Європейський досвід впровадження безкліткового виробництва яєць

Перегляди: 165
03.02.2021
Європейський досвід впровадження безкліткового виробництва яєць

Після прийняття Директиви Ради 1999/74/ЄС від 19.07.1999 року щодо встановлення мінімальних стандартів для захисту курей-несучок, в Європі почався процес трансформації діючих птахофабрик до нових вимог стандартів благополуччя такої птиці.


Україна взяла на себе міжнародне зобов’язання привести свої національні вимоги до європейських стандартів. Наразі Мінекономіки розроблено проєкт наказу «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання», яким, зокрема, встановлені підвищені вимоги до утримання курей-несучок. Процес змін в Україні неминуче починається, а отже товаровиробникам, в умовах нинішньої економічної ситуації, потрібно буде модернізувати своє виробництво. В цьому випадку європейський досвід та огляд рекомендованих стандартів може стати у пригоді для того, щоб бути конкурентоспроможними та відповідати нормам оновленого законодавства.


Окрім того, великі світові ритейлери та виробники харчової продукції Global Coalition for Animal Welfare (Nestlé, IKEA Food Services, Aramark, Compass Group, Elior Group та інші) вже оголосили про свій намір повного переходу до 2025 року на використання, продаж та виробництво яєць від курей-несучок, які утримуються виключно у безкліткових системах.


З чого все починалося та чому суспільство так занепокоєно станом тварин на фабриках?


За останні роки громадяни країн Європи почали більше дбати про стан свого здоров’я, перейматися питаннями благополуччя тварин та збереження навколишнього природного середовища. Концепція сталого розвитку передбачає не лише чистіше та ресурсоефективніше виробництво, а й стале споживання товарів та послуг, піклування про благополуччя фермерських та сільськогосподарських тварин.


Згідно з проведеним у 2016 році соціологічним дослідженням (Special Eurobarometer, 442) абсолютна більшість громадян Європи (94%) вважають важливим захист благополуччя фермерських тварин (в тому числі курей-несучок). В окремих країнах цей показник досягав 99% (Швеція, Фінляндія, Португалія), а серед країн із найменшим показником 86–88% опинились Угорщина, Хорватія, Польща, Словаччина та Болгарія.


Більшість опитаних у Швеції, Люксембургу, Голландії (59%) висловлювали свою готовність до придбання дорожчих товарів, які було вироблено на фабриках із підвищеними стандартами благополуччя тварин.


Польське дослідження громадської думки (Zakowska-Biemans & Tekien, 2017) виявило, що споживачі:

♦ мають чітке усвідомлення різниці між клітковим, ангарним виробництвом та безклітковими технологіями й системами вільного випасу, виражаючи свої переваги до систем утримання із відкритим доступом до природних умов;

віддають перевагу купівлі яєць вільного випасу, ніж яєць з позначкою «органічне» (навіть попри вищу ціну).


Аналогічне дослідження ставлення громадян у Великобританії показало, що згідно з думкою споживачів:

♦ кури-несучки у системах вільного випасу більш «щасливі» (74,2% респондентів);

♦ відкритий доступ до природних умов та чистого повітря – найсуттєвіші фактори благополуччя тварин на фермах (Petterson, 2016).


Заборона кліткових систем утримання курей-несучок стала результатом вимог громадянського суспільства покращити благополуччя сільськогосподарських тварин, що також було обґрунтовано науковими дослідженнями. Згідно з висновками дослідження (Nicol et al., 2017; EFSA, 2005), лише безкліткові системи можуть надати можливість курям-несучкам виражати повний спектр своїх природних поведінкових звичок.


Огляд альтернативних систем утримання курей-несучок


До альтернативних безкліткових систем утримання можна віднести ангарне, вільний випас та органічне виробництво. Короткий огляд кожної системи дано нижче.


Амбарна система. Загальний огляд


Основні характеристики: безкліткова система, що дозволяє куркам-несучкам вільно пересуватись всередині амбару

Щільність утримання: максимально 9 курок на 1 м² корисної площі

Мінімальна площа амбару на курку: 1100 см²

Мінімальна площа випасу на курку: 0

Кількість курей: від декількох сотень (мале виробництво) до десятків тисяч (велике виробництво)


Приклади варіантів утримання для амбарних систем


Плоскоповерхневі системи: аналогічні багаторівневим системам, проте на одному рівні

Багаторівневі системи: курки-несучки можуть вільно пересуватись між різними рівнями (до 3 рівнів + поверхня підлоги).


Це альтернативна безкліткова система утримання, яка повинна відповідати наступним вимогам:

♦ максимальна щільність посадки – 9 курей-несучок на 1м2 корисної площі;

♦ довжина лінійних годівниць розраховується з мінімальної кількості 10 см на одну курку, круглих годівниць – із розрахунку 4 см на одну курку;

♦ довжина безперервної поїлки із розрахунку 2,5 см на курку, а круглої поїлки – 1 см на курку;

♦ одне гніздове місце для відкладання яєць на 7 курок, або 1 м² окремого місця для відкладання яєць на 120 курей;

♦ адекватні сідала із розрахунку 15 см на кожну курку;

♦ 250 см² підстилки на курку, яка має складати третину від площі поверхні;

♦ рівний та вільний доступ до годівниць та поїлок (для багаторівневих систем).


Якщо в амбарній системі передбачено доступ до відкритого повітря, то отвори для виходу мають бути шириною 40 см та висотою 35 см із довжиною стіни з отворами 2 м на кожні 1000 курок.


Загальний огляд системи вільного випасу


Основні характеристики: кури-несучки мають доступ до ділянок угідь для пошуку їжі та клювання

Щільність утримання: 2500 курей/га земельної ділянки

Мінімальна площа амбару на курку: 1100 см²

Мінімальна площа випасу на курку: 4 м²

Кількість курей: від декількох сотень (мале виробництво) до десятків тисяч (велике виробництво)


Приклади варіантів утримання для систем вільного випасу 


Плоскоповерхневі та багаторівневі системи: аналогічні амбарним системам із доступом до ділянок земельних угідь;

Стаціонарні або пересувні сараї: схожі на вольєри та курятники, проте вони пересувні із можливістю випасу курок-несучок.


Для безкліткових систем вільного випасу характерні наступні особливості:

♦ курки повинні мати постійний доступ до свіжого повітря протягом світлового дня (такий доступ може бути обмежений лише на лімітований проміжок часу вранці);

♦ місця вільного випасу мають бути вкриті рослинністю та не використовуватись в інших цілях;

♦ радіус границі місця вільного випасу не повинен перевищувати 150 м від найближчого отвору для виходу з амбару, або 350 м в разі встановлення відповідного укриття на території випасу.


Загальний огляд органічних систем


Основні характеристики: кури-несучки вільно пересуваються на ділянках випасу

Щільність утримання: максимально 6 курок на 1 м² корисної площі

Мінімальна площа амбару на курку: 1660 см²

Мінімальна площа випасу на курку: 4 м²

Кількість курей: найбільш придатна для малих виробництв (200-2000 курок)


Приклади варіантів утримання для органічних систем


Плоскоповерхневі та багаторівневі системи: аналогічні системам вище, зі стандартами площ для органічних ферм;

Стаціонарні або пересувні сараї: аналогічні системам вище, зі стандартами площ для органічних ферм.


Для систем органічного виробництва яєць встановлені особливі вимоги до утримання курей-несучок, а саме:

♦ щонайменше третина площі поверхні повинна бути твердою та вкритою підстилковим матеріалом;

значна площа поверхні підлоги повинна забезпечувати можливість прибирання посліду;

♦ щонайменше 18 см сідала на кожну курку;

♦ наявність вхідних/вихідних отворів адекватного розміру;

♦ не більше 3000 курей-несучок в одному виділеному місці для утримання;

♦ усі курки-несучки повинні мати вільний доступ до відкритого повітря через вихідні отвори (щонайменше 4 м довжини стіни з отворами на кожні 100 м² площі амбару).


Для того, щоб відповідати підвищеним вимогам стандартів утримання курей-несучок, європейські виробники яєць розробили декілька інноваційних систем ферм, які дозволяють не лише оптимізувати процеси виробництва, а й забезпечити максимально необхідні та природні умови існування для курей-несучок. Особливо виділяються своєю новаторською конструкцією системи типу RONDEEL та KIPSTER.


Система утримання курей-несучок RONDEEL


Вона була розроблена групою фермерів разом із науковцями з Університету Вагенінгену у Нідерландах. Особливість її конструкції полягає в тому, що приміщення для птиці має круглу форму, розділену на 10 секцій, кожна з якої може розмістити до 3000 курок (що загалом становить 30000 курей-несучок на ферму). Щільність утримання курей складає 6,5 курок/м². Для кращого задоволення природних потреб курок та надання їм можливості вільно обирати місце під час випасу, кожна секція розділена на три основні зони:

♦ багаторівнева нічна зона із трьома різними роздільними рівнями для годування, гніздування та відкладання яєць, сидіння на сідалі;

♦ денні зони та веранди всередині ферми для забезпечення денним світлом. Ці ділянки вкриті штучною травою, на якій щоранку розсіюється зерно для стимулювання клювання курками;

♦ огороджена земельна ділянка на відкритому просторі, яка оснащена дерев’яними стовпами та доступом до ґрунту для купання у пилу;

♦ центральна робоча зона, яка розміщена у центрі кругу ферми та пристосована до збору та складування яєць.


Ця система була спроєктована таким чином, щоб забезпечити курям-несучкам можливості для задоволення їх природних потреб та поведінки, включаючи соціальну взаємодію, пошук їжі, дряпання та купання у пилу.


Окрім вищих стандартів утримання курей-несучок, система Rondeel також відповідає екологічним стандартам:

♦ курячий послід висихає на повітрі та використовується як добриво, що до 50% зменшує викиди аміаку в порівнянні з системами ручного прибирання посліду;

♦ приміщення вентилюються природним способом, що зменшує використання електроенергії;

яйця сортуються та пакуються на місці (у центральному приміщенні), що зменшує кількість викидів, пов’язаних із транспортуванням.


Система утримання курей-несучок KIPSTER


Курячі ферми типу KIPSTER – це інноваційна амбарна система утримання, в якій кури мають вільний доступ до пасовищ на свіжому повітрі та постійний доступ до «внутрішнього саду» з денним освітленням. З технічної точки зору це не система вільного випасу, оскільки розмір ділянки пасовища складає 10 гектарів, що менше, ніж норма 4 м² на одну курку, тобто це вдосконалена амбарна система із доступом до пасовища.


На площі 1200 м² ферми можна розмістити 24000 курей-несучок, які розділені у 4-х секціях по 6000 курей. Щільність утримання у цьому випадку складає 6,7 курки/м². Окрім цього, кількість одночасно утримуваних курок можна довести до 96000 шляхом впровадження багаторівневих модульних конструкцій.


Основні особливості такої ферми:

♦ вікна на похилих стелях, що забезпечують постійний доступ до сонячного світла;

♦ збільшена площа для вигулу, на якій розташовані гойдалки, ґрунт для дряпання, гілки для сидіння та інші об’єкти, що забезпечують можливість повністю виражати свою природну поведінку;

♦ 1200 м2 критого «внутрішнього саду» з деревами та солом’яними тюками, на яких вони можуть сидіти;

♦ зовнішня ділянка земель пасовища.


Окрім того, така система утримання курей-несучок відповідає екологічним стандартам викидів у навколишнє середовище:

♦ низький рівень викиду аміаку, приблизно 0,025 кг з однієї курки;

♦ низький рівень викидів у повітря, що досягається шляхом системи фільтрації повітря;

♦ встановлення 1097 сонячних панелей, які генерують електроенергію (50% з якої йде на продаж);

зниження вуглецевого сліду внаслідок годування кормом, що зроблений із залишків хлібобулочного виробництва, та повного забезпечення електроенергією з відновлюваних джерел.


Олександр Тітарчук-с.jpg


Автор статті: Олександр Тітарчук, представник Cage-free Альянс Українського Бізнесу

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений