Українські науковці продовжують надавати аграріям поради стосовно роботи під час війни. Так, цими днями були оприлюднені рекомендації Національної академії аграрних наук з вирощування пізніх ярих культур в умовах воєнного стану та обмеженого ресурсного забезпечення.
Виступили авторами рекомендацій відомі українські вчені Ярослав Гадзало, Микола Роїк, Анатолій Заришняк, Валерій Адамчук, Петро Кондратенко, Василь Петриченко, Олег Присяжнюк, Надія Кононюк. У рекомендаціях вони надали описи технологій вирощування ряду культур – кукурудзи, проса, сорго, гречки, сої, квасолі та соняшнику – з урахуванням того, що ті чи інші ресурси можуть бути недоступними.
Наприклад, вчені рекомендують сіяти насіння вітчизняної селекції. Українські сорти й гібриди за своїми характеристиками не поступаються зарубіжним. Водночас, таке насіння коштує дешевше, а його поставки всередині країни організувати легше, ніж завезення з-за кордону в умовах порушених логістичних схем.
У документі сільгоспвиробники знайдуть практичні поради щодо всіх етапів вирощування – передпосівного обробітку грунту, сівби, застосування добрив, захисту рослин від шкідників та хвороб тощо.
Окремий розділ рекомендацій присвячений питанню економії пального. Зараз, коли російські окупанти цілеспрямовано знищують нафтопереробні заводи і склади нафтопродуктів, важливо не лише придбати пальне, а й витрачати його раціонально. Існує чимало можливостей для того, щоб заощадити дефіцітний ресурс. Зокрема, автори нагадують, що від 20 до 40% його витрат припадає на операції з обробітку грунту. І тут чималу економію приносить перехід на більш сучасні й прогресивні технології порівняно з оранкою. Адже, скажімо, безполицевий обробіток дозволяє зменшити витрати пального на 27%, а no-till – на 86%.
На жаль, для переходу з однієї технології обробітку грунту на іншу потрібен певний час, нові агрегати, навчання працівників і т.ін. Але є прийоми, які можна застосовувати, не вдаючись до кардинальних змін. Наприклад, використання комбінованих агрегатів дозволяє заощадити від 10 до 30% пального залежно від виду робіт. Важливо стежити й за технічним станом машинно-тракторного парку. Так, лише одна несправна форсунка збільшує витрати пального на 15–40%. Зекономити дозволить навіть ретельне планування маршрутів переїзду техніки з одного поля на інше. За рахунок їх оптимізації можна зберегти до 6–7% енергетичних ресурсів. У рекомендаціях наведені й інші способи економії, серед яких кожен аграрій знайде ті, що підходять саме для його господарства.
Також окремо виділена тема безпеки людей, які працюють на полях. Адже в тих регіонах, де велися бойові дії, або які були звільнені від окупантів, залишилося багато снарядів, що не розірвалися, і замінованих місць. Знаходять такі небезпечні «сюрпризи» і в тих областях, де не було окупації чи безпосередніх бойових зіткнень: тут міни подекуди встановлюють диверсанти, а боєприпаси, що не вибухнули, залишаються після обстрілів і бомбардувань. Вони можуть бути як у лісосмугах, на лісових стежках, на полях, так і на узбіччях і навіть на проїжджій частині грунтових доріг. Тож у рекомендаціях детально описані заходи, яких треба вжити для перевірки поля на наявність на ньому вибухонебезпечних предметів, перш ніж проводити польові роботи. Наданий і алгоритм дій у разі виявлення мін чи снарядів.
Детальніше ознайомитись з рекомендаціями і скористатися ними можна, перейшовши за посиланням.
Науковці зазначають, що аграрії вірять у швидке завершення війни перемогою України. Утім, треба зважати й на те, що принаймні якусь частину догляду за сільськогосподарськими культурами доведеться здійснювати все ж в умовах воєнного стану і обмежених ресурсів. Знання, необхідні для успішної роботи в такий період, треба отримати заздалегідь. «Слід користуватись принципом: обізнаний – значить готовий ефективно вирішити ситуацію, що склалась», – зазначають вони.
Поділитись в соцмережах:
