/рік» пройшли сотні новачків. Для тих, хто освоїв курс та відкрив власну ферму, також організовано супровід бізнесу терміном на рік. Протягом цього часу можна отримати консультацію та допомогу у вирішенні проблем, поставити запитання. Чимало учнів продовжують займатися равликівництвом і зараз. Хоча й не всі: частина фермерів-початківців таки «зійшли з дистанції».


– У равликівництві одна помилка створює наступну, і зрештою виробник-початківець отримує сто відсотків невдач, – каже Сергій Данилейко. – Тому потрібно намагатися уникати помилок із самого початку, щоб не усувати їх потім у процесі діяльності.


Навчання фермерів-початківців давало дохід як від оплати курсів, так і від продажу новачкам равликів для маточного стада. До речі, такі племінні тварини для розведення коштують дорожче, ніж товарні, призначені для харчування.


Таким чином, за кілька років роботи бізнес налагодився, хоча у сільському господарстві несподіванки підстерігають завжди. За словами Сергія Данилейка, останні дві частини пазлу до його картини равликів додалися минулого і поточного року. Так, свої сюрпризи принесла погода. Цього року весна та частина літа були холодними, але водночас сприятливими для розвитку бур’янів. Бур’яни забивали кормові культури, холод негативно впливав безпосередньо на равликів. Через це тварини дуже погано росли, багато хто гинув. Загалом було втрачено близько 75% равликового врожаю. Проте надзусиль з його порятунку робити не стали. Причина – у змінах ситуації на ринку через коронавірус.


Пандемія змусила шукати нові шляхи


Улитки на ферме


Ще минулого року карантинні обмеження, що вводять по всьому світу, негативно вплинули на багато видів бізнесу, у тому числі – на ресторанний. А саме ресторани є основними споживачами продукції равликових ферм. Втрата можливості відправляти товар за кордон призвела до того, що українські равлиководи втратили значну частину вирощеного минулого року врожаю.


Не став винятком і «Равлик 2016». 40 т равликів не змогли продати, тому половину їх згодували диким кабанам одного з мисливських господарств. Довелося утилізувати і частину продукції, що вже була вивезена до Іспанії.


Удар витримали не всі українські равлиководи. За півтора «ковідні» роки закрилося близько 500 равликових ферм.


Але бізнес Сергія Данилейка продовжує працювати та розвиватися. Для цього фермер задіяв цілий ряд заходів.


Один із них – пошук нових ринків збуту продукції. Якщо раніше він орієнтувався, переважно, на закордонні поставки, то тепер почав просування і на внутрішньому ринку. В Україні про те, що м’ясо равликів їстівне та корисне, дізнається дедалі більше людей. Попит нього збільшується, товар з’являється у торгівельних мережах. Із двома з них почав співпрацювати і полтавський фермер. Буквально днями відбулися перші відвантаження продукції для магазинів цих мереж.


Також стало зрозуміло, що не можна сподіватися лише на продаж самих равликів або їх м’яса. Все це, насправді, є сировиною. Тобто виробник дуже залежить від попиту з боку переробників, ресторанів, магазинів тощо. До того ж, сировина, порівняно з кінцевим продуктом, набагато дешевша.


– Ми зрозуміли, що не можна орієнтуватися на ринки, які залежать від ковіда, – стверджує Сергій Данилейко. – Потрібно виробляти товар із доданою вартістю.


Але для такого виробництва необхідне додаткове обладнання, трудові ресурси, а отже – фінансові вкладення. Тоді було ухвалено рішення запросити у бізнес партнерів. Так з’явилася компанія USH (Ukrainian Snail Holding), яка першою в Україні почала виготовляти напівфабрикати з м’яса равликів.


Продукт для косметики та медицини


Улитка Cornu aspersum


Проте Сергій Данилейко з партнерами пішли ще далі та заснували унікальне підприємство з виробництва муцину. Муцини – це білки із групи глікопротеїнів, які відіграють важливу роль у життєдіяльності більшості видів тварин та людини. Їх виробляють епітеліальні клітини, вони входять до складу слизистих виділень залоз.


Кожен, кому доводилося тримати в руках равлика, напевно, звертав увагу на доріжку слизу, що залишається на шкірі після того, як молюск проповзе по ній. Цей слиз якраз і складається з муцину та води. Але, крім власне глікопротеїнів, до складу равликового муцину входить багато інших компонентів, серед яких різні вітаміни, колаген, гліколева кислота та інші речовини. У комплексі вони здатні благотворно впливати на організм людини, зокрема – омолоджувати шкіру, сприяти загоєнню ран, знімати запалення тощо. Тому муцин равликів дуже цінують у косметології. Застосовують його й у медицині.


Наразі інгредієнт для косметики добувають і на Полтавщині. Для цього в компанії Сергія Данилейка створено цех із спеціальним обладнанням, у який було вкладено 250 тисяч євро.


Під час збирання слизу равлики не гинуть. Їх, щоправда, доводиться піддавати впливу стресу, без якого молюски слизисту речовину не виділяють. Джерелом стресу у даному випадку служить «струс» у центрифузі. Отриманий слиз змивають водою, проціджують і розливають у банки у рідкому вигляді чи висушують. Равлики після відбору муцину благополучно повертаються у кормові угіддя.


Пробні партії муцину вже були відправлені до Японії, США, Канади, Південної Кореї та інших країн з розвиненою косметичною промисловістю. Зараз тривають переговори про постачання. Продавати цю продукцію вигідно: літр рідкого муцину коштує 50–120 євро, а сухого – 10–60 тисяч євро. До того ж, він не є продуктом, що швидко псується. Якщо живих равликів, які перебувають у стані анабіозу, можна зберігати близько восьми місяців, то сухий муцин не псується 25 років. Отже, завжди можна дочекатися більш сприятливих умов на ринку.


Але також у компанії сподіваються, що згодом вдасться налагодити і власне виробництво препаратів з муцину, який отримують на фермі. Відповідні дослідження вже ведуться, розроблено низку препаратів, у тому числі гелеві пов’язки на рани для використання в бойових умовах, гелі для лікування дефектів шкіри при діабеті, опіків, розсмоктування рубців і т.д. Нині відбувається оформлення документів, необхідних для виробництва. Розмірковують тут і про випуск косметичних засобів, але для цього потрібні величезні фінансові вкладення.


Поради для новачків


Выращивание улиток в условиях открытого грунта на ферме "Равлик 2016"


Чи можна повторити успіх полтавського підприємця? Так, це можливо, про що говорить і досвід інших равликових ферм. Хоча частина з них закрилася, все ж таки багато хто продовжує працювати. Щоб подолати труднощі, вони використовують різні методи. Наприклад, деякі власники орієнтуються на особливі види туризму – «зелений» та гастрономічний, які останніми роками стають дедалі популярнішими. Приїжджаючи на ферму, туристи можуть ознайомитися з особливостями геліцекультури, поспостерігати за равликами, відпочити на свіжому повітрі, скуштувати страви з молюсків.


Тим же, хто тільки хоче заснувати равликову ферму, Сергій Данилейко дає низку порад.


Звісно, спочатку потрібно вирішити, яких молюсків вирощувати. На фермі «Равлик 2016» розводять сірих великих равликів (Helix aspersa Maxima) і сірих малих равликів (Helix aspersa Müller). За сучасною зоологічною класифікацією, і перших, і других відносять до виду Cornu aspersum. Однак у виробництві зберігаються наведені вище назви, відомі протягом уже двох століть.


Сірий великий равлик може важити 25 г і навіть більше, добре витримує високу температуру повітря, доволі плодовитий, в цілому досить невибагливий, але зовсім не витримує заморозків. Його м’ясо менше цінується, ніж у другого підвиду, тому коштує дешевше та продати його важче. Середня ціна кілограма таких равликів на закордонних ринках – 1,8–2 євро.


Сірий малий равлик важить 6–12 г, більш вибагливий до умов вирощування, менш плодовитий, але може витримувати значне зниження температури повітря протягом трьох днів. М’ясо цього підвиду гурмани вважають найціннішим. В Іспанії Helix aspersa Müller навіть називають царицею всіх равликів.


До початку пандемії ковіду кілограм сірих малих равликів коштував 2,5–3,5 євро, під час локдауну ціна впала до 2–2,5 євро. Коли ресторани почали відкриватися, виявилося, що через банкрутство равликових ферм продукту стало менше, тому ціна зросла до 4 євро. Тож ті ферми, які не закрилися, цього року змогли на цих молюсках непогано заробити.


Окрім м’яса равликів, у їжу йдуть і їхні яйця. Ікра равликів коштує набагато дорожче, ніж самі молюски.


Икра улитки


Щоб створити ферму, потрібно мати хоча б 60–80 соток землі. Крім маточного стада, фермеру знадобиться виробниче приміщення, теплиця, холодильна камера, різне обладнання – туманоутворювач, стелажі тощо. Потрібні будуть і працівники, адже одна людина з усім обсягом виробництва не впорається. Загалом для старту необхідно мати від 10 тисяч до 30 тисяч євро.


На такій фермі за сезон можна отримати від 10–15 т равликів. Але окупляться витрати не раніше, ніж на другий рік, якщо все складеться вдало і початківець не наробить багато помилок. Щоб їх не робити, Сергій Данилейко рекомендує на початку знайти хорошого вчителя. Втім, навіть у досвідчених равликівників з різних причин часто гине до 10% урожаю. Тому, плануючи обсяги виробництва, слід додавати до них 10–20% на можливі втрати.


А ще підприємець вважає, що не можна робити ставку на один вид бізнесу та вкладати у нього усі свої кошти. Краще, якщо є можливість працювати у кількох напрямках. Тоді невдача в одному з них не буде такою болючою.


У самого Сергія Данилейка площа равликової ферми – 2,5 га. Розраховане підприємство на вирощування 70 т равликів на рік, але зазвичай буває менше – близько 50 т. Виробниче обладнання може переробити 5 т м’яса молюсків на день.


Дуже важливим бізнесмен вважає підбір персоналу. Через ферму пройшло чимало людей. Адже далеко не кожен працівник може і хоче неухильно дотримуватись усіх вимог до процесу виробництва. Траплялися й такі, котрі намагалися вкрасти та продати равликів. Перед початком епідемії ковіду на фермі працювало 11 людей. Зараз тут працює чотири постійні співробітники, зате на них можна покластися. Втім, і заходи безпеки ніхто не скасовував: вся ферма забезпечена відеоспостереженням.


Окрім постійних працівників, періодично доводиться наймати тимчасових. П’ять осіб потрібно додатково, коли равликів висаджують на поле, а під час збирання врожаю наймають 20–30 робітників. Місцеві жителі про це знають, найматися приходять навіть пенсіонери.


Щоб керувати фермою, найбільше зусиль доводиться докладати в перші роки. Сергій Данилейко розповів, що спочатку приїжджав на ферму двічі-тричі на день. У міру того, як справи налагоджувалися, відвідувати підприємство доводилося дедалі рідше. Зараз буває там час від часу. Щоправда, і помічників має надійних: у бізнесі зайняті його батько та дружина.


Багато знань фермеру потрібно і щодо тонкощів вирощування равликів. Адже вони – живі істоти, які мають свої потреби, і коли щось не виходить, часом складно зрозуміти, де зроблено помилку. Так, причини невдач з репродукцією равликів у перші три роки їхнього розведення підприємець зміг знайти лише після спілкування з польським колегою. Виявилося, що є шість причин загибелі ікри молюсків. Основна – зараження нематодами. Щоб цього не допустити, доводиться використовувати знезаражений ґрунт. Якщо ж використати просто землю з городу, можуть загинути і самі равлики, і їхні яйця.


Є у равликів і вороги. Особливо небезпечні пацюки. Вони дуже плодовиті, до того ж – справжні гурмани: молюсків з’їдають не повністю, а вигризають печінку. Якщо не вжити заходів відразу ж, як тільки з’явилися гризуни, нащадки однієї пари здатні за місяць знищити все поголів’я равликів ферми такого розміру, як «Равлик 2016».


Багато чому в роботі доводиться вчитися на ходу, пробувати щось нове, експериментувати. Наприклад, минулого року у господарстві протестували на равликах йодовану воду. В результаті молюски стали відкладати вдвічі більше ікри. А добавки ще одного інгредієнта дозволили скоротити час вирощування равликів до товарних розмірів з 4 місяців до 2,5. Щоправда, що це за інгредієнт, Сергій Данилейко не зізнається. Говорить, що такі секрети розкриває лише своїм учням.


Перспективи бізнесу на равликах


Улитки на ферме в тепличном помещении


Підприємець ділиться ідеальним, на його думку, варіантом бізнес-плану. Так, в Іспанії равлики у закупівлі коштують 2,5–4 євро/кг. Пройшовши ланцюжок посередників та переробників, до ресторану напівфабрикати надходять уже по 7–12 євро/кг. А відвідувачам ресторану страви з молюсків обходяться вже у 32–50 євро/кг. У Франції кінцевий готовий продукт ще дорожчий – по 50–90 євро/кг. Таким чином, маючи равликову ферму в Україні, особливо з налагодженою переробкою, та партнера з рестораном за кордоном, можна організувати дуже вигідний спільний бізнес, в якому не доведеться ділитися прибутком з посередниками.


Загалом Сергій Данилейко вважає равликовий бізнес у нашій країні дуже перспективним. Завдяки ініціативі підприємця та його однодумців, геліцекультура в Україні вже на законодавчому рівні визнана напрямком тваринництва. А це означає, що правила для неї стали більш зрозумілими та прозорими, у тому числі щодо оформлення ветеринарних документів, проходження митниці тощо. Можуть равликівники розраховувати і на підтримку держави, як інші тваринники. Спільно з дорадчою службою проводиться розробка програми навчання новачків. Створено кілька асоціацій равликівників.


Також равлики можуть бути корисними для населення. Адже м’ясо молюсків – джерело якісних білків. У Франції про нього розповідають навіть дітям під час уроків, присвячених правильному харчуванню. Підприємець пропонує подбати про те, щоб і українські діти змогли про це дізнатися та урізноманітнити свій раціон таким продуктом.


Далекий від насичення й світовий ринок. Його потенційну ємність оцінюють у півтора мільйона тонн на рік. До пандемії щорічне споживання равликів складало 600–800 тисяч тонн, у тому числі близько 120 тисяч тонн у європейських країнах. Причому, попит на них у Європі задовольнявся лише на 60–80%. Після падіння минулого року зараз він знову зростає, а отже є гарна можливість для старту та розвитку бізнесу.


– Ми й надалі плануємо рухатися лише вперед та найближчими роками стати відомим постачальником равликів у Європі, – стверджує Сергій Данилейко. – Адже сьогодні в Україні є всі потрібні для цього ресурси.



Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений