Особливості вирощування телят у перші тижні їхнього життя були розглянуті в попередній статті, а зараз поговоримо про наступний етап вирощування та про вирішення проблем, які можуть виникати в цей період. Темпи зростання й розвитку теляти до 6-місячного віку визначають майбутній рівень його продуктивності. Таким чином, з телят однієї породи та з однаковим генетичним потенціалом можна виростити шляхом регулювання якості й рівня годування різних за продуктивністю тварин. Для забезпечення високої швидкості росту телята потребують повноцінного годування, яке б задовольняло всі потреби зростаючого організму.
В одномісячному віці теля має отримувати щодоби не менше 200–250 г хорошого сіна, 6 літрів молока, 300–350 г комбікорму, 200 г натертої моркви або буряка чи гарбуза. Воду потрібно давати в перервах між випоюваннями молоком, у кількості 10% від ваги теляти.
У молочний період телята дуже чутливі до різних кишкових інфекцій. Одна з них – колібактеріоз. Збудником цього захворювання є кишкова паличка. Здебільшого колібактеріоз розвивається на тлі диспепсії та є її ускладненням внаслідок зниження загальної резистентності організму теляти під час первинного захворювання. Колібактеріоз може виникати не тільки як наслідок багатьох інших захворювань, що пригнічують імунітет (виснаження, інфекції, інвазії), але і в результаті дії стресу після тривалого транспортування, при різкому переході на інший корм і під впливом інших несприятливих чинників. Джерелом інфекції може бути хвора або заражена тварина.
Зараження телят відбувається через шлунково-кишковий тракт при поїданні інфікованого корму або внаслідок вживання води й молока, забруднених фекаліями. Мікроорганізми, що потрапили в сприятливе середовище, починають інтенсивно розмножуватись і через стінки кишківника проникають у кров, викликаючи важкий токсикоз. Зовні це захворювання проявляється спочатку прогресуючим пригніченим станом тварини, втратою апетиту, зниженням рухливості. Потім спостерігається підвищення температури тіла до +41,5…42°С.
На другий день в інфікованого теляти з’являється сіро-білий пронос з домішками слизу, бульбашками газів. На третій день можна помітити ознаки зневоднення: запалі очі, часте сечовипускання, порції якого постійно зменшуються, а сеча густішає та мутніє. Теля лежить, випроставши ноги, встати не може, на його слизових оболонках з’являються дрібні крововиливи. Температура знижується до норми, а згодом ще нижче. Смерть тварини може наступити на 3-й – 4-й день.
Перебіг хвороби багато в чому залежить від сили імунітету тварини, від ступеня патогенності конкретного штаму кишкової палички та своєчасності розпочатого лікування. У разі гострого перебігу хвороби смертність досягає 80–100%.
Підгостра форма колібактеріозу спричиняє у телят розвиток артритів. Найчастіше вражаються колінний і скакальний суглоби. При хронічному перебігу можливе виникнення пневмонії, яка супроводжується кашлем, утрудненим диханням, виділеннями з носа. Хронічна форма частіше буває у телят старшого віку. Смертність у цьому випадку може досягати 30%.
Краще, безумовно, попередити появу цього захворювання у вашому господарстві. Його профілактика починається задовго до народження теляти. У чому вона полягає? По-перше, тільним коровам і нетелям необхідно забезпечити якісне годування та активний моціон, що гарантує народження сильного молодняка, високу якість молозива й молока. Ці продукти живлення допоможуть молодим організмам отримати високу резистентність. По-друге, слід строго дотримуватися санітарії під час годування і чистоти у тваринницькому приміщенні: своєчасно видаляти з сараю гній і забруднену підстилку, а також дотримуватися графіка проведення профілактичних дезінфекцій і біління вапном.
Але якщо теля все ж таки захворіло, слід негайно ізолювати його від інших тварин, щоб уникнути перезараження й одразу ж розпочати лікування. Залежно від чутливості мікрофлори вашого господарства, для лікування хворого теляти можна застосувати такі антибіотики: «Гентаміцин», «Окситетрациклін», «Неоміцин», «Хлортетрациклін», «Тримеразин», «Спектам В» та інші.
Для прикладу розглянемо лікування «Гентаміцином». Внутрішньом’язова доза цього препарату становить 0,75 мл на кожні 10 кг живої ваги теляти. Вводити препарат потрібно двічі на добу з інтервалом 12 годин. Тривалість лікування залежить від багатьох факторів, але зазвичай займає 3–5 днів.
Препарат «Окситетрациклін 200 LA» набагато зручніший у використанні. Його потрібно вводити один раз за 72 години, доза: 1 мл на кожні 10 кг маси хворої тварини. Зазвичай цілком вистачає однієї ін’єкції, але у важких випадках можна ввести його повторно. Препарати окситетрацикліну добре поєднуються з препаратами неоміцинового ряду, оскільки їм властивий синергетичний ефект (підсилюють дію один одного), тому в тяжких випадках їх доцільно застосовувати разом. Одночасно із застосуванням антибіотиків половину молока для випоювання потрібно замінити на підсолений чай з деревію зі звіробоєм або фізрозчин (0,9%).
У перший день захворювання можно ввести теляті внутрішньом’язово 50 мл крові його матері. У важких випадках слід внутрішньовенно ввести 50–100 мл 40%-ого розчину глюкози с розчиненою в ньому аскорбіновою кислотою (100 мг). Підшкірно теляті також можна ввести (у декількох місцях) 400–500 мл фізрозчину для відновлення втраченої організмом води. Вже на 2-й – 3-й день внаслідок вжитих заходів досягається очевидний ефект, але лікування необхідно продовжувати аж до цілковитого одужання та ще один день після нього.
Зі зростанням телят збільшуються і їхні потреби в кормі. У два місяці теляті щодоби треба забезпечувати близько 1 кг сіна або до 7 кг свіжої трави, 6 літрів молока, 500–550 г гранульованого комбікорму, 900 г натертої моркови чи буряка, гарбуза. Питна вода має постійно бути у вільному доступі.
У віці трьох місяців теля вже повинне отримувати щодоби не менше 2-х кг хорошого сіна або 8–9 кг трави, 6 літрів молока, 800–850 г комбікорму, до 2-х кг натертого буряка або гарбуза. З тримісячного віку теля вже здатне перетравлювати і засвоювати дерть тонкого помелу. Краще, звичайно, продовжувати годувати його гранульованим комбікормом, але з метою економії можна поступово переходити на дерть.
У віці чотирьох місяців починаємо поступово зменшувати кількість молока в раціоні та збільшувати частку решти кормів. Теля щодоби має отримувати не менше 3-х кг якісного сіна або 10 кг трави, 3 літри молока (по 1 літру на кожне годування), 1 кг комбікорму, близько 4-х кг натертих коренеплодів або гарбуза.
Наприкінці 4-місячного віку припиняємо годувати теля молоком, і в п’ять місяців його раціон складатиметься з: 4,1 кг якісного сіна, 1,2 кг комбікорму, 5 кг коренеплодів або гарбуза. Влітку сіно й коренеплоди варто замінити травою на пасовищі.
Подальше вирощування телят майже не відрізняється від наведеного, крім кількості споживаного тваринами корму. На завершення теми про вирощування телят доцільно розглянути в наступній статті деякі хвороби молодняка великої рогатої худоби.
У разі виникнення проблем, не згаданих у цій статті, на нашому форумі спільними зусиллями можна знайти шляхи їх вирішення, а також отримати корисні поради.
Вдалого вам тваринництва!
Чугуєвець Віталій
Поділитись в соцмережах:
