Нутрія – ссавець ряду гризунів або мишоподібних

Перегляди: 123
10.03.2022
Нутрія – ссавець ряду гризунів або мишоподібних

Нутрія, відома ще як койпу або болотяний бобер (лат. Myocastor coypus), зовні дуже нагадує величезного щура і є одним з найбільших гризунів у родині Щетинцеві. Тварина виростає завдовжки до 60 см і важить від 6 (середня вага самки) до 12 кг (вага самців), оскільки зазвичай чоловічі особини є більшими й важчими.


Усі зовнішні органи нутрії пристосовані до життя тварини у воді: вушка прикриті щільним хутром, будова органів дихання та ротового апарату дозволяє тварині не захлинутися під час вживання їжі під водою.


Масивна голова в дорослих особин переходить у присадкуватий тулуб. Передні лапки практично голі, короткі, хапальні кисті п'ятипалі (пальцями нутрія розчісує своє густе хутро і тримає корм). Задні лапи мають перетинки між пальцями, щоб краще плавати. Хвіст у нутрії округлої форми, суцільно вкритий лусочками, завдовжки сягає 45 см.


Як і в решти представників ряду мишоподібних, різці в нутрій ростуть постійно. Їхній яскраво-оранжевий колір свідчить про хороший стан організму тварини. Колір різців є своєрідним непрямим індикатором стану здоров'я. У молодняка та старих нутрій різці світліші через природні фізіологічні причини. Якщо передні зуби в статевозрілої молодої особини не помаранчеві, то варто звернути на неї увагу, а в разі вибору при покупці, таку тварину брати не слід.


Тваринка має шикарне, водонепроникне хутро коричневого, білого, бежевого, чорного або бурого кольору, що в десять разів довше за хутро кролика, а його зносостійкість прирівнюється до цінного «вбрання» лисиці, песця чи куниці.


За ступенем зносостійкості всі види хутра поділяються на п'ять основних груп:


1 група – 100–90 балів – це хутро видри й бобра.


2 група – 80–65 балів – це шкурки ондатри, норки, соболя, єнота та каракуля.


3 група – 60–40 балів – песець, куниця, лисиця, нутрія, мутон.


4 група – 35–15 балів – кріль, білка, шиншила.


5 група – 15–5 балів – сурок, заяць, суслик, козлик.


Зносостійкість виробів зі шкурок нутрій відповідно до загальноприйнятої класифікації становить 45 балів. Це означає, що ними можна користуватись впродовж щонайменше 5 сезонів без втрати привабливого зовнішнього вигляду, термоізоляційних властивостей та міцності.


Нутрія.jpg

Звірок має маленькі очі, товсту шию і велику голову з коротенькими вушками. Незважаючи на свій незграбний зовнішній вигляд, нутрія дуже рухлива, вміє швидко пересуватися по землі, чудово плаває (здатна затримувати дихання до десяти хвилин), має чудовий слух та нюх. Поступово видихаючи повітря із легень, нутрія може пропливти під водою близько ста метрів.


Вважається, що в цих тварин слабкий зір. Це не зовсім так. Органи зору в них влаштовані таким чином, що нутрія краще бачить у далечінь, ніж поблизу й досить добре бачить у сутінках. Ймовірно такі особливості виду сформувались у процесі його еволюції та адаптації до властивого йому способу життя.


У дикій природі гризун поширений у південних регіонах Південної Америки, але він успішно акліматизувався й у деяких європейських країнах з м'яким кліматом. А ось спроби поселити нутрій в Африці не мали успіху. На волі нутрії зазвичай оселяються на берегах річок або в невеликих, значно заболочених водоймах. Вони ведуть переважно нічний спосіб життя, живлячись водною та прибережною рослинністю.


Здебільшого гризун облаштовує свою нору під крутим берегом, а вхід до неї знаходиться над водою й добре помітний. З цієї причини нутрії нерідко стають здобиччю мисливців, які встановлюють капкани прямо біля входу в їхні помешкання.


Основний раціон тваринки складає рослинна їжа.


На відміну від своїх далеких родичів (бобра, ондатри та інших водних гризунів) нутрія не будує надійних укриттів від хижаків та холоду, а також не запасає продукти на зиму в коморах. Така особливість є еволюційною, оскільки там, де сформувався цей вид, не буває холодів, а їжа доступна цілий рік. Тому на своїй батьківщині тваринка не відчувала потреби ні в теплому житлі, ні в запасах корму.


У дикій природі доросла нутрія з'їдає за день близько кілограма рослинного корму.


Проживають нутрії невеликими колоніями (до п'ятнадцяти особин різного віку) і ведуть напівкочовий спосіб життя, переміщаючись водоймою в пошуках корму й притулку. Сім'я складається з одного домінуючого самця, кількох (до 8 голів) самок та молодняку. Самки цього виду надзвичайно плодючі і можуть розмножуватися протягом усього календарного року. Потомство в нутрій народжується зрячим, із зубами, має добре розвинене тільце, вкрите хутром. Вага новонародженого дитинчати становить приблизно 300 г.


Нутрія або болотяний бобер.jpg

Вже через пару днів малята, наслідуючи звички матері, починають пірнати, плавати та пробувати рослинну їжу, хоча протягом місяця, двох ще будуть живитись її молоком.


А ось ростуть і розвиваються дитинчата нутрії досить повільно. Період статевої зрілості в молодих нутрій настає приблизно у п'ять-шість місяців, а повністю зріла особина формується лише до п'ятнадцяти місяців. Вперше парувати нутрію рекомендується не раніше восьмимісячного віку.


Середня тривалість життя тваринки становить приблизно від шести до вісьми років. 


Таблиця відповідності  віку та ваги молодняка


Вік

Вага

1 місяць

До 800 г

2 місяці

1,4 кг

3 місяці

Близько 2 кг

4 місяці

2,7 кг

5 місяців

3,2 кг

6 місяців

3,5 кг

7 місяців

4,2 кг

 

У дев'ять місяців доросла нутрія важить близько 5 кг.


М'ясо нутрії чудове на смак і користується неабияким попитом як дієтичний продукт, не кажучи вже про чудову теплу шкурку. Тому чимало власників присадибних ділянок і фермерських господарств розводять цих тварин для особистих потреб, або з метою подальшої реалізації вичинених і сирих шкурок.


Линяння звірят завершується наприкінці осені, тому зимове хутро нутрії є найціннішим.


Годування нутрій.jpg

Проведені фахівцями дослідження показали, що м'ясо нутрії набагато корисніше за свинину, яловичину та баранину. Воно добре засвоюється, знижує в організмі рівень холестерину та нормалізує роботу нервової і серцево-судинної систем, оскільки містить значну кількість йоду.


Усі існуючі різновиди нутрій за кольором хутряного покриву можна розділити на два основні типи:


·         Стандартні породи, що мають коричневе забарвлення хутра


·         Породи з іншим кольоровим окрасом шкурок


Зі стандартною нутрією все просто, її хутро має насичений темно-коричневий відтінок. Волоски біля коренів темніші, а ближче до кінців світлішають. Таке забарвлення мають дикі нутрії.


Нутрії з кольоровим окрасом


Золотисті


Золотисті нутрії мають гарне, золотаве забарвлення хутра. Найбільш насичений колір на спині та вздовж хребта. Живіт ніжно-рожевого відтінку.


Чорні


Нещодавно аргентинські селекціонери вивели нутрій з чорним, оксамитовим кольором хутра. Порода має густу, насиченого темного відтінку шкурку, а кількість дитинчат у приплоді така сама, як і в звичайної нутрії.


Перлинні


Перлинна порода була створена шляхом схрещування трьох інших – сніжної, лимонної та пастельної. Окрас тваринок нагадує перлинний колір, що й пояснює назву породи. Черевце в перлинної нутрії світле, а ближче до спини поступово темнішає. 


Лимонні


Лимонну породу отримали внаслідок схрещування нутрій італійської та бежевої порід. Цим тваринкам властивий ніжний, ледь помаранчевий з лимонним відтінком колір хутра.


Сніжні


Сніжна порода виведена шляхом схрещування золотистої та сріблястої нутрій. Вона має кришталево чистий білий колір хутра. Лапи, хвіст і ніс звіра забарвлені в теплий рожевий відтінок. Цінність хутра таких тварин полягає в тому, що ці шкурки можна легко фарбувати, тому їх використовують як з природним окрасом, так і після надання їм певного кольору.


Сріблясті


Окрас у нутрій цієї породи темний, за тоном нагадує благородний колір срібла. Це хутро користується значним попитом у виробників хутряних виробів. Може мати різні відтінки, як світлі, так і темні, і навіть з фрагментами блакитнуватого забарвлення.


Бурі


Нутрій бурого кольору отримали внаслідок схрещування тваринок чорного та золотистого окрасів.


 

 Утримання та догляд за нутріями


Нутрії – дуже чепурні тварини, вони практично не мають жодного специфічного запаху, властивого іншим представникам ряду мишоподібних.


Багато хто боїться розводити нутрій через їхній загрозливий вигляд, з побоювання, що ті можуть гризнути, відкусити палець або сильно поранити. Насправді ж це дуже дружелюбна, контактна й миролюбна тваринка в умовах дбайливого догляду за нею та обережного поводження. І якщо нутрію навмисне не дражнити й не дратувати до такого стану, коли вона змушена буде захищатись, ніяких проблем не виникатиме. 


Годування нутрій.jpg

Попри те, що в дикій природі тваринки ведуть нічний спосіб життя, в умовах кліткового утримання нутрії зберігають активність і вдень, тому швидко звикають до господаря, легко приручаються й навіть відгукуються на кличку.


Брати нутрію на руки необхідно акуратно, за хвіст, оскільки спинку тварини можуть агресивно захищати. Будь-який дотик до спини може сприйматись звірком як напад.


Купуючи нутрій для розведення, потрібно пам'ятати, що придбавати молодняк раніше досягнення ним двомісячного віку не варто. Самок бажано брати у віці від двох до трьох місяців (вагою приблизно півтора кілограма), оскільки більш зрілі особини погано уживаються з самцями, внаслідок чого можливі проблеми з комплектацією груп для парування. Щоб уникнути цієї проблеми, можна придбати вже сформовану колонію з п'яти-семи особин.


Оскільки продуктивність у нутрій доволі висока, одному самцю вистачатиме від чотирьох до восьми самок.


Новонароджений молодняк нутрії.jpg

Як вже згадувалось, нутрії досягають статевої зрілості приблизно в шість місяців, а однорічна молода «матуся» може давати в середньому два приплоди на рік, в яких налічується від п'яти до восьми дитинчат.


Під час придбання нутрій необхідно звертати увагу на їхнє здоров'я. Шкірка малюків має бути блискучою, насиченого кольору, а передні зуби забарвлені в яскравий помаранчевий тон (ознаки нездорового молодняка  тьмяне, зім'яте хутро і світлий, блідий, з цятками колірний тон різців).


Для кращої адаптації в нових умовах утримання, молодих нутрій, зі зрозумілих причин, краще купувати навесні або влітку.


Кілька слів про годування тваринок


Дивовижно, але водоплавна нутрія їсть абсолютно будь-яку рослинну їжу: сіно, зерно, дерть, овочі, коренеплоди, бур'яни, гілочки дерев та чагарників і навіть їжу зі столу. У «топку» йде все, тому проблем із їжею бути не повинно! Проте, зловживати такою невибагливістю звірків не слід, оскільки можна спровокувати в них розлади травлення та загальне погіршення здоров'я.


Корм для кращого засвоєння має бути соковитим, а овочі та коренеплоди бажано давати після попереднього замочування їх у воді, оскільки для тваринок така «сира» їжа є набагато звичнішою 


До раціону нутрій потрібно обов'язково додавати тваринний білок. Забезпечити це можна додаючи м'ясо-кісткове чи рибне борошно до вареної картоплі або вологих зернових мішанок.


Годувати тваринок бажано двічі на день, в один і той же час. Крім того, нутрії за природою влаштовані так, що повинні постійно щось гризти, тому обов'язково необхідно підкладати їм у клітки свіжі гілки дерев, молоді пагони чагарників, іншу зелень. Також не варто забувати про чисту та свіжу питну воду.


Нутрія.jpg

Щоб хутро в нутрій було рівним і чистим, бажано, щоб у місці їх розташування була проточна вода. Та якщо це неможливо, – нічого страшного. Щоб освіжитися, колонії вистачить пари металевих корит з кількома відрами свіжої, чистої води.


Утримувати нутрій слід у просторих металевих клітках, бо дерев'яні (разом з підлогою) чи пластикові вони «з'їдять» впродовж першого ж дня.


Нутрії, завдяки своєму теплому «одягу», не бояться навіть сильних морозів і добре витримують зниження температури взимку. Єдине, на що потрібно звертати увагу – це оголені кінцівки тварини та лускатий хвіст, які можуть обморожуватись. Тому в холодну пору року товста солом'яна підстилка на дні клітки є обов'язковою.


Нутрії мають сильну імунну систему, яка добре протистоїть різним захворюванням, тому за умов хорошого догляду та якісного живлення ці тварини хворіють рідко.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений