Свині породи п'єтрен

Перегляди: 2456
22.11.2019

Свинина, як і м'ясопродукти, отримані шляхом її переробки, завжди займала важливе місце у раціоні людини. Але з популяризацією правильного харчування основним споживчим попитом стало користуватися нежирне м'ясо, тому сьогодні увагу покупців привертає саме пісна свинина, внаслідок чого вона більш затребувана на ринку. Та й м'ясопереробним цехах з виробництва ковбасних виробів потрібне в першу чергу м'ясо, а не сало й жир. Щоб задовольнити потреби споживачів, фермери зайнялися вирощуванням свиней беконного напрямку продуктивності. Великої популярності серед таких тварин набули свині породи п'єтрен


Порода п'єтрен має бельгійське походження. З'явилася вона на початку минулого століття, приблизно у 1920-му році. Виведенням свиней м'ясо-беконного напрямку займалися на свинофермах невеличкого селища П'єтрен (провінція Брабант), звідки й походить назва породи. Предками п'єтренів стали кращі місцеві свині, породисті беркширські хряки та великі білі свині англійської селекції. Близько 1925 року було вирішено застосувати  більш науковий підхід до схрещування, щоб отримати особливу породу свиней, менш жирну і з великою кількістю м'язів. Через два роки багатообіцяючий зразок уперше був представлений на виставковому конкурсі, організованому сільськогосподарської комісією у розташованому неподалік містечку Жодойне. І вже напередодні Другої світової війни майже усі свинарські господарства Брабанту займалися розведенням п'єтренів.


Беркширська свиня

Для закріплення бажаного м'ясного типу будови тіла під час створення породи широко використовувалося близькоспоріднене спарювання. Внаслідок цього окрім досягнення необхідного результату також виникли і небажані побічні ефекти у вигляді ослаблення здоров'я тварин, погіршення їх пристосованості до умов утримання, низьких акліматизаційних можливостей, зниження плодючості свиноматок та виживання молодняка, підвищених вимог до якісних характеристик кормів і мікроклімату приміщення. 


Велика біла англійська свиня

Протягом тривалого часу порода була малочисельною і розводилася тільки на території Бельгії. Але у 1950-х роках в Європі стрімко зріс попит на нежирне свиняче м'ясо, і п'єтрени набули неабиякої популярності у покупців. За десять – п'ятнадцять років тварини цієї породи поширилися практично по всій Європі. У багатьох країнах їх використовували для поліпшення м'ясних якостей місцевих порід і безпорідного поголів'я. Сьогодні племінні організації не тільки в Бельгії, але і у всьому світі продовжують покращувати фізичні характеристики та якісні показники породи. Експорт продукції, одержуваної від п'єтренів, неухильно зростає, забезпечуючи фінансовий успіх їх господарям. 


Свинка п'єтрена

Тварини породи пьетрен мають своєрідну зовнішність, яка дуже відрізняє їх від інших порід. Тіло свиней довге, циліндричне, підкреслено мускулисте. У п'єтренів, особливо молодого віку, за рахунок надзвичайно слабо розвиненого жирового підшкірного прошарку добре проглядаються м'язи. Тулуб у передній частині відносно вузький, але поперек, крижі й окіст широкі та наповнені. Добре помітно поділ між м'язами, правою і лівою частинами окостів. 


Ноги довгі, живіт підтягнутий, груди вузькі й неглибокі, від чого тварини здаються високими. Спина рівна, без провисання чи згорблення. Шия, порівняно з іншими породами, довга і мускулиста. Голова невелика, вуха короткі, прямостоячі. Профіль прямий або злегка увігнутої форми, морда середньої довжини. Масть строката: на білому тлі безладно розташовані темно-сірі плями. Межі плям чіткі, дещо світліші, ніж основний тон плями. 


Кнур п'єтрена

Вага дорослих кнурів становить від 230 кг до 260 кг, свиноматки важать менше: 160 – 220 кг. Кнурів як продуктивних тварин для відновлення поголів'я використовують до три-, чотирирічного віку. Пізніше їх репродуктивні функції погіршуються. 


