Розібратися у всіх тонкощах обприскування – задача не з легких. Безліч суб’єктивних факторів впливають на процес обробки та кінцевий результат. Тому навіть досвідчені фахівці подеколи дають суперечливі поради і не сходяться у своїх оцінках. У цій статті постараємося розібратися в основних питаннях і рекомендаціях, які допоможуть провести максимально ефективне обприскування.
1. Вибір розпилювача
Перше, про що варто замислитися – вибір потрібного розпилювача. Добре, що їх поділяють лише на два типи: інжекторні та щілинні. Щілинні розпилювачі обійдуться дешевше, але тільки на момент покупки. У розпилювачів цієї конструкції рідина розділяється на краплини після виходу з сопла. Їх розмір прямо залежить від робочого тиску: чим він вищий, тим дрібніше розпорошуються частки рідини.
Дрібні краплі рівномірніше вкривають поверхню рослини, але погодні умови легко внесуть свої корективи у цей процес. Спекотне сонце та вітер подбають про те, щоб частина рідини не дісталася до кінцевого пункту призначення, випарувавшись по дорозі. Тому використання щілинних розпилювачів ефективне лише за ідеальних погодних умов, коли практично немає вітру, а температура не перевищує +25°С.
Конструкція інжекторних розпилювачів складніша та більш технологічна. Рідина змішується з повітрям у самому розпилювачі, краплі вилітають з більшою швидкістю. Це забезпечує краще проникнення розчину всередину стеблостою. Оскільки краплі більш однорідні за своїм розміром, обприскування проходить якісніше і з меншими втратами робочої рідини. Як наслідок, інжекторні розпилювачі менш вимогливі до сприятливих погодних умов.
Лідером у сфері виробництва таких розпилювачів вважається компанія Lechler. Вона активно просуває на ринку універсальні форсунки Injektor Duse Kompakt, які підходять для розпилення практично будь-яких речовин. Єдиний недолік – IDK потребують постійного робочого тиску 5 – 7 атмосфер, а його можуть забезпечити лише високоякісні обприскувачі.
Втім, якщо універсальність не є обов’язковим критерієм, можна підібрати розпилювач, який ідеально підійде під певні види робіт або особливі погодні умови. Визначитися з вибором допоможе таблиця з інформацією про типи й призначення різних розпилювачів.
Колір розпилювачів залежить від їх калібру. Цей параметр відображає розмір крапель під час розпилення і, відповідно, кількість витраченої рідини. Чим більший калібр, тим більші краплини і вища витрата. Розпилювачі невеликого калібру добре підходять для внесення контактних препаратів, але можуть застосовуватися тільки в оптимальних погодних умовах, про які згадувалося вище: при відсутності вітру і температурі повітря до +25 °С.
2. Своєчасна заміна форсунок
Існує таке поняття як варіаційний коефіцієнт. Цей параметр показує, наскільки рівномірно обробляється ділянка землі під час обприскування. У нових розпилювачів варіаційний коефіцієнт знаходиться в межах 3 – 5%, а для форсунок, термін придатності яких вичерпався, цей параметр досягає 50 – 60%. Такий показник означає, що на якихось одних ділянках виявиться удвічі більше розпорошуваного препарату, ніж на інших. Тому ніколи не варто економити на заміні форсунок. Витративши кілька тисяч на придбання нових, вдасться набагато раціональніше провести обробку пестицидами, вартість яких складає сотні тисяч.
Щоб перевірити стан форсунки, можна використовувати дані про калібри і витрати рідини з попередньої таблиці. Досить заміряти, скільки води видасть розпилювач при робочому тиску в 3 атмосфери за одну хвилину, підставивши будь-яку мірну склянку. Якщо фактичні показники відрізняються від даних таблиці хоча б на 10%, форсунки краще замінити.
Навіть якщо проблеми виникли тільки з одним розпилювачем, рекомендується провести заміну всього комплекту на штанзі. Інакше решта форсунок через різницю в зносі можуть функціонувати неналежним чином.
Теоретично, знос розпилювачів можна розрахувати, знаючи матеріал, з якого вони виготовлені. Пластикові форсунки розраховані приблизно на обробку 10 000 га, а керамічні витримують у 10 раз більше – до 100 000 га. Але цей показник може значно зменшитися, якщо не проводити якісну своєчасну промивку.
Без промивання, незалежно від матеріалу, всередині розпилювача утворюється наліт, який швидко забиває форсунки. Прочистити забиті отвори за допомогою дроту або ще якимось гострим предметом не вдасться – скоріш за все доведеться замовляти нові. Тому важливо проводити ретельну промивку, виконуючи вказівки виробника препарату. Це збільшить термін служби форсунок і вбереже рослини, які сприйнятливі до залишків гербіцидів у непромитому розпилювачі.
3. Правильна установка штанги
На перший погляд, вибір висоти штанги розприскувача здається неістотним. Але варто встановити штангу на 10 см нижче оптимального рівня, й про рівномірне розпилювання можна забути. Центральні зони, які перекриваються декількома форсунками, отримають у півтора рази більше рідини, а краї, навпаки, будуть оброблені на 30% менше. Це працює і у зворотний бік: якщо підняти штангу на 10 см, втрати рідини через знесення вітром зростуть удвічі. Тому важливо вирахувати точну висоту, а не встановлювати штангу навмання.
Вибір висоти залежить від кута розпилення рідини. У таблиці нижче вказані 3 значення висоти: мінімальна, оптимальна і максимальна.
Висота розраховується від оброблюваної поверхні. Якщо розпорошуються гербіциди – беремо середню висоту верхівок бур’янів. При обробці фунгіцидами відраховуємо висоту від верхньої частини оброблюваних рослин. Якщо ж потрібно максимально обприскати не тільки колос або суцвіття, але також захопити стебло і листя, заміряємо висоту нижче.
Багато хто починає опускати штангу в разі вітряної погоди. Це цілком розумно, якщо не опускатися нижче рекомендованої мінімальної висоти. Немає причин, які могли б виправдати вихід за межі допустимої висоти – таке рішення неминуче погіршить якість обробки ділянки.
Щоб зменшити знос препарату від сильних поривів вітру, необхідно знизити тиск в обприскувачі; також у цьому випадку допоможе зменшення швидкості трактора. Якщо швидкість вітру досягає 10 м/с, краще припинити розпилювання і почекати більш сприятливих умов.
Друга проблема – амплітуда коливань штанги. При довжині понад 10 м амплітуда коливань складе близько 20 см. Оптимальним рішенням стане використання спеціальних систем для автоматичного регулювання, які за допомогою датчиків стежать за збереженням заданої висоти. Якщо немає можливості використовувати такі технології, варто просто знизити швидкість пересування трактора. Нижча швидкість – менша амплітуда коливань.
4. Вибір оптимальної швидкості
Якщо вірити виробникам, сучасні розпилювачі можуть працювати на швидкості до 20 км/год. Це, вочевидь, є швидкісною межею – обробляти рослини швидше, не втрачаючи при цьому ефективності, практично неможливо. Втім, і 20 км/год – це досить високий показник, з яким згодні далеко не всі.
«Стандартними» швидкостями для обприскування вважаються 4 – 5 км/год для щілинних і 7 – 8 км/год для інжекторних розпилювачів. Але цей параметр змінюється в залежності від зовнішніх факторів: потрібно врахувати силу вітру, робочий тиск розпилювача, необхідну витрату рідини на гектар.
Наприклад, обробку зернових культур фугніцідами можна провести зі швидкістю 10 – 15 км/год, але обприскування гербіцидами з тією ж швидкістю буде малоефективним – розчин залишиться на верхній частині рослин, а бур’яни лишаться обробленими лише частково. Інша справа, якщо роботи виконуються на ранніх етапах розвитку рослин, поки ще видно землю. У такому випадку трактор може пересуватися з більшою швидкістю.
Вибір швидкості також залежить від типу розпилювача. Великі краплі, які вилітають під сильним тиском, менш схильні до впливу повітряного потоку і можуть ефективно потрапляти на поверхню рослин при більшій швидкості. І навпаки – дрібні краплі швидше випаруються або полетять за вітром, якщо трактор рухається занадто швидко.
На жаль, «золотої» формули у цьому питанні не існує. Швидкість повинна підбиратися індивідуально, з урахуванням типу і стадії росту культури, кліматичних умов, характеристик розпилювача. Навіть рекомендації виробників препаратів не завжди є незаперечною істиною. Наприклад, якщо вони орієнтовані на Західну Європу, де вологість вища, а температура нижча, то в наших умовах ці рекомендації втратять актуальність.
У будь-якому випадку слід з обережністю підходити до обприскування зі швидкістю вище «стандартних» 4 – 5 або 7 – 8 км/год. Намагаючись швидше провести обприскування, можна в буквальному сенсі «пустити гроші на вітер», розтративши цінний розчин практично даремно. Втім, є технологія, яка дозволяє прискоритися у цьому питанні.
5. Використання повітряних рукавів
Підвищити швидкість обприскування допоможе використання техніки, оснащеної системою повітряного піддуву для примусового осадження крапель. Вентилятор, встановлений на штанзі обприскувача, направляє потік повітря до нижньої частини рукава. Він створює повітряну завісу, яка захищає дрібні краплі від зустрічного потоку вітру і сприяє осадженню розчину на рослини. Використання цієї технології дозволяє проводити обприскування на швидкості 12 км/год навіть за вітряної погоди і ефективно обробляти листя рослин з нижньої сторони.
Застосування повітряного рукава не є панацеєю від усіх бід. Якщо використовуються дешеві щілинні розпилювачі, а погодні умови далекі від ідеальних, дрібні краплі все одно будуть випаровуватися і відлітати слідом за вітром, ніяка повітряна завіса не допоможе. Але при використанні більш технологічних інжектороних розпилювачів і продуманому режимі обприскування застосування повітряних рукавів істотно поліпшить якість обробки і знизить рознесення рідини за межі робочої зони.
Застосування повітряного рукава має два головні недоліки. Перше – це вища ціна і складність конструкції. Процес обприскування стає більш енерговитратним і вимагає відповідної кваліфікації персоналу. Якщо в господарстві немає людини, здатної розбиратися в електроніці, використання складних технологічних конструкцій принесе більше проблем, ніж користі.
Друге – на деяких ґрунтах рідина змішується з ґрунтовим пилом і потрапляє на тильну сторону листя у вигляді грудочок бруду, що знижує ефективність обробки. Втім, ця проблема виникає далеко не у всіх. Ймовірно, вона проявляється при низькій вологості повітря в посушливу пору.
6. Вибір тиску розпилювача
Тиск, з яким рекомендується проводити обприскування, залежить від типу розпилювача. Оптимальний тиск вираховується як середня величина між мінімальним і максимальним допустимим значенням. Найкраще дотримуватися «золотої середини» і намагатися не працювати з мінімально або максимально допустимим тиском.
Підвищення тиску має свою логіку: чим більше атмосфер, тим дрібніші краплі видає розпилювач, а вони краще покривають поверхню рослини. Таким чином, підвищується інтенсивність розпилення. Правда, при цьому збільшується витрата робочої рідини, але її можна регулювати, змінюючи швидкість руху трактора. І все б добре, якби не одне «але» – дрібні краплі більшою мірою схильні до зносу вітром і випаровування.
7. Розмір краплин
Великі краплі краще проникають у стеблостій, але від удару об поверхню рослин можуть скотитися на землю, тому вони більше підходять для обробки квасолі та олійних культур. Ці рослини мають опушене листя, яке затримує крапельки за допомогою волосків. Обприскування великими краплями також актуальне при використанні ґрунтових гербіцидів або обробці злакових культур. Щоб поліпшити контактні властивості розчину, може знадобитися додавання спеціальних «прилипачів» – ад’ювантів.
Але у більшості випадків розпорошення крапель дрібного та середнього розміру виявиться більш ефективним. Як правило, застосовуються краплі розміром від 200 до 400 мікрон.
Розмірковуючи над вибором розміру крапель, необхідно взяти до уваги погодні умови. В ідеалі, обприскування проводиться при вологості не менше 60% й за відсутності вітру. У такій ситуації можна працювати з максимальним тиском, ефективно обробляючи поверхню дрібними краплями. Але при підвищенні температури повітря (і зменшенні вологості) або при появі вітру доведеться знизити напір рідини і збільшити розмір крапель, щоб зменшити ризик знесення розчину.
8. Краща погода для розпилювання
Зі спекою все зрозуміло: при +35°С значна частина рідини буде випаровуватися, не досягаючи поверхні рослин. Тому найкраще проводити обприскування за температури до +25°С.
Вплив вологості повітря також має важливе значення. Наприклад, при вологості 30% краплини розміром менше 200 мікрон повністю випаровуються вже через 7 метрів польоту. Через це доводиться збільшувати витрату робочої рідини, якщо обприскування проводиться в період спеки або посухи.
Втім, за високої температури від обприскування варто взагалі відмовитися. Краплі рідини, подібно маленьким лінзам, фокусують сонячні промені в одній точці, що призводить до появи на листках опіків. До того ж, рідина швидко випарується з поверхні, не встигнувши виконати потрібну функцію.
Цих проблем можна уникнути, якщо запланувати обприскування на вечір або ранковий час. Але в умовах посухи, щоб знизити втрати води, метаболізм рослин сповільнюється, тому обприскування, проведене навіть у вечірній час, але в спекотний період, виявиться малоефективним. Якщо дозволяють обставини, краще почекати 2 – 3 дні після того, як мине спека. Тоді рослини зможуть найкраще поглинути розчин.
Температура і вологість важливі не тільки в контексті випаровування розпилювача. Кожен препарат має свої показання до температурного режиму. Одним протипоказана спека, інші, навпаки, при підвищеній температурі починають активніше проявляти свої властивості. Але є й загальні рекомендації. Наприклад, більшість пестицидів не можна використовувати за температури нижче +5°С.
Водночас потрібно враховувати не тільки температуру повітря на момент розпилення, а й те, наскільки похолоднішає вночі або як спекотно стане удень, щоб препарат не втратив свої властивості. Усі температурні обмеження, як правило, вказуються в інструкції або на упаковці.
Поділитись в соцмережах:
