У 2019 році було вироблено рекордну кількість біодизеля – майже 45 мільйонів тонн. І це не межа, обсяги виробництва зростають з кожним роком. Постійно зростаюча популярність біологічного палива призводить до того, що все більше фермерів переходять на вирощування кукурудзи, ріпаку та інших культур, які використовуються в процесі виготовлення біодизеля.
Як наслідок, площа сільськогосподарських земель, на яких вирощується пшениця, поступово скорочується. Тому важливим стає підвищення її врожайності всіма доступними способами. Це не тільки економічно вигідно для самого фермера, але і відповідає останнім світовим тенденціям.
Гонитва за новими сортами
Незважаючи на скорочення площ сільськогосподарських земель під посівами пшениці, валовий збір зерна у всьому світі продовжує зростати. Важливу роль у цьому відіграють нові сорти пшениці. Селекціонери вже вивели сорти, здатні давати урожай навіть 10 т зерна з гектара.
Але не завжди достатньо придбати і посіяти насіння найурожайнішого сорту, доступного на ринку. В реальних умовах свої корективи вносить погода. Озиму пшеницю, що не пережила зиму, доводиться досівати сортами-двуручками. А часті посухи в літню пору змушують робити вибір на користь не найурожайнішої пшениці, а найбільш посухостійкої.
Це не означає, що придбання нових сортів позбавлене сенсу. Як свідчить практика, посівом нового сорту часто вдається підняти врожайність на 10-15%. Головне, встигнути скористатися новинкою одним з перших. Тому що через 5-6 років, коли «новий» сорт заколоситься на кожному другому полі, його врожайність помітно знизиться – з’являться шкідники і хвороби, до яких саме цей сорт особливо сприйнятливий. Як наслідок, зростуть витрати на отримання заповітного врожаю. Але ті, хто встигне «зібрати вершки» одними з перших, виявляться в плюсі.
Користь від різноманітності
Фахівці запевняють, що краще за все не зосереджуватися на якомусь одному сорті пшениці. Вони рекомендують засівати одним сортом максимум 15% полів. Так можна убезпечити врожай на випадок появи якоїсь нової хвороби.
Пшениця з різною стійкістю до морозів або посухи допоможе мати стабільний урожай незалежно від погодних умов. А посіявши ранньостиглі і більш пізні сорти, можна збільшити допустимий час збору врожаю: коли закінчиться прибирання ранньої пшениці, якраз достигнуть більш пізні сорти.
Дотримуйтеся норми висіву
На перший погляд може здатися, що чим більше посіяти зерна, тим вагомішим буде і врожай. Але не слід забувати про норми висіву – вони розроблені не просто так. Особливо актуальні ці норми в посушливому кліматі. Конкуруючи між собою, рослини не розкриють свій потенціал і дадуть слабкий урожай.
В оптимальних умовах слід висівати 3-4 мільйони зерен на гектар. Підняти це значення до 5 мільйонів можна в тому випадку, коли були упущені терміни посіву або ґрунт виявився погано обробленим. Але це не бажаний варіант: порушення одного елемента технології не можна відшкодувати надлишком в іншому елементі. Краще витратити додаткові кошти на внесення добрив, ніж висівати в два рази більше насіння «про всяк випадок».
Не заривати і прикочувати
Врожайність пшениці безпосередньо залежить від забезпеченості вологою. Особливо важливо дотримуватися цієї умови в період наливу і формування зерна. Оскільки вплинути на погоду неможливо, деякі фермери намагаються створити оптимальні умови для пшениці, зариваючи зерна глибше, ближче до живильної вологи.
З напівкарликовими сортами такий підхід може надати «ведмежу послугу»: проростання сходів крізь глибокий шар ґрунту тільки послабить рослини. Оптимальна глибина для посіву пшениці становить 3-4 см.
Після посіву важливо прикатати насіння, щоб забезпечити хороший контакт з ґрунтом і підсилити приплив вологи з його нижніх шарів. Згідно з дослідженнями, пшениця, для якої застосовувалося коткування, дає урожай на 1,5-2 ц/га більше. Також підвищується схожість зерна на 10-15%.
Як наслідок, площа сільськогосподарських земель, на яких вирощується пшениця, поступово скорочується. Тому важливим стає підвищення її врожайності всіма доступними способами. Це не тільки економічно вигідно для самого фермера, але і відповідає останнім світовим тенденціям.
Гонитва за новими сортами
Незважаючи на скорочення площ сільськогосподарських земель під посівами пшениці, валовий збір зерна у всьому світі продовжує зростати. Важливу роль у цьому відіграють нові сорти пшениці. Селекціонери вже вивели сорти, здатні давати урожай навіть 10 т зерна з гектара.
Але не завжди достатньо придбати і посіяти насіння найурожайнішого сорту, доступного на ринку. В реальних умовах свої корективи вносить погода. Озиму пшеницю, що не пережила зиму, доводиться досівати сортами-двуручками. А часті посухи в літню пору змушують робити вибір на користь не найурожайнішої пшениці, а найбільш посухостійкої.
Це не означає, що придбання нових сортів позбавлене сенсу. Як свідчить практика, посівом нового сорту часто вдається підняти врожайність на 10-15%. Головне, встигнути скористатися новинкою одним з перших. Тому що через 5-6 років, коли «новий» сорт заколоситься на кожному другому полі, його врожайність помітно знизиться – з’являться шкідники і хвороби, до яких саме цей сорт особливо сприйнятливий. Як наслідок, зростуть витрати на отримання заповітного врожаю. Але ті, хто встигне «зібрати вершки» одними з перших, виявляться в плюсі.
Користь від різноманітності
Фахівці запевняють, що краще за все не зосереджуватися на якомусь одному сорті пшениці. Вони рекомендують засівати одним сортом максимум 15% полів. Так можна убезпечити врожай на випадок появи якоїсь нової хвороби.
Пшениця з різною стійкістю до морозів або посухи допоможе мати стабільний урожай незалежно від погодних умов. А посіявши ранньостиглі і більш пізні сорти, можна збільшити допустимий час збору врожаю: коли закінчиться прибирання ранньої пшениці, якраз достигнуть більш пізні сорти.
Дотримуйтеся норми висіву
На перший погляд може здатися, що чим більше посіяти зерна, тим вагомішим буде і врожай. Але не слід забувати про норми висіву – вони розроблені не просто так. Особливо актуальні ці норми в посушливому кліматі. Конкуруючи між собою, рослини не розкриють свій потенціал і дадуть слабкий урожай.
В оптимальних умовах слід висівати 3-4 мільйони зерен на гектар. Підняти це значення до 5 мільйонів можна в тому випадку, коли були упущені терміни посіву або ґрунт виявився погано обробленим. Але це не бажаний варіант: порушення одного елемента технології не можна відшкодувати надлишком в іншому елементі. Краще витратити додаткові кошти на внесення добрив, ніж висівати в два рази більше насіння «про всяк випадок».
Не заривати і прикочувати
Врожайність пшениці безпосередньо залежить від забезпеченості вологою. Особливо важливо дотримуватися цієї умови в період наливу і формування зерна. Оскільки вплинути на погоду неможливо, деякі фермери намагаються створити оптимальні умови для пшениці, зариваючи зерна глибше, ближче до живильної вологи.
З напівкарликовими сортами такий підхід може надати «ведмежу послугу»: проростання сходів крізь глибокий шар ґрунту тільки послабить рослини. Оптимальна глибина для посіву пшениці становить 3-4 см.
Після посіву важливо прикатати насіння, щоб забезпечити хороший контакт з ґрунтом і підсилити приплив вологи з його нижніх шарів. Згідно з дослідженнями, пшениця, для якої застосовувалося коткування, дає урожай на 1,5-2 ц/га більше. Також підвищується схожість зерна на 10-15%.
Поділитись в соцмережах:
