Все більше цукру з України купують в Африці. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Цими днями в Польщі заявили про наміри поширити на цукор ембарго, встановлене на ряд української аграрної продукції, а також заборонити транзит таких товарів через територію країни.

Зважаючи на ускладнення, які можуть виникнути на європейському ринку для збуту цукру, Україна має шукати нові напрямки експорту. Перспективними, зокрема, є країни Африки, куди наша країна останнім часом суттєво збільшила поставки.

– Україна активно розвиває новий напрямок для експорту цукру – розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. – Протягом березня до трьох країн Африки – Камеруну, Лівії та Гвінеї було поставлено майже 8 тисяч тонн продукту.

За його словами, така кількість становить 20% всього обсягу солодкого продукту, який Україна експортувала в березні.

Тарас Висоцький додав, що загалом зараз ситуація на ринку цукру стабільна. Виробленого українськими цукровиками продукту достатньо для внутрішніх потреб нашої країни та забезпечення необхідних обсягів експорту.

У минулому році Україна наростила обсяги експорту м’яса птиці. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– Основною тенденцією 2023 року знову стало збереження позицій м’ясопродукції українського виробництва на міжнародному ринку за рахунок курятини, – поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, торік обсяги експорту м’яса птиці збільшились на 3% – до 425 тис. т. Однак вартість його реалізації скоротилась на 6%, становивши 800 млн дол. США.

– У цілому 2023 року Україна зменшила виручку від експорту м’яса та субпродуктів на 4% – до 892 млн дол. США, – уточнив експерт.

Він зазначив, що 2023 року продовжилась географічна диверсифікація збуту м’яса та субпродуктів українського виробництва. Нині вітчизняна м’ясопродукція експортується до Євросоюзу, країн Перської затоки, Далекого Сходу та СНД. При цьому частка країн ЄС у вартісному виразі збільшилась порівняно з 2022 роком і склала майже 46%.

– Характерною рисою 2023 року стали зміни в рейтингу ключових країн-імпортерів українського м’яса, внаслідок яких з цього списку зникли африканські країни, – зауважив Микола Пугачов.

Науковець зазначив, що Нідерланди, які протягом 2017–2019 років очолювали топ-10, а 2022 року повернули собі лідерство у рейтингу, продовжують посилювати свої позиції. 2023 року ця країна закупила в Україні близько третини (29,4%) вітчизняного експорту м’ясопродукції на суму 262 млн дол. США.

Саудівська Аравія, хоча й зменшила вартісні обсяги закупівель цього виду агропродукції, із часткою у 15,6% зберегла за собою друге місце. Ця близькосхідна країна закуповує в Україні виключно м’ясо птиці. Торік обсяги поставок українського м’яса на її ринок склали 69 тис. т вартістю 139 млн дол. США.

Значними є також частки Словаччини (11,7%), Китаю (5,6%), Туреччини (3,4%), ОАЕ (3,4%), Азербайджану (3,4%) та Молдови (3,1%).

Загалом ці країни принесли понад 3/4 доходів від продажів нашою країною м’яса на глобальному ринку.

– У 2023 році Україна змогла наростити кількісні обсяги експорту м’яса і субпродуктів, хоча це не призвело до збільшення виручки. М’ясна продукція стала ще однією товарною групою, зниження цін на яку (-3,5%, відповідно до Індексу ФАО) за минулий рік стримувало зростання доходів наших профільних компаній. У 2024 році м’ясо птиці залишиться визначальним продуктом у структурі поставок м’яса вітчизняного виробництва на зовнішні ринки, яке за відносно стабільних умов доповнюватиметься замороженою яловичиною, – підсумував Микола Пугачов.

Інститут аграрної економіки

У минулому році, порівняно з 2022-м, Україна збільшила продаж зернових за рубіж. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 44,8 млн т українського збіжжя, що на 16% перевищило показник 2022 року, – поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов. – Протилежна тенденція спостерігалась торік стосовно виручки від експорту зерна. 2023 року вона склала 8,3 млрд дол. США, зменшившись на 9%. Тобто, експортні ціни для України відобразили ситуацію на глобальному ринку, адже Індекс цін ФАО на зернові культури в 2023 році знизився більш ніж на 15%.

За словами експерта, незважаючи на триваючу війну, активні бойові дії та цілеспрямовані обстріли нашої портової інфраструктури, у порівнянні з 2022 роком фіксувалось збільшення кількісних обсягів поставок основних товарних позицій продукції цієї групи.

Кукурудзи експортовано 26,4 млн т – майже на 6% більше показника 2022 року.

Обсяги експорту пшениці становили 16,2 млн т. Це на 44% більше, ніж за рік до цього.

Продажі ячменю на зовнішні ринки у 2023 році зросли на 1% і становили 2,2 млн т.

Найбільшими покупцями українського зерна у минулому році традиційно стали представники Європейського Союзу, Азії та Африки. При цьому торік експорт знову здійснювався переважно до країн ЄС.

2023 року рейтинг найбільших імпортерів українського збіжжя із часткою у 17,1% вартості експорту цієї товарної групи очолила Іспанія.

Китай минулого року знову став другим у рейтингу з часткою у 13,9%.

Румунія, яка 2022 року була першою в рейтингу найбільших імпортерів українського збіжжя, 2023 року забезпечила собі третє місце із часткою у 12,5%.

Сукупно ці три держави – лідери рейтингу основних імпортерів сформували близько 44% вартісного обсягу усіх закупівель зернопродукції в Україні.

– У минулому році на тлі припинення влітку роботи «зернового коридору» під егідою ООН та обмеження імпорту пшениці й кукурудзи з України до окремих країн ЄС, починаючи з квітня, хорошою альтернативою став створений завдяки успішним діям Збройних Сил України тимчасовий морський коридор. Почавши свою роботу в серпні 2023 року з доволі незначних обсягів експорту, він поступово розширював свої потужності. Це дало змогу, зокрема, забезпечити загальний експорт продукції сільського господарства в кількості 7,7 млн т як в грудні 2023 року, так і в січні 2024 року. Найголовніше, що Україна досягає таких результатів власними силами, – підсумував Микола Пугачов.

Інститут аграрної економіки

У 2023 році обсяги експорту української агропродукції до ЄС склали 12,6 млрд дол. США. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– Загалом 2023 року поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили 12,6 млрд дол. США, тобто лише на 0,5 млрд дол. США (-3,8%) менше рекордного показника 2022 року у 13,1 млрд дол. США, – поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов. – Це другий за вартістю результат за часів Незалежності України.

За його словами, товарна структура вітчизняних поставок до Європейського Союзу значною мірою повторює загальну. У ній 82% припадає на експорт зернових та олійних культур, олії та жирів, залишків переробної промисловості.

Науковець зауважив, що вже кілька років поспіль Європейський Союз виступає головним ринком для збуту цілої низки різних агропродовольчих продуктів з України. У 2023 році це були:

• м’ясо птиці – 407 млн дол. США (51% вартості закордонних продажів цього виду агропродукції);
• яйця (39 млн дол. США, 64%);
• яєчні продукти (36 млн дол. США, 92%);
• мед (112 млн дол. США, 93%);
• живі рослини, саджанці, продукти квітництва (3 млн дол. США, 75%);
• плоди, ягоди, горіхи (198 млн дол. США, 77%);
• пшеничне борошно (25 млн дол. США, 60%);
• крохмаль (19 млн дол. США, 51%);
• цукор і цукрові кондитерські вироби (487 млн дол. США, 82%);
• вироби з тіста (43 млн дол. США, 81%);
• хлібобулочні солодощі (122 млн дол. США, 57%);
• консервовані томати (12 млн дол. США, 91%);
• варення, желе, мармелади (9 млн дол. США, 69%);
• соки (84 млн дол. США, 57%);
• дріжджі (38 млн дол. США, 90%);
• морозиво (19 млн дол. США, 58%);
• безалкогольні напої (63 млн дол. США, 67%);
• етиловий спирт концентрацією не менш як 80% об. (78 млн дол. США, 92%).

Експерт нагадав, що з 6 червня 2023 року Євросоюз ще на рік продовжив дію преференційного режиму для України зі зняттям мит, квот та інших обмежень на нашу продукцію. Крім того, в січні 2024 року Єврокомісія запропонувала оновити його умови, згідно з якими разом з черговим продовженням застосовуватиметься механізм відслідковування імпорту з України м’яса птиці, яєць і цукру. При перевищенні обсягів за середні рівні 2022-2023 років до цих трьох товарних позицій застосовуватимуться імпортні тарифи.

– Отже, у 2024 році ймовірним є збереження обмежень на українську сільськогосподарську продукцію як зі сторони ЄС загалом, так і окремими його членами – Польщею, Словаччиною, Угорщиною. Нині європейський ринок все ще залишається визначальним для формування підсумкових доходів нашого аграрного експорту, характеризуючись меншими ризиками і доступнішим логістичним сполученням, однак, як продемонстрував фактичний досвід попередніх років, така ситуація може доволі динамічно змінюватись, – підсумував Микола Пугачов.

Інститут аграрної економіки

У 2023 році посилилась тенденція збільшення експорту насіння зернових та олійних культур, виробленого в Україні. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– Національне насінництво за рахунок гібридного насіння національної та іноземної селекції, виробленого в Україні, нарощує експорт насіння зернових та олійних культур, – поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Олександр Захарчук. – За 2023 рік його обсяг у 1,5 рази перевищив відповідний показник попереднього року у 77,2 млн дол. США і становив 119,5 млн дол. США.

За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза, яка займає у ньому 97,4%.

– При цьому другий воєнний рік поспіль обсяги експорту насіння гібридної кукурудзи перевищують обсяги його імпорту, – наголосив Олександр Захарчук. – За 2023 рік з України вивезено 42,5 тис. т насіння вітчизняної та іноземної селекції, що є найвищим результатом за роки незалежності Україні. При цьому поставки з-за кордону склали лише 5,9 тис. т, тобто у 7,2 рази менше від вивезеного. Це найменший показник ввозу в Україну цього виду агропродукції за останні 15 років.

Зменшення ввозу насіння іноземної селекції з-за кордону пов’язане насамперед з можливістю виробляти кондиційне гібридне насіння іноземної селекції в межах нашої держави. Також воно відбулося через зменшення споживання насіння, пов’язане зі скороченням площ товарних посівів внаслідок воєнних дій, та ввозом лише батьківських та материнських ліній гібридів з подальшим розмноженням на насіннєвих полях вже в Україні. За 2023 рік на зарубіжні ринки продано насіння гібридної кукурудзи національної та іноземної селекції на суму 116,4 млн дол. США.

При цьому експорт насіння гібридної кукурудзи у вартісному виразі збільшився більш як в 1,5 рази. Якщо у 2022 році експортували 32,2 тис. т на суму 77,6 млн дол. США, то у 2023 році – 42,5 тис. т на суму 116,4 млн дол. США.

Основним імпортером насіннєвої кукурудзи українського виробництва є Франція, яка за 2023 рік закупила 11 тис. т цього виду агропродукції митною вартістю 32 млн дол. США.

Також значні поставки насіннєвої кукурудзи Україна здійснила до інших країн Євросоюзу: Угорщини – 9,1 тис. т (26,9 млн дол. США), Австрії – 7,3 тис. т (19,9 млн дол. США), Румунії – 6,7 тис. т (21,9 млн дол. США), а також до Молдови – 1,1 тис. т (1,7 млн дол. США).

Поставки до ЄС зросли більш ніж у 30 разів порівняно з довоєнним 2021 роком і перевищили його показник більше ніж на 110 млн дол. США.

Крім кукурудзи, на зарубіжні ринки було експортовано 136 т насіння проса, 210 т насіння жита, 331 т насіння соняшнику, 893 т насіння сої. Зазначені культури додатково принесли державі близько 3,1 млн дол. США виручки від їх реалізації, що відповідає показнику 2022 року.

– За 2023 рік експорт збільшився за рахунок додаткових можливостей розвитку вітчизняного насінництва у воєнний період. З одного боку, це пов’язано з втратою частини логістичних каналів постачання насіння з-за кордону через широкомасштабне вторгнення рф на територію нашої держави, а з іншого – зі збільшенням виробництва на власних потужностях вітчизняних насіннєвих заводів, у тому числі й великих іноземних компаній в Україні. Також, безумовно, визнання Європарламентом у 2020 році української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дозволило Україні вже третій рік поспіль нарощувати експорт гібридного насіння національної та іноземної селекції, виробленого в Україні, в першу чергу – до країн Євросоюзу, – підсумував Олександр Захарчук.

Інститут аграрної економіки

Новим зерновим коридором вже перевезено близько 20 мільйонів тонн вантажів. Про це повідомляє Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України на Урядовому порталі.

Як зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Уряду, що відбулося 6 лютого, новий український морський логістичний коридор діє вже півроку. Він запрацював після того, як було знято блокаду Чорного моря й активізовано українську морську торгівлю.

– Новим зерновим коридором вже пройшли понад 660 кораблів, які перевезли близько 20 мільйонів тонн вантажів до 32-х країн світу, – розповів Денис Шмигаль. – 70% з цих вантажів – це аграрна продукція наших сільгоспвиробників.

За його словами, у січні нинішнього року Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту морем. Крім того, за загальними обсягами експорту наша країна майже повернулася до показників, які були до повномасштабного вторгнення. Протягом місяця український експорт в цілому досягнув 3,1 млрд дол. США в грошовому еквіваленті, з яких 1,9 млрд дол. США припадає на експорт морськими шляхами.

– Це допомагає нам акумулювати внутрішні ресурси, – наголосив Прем’єр-міністр. – Адже кожна гривня, яка надходить до бюджету від експортної торгівлі, йде на оборону. На краще забезпечення військових, на дрони та боєприпаси, на інноваційні продукти ОПК та багато іншого.

2023 року імпорт агропродукції до України зростав загалом, включаючи закупівлі у головних регіонах-постачальниках. Найбільше продуктів придбано в Польщі. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– За даними Державної митної служби, у 2023 році в Україну було ввезено агропродукції на 7,1 млрд дол. США, – поінформував провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Богдан Духницький. – Це майже на 13% більше, ніж у 2022 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав 6,3 млрд дол. США. За його словами, країни – члени ЄС утримали торік свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

У 2023 році вартість поставок з Євросоюзу збільшилася проти показників 2022 року у 3376 млн дол. США на 9% і становила в підсумку 3680 млн дол. США. При цьому частка країн ЄС п’ятий рік поспіль перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,6%.

Експерт зауважив, що показники імпорту з інших регіонів виявились набагато меншими. Обсяги поставок продовольства з країн Азії склали 1365 млн дол. США (19,1%), Латинської Америки – 511 млн дол. США (7,2%), Африки – 326 млн дол. США (4,6%). Всі вони за минулий рік також зуміли наростити продажі сільськогосподарських продуктів для потреб нашого внутрішнього ринку.

Починаючи з 2017 року, перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща. Торік вона продала в нашу країну сільськогосподарських товарів на суму 950 млн дол. США, перевищивши показник 2022 року у 881 млн дол. США.

Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали: Туреччина (627 млн дол. США), Німеччина (534 млн дол. США), Італія (337 млн дол. США), Норвегія (304 млн дол. США), Франція (282 млн дол. США), Нідерланди (278 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (252 млн дол. США), Іспанія (233 млн дол. США), Китай (216 млн дол. США).

Загалом на ці десять країн торік припало понад 56% всього імпорту сільгосппродукції.

У структурі зарубіжних поставок до України товарів аграрного сектору традиційно домінують кілька груп продуктів:

• плоди, ягоди і горіхи (812 млн дол. США);
• риба і морепродукти (804 млн дол. США);
• алкогольні та безалкогольні напої (719 млн дол. США);
• вироби з тютюну (494 млн дол. США);
• різні харчові продукти (473 млн дол. США);
• насіння й плоди олійних культур (411 млн дол. США);
• відходи, корми для тварин (411 млн дол. США);
• овочі (373 млн дол. США).

Ці продукти сформували 63% вартості імпорту агропродукції нашою країною.

– Імпорт продовольства в Україну 2023 року став четвертим за вартісними обсягами за часів незалежності, знову продемонструвавши здатність відновлюватись, на цей раз після повномасштабної російської агресії, завдяки поступовій адаптації бізнесу й споживачів до функціонування економіки в умовах війни, – зауважив Богдан Духницький.

Інститут аграрної економіки

2023 року Україна продовжила посилювати європейський вектор аграрного експорту. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– 2023 року частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України збільшилася до 62% у порівнянні з 53% 2022 року, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі і ставши максимальною за часи незалежності нашої держави, – поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало сповільнення темпів зниження обороту зовнішньої торгівлі. Якщо у 2022 році проти 2021 року в результаті скорочення як експорту, так і імпорту, він зменшився на суму в понад 6 млрд дол. США, то торік відносно 2022 року оборот імпортно-експортних операцій зменшився лише на 0,7 млрд дол. США.

Навіть в умовах війни вітчизняні експортери продовжують ставити рекорди за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2023 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту заморожених ягід та інших фруктів – 87 тис. т, який перевищив рекорд 2022 року в обсязі у 84 тис. т.

– Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2023 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) на суму 22,1 млрд дол. США. І хоча показник 2023 року на 21% менше рекорду 2021 року у 27,9 млрд дол. США, він став п’ятим за часів незалежності України, – наголосив Микола Пугачов.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2023 року зменшилась експортна виручка в розрізі всіх основних географічних регіонів збуту – Європейського Союзу, Азії та Африки.

Микола Пугачов зауважив, що при цьому вирішальним чинником відносної стабільності зарубіжних поставок агропродукції в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України стало збереження орієнтації на ринки Європейського Союзу, яке торік принесло другий за вартістю обсяг експорту до цього регіонального угрупування в історії нашої держави.

У 2023 році обсяги поставок аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС зменшилися проти показника 2022 року у 13,1 млрд дол. США на 4% і склали 12,6 млрд дол. США.

– Водночас частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції вдруге поспіль оновила свій найбільший показник і склала минулого року 57% від усього українського агроекспорту, – поінформував Микола Пугачов.

У 2023 році Азія, яка 2022 року вперше за понад 10 років втратила позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, з часткою у 29,9% зберегла за собою друге місце. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону становили торік 6,6 млрд дол. США.

Доходи від поставок до країн Африки 2023 року склали 1,6 млрд дол. США. Це забезпечило регіону частку у 7,2% від українського експорту сільгосппродукції.

В цілому ці три регіони закуповують понад 94% аграрної продукції українського виробництва, поінформував експерт.

– Виражений європейський вектор у вітчизняному експорті сільгосптоварів та продовольства продовжив домінування країн ЄС у рейтингу основних споживачів українських харчів у світі, – підкреслив Микола Пугачов.

Румунія вперше очолила рейтинг найбільших імпортерів української агропродукції, закупивши її торік на суму 2875 млн дол. США. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 2023 року 13%.

Китай посів у рейтингу друге місце. При цьому у вартісному вимірі Піднебесна збільшила обсяги закупівель української агропродукції. Якщо у 2022 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1888 млн дол. США, то 2023 року збільшилася приблизно на 18% – до 2220 млн дол. США. Частка Китаю у вітчизняному експорті агропродовольства склала торік 10%.

Туреччина, імпортувавши з України агропродукції на 1994 млн дол. США, зберегла за собою третє місце у даному рейтингу з часткою у 9%.

Наслідками запроваджених Польщею навесні минулого року і триваючих донині обмежень на ввезення сільськогосподарської продукції з України стали не лише втрата нею статусу головного покупця у нас на світовому ринку, а й зниження вартості її імпорту на третину – до 1797 млн дол. США.

Основними споживачами вітчизняної агропродукції також стали: Іспанія (1765 млн дол. США), Нідерланди (1274 млн дол. США), Єгипет (1066 млн дол. США), Італія (1045 млн дол. США), Німеччина (862 млн дол. США), Угорщина (471 млн дол. США).

Ці десять країн за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства 69% валютних надходжень.

– Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові культури, олії та жири, різні олійні, залишки харчової і переробної промисловості, а також м’ясо та субпродукти, – поінформував Микола Пугачов. – Однак загальносвітова тенденція зниження світових цін на продовольство вплинула й на доходи українських експортерів, адже в сегментах м’яса, зерна та олій при зростанні кількісних обсягів закордонних продажів фіксувалось одночасне зниження виручки. Характерною рисою 2023 року стало значне збільшення обсягів поставок за кордон вітчизняних цукру та кондитерських виробів з нього. Загалом на ці види агропродукції припало 89% вартісних обсягів галузевого експорту.

Експерт зазначив, що у 2023 році зниження вартісних показників експорту України стало не таким відчутним, як за підсумками всього 2022 року. Низку додаткових труднощів українським експортерам створили заборони й обмеження від окремих країн Євросоюзу. На противагу цьому Україні з кінця літа минулого року вдалось самостійно налагодити перевезення своїм тимчасовим морським коридором, який розширює фактичні й потенційні потужності експорту, одночасно знижуючи залежність від різних заходів зовнішнього впливу.

– 2024 рік, незважаючи на триваючу війну й активні бойові дії, а також збереження всіх основних підприємницьких ризиків, цілком може закріпити позитивні системні напрацювання, які здійснив агропродовольчий сектор в надскладних умовах двох попередніх років, – підсумував Микола Пугачов.

Інститут аграрної економіки

Експорт Україною агропродукції за 11 місяців 2023 року відстає від минулорічних показників. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– За даними Державної митної служби, у січні-листопаді 2023 року наша країна продала на зовнішніх ринках агропродовольчої продукції (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму 19 млрд 637 млн дол. США, що на 7% менше, ніж за відповідний період 2022 року, – поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

Втім, він зауважив, що агропродовольча продукція зберігає домінуючі позиції в загальному експорті України. Зараз її частка становить 60%.

Основою аграрного експорту нашої країни традиційно виступають зернові та олійні культури, олія, залишки харчової промисловості, м’ясо і субпродукти, на які припадає 87% його вартості.

Водночас імпорт продовольства за 11 місяців поточного року сягнув 6 млрд 217 млн дол. США, на 16% перевищивши минулорічні показники. При цьому його товарна структура також залишається незмінною. Найбільші витрати здійснюються на закупівлю за кордоном риби і морепродуктів, плодово-ягідної продукції, алкогольних і безалкогольних напоїв.

– Поточний рік поставив перед українськими експортерами багато нових викликів, – констатував Микола Пугачов.

Крім війни та її негативних наслідків, додались заборони та обмеження на ввезення окремих видів продукції з України, які досі продовжуються з боку Польщі, Угорщини та Словаччини. Від початку листопада здійснюється блокування руху вантажівок на польсько-українському кордоні через найбільші пункти пропуску, що унеможливило здійснення експорту і транзиту.

Після припинення «Зернової ініціативи» в липні, наша країна власними силами забезпечує функціонування тимчасового морського коридору, спроможності якого занадто малі, не відповідаючи реальним потребам.

Науковець зазначив, що перешкоди, які існують зараз, призводять не лише до загального зниження доходів для українських галузевих експортерів, але й фактично роблять неефективними і слабкопрогнозованими будь-які заходи зовнішньоекономічної діяльності.

– В цілому, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році вітчизняний агропродовольчий експорт очікується на рівні показників минулого року. Однак, якщо нинішня ситуація не покращиться, у 2024 році навіть зберегти існуючі його обсяги стане об’єктивно складніше, – підсумував Микола Пугачов.

Інститут аграрної економіки

Стали відомими лідери серед українських експортерів органічної продукції з доданою вартістю та органічних брендів, найкраще представлених у світових торговельних мережах. Відповідні рейтинги представила агенція BrandStory.

Багато українських органічних виробників продають свою продукцію за кордон. Однак дуже часто це, фактично, сировина, наприклад, зерно пшениці чи кукурудзи, насіння соняшнику й ріпаку тощо. Зрозуміло, що реалізувати такий товар легше. Але ж якщо взяти, наприклад, органічне насіння соняшнику, то коштує воно, хоча й дорожче, ніж неорганічний аналог, проте дешевше, ніж зроблена з нього органічна олія. Тому зараз все більше виробників намагаються виводити на міжнародні ринки продукти з доданою вартістю.

Агенція BrandStory і орган сертифікації «Органік Стандарт» проаналізували діяльність українських експортерів готової продукції та виділили серед них шість лідерів.

Перше місце в рейтингу українських експортерів органічної продукції з доданою вартістю посіло ТОВ «УКРОЛІЯ». Один з його виробничих комплексів, розташованих на Полтавщині, – завод «Укролія Органік» став першим в Україні олійно-пресовим підприємством, що спеціалізується на переробці виключно органічної сировини. Тут виробляють органічні високоолеїнові та лінолеві органічні соняшникові олії й органічну соняшникову макуху.

Підприємство сертифіковане за рядом міжнародних стандартів органічного виробництва, в тому числі – за стандартом ЄС, канадським COR, швейцарським Bio Suisse, американським NOP.

Свою органічну продукцію компанія експортує в країни Європейського Союзу (Німеччину, Францію, Нідерланди, Італію та інші), Австралію, Канаду, США та Китай.

На другому місці рейтингу – ТОВ «Агрофірма «Поле», виробничі лінії якого розташовані у Черкасах. Підприємство є лідером в експорті органічного пшона у країни ЄС. Також воно виготовляє різні крупи – із сочевиці, гороху, ячменю, жита, льону, вівса тощо, а також борошно з твердих сортів пшениці.

Компанія сертифікована за органічним стандартом ЄС та швейцарським Bio Suisse.

«Агрофірма «Поле» експортує свою органічну продукцію в країни ЄС, Велику Британію, США та Канаду.

Також до трійки лідерів увійшло ТОВ «Красногірський олійний завод», розташоване в Черкаській області. Воно виробляє нерафіновану ріпакову та соняшникову олію, соняшникову та ріпакову макуху, лушпиння соняшникове тощо. 100% органічної продукції підприємства йде на експорт. Компанія веде оптову торгівлю з Нідерландами, Литвою, Німеччиною та Іспанією.

На четвертому місці – ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» з Київської області. Підприємство виробляє 59 найменувань органічної продукції – круп, борошна й пластівців.

Підприємство сертифіковане відповідно до органічного стандарту ЄС, швейцарського стандарту Bio Suisse, а також HALAL і Kosher.

Близько 40% від усього обсягу виробленої продукції компанія експортує за кордон – до Польщі, Німеччини, Болгарії та Великої Британії.

На п’ятому місці – ТОВ «Натур Грін Україна» із Закарпаття. Основним продуктом господарства є гриби шиїтаке. Також тут вирощують гриби ерінги (королівська або степова глива), гливи сірі, жовті, рожеві, японські опеньки та інші.

Вся продукція відповідає міжнародним та українським стандартам органічного виробництва.

Від 85% до 95% продукції компанії йде на експорт. Закуповує її Угорщина.

На шостому місці – ТОВ «Лілак», яке спеціалізується на виробництві та експорті органічного березового соку під брендом «Spring Drops». Воно розташоване в Чернівецькій області.

Березовий сік працівники підприємства збирають в лісових господарствах Буковини. У нинішньому році виробництво органічного соку склало близько 400 тисяч літрів.

Продукт відповідає міжнародним та українським стандартам органічного виробництва.

Більше половини виробленої продукції йде на експорт, переважно під торговими марками покупців. Утім, частину соку компанія продає під власною торговою маркою «Spring Drops» до Польщі, Румунії та Чехії.

Також визначено лідерів експорту серед органічних брендів. Під час складання рейтингу експерти BrandStory та «Органік Стандарту» проаналізували, яка українська органічна продукція найбільше представлена на полицях світових мереж супермаркетів.

– Останні роки з’явилася тенденція до виходу на експорт української фасованої продукції під різними торговими марками, в тому числі і під власними, – говорить директор органу сертифікації «Органік Стандарт» Сергій Галашевський. – Це є позитивний тренд, і я дуже сподіваюсь, що він лише набиратиме обертів. Потенційно привабливою для експорту є снекова група, зокрема продукти переробки плодово-ягідної продукції, наприклад, пастила, фруктові чипси, також енергетичні батончики, продукти для швидких перекусів, оригінальні напої.

Очолив п’ятірку лідерів бренд «Family Garden», який належить однойменному сімейному підприємству, розташованому в Київській області. Воно вирощує, сортує, пакує та експортує органічну лохину, сертифіковане за відповідними стандартами.

Підприємство має одну з найбільших плантацій органічної лохини в Україні та Європі. Її площа становить 155 гектарів. Також у господарстві є сучасне обладнання для товарної обробки свіжих ягід.

У 2022 році компанія вистояла і змогла провести успішний експортний сезон попри те, що більше місяця село, де розташована плантація, було окуповане російськими загарбниками, які знищили або розікрали більшу частину основних засобів виробництва.

«Family Garden» із самого початку своєї діяльності була орієнтована на експорт. Понад 95% продукції вона продає в країни Європи, Близького Сходу та Азії.

Клієнтами компанії є найбільші світові імпортери ягід, наприклад, Driscoll’s (США), BerryWorld (Велика Британія), Surexport (Іспанія), а також іноземний ритейл, зокрема, COOP Trading (Данія, Норвегія, Фінляндія) та EDEKA (Німеччина).

Продукція бренду присутня на полицях Німеччини, Нідерландів, Данії, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Іспанії, ОАЕ та Малайзії.

На другому місці рейтингу опинився бренд «Organic Milk», яким позначена продукція однойменного заводу. Підприємство розташоване в Житомирській області й належить компанії «Галекс-Агро».

Щодня завод здійснює переробку близько 30 тонн свіжого органічного молока. Тут випускають кілька видів молока, включно з безлактозним та ультрапастеризованим, вершкове масло, кефір, йогурт, сметану, сири та іншу продукцію. Вже після початку повномасштабної війни до лінійки продуктів було додано кілька видів кефіру й масла, в тому числі – масло солодковершкове безлактозне, а також нові смаки органічного сиру Гауда з горіхом, пажитницею, чорним кмином тощо.

Всі етапи виробництва сертифіковані як органічні й відповідають вимогам відповідних міжнародних та українського стандартів.

Частина продукції заводу йде на експорт. Зокрема, в Польщі продукти від бренду «Organic Milk» можна знайти в магазинах торговельних мереж ALDI, Allegro, Auchan, Detal, Hurt, Intermarche, Leclerc, Marko, Snack та інших.

На третьому місці – бренд «Brancho Ukraine», який належить ТОВ «Бранчо Україна». Це київське сімейне підприємство, яке спеціалізується на виробництві крафтової фруктово-овочевої продукції. Асортимент компанії налічує близько 50 різних продуктів, в тому числі – фруктові роли з різними смаками, такими як «яблуко-полуниця», «яблуко-ревінь-мед» та «яблуко-малина». Компанія також виробляє різноманітні сушені фрукти та овочі, включаючи абрикоси, аронію, баклажани, батат, брусницю, гарбузи, дині, журавлину, кавуни, лохину, малину, нектарини, ожину, чорницю, вишню та багато інших.

Лінійка органічних продуктів компанії була сертифікована у 2022 році, і відтоді їх продають не лише в Україні, а й за кордоном, зокрема, в Німеччині.

Нещодавно велику партію своєї продукції ТОВ «Бранчо Україна» відправило на 35 різдвяних ярмарків, які зараз діють по всій Європі.

На четвертому місці – бренд «Spring Drops», що належить ТОВ «Лілак», яке стало також одним із переможців рейтингу українських експортерів органічної продукції з доданою вартістю.

Березовий сік «Spring Drops» можна знайти в супермаркетах Lidl та Auchan у Польщі, Румунії та Чехії.

На п’ятому місці – відомий бренд «Рудь» що належить АТ «Житомирський маслозавод». Якщо точніше, то до рейтингу увійшла продукція, яку підприємство виробляє під торговою маркою «Ескімос Organic».

Усі етапи виробництва органічного морозива ТМ «Ескімос Organic» відповідають міжнародним стандартам органічного виробництва та сертифіковані як органічні.

Морозиво ТМ «Рудь» представлене в 37 країнах світу. Органічну продукцію експортують під своєю ТМ «Ескімос Organic» та під приватними європейськими торговими марками до Польщі та Німеччини.

Цей рік був надзвичайно важким через війну. Але, як бачимо на прикладі переможців рейтингів, українські виробники органічних продуктів проявили неймовірну сміливість, працьовитість та витримку. Долаючи труднощі, вони не лише зберегли свої підприємства, а й випускали на ринок нову продукцію та змогли розширити експорт.

Рейтинг експортерів органічної продукції був сформований на основі обсягів експорту у 2022 та 2023 роках та його оціночної вартості відповідно до дослідження ринку, проведеного компанією «Органік Стандарт».