Аномально тепла погода підвищує ризики для озимини наприкінці зимового періоду. Про це повідомили в Національній академії аграрних наук.
Які зараз умови на полях
Як йдеться в Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні, сформованій за інформацією НААН та опублікованій Мінагрополітики, наприкінці другої й на початку третьої декади січня 2025 року у більшості регіонів країни переважала аномально тепла та волога погода. Однак опади у вигляді дощу, а місцями – мокрого снігу спостерігалися локально й були незначними.
Як свідчать спостереження, що проводять наукові установи НААН, середня температура повітря коливалася від 2,5 0С морозу до 1,8 0С тепла і була на 3,6–7 градусів вище норми. Максимальна температура повітря місцями перевищувала +10,2 0С, а мінімальна в нічний час не знижувалася більше, ніж до 4,2 0С морозу.
Температура ґрунту, виміряна на глибині 5 см, становить +1,8 0С. Він, в основному, талий, за винятком мерзлого прошарку завтовшки 1–2 см.
За інформацією Укргідрометеоцентру, опади пройшли майже на всій території країни і тривали вони від одного до п’яти днів. Проте, в різних регіонах їх кількість виявилася неоднаковою. Найбільше вологи отримали Волинська, Чернігівська й Львівська області. Тут опади становили 83–118% декадної норми (10–13 мм).
Водночас, на решті території країни опадів було недостатньо. Так, у південних, східних, Кіровоградській, Полтавській, Тернопільській, Івано-Франківській, Хмельницькій та Чернівецькій областях їх кількість становила лише 1–5 мм, в інших регіонах – 6–7 мм. А на частині території Одеської, Миколаївської та Кіровоградської областей ні дощу, ні снігу не було зовсім.
Такі погодні умови не могли не позначитися на озимих культурах. Хоча поки що стан посівів переважно задовільний, ризики для озимини помітно підвищилися.
Ризики для озимини
В Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН пояснюють, що на частині посівів у рослин тривають обмінні процеси, які вкрай небажані під час зимівлі. Адже, за відсутності істотного фотосинтезу, це призводить до витрати поживних речовин без їх відновлення. За позитивних температур цукри частково трансформуються у крохмаль, і рослина активно їх витрачає, насамперед, на дихання. Відбувається виснаження посівів і різке падіння їх зимостійкості.
Також науковці зафіксували наповнення клітин озимих культур водою. Якщо відбудеться різке зниження температури повітря, існує висока ймовірність загибелі рослин. Особливо небезпечно це для сортів європейської селекції. Озима пшениця таких сортів гине вже при 8–9 0С морозу, ріпак – при 6–7 0С морозу.
Отже, за висновками вчених, нині існують ризики для озимини щодо її подальшої перезимівлі.
Крім того, є побоювання й стосовно того, яким надалі буде забезпечення полів вологою. Адже, коли вночі температура падає нижче нульової відмітки, а вдень підвищується до кілької градусів тепла, відбувається активне випаровування води поверхнею ґрунту. Оскільки він не прикритий снігом, волога втрачається й може виникнути її дефіцит.
Підсумовуючи вказані особливості нинішньої зими, фахівці НААН констатують, що підвищена фізіологічна активність рослин озимих культур посеред зими є вкрай небажаною з точки зору їх надмірного виснаження і критично ризикованою у разі різкого зниження температури, що є підставою для визначення даної ситуації як складної.
Поділитись в соцмережах:
