Інформація щодо стану озимих культур, оприлюднена Національною академією аграрних наук, поки що не викликає занепокоєння. Однак потепління останніх днів може призвести до небажаних наслідків.
Протягом січня 2021 року на території України спостерігалася мінлива погода – від морозів і снігопадів до відлиги й дощів. Зокрема, у третій декаді січня середньодобові температури повітря були від 4 градусів морозу до 6,2 градусів тепла, що вище за норму на 3,9–9,1 градусу. Причому, максимальна температура в деяких регіонах досягала 13 градусів тепла, а мінімальна – 16 градусів морозу.
Опади в цей період виявилися значними і пройшли спочатку у вигляді дощу, а потім – мокрого снігу. У сумі опади за декаду перевищували середні багаторічні показники і в цілому по території України становили 128–134% норми, а у Дніпропетровській області були навіть удвічі більше норми. Завдяки цьому запаси вологи у верхньому шарі ґрунту на полях покращилися.
Глибина промерзання ґрунту наприкінці другої декади січня на більшій частині території країни становила від 11 до 50 см, а в деяких областях – до 10 см. З початком потепління у третій декаді спостерігалося швидке танення снігу і відтавання верхнього шару ґрунту. Але через те, що на більшій частині полів коренева система озимих рослин перебувала у мерзлому ґрунті, активізації процесів росту їх надземної частини не відмічалося.
Науковці НААН відзначають, що протягом січня загрозливих метеорологічних явищ для перезимівлі озимих зернових культур на території країни не виникало. Морози, які спостерігалися у другій декаді, були короткотривалими й не мали негативного впливу на стан озимих культур. Крім того, від вимерзання рослини захищав сніговий покрив висотою 5–20 см, який утворився на більшості території країни.
Наприкінці січня фахівці наукових установ системи НААН проводили відбір монолітів і відрощування рослин на них. Так, результати відрощування науковцями Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва засвідчили, що, станом на 26–27 січня, життєздатність посівів озимих зернових культур була високою і становила для пшениці м’якої озимої 94–97%, для тритикале – 94–98%, для жита – 96–99% життєздатних рослин. А відрощування рослин, відібраних фахівцями Інституту землеробства 22 січня, після сильних морозів, показали, що виживання озимих пшениці, жита, тритикале, ячменю становило 99–100 %.
Візуальний аналіз життєздатності рослин у польових умовах та відрощування їх за допомогою експрес-методів свідчать про те, що на даний час лише в окремих сортів пшениці озимої відмічається незначне ушкодження листкових пластинок, які зможуть швидко відновитися з наростанням температурного режиму. У цілому, стан посівів озимих зернових наприкінці третьої декади січня на більшості площ країни оцінювався як добрий та задовільний. А за даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», стан рослин усіх озимих сортів, оригінатором яких є ця наукова установа, навіть кращий – відмінний і добрий.
На початку лютого посіви продовжують перебувати у стані зимового спокою, але метеорологічні умови, які спостерігаються протягом останніх днів, створюють нові виклики у перезимівлі озимини. Якщо потепління триватиме, у рослин озимих зернових культур можуть з’явитися ознаки відновлення вегетації у вигляді зміни кольору та початку відростання листкових пластинок. Рівень загартування озимих зернових культур за наявної теплової аномалії, якщо вона триватиме більше декади, може знизитись залежно від градієнта температури. Крім того, на глибині залягання вузла кущіння температура становить близько нуля градусів, і поки на полях залишався сніговий покрив, ґрунт під снігом був талий. За таких умов рослини витрачали цукри на дихання, що веде до їх виснаження. В свою чергу, ослаблені рослини піддаються негативній дії патогенних грибків.
Фахівці Інституту землеробства зазначають, що ситуація, яка складається зараз на посівах озимих зернових культур, вимагає оперативного і чіткого оцінювання їх стану, що надасть можливість вчасно провести необхідні заходи по догляду за ними. Зокрема, треба відібрати моноліти для відрощування рослин в наступний стандартний термін для цієї операції – 23 лютого. При визначенні життєздатності озимих культур особливу увагу слід звернути на стан конусів наростання та кореневої системи, температурний режим на глибині залягання вузлів кущіння, появу і поширення хвороб. Загалом, постійний контроль за станом озимих культур повинен тривати впродовж усієї перезимівлі.
Поділитись в соцмережах:
