Завершення зими і початок березня – це час, коли життя бджолиної сім’ї активізується. У попередньому осінньо-зимовому сезоні головним завданням бджіл було їхнє виживання, а також збереження матки та максимальної кількості робочих особин. У березні основним завданням сім’ї є вирощування розплоду для заміни бджіл, що перезимували, молодими, яким належить виконувати роботу у весняний період і вирощувати, своєю чергою, наступні покоління робочих бджіл для весняного нарощування сили сім’ї.
Кожне покоління робочих особин має своє призначення у річному циклі життя сім’ї. Бджоли, задіяні у медозборі, не зможуть пережити зиму, оскільки вони фізіологічно виснажені роботою. Тривалість їхнього життя становить близько півтора місяця.
Перезимувалі бджоли з’явились у вулику в осінні місяці. На зимівлю вони пішли молодими й сильними. Їхній організм на початку зими мав значні резерви (підвищений вміст білка, поживних речовин у жировому тілі тощо), завдяки чому комахам і вдалось дожити до весни.
Тривалість життя цих бджіл становить приблизно 7–8 місяців. Тобто після масового повноцінного облітання сім’ї вони житимуть ще десь із місяць. У сильних сім’ях цей час трохи менший, у слабих – дещо довший.
У березні резерви бджіл осіннього покоління вже частково витрачені, а термін їхнього життя підходить до завершення, але саме в цей час на них лягає вся робота. Перезимувалим бджолам належить продовжити виконання обов’язків з обслуговування і годування матки, підтримки потрібного мікроклімату у вулику, а з першим потеплінням вони почнуть чистити вулик від підмору, приносити воду, пилок, нектар з первоцвітів і захищати льоток від бджіл-крадіїв.
Тому завдання бджоляра в березні полягає в максимальному полегшенні обов’язків таких бджіл та підтримці їх життєдіяльності. Від цього залежить швидкість розвитку сімей і майбутня успішність пасіки на медозборі.
Що ж конкретно можна зробити для цього?
У кожної середньої за силою сім’ї в березні має зберігатись в запасі не менше 5–6 кг меду та пилку, що відповідає приблизно двом повномедним або медово-перговим рамкам. Оптимальний варіант для бджіл – це якщо корм розміщений максимально компактно, тобто коли він знаходиться не на семи-восьми рамках кількома ділянками площею від 1/3…1/4 від площі всієї рамки, а цілковито заповнює дві рамки. У цьому разі прогріти мед і вжити його бджолам будет набагато простіше й легше.
У березні не потрібно зайвий раз відкривати вулик, щоб не переохолоджувати гніздо. Але якщо виникли сумніви, чи достатньо меду у бджіл, то перевірити запаси корму необхідно. Якщо ж меду недостатньо, слід поповнити його запаси попередньо прогрітими в теплому приміщенні медовими або медо-перговими рамками.
Від того, чи забезпечена бджолина сім’я пергою, залежить строк початку масового вирощування розплоду та інтенсивність цього процесу. Якщо запасу перги у вулику немає, то під час огляду можна спостерігати досить багато свіжого засіву, в якому відсутні личинки старшого віку. Матка сіятиме, проте бджоли почнуть вирощувати розплід лише з цвітінням перших пилконосів.
Окрім достатньої кількості корму, дуже важливим фактором для бджіл у березні є температура всередині вулика. Від того, наскільки легко бджолам утримувати її на оптимальному рівні, залежить успішність весняного розвитку сім’ї. Пасічник у змозі полегшити виконання цього завдання своїм бджолам, якщо скоротить обсяг гнізда і додатково утеплить вулик.
Зменшувати обсяг гнізда слід відповідно до сили сім’ї. Зазвичай для цього достатньо лише прибрати 2–4 зайві порожні рамки (приблизно 30% від тієї кількості, яку займали бджоли на початку зимівлі). Забирати слід порожні та маломедні рамки із закритим медом. Рамки з відкритим медом краще залишити, тому що бджоли його вже прогріли і використовують для власних потреб.