Свиня п'єтрен з поросятами

Свиноматки не відрізняються високою плодючістю. За один опорос повновікові свині приносять всього близько восьми поросят. Плодючість молодих, ремонтних свинок ще нижча. Материнські якості також невисокі – низька молочність не дає можливості потомству швидко набирати вагу за час підсосного періоду, а необережна поведінка самої свиноматки може стати причиною загибелі частини поросят. Чим старше свиня, тим краще вона вирощує свій виводок, тому свиноматок рекомендується використовувати до тих пір, поки вони здатні давати і вигодовувати потомство. 


Поки потомство вирощується під маткою, швидкість зростання молодняка багато в чому визначається її молочністю, тому в підсосний період рекомендується згодовувати свиноматкам молокогонні корми з високим вмістом білків і забезпечувати рясне напування. Включення до раціону свиноматки макухи та незбираного коров'ячого молока зазвичай помітно підвищує її молочність, що відразу позитивно відбивається на середньодобових приростах підсосного молодняка. Добовий приріст поросят з початку прикорму і при повноцінному годуванні після відлучення становить близько 400 – 500 г на добу. 


Поросята п'єтрен

Порода п'єтрен доволі пізньостигла, вона не має високої енергії росту. Лише у віці семи – дев'яти місяців молодняк досягає ваги у 90 – 100 кг і може відправлятися на забій. М'ясо, яке отримують від цих тварин, відрізняється дуже високою якістю, воно майже не має жирових прошарків, ніжне, швидко засвоюється організмом і потребує лише короткочасної термічної обробки. 


Забійний вихід туш – близько 70%. Середні витрати корму при утриманні молодняку до досягнення ним 100 кг – приблизно чотири кормові одиниці. В подальшому конверсія корму знижується до 4,5 – 5 кормових одиниць, і вміст жиру у м'ясі дещо зростає. Але, через генетично закладену схильність до побудови тіла м'ясного типу, відгодувати п'єтрена до кондицій сального типу досить складно. Навіть при посиленому годуванні товщина жирового прошарку у дорослих особин незначна. 


Свинячі напівтуші

Якщо оцінювати переваги і недоліки породи, то чітко визначені ознаки м'ясної спрямованості і здатність стійко передавати їх потомству – це, напевно, єдиний істотний плюс п'єтренів. До недоліків даних породистих тварин я б відніс вимогливість до умов утримання. У свинарнику не можна допускати ні перегріву, ні сильного зниження температури. 


Так, наприклад, за температури +10°С, котра цілком прийнятна для більшості сільськогосподарських тварин взагалі й інших порід свиней зокрема, свині п'єтрен відчувають себе некомфортно, мерзнуть, збиваються до купи або намагаються заритися в підстилку. При більш низьких температурах у поголів'я виникають симптоми простудних захворювань. Молодняк знижує свої і без того невисокі темпи зростання, а також збільшує споживання корму. Висока температура (вище +30°С) може стати причиною теплового удару, в результаті якого тварини можуть навіть загинути. 


Поросенок породы пьетрен

Через прискорений метаболізм порода також вимоглива до складових компонентів кормів та їх якісних характеристик. Корми для п'єтренів повинні містити багато білків та енергії. Тільки при такому годуванні молодняк здатний розкрити свій унікальний породний потенціал. Якщо говорити конкретніше, то найкращим кормом буде спеціальний заводський комбікорм, але за його відсутності можна скласти раціон з екструдованої сої, кукурудзи, гороху, м'ясо-кісткового та рибного борошна, молочних продуктів і преміксу. 


Свинина

Розводити п'єтренів у чистому вигляді для товарного господарства не завжди рентабельно, а ось для поліпшення м'ясних характеристик існуючого поголів'я порода підходить якнайкраще. Так, при схрещуванні цих тварин з дюрком або з ландрасом потомству не передаються негативні характеристики п'єтрена, і росте воно швидко, а в тушах ми отримуємо високоякісне, так зване «мармурове» м'ясо.


Якщо при ознайомленні з даною статтею у вас виникли будь-які питання, ви можете поставити їх на нашому форумі.


Чугуєвець Віталій




Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений