Мишоподібні гризуни почали заселяти посіви озимини

Мишоподібні гризуни почали поступове переселення у посіви озимих культур – пшениці, ячменю та ріпаку. Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.

Де найбільше поширені мишоподібні гризуни

Під час обстеження полів зі сходами озимих культур, фахівці нарахували в середньому 0,5–2 жилих колоній гризунів з 2–4 жилими норами в колонії на 1 га. Така картина смостерігається на 2–10% площ у Житомирській, Кіровоградській, Львівській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та інших областях.

Водночас, на площах під багаторічними травами, а також у неугіддях, лісосмугах та на неорних землях мишоподібні гризуни мають більше поширення. В таких угіддях помічено від двох до чотирьох жилих колоній на гектарі у багатьох регіонах України. Зокрема, така ситуація – у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Хмельницькій, Черкаській областях. Однак в ряді осередків у Волинській області виявлено 5–7 жилих колоній гризунів на гектарі з 3–8 жилими норами в колонії, що збільшує загрозу переселення шкідників у посіви озимих.

Окремо в Держпродспоживслужбі звертають увагу на зростання чисельності курганчикових мишей. Вони майже не їдять зелених рослин, тому менше шкодять сходам. Проте, тварини поїдають насіння – як культурних, так і диких злаків. Крім того, вони роблять запаси зерна на зиму – 5–10 кг на кожну пару мишей. Свої запаси миші ховають у земляних курганчиках, які можуть вивищуватися на півметра над землею і мати до метра в діаметрі. Зважаючи на те, що в одній такій споруді може мешкати до двох десятків звірків, шкода, завдана ними врожаю зернових, буває досить відчутною.

Поширення курганчикових мишей зараз відбувається на незораних полях після збирання врожаю в Степу, південному та центральному Лісостепу. У Миколаївській, Одеській та Херсонській областях на гектарі можна побачити від одного-двох до чотирьох курганчиків.

Як захистити посіви

Експерти із захисту рослин радять вчасно вживати заходів з регулювання чисельності мишоподібних гризунів. Починати боротьбу з такими шкідниками необхідно з профілактики їх поширення, якою є якісний обробіток ґрунту після жнив. Особливо ефективна в цьому відношенні зяблева оранка, що руйнує нори і знищує кормову базу. Внаслідок застосування оранки гине або зазнає травм близько третини дорослих гризунів і практично всі молоді особини.

Однак, незалежно від того, яким способом був оброблений ґрунт, моніторинг полів на наявність шкідників необхідно проводити постійно. Якщо внаслідок чергового обстеження на гектарі посівів помічено в середньому 3–5 або більше колоній, це свідчить про загрозу суттєвого пошкодження рослин гризунами. В такому випадку доведеться використовувати родентициди.

Застосовувати хімічні препарати необхідно з суворим дотриманням інструкцій до них та загальних правил поводження з пестицидами. Зокрема, робітники, які працюють з такими препаратами, обов’язково повинні пройти інструктаж з техніки безпеки та мають бути забезпечені засобами захисту.

Принади з родентицидами закладають безпосередньо до нірок мишей. Не можна розкидати препарати по поверхні поля, адже отрутохімікати можуть з’їсти не лише мишоподібні гризуни, але й дикі або навіть домашні птахи чи копитні тварини, що призведе до їх загибелі.

Частина сільськогосподарських підприємств в Україні вже почала реалізовувати комплекс заходів проти гризунів. Так, станом на 10 жовтня, оброблено 16,7 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі 8,4 тис. га посівів озимих зернових культур, 6,9 тис. га – озимого ріпаку, 1,2 тис. га – багаторічних трав, а також 0,2 тис. га – інших площ. Хімічні препарати застосовано на 13,7 тис. га цих угідь, біологічні – на 3 тис. га.