Зменшення кількості порожніх рамок примусить матку сіяти щільніше, не розтягувати розплідну частину гнізда. А зігрівати компактно розташований розплід бджолам значно легше. Отже, він розвиватиметься правильно, без ризику переохолодження під час періодичних весняних знижень температури. У невеликому гнізді бджолам легше прогрівати не лише розплід, а й мед. Тобто робочі особини витрачатимуть менше енергії й зусиль на підтримку у вулику потрібного мікроклімату.
Також допоможе значно скоротити втрати тепла у вулику його утеплення. За показниками енергоефективності у весняний період дуже добре зарекомендували себе вулики, виготовлені з пінополістиролу. Особливо утеплювати їх немає потреби, бо вони повністю виконані з термоізоляційного матеріалу.
Але успішно утеплити можна й дерев’яні вулики. Для бічного утеплення зручно використати приставні дошки із щільного пінопласту. Їх нескладно виготовити самостійно, достатньо лише вирізати ножем із листового пінопласту форму рамки. Для утеплення стелі вулика згодяться невеликі подушки, спеціальні пасічні матраци або шматки ковдри.
Багато хто замість дощатої стелі використовує поліетиленову плівку. Вона еластична, герметичніша, набагато дешевша, легша й зручніша у використанні. Але плівка не пропускає вологу, тому на її поверхні постійно утворюється конденсат, внаслідок чого у вулику може виникати вогкість. А це погано.
Чим малочисленнішою є бджолина сім’я, тим кращого утеплення вона потребує. Для утеплення слабких сімей можна обгорнути гніздо, до складу якого входять рамки з розплодом і дві-три медові рамки, шматком ковдри зверху і з обох боків.
У березні слід повністю закрити верхні льотки, а просвіт нижніх закрити наполовину. Це також зменшить втрати тепла від надмірно інтенсивної вентиляції.
Якщо днища у вуликах знімаються, їх потрібно очистити від підмору, вощаної крихти та іншого сміття, накопиченого за зиму, а дуже брудні й мокрі замінити на сухі та чисті. Це не лише покращить мікроклімат та санітарно-гігієнічний стан у вуликах, але й звільнить бджіл від необхідності виносити сміття самостійно.
Якщо ж днища вуликів не знімаються, і для їх очищення потрібно разібрати гніздо, то з цією роботою краще не поспішати, а почекати до того часу, поки температура повітря підвищиться до +14…15°С.
Окрім порад «що робити», корисно нагадати про те, чого не варто робити в березні.
· Якщо ви впевнені, що корму достатньо, то не потрібно відкривати вулики лише з цікавості.
· Щоб прискорити розвиток сімей, бажано використовувати медово-білкові підживлення, які забезпечують ефективний результат. Якщо ви зможете приготувати такі підживлення самостійно, зі свого меду, то є сенс ними скористатись. Вони справді стимулюють розвиток та нарощування сили сім’ї.
· Використання куплених підживлень, до складу яких входить мед невідомого походження – це значний і невиправданий ризик. Так можна заразити свою пасіку небезпечними інфекційними захворюваннями (наприклад, європейським чи американським гнильцем). Тому з міркувань обережності куплені підживлення краще не використовувати.
· У березні, до масового облітання бджіл, не можна стукати по вуликах під час прослуховування, або струшувати їх під час переміщення. Справа в тому, що наприкінці зимівлі кишківник у бджіл наповнений калом, накопиченим за весь безоблітний період, і будь-які сильні звуки, вібрація, струси тощо можуть спровокувати випорожнення комах прямо на рамки, що дуже небажано.
· Також у березні не слід здійснювати різні профілактичні обробки від кліща та інших хвороб. Усі ці заходи краще відкласти на кілька тижнів до стійкого потепління.
Вдалого вам бджільництва!
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
