Вирощування телят. Хвороби на випасі

Перегляди: 60
08.07.2022
Вирощування телят. Хвороби на випасі

Випасання телят на природних чи культурних пасовищах значно здешевшує їх утримання й годування і водночас сприятливо діє на здоров'я поголів'я. Перебуваючи в природних для них умовах, телята отримують не лише свіжу траву, а й активний моціон, а також достатню інсоляцію. Водночас окрім безсумнівної користі пасовищного утримання є кілька неприємних моментів, а саме хвороб, пов'язаних з перебуванням телят у природному середовищі. Про такі захворювання та заходи боротьби з ними йтиметься в цій статті.


Під час випасу телят на пасовищах, що знаходяться в низинах чи в болотистій місцевості, а також у разі використання природних водойм як джерела питної води, тварини можуть заражатись інвазійним захворюванням фасціольозом. Це паразитарне захворювання, що знижує продуктивність тварин і викликає порушення в роботі органів травлення, може супроводжуватися анемією, виснаженням, загальним пригніченням, запаленням печінки. Інтенсивність зовнішніх проявів хвороби залежить від загальної кількості паразитів, що оселилися в організмі тварини.


Корови на водопої

При незначному зараженні зовнішні прояви можуть лишитись непоміченими. Захворювання протікає в хронічній формі, і лише планова профілактична дегельмінтизація позбавить тварину від присутності паразитів. Якщо зараження стада знаходиться на середньому рівні, молодняк відстає в зростанні, у телят спостерігається погіршення апетиту та періодичні підвищення температури. При високій інтенсивності інвазії тварини сильно худнуть, відмовляються від корму, у них спостерігається пронос із домішкою крові, прискорене дихання, болючість та збільшення печінки. У такій ситуації молодняк і слабкі тварини можуть гинути.


Фасціола гепатика 

Спричинюють це захворювання два види трематод: звичайний або овечий печінковий сисун (лат. Fasciola hepatika) та гігантський печінковий сисун (лат. Fascioloides magna), які паразитують у жовчних протоках печінки тварин і живляться слизовою оболонкою жовчних ходів та кров'ю. Зовні вони схожі на листя верби. Заражені тварини постійно виділяють яйця з фекаліями. При потраплянні екскрементів у воду ставка, яйця сисуна перетворюються на личинок, які потім деякий час паразитують у печінці молюсків (водних равликів).


Після завершення чергової фази свого розвитку личинки знову виходять у воду. Зараження відбувається під час вживання тваринами прибережної рослинності та пиття води з природних водойм, заражених личинками сисунів. У кишківнику великої рогатої худоби личинка проходить чергову стадію свого розвитку, після чого переміщується через стінку кишківника до печінки, де живе постійно. Жити в організмі свійських тварин сисун може до 5 років.


Корови на водопої

Лікування цього важкого захворювання досить просте. Хорошого результату можна досягнути внаслідок використання одного з препаратів: «Клозан», «Роленол», «Клозантел» та інших. Наприклад, «Клозантел» потрібно вводити підшкірно або внутрішньом'язово дозою 1 мл на кожні 20 кг ваги тварини. 


Щоб уникнути зараження тварин, застосовують різні міри, серед яких: заборона випасати тварин на заболочених ділянках, біля річок та ставків; заборона згодовувати зібране з таких ділянок сіно раніше ніж через 6 місяців після його збирання; організація культурних пасовищ та централізованого привізного напування; меліорація земель; цілорічне стійлове утримання; знищення молюсків у ставках тощо. Але реалізація усіх цих методів на практиці виявляється або господарсько недоцільною, або занадто дорогою та незручною, або зовсім неможливою. До того ж, усі ці заходи не дають 100% гарантії безпеки і не можуть вважатися ефективними.


Корови на випасі

З метою профілактики фасціольозу рекомендується двічі на рік проводити медикаментозну обробку всього поголів'я. Один раз – після завершення пасовищного періоду або щоосені, як тільки тварин переведуть на стійлове утримання. Це захистить їх від паразитів. Вдруге – навесні, за 2 місяці до початку пасовищного періоду. Це попередить потрапляння паразитів від вже заражених тварин на самі пасовища. Такі прості заходи допоможуть вашому поголів'ю уникнути зараження фасціольозом.


Телязіоз у теляти

Ще одне захворювання, яке створює проблеми в разі вигульно-пасовищного утримання – це телязіоз. Він має такі ознаки: спочатку в телят починають сльозитись очі, з'являється кон'юнктивіт, потім набрякають повіки, а виділення з очей стають гнійними; згодом з'являється світлобоязнь і мутніє рогівка ока; відбувається часткова втрата зору, яка швидко прогресує. Без лікування в телят розвивається сліпота, а на слизовій оболонці очей формується біла плівка – більмо


Більмо у корови

Виникає це захворювання через те, що у слізних протоках, у кон'юнктивальному мішку, під третім повіком та у слізно-носовому каналі оселяються нематоди телязії. Вони живуть в очах тварин близько року і здатні зимувати без втрати активності. Зараження відбувається так: у статевозрілих телязій народжуються живі личинки, яких проковтують мухи-корівниці. Потрапивши до організму цих комах, личинки продовжують там розвиватись до інвазійної стадії. Коли мухи сідають чи переміщаються безпосередньо біля очей тварин, личинки телязій потрапляють на слизову оболонку ока та оселяються там. Через місяць-півтора вони досягають статевозрілості і починають розмножуватись.


Телязіоз ВРХ

Захворювання здатне завдати значної шкоди поголів'ю худоби в теплу пору року. Якщо хворих тварин багато, то лікування є досить кропітким. Насамперед їх потрібно ізолювати в приміщенні, після чого за допомогою спринцівки або шприца без голки промити телятам очі (під третьою повікою) 1%-им розчином хлорофосу (3–5 мл). Впродовж першої доби лікування двічі здійснюють промивання очей. Наступного дня таким же способом промивають очі 3%-им розчином борної кислоти (50 мл). Підшкірно (в області шиї) потрібно ввести препарат «Дитразину цитрат 25%» дозою 4 мл на 100 кг ваги тварини. Таку обробку роблять тричі з інтервалами в три дні, після чого симптоми хвороби зазвичай зникають.


Лікування телязіозу

Якщо у телят внаслідок перенесеного захворювання спостерігається помутніння рогівки чи з'явилося більмо, необхідно негайно провести гемотерапію. Для цього потрібно взяти в тварини кров з яремної вени та ввести її ін'єкційно між очним яблуком та віком у дозі 10 мл зверху та знизу. Таку процедуру слід повторювати через день до одужання. Покращення стану можна помітити вже за тиждень регулярного лікування.


Одночасно з проведенням лікування відлякуємо від тварин мух за допомогою репелентів. Можна знищити мух, використовуючи препарат «Агіта» та шляхом згодовування телятам 10%-ої фенотиазиново-сольової суміші. Завдяки дії вказаних засобів личинки мух-корівниць масово гинуть у фекаліях ВРХ, і кількість дорослих мух помітно скорочується.


Випасання ВРХ

Це основні хвороби, з якими найчастіше мають справу власники великої рогатої худоби при вирощуванні та утриманні молодняку. 


Якщо у вас виникнуть якісь проблеми, не згадані в моїх статтях, можемо вирішити їх разом на нашому форумі.


Віталій Чугуєвець 


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений