Вирощування молодняку водоплавної птиці. Можливі проблеми та їх вирішення

Перегляди: 1191
11.10.2022
Вирощування молодняку водоплавної птиці. Можливі проблеми та їх вирішення

У сільському господарстві, як і в інших галузях, пов'язаних з виробництвом будь-якої продукції, завжди трапляються фактори, що спричинюють негативні реакції та зниження ефективності самої діяльності. Будь-який господар, фермер, сільськогосподарське підприємство чи компания, зайняті у тваринництві, зокрема й у птахівництві, обов'язково стикаються з різними проблемами. Особливо це стосується вирощування молодняка.


Вирощування молодняка ​​водоплавної птиці триває порівняно недовго, але складнощів, що супроводжують цей процес, у ньому не менше, ніж у разі вирощування потомства інших тварин. Основними чинниками, що зумовлюють значну кількість проблем, пов'язаних зі здоров'ям молодняка, затримкою його зростання й розвитку є порушення умов утримання птиц, неякісний корм або корм, що не відповідає віку пташенят, неправильний режим годування, а також низька якість придбаного пташиного поголів'я.


У попередніх статтях були детально розглянуті питання вибору, особливостей годування та планового ветеринарного обслуговування каченят і гусенят. Наведені ветеринарні обробки носять обов'язковий профілактичний характер. Вони дозволяють запобігти виникненню більшості захворювань, що викликають загибель пташенят і спрямовані на зміцнення організму та загального імунітету молодняка. Однак існують і деякі інші захворювання, здатні створити труднощі в успішному вирощуванні пташенят водоплавної птиці, суттєво збільшити витрати на їх утримання та знизити продуктивність пташиного поголів'я. Про них і йтиметься в цій статті.


Вирощування молодняка водоплавної птиці

Насамперед розглянемо найбільш поширену, хоча й не смертельну для пташиного стада проблему. Нерідко трапляється, що підростаючі каченята, досягнувши певного віку, починають вищипувати пух і пір'я на спинах одне в одного. Іноді ця ситуація досягає такого ступеню, що практично всі пташенята ходять з голими спинами та шиями біля основи. Ігнорувати це явище господар не може.


Може бути декілька причин такої поведінки в каченят. Найвірогідніша – це порушення норм посадки пташенят на одиниці площі. На один метр квадратний площі, зайнятої каченятами, має припадати їх певна кількість. Це число змінюється залежно від віку пташенят. Чим старші каченята, тим більшої площі вони потребують. У віці 1–14 діб на 1 м2 їх повинно бути до 20–25 голів. Фронт годівниць і напувалок має забезпечувати не менше 3 см на кожне каченя. 


У віці 14–30 днів на квадратному метрі підлоги можна розмістити до 14 каченят. З 30-денного віку до 60-денного цю ж площу вже мають займати не більше 8 каченят. 


Молодняк качок старше двох місяців потребує тієї ж площі, що й доросле поголів'я: 1 м2 на 3–4 особини. Норма площі для птиці на вигулі в 2,5 рази перевищує норму площі в приміщенні. 


Вирощування водоплавної птиці

Якщо норма щільності посадки пташенят не перевищена, то причина може бути в годуванні. А саме – недостатній вміст сірки чи білка тваринного походження в раціоні поголів'я. Для усунення цієї проблеми збільшуємо кількість сиру, рибного, м'ясо-кісткового або кров'яного борошна в кормі. Також у щоденний раціон потрібно додати каченятам пір'яне борошно кількістю 2% від ваги сухого зернового корму. Крім цього, в корм потрібно ввести кормову сірку з розрахунку 0,05 г / на 1 особину за добу. 


Якщо такі зміни в годуванні не принесли через тиждень бажаного результату, то третьою причиною може бути генетична схильність кількох каченят у стаді до канібалізму. У цьому випадку потрібно спостерігати за поведінкою пташенят і визначити «винуватців». Потім акуратно зрізати у них ножицями кінчик верхньої частини дзьоба, вкоротивши його на 2–3 мм. Для контролю слід ще кілька днів поспостерігати, чи всі «винуватці» покарані. У разі виявлення інших «порушників» слід провести аналогічні дії і з ними. Зазвичай ці заходи допомагають позбавитись проблеми.


Вирощування молодняку водоплавної птиці

Наступна проблема, що зустрічається доволі часто – це парези кінцівок у каченят віком старше півтора місяця. Причин також може бути декілька. Ймовірніше, таке порушення викликала надмірна кількість кормів, що вимивають кальцій з організму пташенят (наприклад, кабачки) або дуже низький вміст цього необхідного елемента в їх раціоні.


Іншою, більш рідкісною причиною виникнення парезу кінцівок у каченят може стати раптове короткочасне переохолодження. Наприклад, ночівля на холодній бетонній підлозі, тривале перебування на снігу, або плавання в дуже холодній воді ставка. Також це порушення може бути наслідком сильної зараженості пташенят гельмінтами.


Позбуваються цього захворювання шляхом профілактичної дегельмінтизації, скороченням у раціоні небажаного корму, утриманням каченят на сухій глибокій підстилці в теплому, чистому приміщенні та введенням до раціону кормів, багатих на кальцій і фосфор. Якщо таких кормів немає, то можна просто додавати в корм чи воду 10%-ний хлористий кальцій у добовій кількості з розрахунку по 3 мл на каченя, або подрібнену яєчну шкаралупу, трикальційфосфат (по 7 г на день кожному каченяті), або крейду (безпосередньо в корм). Ефект від лікування буде прямо пропорційний докладеним зусиллям та вкладеним ресурсам.


Крім того, якщо ви не виконували рекомендацію з попередньої статті щодо дегельмінтизації шляхом пропоювання каченят у віці 40 днів «Промектином», то слід зробити це якнайшвидше, незважаючи на вік каченят. Пропоюють усіх каченят, навіть тих, що не захворіли! По завершенню процедури дегельмінтизації необхідно прибрати у приміщенні та продезинфікувати його. 


Хвороби молодняка водоплавної птиці

У молодняка водоплавного птаха, частіше в гусенят віком близько чотирьох місяців, виникає захворювання, яке проявляється проносом білого кольору або світлих відтінків і витіканням із дзьоба в'язкої, прозорої рідини. Водночас хворі гусенята втрачають активність, припиняють споживати корм, не ростуть, худнуть і врешті гинуть.


Ця проблема називається вірусний гастроентерит. Ефективного лікування не існує. Єдиним засобом захисту є вакцинація батьківського стада за два тижні до початку яйцекладки (я звертав вашу увагу на це питання в попередній статті про вибір гусенят на ринку) або вакцинація самих гусенят у 28-денному віці (теж давав таку рекомендацію у попередній статті).


Друге поширене захворювання, якому ми не можемо протиставити нічого дієвого, окрім щеплення, це гепатит. Найчастіше він вражає каченят віком до одного місяця. У віці 35 днів настає вікова несприйнятливість до захворювання.


Зовнішні ознаки гепатиту досить впізнавані: каченята стоять у вертикальному положенні (як пінгвіни), припиняють вживати корм, стають малорухливими, потім лягають. У них починаються судоми, закидається голова, синіє дзьоб. Імовірність загибелі зараженого поголів'я становить майже 100%. Якщо батьківське стадо було вчасно провакциноване, то можливість захворювання каченят зберігається, але сама хвороба протікає легко, і смертність сягає максимум 10%.


Вирощування водоплавної птиці

Сальмонельоз. Найважче переносять цю хворобу пташенята до місячного віку. Зовнішні прояви захворювання мають вигляд судом, паралічу, проносу, пригніченості; у хворих особин виникає набряклість та болючість суглобів, кон'юнктивіт. Найбільш ефективно лікується сальмонельоз за допомогою специфічної сироватки, доза: по 1 мл препарату на пташеня до місячного віку. Старшим пташенятам дозу розраховують за пропорцією: необхідна кількість препарату (у мілілітрах) дорівнює віку пташеняти в місяцях. Але лікувати можна і з використанням антибіотиків. Тетрациклін або окситетрациклін по 20 мг на 1 кг живої маси молодняку дають разом із кормом двічі на добу впродовж 7–10 днів. 


Вирощування водоплавної птиці

Менш поширена, проте досить небезпечна проблема – аспергільоз. Він виникає в разі годування молодняка цвілими кормами або під час перебування птиці в приміщенні, на стінах якого є осередки цвілі, а також у випадку використання підстилки, ураженої пліснявими грибами.


Спочатку уражені каченята чи гусенята втрачають активність і апетит, згодом у хворих особин спостерігається прискорене та утруднене дихання з можливими шумами або хрипами. На вдиху деякі пташенята відкривають дзьоб і хапають повітря. З ніздрів може витікати рідина. Порушується травлення (частіше це пронос); настає швидке виснаження (пташенята втрачають вагу, стають дуже легкими), у них з'являються паралічі ніг, крил. Смертність залежить від рівня ураження спорами.


Для лікування використовують препарат «Ністатин», дозування якого становить 25–30 мг на 1 кг живої ваги птаха. Давати його потрібно з кормом, двічі на день, протягом 7–10 днів. Для зручності можна також лікувати аспергільоз мідним купоросом. Його додають хворим особинам до питної води у вигляді 0,05% розчину. Тривалість лікування – до зникнення симптомів захворювання. Зазвичай це займає 3–5 днів. 


Ці проблеми є основними, вони трапляються найчастіше за решту. Якщо ж ви зіткнулися з якимись труднощами, не згаданими у наших статтях, то ставте запитання на форумі , будемо їх вирішувати разом. 


Вдалого вам птахівництва! 


Віталій Чугуєвець
 


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений