Сучасний ринок праці в Україні: кого шукають роботодавці у воєнний час

2320 👁Створено: 01.06.2023,  Змінено: 19.01.2024  


Сучасний ринок праці в Україні: кого шукають роботодавці у воєнний час

29 травня освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» розпочали серію безкоштовних вебінарів для студентів та молодих агро спеціалістів із другого напрямку проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

 

Тема першої онлайн-зустрічі: «Загальний огляд аграрного ринку праці: тренди, можливості, географічні особливості». Своїм досвідом та напрацюваннями в даній сфері поділилися експертка ринку праці, Тетяна Пашкіна. Свою лекцію фахівчиня розпочала із демографічного огляду ринку праці.

 

Близько останніх 25 років, в Україні відбувається постійний спад кількості населення. «Це усталений тренд, якому ніхто не дивується. Ми просто спостерігаємо швидкість, з якою наше населення зменшується», — ділиться менторка. З 2018 року розпочалося посилене зниження чисельності населення, на що вплинула епідемія COVID-19 та повномасштабна війна. Сьогодні відсутня достовірна інформація про кількість населення в Україні. Оскільки офіційний перепис населення проводився у 2001 році, приблизний показник — 34-35 млн осіб. Однак зазначена цифра абсолютно не враховує трудову та вимушену міграцію, а також зміни, які відбулися за час пандемії та 2022 року. Разом з тим варто зазначити, що кількість населення зменшилася непропорційно. Так, з 1992 року по 2022 рік, частка дітей та підлітків у віці від 0 до 17 років скоротилася з 13% до 7%. Це означає, що конкуренція між молодими фахівцями за робочі місця все нижча.

 

Залученість населення на ринку праці

 

До початку повномасштабного вторгнення, ринок праці складався з 15 млн осіб. Сфера торгівлі, будівництва та сільського господарства був найбільш щільно заповненими по кількості неформально зайнятого населення. За словами експертки, станом на поточний рік, є ще один нюанс на ринку праці, який змінює загальну картину. Близько 1 млн осіб працюють у секторі безпеки та оборони, зокрема в ЗСУ налічується в середньому 700 тис осіб. Також війна породила ще один феномен — збільшилася частка приватних підприємців. «Кількість пропозицій від роботодавців протягом минулого року зменшилася, тому люди вирішили, що варто шукати декількох роботодавців і надавати свої послуги під замовлення», — розповіла лекторка. Таким чином ситуація з безробіттям в Україні знизилася за рахунок самозайнятих людей. Із більш негативних явищ прогнозується, що надалі відбуватиметься старіння нації у зв’язку з подальшим зменшенням народжуваності. За даними Центру економічної стратегії, кількість повернутих громадян із вимушеної міграції не буде більшою за ту, що виїде за кордон для возз’єднання сімей. Тому після завершення війни, країну можуть покинути ще 100-145 тис українців, що призведе до падіння ВВП від 2,55% до 7,71% за рік.

 

Топ-5 найбільш привабливих професій серед кандидатів

 

Станом на 2022 рік, серед професіоналів найбільш популярними є наступні галузі:

1. IT;

2. Оптова то роздрібна торгівля;

3. FMCG (товари широкого вжитку);

4. Фармацевтика;

5. Промисловість.

 

Серед студентів найбільш поширеними є такі напрями:

1. IT;

2. Оптова то роздрібна торгівля;

3. FMCG (товари широкого вжитку);

4. Промисловість;

5. Медіа.

 

В обидвох випадках сфера ІТ займає лідируючі позиції протягом останніх п’яти років та відсутня агросфера. Однак за кордоном ситуація виглядає інакше. За останні три роки, сільське господарство входить до п’ятірки місць-лідерів, де хочуть працювати люди.

 

Економічні тренди

 

Перш за все варто розуміти, що початок повномасштабної війни у 2022 році не став причиною всіх проблем, які існують на ринку праці зокрема. Декілька останніх років відбувається глобальна рецесія по всіх ринках.

 

Серед глобальних трендів спостерігається:

● інфляція;

● нестабільні ціни на енергоносії;

● геополітична дестабілізація та/або конфлікти;

● підвищення відсоткових ставок;

● порушення ланцюгів постачання;

● нестача трудових ресурсів;

● пандемія COVID-19.

 

За словами Тетяни Пашкіної, навіть без рецесії, сповільнення світової економіки до 1,7% є найгіршим результатом за останні 30 років, не враховуючи кризи 2008 та 2020 років. До прикладу, для британської роздрібної торгівлі 2022 рік став найважчим за останні 5 років, оскільки щодня закривалося по 47 магазинів. За даними Німецького економічного інституту (IW), протягом 2023 року в країні очікують скорочення бізнесу у 4 з 10 компаній. За прогнозами The Economist Intelligence Unit (EIU), втрати світової економіки через вторгнення росії до України складуть 1 трлн доларів. Втрати по недоотриманій продукції до кінця 2023 року обійдуться у 2,8 трлн доларів — стверджують фахівці організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). Тому експертка радить не сподіватися на всебічну допомогу та інвестиції, оскільки у всіх країн з’явилися фінансові проблеми.

 

Стан справ української економіки

 

Від початку окупації частини України, нам вдалося повернути 8,1% територій, однак, 16,7% все ще знаходяться в руках загарбників. Дана ситуація для аграріїв має велике негативне значення, адже мова йде про орні землі, ферми, елеватори тощо. Також спостерігається ряд суперечностей, які прямо впливають на економічні процеси:

 

● у 2022 році почалося відновлення економіки, але зросла інфляція через дорогі енергоносії;

● відбувається пожвавлення ринку, але шукачів роботи більше, ніж вакансій;

● відсоткові ставки за кредитами та депозитами зростають через вищу інфляцію та облікову ставку НБУ.

 

Незважаючи на це, з першого по другий квартал 2023 року спостерігається позитивна динаміка у роботі компаній:

● 90% виплачують заробітні плати в повному обсязі;

● 68% відновили роботу повністю;

● зменшилася кількість підприємств, які працюють з обмеженнями;

● збільшилася частка бізнесу, який працює онлайн.

 

Із негативного — у деяких компаніях скоротили розмір заробітної плати та відправили працівників у неоплачувану відпустку.

 

Огляд аграрного ринку

 

Частка доходу від аграрного ринку складала 10% ВВП, тому компанії в цій галузі були відомими роботодавцями. «Агробізнес єдиний, хто за час війни міг наростити свій потенціал, враховуючи свою частку в структурі ВВП з 41% до 52%, та збільшення частки в експорті», — ділиться менторка. Тому під час воєнних дій важливість агросфери стала ще більшою. Проте галузь подолала складний шлях у 2022 році. Так, за минулий рік, аграрії зазнали збитків на 15 млрд доларів. Тваринництво знищили на 15%. Замінування територій у Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях також завдали та завдаватимуть втрат, оскільки на них вирощувалося 23% пшениці, 3% кукурудзи, 21% ячменю, 20% насіння соняшника.

 

Сьогодні покращилося становище хімічних підприємств у зв’язку із швидким відновленням енергетичної системи. Тому с.-г. виробники забезпечені добривами. Пожвавилася робота борошномельних та молокопереробних заводів, а також поліпшується ситуація у тваринництві. Однак через високий рівень забруднення, пошкодження та мінування земель посівна ярих культур зазнає великих труднощів. Обробка земель під кукурудзу та соняшник буде ускладнена через несвоєчасний збір минулорічного врожаю, відсутність кадрів та збільшення витрат виробників.

 

Очікування бізнесу у 2023 році

 

43% агропідприємців прогнозують позитивну динаміку розвитку свого бізнесу, а 73% планують підвищення заробітних плат для своїх працівників. Очікується, що цьогоріч рівень безробіття залишатиметься на рівні 26%, однак, у 2024 році цей показник зменшиться до 20%, а у 2025 році — до 17,6%.

 

Результати досліджень від Work.ua демонструють динаміку вакансій у період з 2021 по 2023 рік. Згідно представлених даних, кількість пропозицій у 2023 році дуже близька до показника 2021 року і зростатиме надалі.

 

Пропозиції ринку для студентів

 

За словами експертки ринку праці, на сайті Work.ua можна знайти близько 200 вакансій у розділі агробізнесу та сільського господарства. Найбільше пропозицій для студентів публікують у таких сферах:

● обслуговування — 4 161;

● готельно-ресторанний бізнес та туризм — 2 571;

● роздрібна торгівля — 2 095;

● робочі спеціальності та виробництво — 1 930;

● логістика, склад, ЗЕД — 1 183;

● освіта та наука — 1 136.

 

Державна служба зайнятості пропонує шукачам 36,7 тис позицій по всій Україні. На сайті Robota.ua за запитом сільського господарства та агробізнесу можна знайти 1 642 вакансії. У березні 2023 року відбулася активізація аграрної галузі до 80% у порівнянні із березнем 2022 року. Найбільше пропозицій роботи знаходиться у Київській (515), Дніпропетровській (209), Львівській (170), Одеській (143), Вінницькій (133) та Черкаській областях (120).

 

Найбільше вакансій серед аграрних компаній пропонують:

● МХП — 317;

● Контінентал фармерз груп — 55;

● Vitagro — 47.

 

Найбільш затребувані професії у 2023 році

 

Найчастіше шукають таких кваліфікованих працівників:

● з інструментом — 21% (швачка, електромонтер, слюсар-сантехнік, електрогазозварник, пекар);

● робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин — 16% (водій, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, тракторист, машиніст екскаватора, водій навантажувача, фрезерувальник, оператор верстатів, машиніст крана);

● професіоналів — 15% (вчитель, фармацевт, інженер, лікар-терапевт, вихователь закладів дошкільної освіти, економіст, практичний психолог, інженер з охорони праці).

 

У сфері сільського господарства ТОП-10 позицій виглядають так:

● робітник лісогосподарських робіт;

● робітник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва;

● озеленювач;

● робітник фермерського господарства;

● виноградар;

● овочівник;

● садівник;

● оператор машинного доїння;

● робітник з догляду за тваринами;

● лісоруб.

 

Найбільша конкуренція між претендентами на позиції офіс-менеджера, фінансового аналітика, юриста, менеджера з персоналу, начальника виробництва. Натомість найменший конкурс на посаду ветеринарного лікаря, слюсаря, ремонтника, електрика, технолога та зоотехніка.

 

Професії та компетенції майбутнього

 

За даними дослідження сайту Robota.ua, у недалекому майбутньому затребуваними будуть такі професії:

● агрокібернетик;

● cіті-фермер;

● наномедик;

● еколог;

● екоаудитор;

● аналітик з інвестицій;

● фахівець зі створення органів;

● фахівець із подолання системних екологічних катастроф;

● wellness-консультант для літніх людей;

● оператор безпілотного апарату.

 

Ключові компетенції, які будуть актуальні у найближчі 5 років:

● аналітичне мислення та інноваційні підходи;

● здатність до швидкого навчання;

● комплексне розв’язання проблем;

● критичне мислення та аналіз;

● ініціативність, креативність та творчість у підходах;

● лідерство та соціальний вплив;

● технологічний дизайн та програмування;

● стресостійкість, адаптивність, гнучкість;

● логічне мислення та ідейність.

 

Професійні навички, які роботодавці шукають вже зараз:

● вміння взаємодіяти з людьми;

● робота в команді;

● прагнення до самовдосконалення та бажання навчатися;

● клієнтоорієнтованість;

● адаптивність;

● вміння ставити цілі та досягати їх;

● гнучкість розуму;

● комплексне вирішення проблем;

● критичне мислення;

● емоційний інтелект.

 

Чому покоління Z у найменш вигідному становищі та що з цим робити

 

У квітні сайт ResumeBuilder.com провів світове дослідження у якому опитав 1 344 менеджера та бізнес-лідера на предмет складності роботи із різними поколіннями. 74% респондентів заявило, що з поколінням Z працювати важче, аніж з усіма іншими оскільки:

 

● представникам, які народилися у період з 1996 по 2010 складно працювати весь робочий час чи більшу його половину;

● відсутність навиків, зусиль та мотивації;

● більшість вважають, що краще працювати з міленіалами;

● 65% опитаних зізналися, що звільняли представників Z покоління частіше за інших;

● основна причина звільнень — GenZ занадто легко образити.

● nакож результати дослідження кажуть про те, що роботодавцям бувало настільки складно у роботі з представниками покоління Z, що доводилося звільняти їх протягом першого тижня, іноді місяця.

 

Щоб покращити ситуацію, провідний менеджер Social Rise, Дженніфер Степлтон дає декілька порад:

1. розвивайте навички міжособистісного спілкування, адже побудова міцних стосунків із колегами та керівниками значною мірою допоможе досягти успіху на робочому місці;

2. будьте відкриті до зворотного зв’язку та навчання від інших, звертайтеся за порадами до колег;

3. покажіть, що ви гнучкі та можете адаптуватися до нових умов.

 

Якщо хочеш дізнаватися більше про тренди розвитку ринку праці, затребуваних спеціалістів, а також закордонний досвід та успішні кейси в агросекторі, підписуйся на телеграм канал АгрокебетиPRO. Тут ти знайдеш більше інформації про актуальні вакансії, цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості та професійні поради від менторів.

 

Довідково:

Тетяна Пашкіна — висококваліфікована експертка у сфері управління персоналом, тренерка з рекрутингу, сторітелінгу та репутації роботодавця. Свою професійну кар’єру розпочала у 1999 році, більше десяти з яких займається аналітикою ринку праці.

 

З 2013 по 2020 рік займала посаду НR-експерта на сайті robota.ua. З 2020 року — НR-маркетолог у fashion-рітейлі, де займається напрямками внутрішніх комунікацій, івентів та внутрішніх заходів, роботи з брендом роботодавця та EVP (ціннісною пропозиція роботодавця). Фахівчиня частий гість профільних конференцій та медіапроєктів. Також Тетяна Пашкіна є авторкою книги «48 повчальний історій про HR».



Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*