Чимало чинників впливають на те, як і коли починати підготовку поля до посіву озимини. Основні це те, яка культура вирощувалася перед посівом пшениці, яка ґрунтова зона у поля, як сильно воно вражене бур’янами, хворобами, шкідниками. В ідеалі потрібно зробити аналіз ґрунту перед посівом. Це дозволить не тільки розрахувати кількість добрив, ЗЗР, насіння, а й обрати технологію обробки. Розпушення ґрунту важливий етап у підготовці до сівби і його потрібно провести вчасно, але так, щоб уникнути зайвих проходів агротехніки, яка ущільнює поле, змінює його структуру.
Передпосівна обробка ґрунту: чим та після чого
Вибір агротехніки та навісів до неї не менш значний для підготовки ґрунту до посіву. Якщо на полі перед цим вирощували багаторічні трави, то потрібна глибока оранка, передплужниками на глибину 10-12 см, а плугом на 25-27 см. Сучасні комбіновані плуги можуть виконати кілька завдань, необхідних щодо підготовки поля: подрібнення рослинних решток, вирівнювання щойно виораних площ, ущільнення, агрегатування. А ще зекономити на пальному, бо оранка може пройти водночас з передпосівною підготовкою ґрунту. Знайти такі для ферм агротовари для роботи бажано заздалегідь.
Найкращими попередниками для озимини залишаються зернові бобові культури. Якщо поле після них не сильно забруднено бур’янами можна не проводити глибоку оранку, а обмежитися поверхневою, дисковими лущильниками, на глибину 6-8 см. Таке можливо, за умов, що ґрунт добре зволожений. Якщо він сухий, ущільнений, то оброблення проводять дисковими боронами типу БДТ. Такий спосіб оптимальний після вирощування гороху, віки, вівса, озимого ріпаку у зоні Степу. Після першого обробку поля слід дочекатися проростання бур’янів і провести повторне боронування. За термінами ця процедура відбувається після 10-12 днів після першої поверхневої оранки. На те, який спосіб обробітку ґрунту обрати впливає його гранулометричний склад. Так, на Заході країни, де більш важкі, ущільнені землі, поверхнева оранка створює несприятливі умови для рослин.
Якщо попередником озимини стало поле, де вирощували ранньостиглу картоплю, то оранку проводять на глибині 20-22 см, а у Поліссі достатньо 18-20 см. Легкі та чисті від бур’янів ґрунти обробляють на глибину 8-10 см. Найскладнішим попередником для озимини є поля де раніше росла кукурудза. Цю культуру збирають однією з останніх і часу для підготовки ґрунту не так багато, а зробити треба чимало. Навіть, якщо кукурудзу вирощують на силос чи зелений корм, залишаються великі обсяги рослинних решток. Їх подрібнюють, а землю дискують. При цьому основний плуг виставляють на 23-25 см, а передплужники на 10-12 см. Після дискування чи глибокої оранки ґрунт вирівнюють, щоб різниця між гребнями складала не більше 2 см. Це забезпечить рівномірну глибину розташування насіння, а значить дружні та рівномірні сходи.
Підживлення ґрунту перед посівом озимини
Підготовка ґрунту невід’ємно пов’язана з сівбою та внесенням добрив і засобів захисту рослин. Це обов’язкові розхідники, які можна придбати відвідавши агро інтернет магазин. Час між останньою обробкою та посівом має бути мінімальним – не більше ніж година, щоб земля не засохла й максимально зберегла вологу. А для того, щоб максимально підняти капілярну вологу до насіння застосовують комбіновані чи ґрунтооброблювальні агрегати. Вони добре розпушують верхній шар, щоб насінини мали максимальний доступ до тепла та повітря.
Під час основного обробітку вносять мінеральні добрива, які сприяють підживленню посівів. В цей час рослини мають отримати повну норму азоту, фосфору, калію. Ще кілька років тому рекомендували вносити однакові пропорції цих речовин. Але останні дослідження вітчизняних та іноземних вчених свідчать про те, що якісний врожай озимої пшениці потребує збільшення норм азоту. Наразі формула, яку пропонують українським аграріям науковці з Миронівського інституту пшениці 1,5:1:1. Азот має переважати, бо він швидше за фосфор виноситься з ґрунту. Особливо актуальним таке співвідношення добрив є для фермерів з західних регіонів.
Внесення добрив під час осінньої оранки допомагає корисним речовинам глибше проникнути до ґрунту. Надалі це сприяє міцній кореневій системі рослин і підвищує їх зимостійкість.
Старт та фініш: оптимальні терміни підготовки ґрунту під озимину
Старт підготовки поля до посіву озимої пшениці починається відразу, як площі звільнено від попереднього врожаю. Варто використати для цього хімічні чи біологічні деструктори, які допомагають не тільки зменшити зайву масу рослинних решток, а й позбавити поле від патогенних організмів. Тоді основний обробіток буде проходити легше, а майбутній врожай матиме додатковий бонус у вигляді порцій калію та фосфору.
А ось з посівом поспішати не варто, бо надто рано висіяні озимі можуть мати певні проблеми:
- у ґрунті може не вистачати вологи, для приживлення насіння;
- молоді сходи ризикують набратися хвороб зі старої стерні чи сусідніх полів;
- для того, щоб позбутися шкідників з рослин-попередників потрібен певний час;
- пізні весняні заморозки можуть пошкодити сходи надто рано висіяної озимини.
Кращий час для посіву й остаточної підготовки під це ґрунту період з середини вересня по середину жовтня, плюс-мінус 5 днів, залежно від погодних умов в певному регіоні та стану поля. А для того, щоб озимина почувала себе добре і зростала енергійно, потрібно ретельно підготувати посівне ложе.
Поділитись в соцмережах:
