Бджоли лінії асіолі

Перегляди: 637
23.12.2022
Бджоли асіолі

Італійська порода бджіл є надзвичайно популярною в усьому світі, зокрема й серед українських бджолярів. Тому цілком зрозумілим є те, що з подальшим розведенням і використанням цих бджіл у різних куточах планети порода розділилась на кілька ліній, що помітно різняться одна від одної.


Бджоли асіолі  одна из них. На територію України цю лінію завезли лише кілька років тому, але поступово асіолі поширюються в нашій країні та все більше завойовують популярність серед українських бджолярів.


Ця внутрішньопородна лінія була створена в господарстві CANTONI & OTTANI, що знаходиться в Італії і належить Франко Асіолі. Ім'я власника господарства та водночас автора лінії збереглось і в назві бджіл.


Зовнішність у бджіл асіолі яскрава, легко впізнавана. Матка і трутні забарвлені в рудий колір зі світло-коричневим відтінком на лапках, грудях і голові, а останні один-два тергіти в них значно темніші за основний тон, майже коричневі. Колір тіла в робочих особин – світло-коричневий, черевні тергіти двокольорові, їхній передній край коричневий, а задній – червонувато-оранжевий. Завдяки такому забарвленню бджоли асіолі виглядають дуже різнобарвно, немов мультиплікаційні персонажі.


Лінія асіолі складається з особин чималого розміру. Робоча бджола в добовому віці важить близько 115 мг, що перевищує вагу добової бджоли будь-якої іншої породи. Неплідні матки мають вагу від 195 до 198 мг, плодові у віці 8–12 місяців – близько 250 мг.


Матки цієї лінії надзвичайно плідні, в період найвищої своєї продуктивності кожна продукує до 3000 яєць на добу. Завдяки високій плідності маток бджолині сім'ї з достатньою кормовою базою вирощують численну кількість робочих особин і за умови сильного взятку демонструють дуже значну медову продуктивність.


Бджоли асіолі

Весняний розвиток бджіл асіолі розпочинається рано, наприкінці зими. У регіонах з м'яким, теплим кліматом (в Криму, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській областях), у разі надмірного утеплення вуликів чи при зимівлі у відносно теплому зимівнику матки починають роботу занадто рано (в середині зими), що може погано позначатись на якості зимівлі.


Бурхливий весняний розвиток та швидке нарощування сили сімей починається зазвичай з моменту появи в природі повноцінного взятку пилку. В умовах України його забезпечує переважно цвітіння ліщини, верби, пролісків, крокусів, підбілу звичайного та інших первоцвітів.


Як вихідці південного регіону, асіолі не пристосовані до тривалого безоблітного періоду і схильні до дуже ранніх очисних обльотів. Вони намагаються вилітати з вулика за першої ж можливості, навіть у зимові відлиги чи напровесні, коли температура повітря надто низька, і це нерідко виявляється згубним для сотні-двох робочих особин. Але за рахунок високої плідності маток і численності сім'ї ці втрати не мають помітного впливу на загальний розвиток конкретної сім'ї та стан пасіки загалом.


Сім'я, що успішно перезимувала, до середини травня досягає свого повного розвитку. Ця властивість лінії дозволяє використовувати бджіл асіолі на перших продуктивних медозборах з таких рослин, як акація, ріпак, еспарцет.


В умовах слабкого взятку (фруктові сади, різнотрав'я, баштанні культури) асіолі майже весь зібраний нектар і пилок витрачають на годування розплоду, тому забезпечити пасічника товарним медом не здатні. Високу медову продуктивність вони демонструють на сильних взятках, які значно перевищують споживчі кормові потреби сім'ї.


За правильної організації роботи та сприятливих погодних умов, асіолі радують своїх господарів рекордними медозборами з соняшника, липи, акації, гречки, еспарцету, гірчиці, буркуну та інших сильних медоносів.


Завдяки своєму південному походженню бджоли асіолі добре пристосовані до спеки, а в прохолодні, дощові дні вони працюють гірше за північні породи.


Особливістю лінії є схильність бджіл складати мед у верхній частині гнізда, тому найбільш доцільно утримувати їх у корпусній конструкції вуликів. Причому, краще обрати вулик не на 8–10 рамок чи рамку Рута, а на 12 рамок Дадан.


В період сильного взятку чи стрімкого розвитку сім'ї пізно навесні рекомендовано розширяти вулик не порамково, а одразу корпусом, щоб випередити очікувану ситуацію. Отримавши велике поле для діяльності, асіолі не будуть роїтись. Рійливість у цих бджіл є доволі низькою. Її може спровокувати значна перенаселеність вулика чи відсутність роботи, тому асіолі потрібно постійно забезпечувати роботою.


Через таку особливість вони дуже добре пристосовані до кочового бджільництва, коли один сильний взяток змінюється іншим. Ці бджоли здатні швидко переходити з одного виду рослини-медоноса на інший. Завдяки значній довжині хоботка (6,3–6,5 мм) вони можуть збирати нектар майже в усіх медоносних видів рослин.


У період відсутності взятку схильні до крадіжок. Свої вулики асіолі захищають надійно, не допускають проникнення ос, чужих бджіл, навіть протистоять шершням.


Всередині вуликів підтримують чистоту, активно вичищають міль, деревоїдів, мурах та інших небажаних комах.


Бджолам асіолі властива й висока воскова продуктивність. Вони здатні швидко відбудовувати чималу кількість рамок, що дає бджоляру можливість своєчасно вибраковувати старі рамки задля оздоровлення своєї пасіки. Прополісна продуктивність у представників цієї лінії невисока. Пилку збирають багато, але більшу його частину використовують для годування розплоду.


Ці бджоли потребують чимало корму будь-якої пори року. Влітку без сильного взятку численна сім'я може опинитися на межі голоду. Для зимівлі їм потрібно щонайменше 30 кг меду. Дуже добре реагують на весняне підгодовування, яке прискорює їхній розвиток.


Бджоли асіолі

Восени матки продовжують сіяти без стимуляції до початку жовтня. Розплід виводиться наприкінці жовтня і в останні теплі осінні дні встигає облетітися.


Спочатку чистопородні сім'ї асіолі, що походять від імпортованих з Італії маток, зимували в умовах України порівняно погано. Але з часом, внаслідок природного відбору та відбору з боку українських бджолярів, зимівля на точку в дерев'яних вуликах з кожним роком та з кожним новим поколінням колонії проходить чимраз успішніше.


Досягається це переважно не завдяки обліту молодих маток на місцевому трутневому фоні (і, таким чином, небажаному безпорідному змішуванню), а швидше за рахунок природного відбору, внаслідок якого непристосовані до нових умов зимівлі сім'ї загинули ще в перші роки. Популяція, що збереглася, сформувалась із нащадків тих бджіл, які змогли пристосуватись до нових умов, не втративши чистоти породи.


Щодо агресивності, то за відгуками українських заводчиків ця лінія є наймиролюбнішою серед усіх ліній італійських бджіл. З нею можна працювати без рукавичок і диму, але в сітці й захисному одязі.


Гніздо з розплодом розширяти вощиною в центр для асіолі не можна, тому що доки рамка не буде повністю відбудована, матка не переходитиме через неї і повертатиметься, внаслідок чого скоротиться площа для засіву. Розплідну частину краще розширяти світлою сушшю, а за її відсутності  вощиною по краях гніздової частини.


Особливістю цієї лінії є ще и те, що робочі бджоли можуть плутати вулики, оскільки орієнтуються не лише на координати льотка, але й на зовнішній вигляд свого «будиночка». Тому, якщо вулики стоять близько один до одного (наприклад, на платформі), їх потрібно обов'язково фарбувати різними кольорами, щоб полегшити бджолам завдання ідентифікації свого житла.


Нині українська варіація цієї лінії продовжує проходити акліматизацію на пасіках наших бджолярів у різних регіонах країни, внаслідок чого представники асіолі трохи змінюються та набувають нових, корисних у наших умовах особливостей. Лінія варта уваги як професійних пасічників, так і пасічників-аматорів.


 
Вдалого усім бджільництва!


 
Питання з цієї теми, що зацікавили вас, можна обговорити в коментарях нижче або на нашому форумі.


 
Віталій Чугуєвець


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений