Погодні умови нинішньої осені сприяють не лише розвитку озимини, а й тривалій активності шкідників, які на ній живляться, а також появі хвороб. За даними моніторингу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, у ряді областей країни відбувається поширення шкідливих організмів у посівах.
Обстеження, проведені фахівцями Держпродспоживслужби, засвідчили, що наприкінці жовтня – на початку листопада нинішнього року комахи найактивніше розвиваються і шкодять посівам озимих культур в Лісостепу, Поліссі, частково – на півночі й сході Степової зони. Зокрема, тут виявлена активність злакових попелиць і цикадок. Так, у Київській області на 50–100% обстежених площ цикадки заселяють та пошкоджують до 11% рослин. Найбільше цих шкідників помітили по краях полів – тут їх подекуди в 3–5 разів більше, ніж на решті площ. Злакові попелиці виявлені на 1–6% рослин, на кожній з яких перебуває від 2 до 16 цих комах. Причому, серед них є як крилаті самки, так і личинки.
Також у цих регіонах відбувається слабкої інтенсивності літ злакових мух. Виявлені шведська, гессенська, чорна пшенична мухи й опоміза. На квадратному метрі поля таких комах налічується до 6 особин. Ними пошкоджено до 2% рослин. Фахівці Держпродспоживслужби радять відстежувати кількість цих шкідників і у разі значного її збільшення обробляти крайові смуги полів інсектицидами з інтервалом 8–10 діб, починаючи з початку масового льоту. Задовільний ефект дає й передпосівна обробка інсектицидами насіння.
Ще один шкідник, поширення якого викликає занепокоєння, – зимовий зерновий кліщ. Зокрема, його знайшли в Березанському районі Миколаївської області. Кліщ поширюється в окремих осередках, де заселяє до 85% рослин. При цьому, на одній рослині може бути до 10–12 особин цього виду.
Прояви ушкодження зимовим зерновим кліщем схожі з симптомами кореневих гнилей. Через це навіть спеціалісти іноді помиляються під час діагностики проблем озимини і намагаються боротися з ними за допомогою фунгіцидів. Звісно, від кліщів вони не допомагають. Тому, проводячи діагностику, слід зважати на ймовірну наявність цих шкідників. Однією з ознак поширення зернового кліща є зміна забарвлення рослин: на зеленому тлі здорової озимини можна помітити сріблясті осередки, де він живиться.
Боротися із зимовим зерновим кліщем радять, перш за все, за допомогою дотримання агротехнології. Серед дієвих заходів – застосування науково обґрунтованих сівозмін, вчасне знищення падалиці зернових, дотримання оптимальних термінів сівби озимих культур.
З інших фітофагів в посівах помічені личинки хлібної жужелиці й озимої совки.
Затяжна тепла погода цієї осені виявилася сприятливою для поширення ряду хвороб озимих культур. Так, на посівах пшениці у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Миколаївській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській областях борошнистою росою, септоріозом, сітчастою плямистістю, бурою листковою іржею, кореневими гнилями уражено вже до 5% рослин. У Житомирській, Закарпатській, Одеській, Львівській, Тернопільській областях на 2–7% рослин озимого ячменю розвиваються сітчастий і звичайний гельмінтоспоріози, борошниста роса, кореневі гнилі, темно-бура плямистість. У Волинській і Чернігівській областях на 1–3% рослин у ранніх посівах озимого жита виявлені бура листкова іржа й кореневі гнилі.
Як шкідники, так і захворювання відмічені не лише на зернових культурах, а й на озимому ріпаку. Зокрема, у Лісостепу, на Поліссі, частково – в Степу від 6 до 37% площ культури уражено пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, циліндроспоріозом. На цих площах хвороба поширена на 1–10% рослин. У Київській області до 2% рослин ріпаку хворіють чорною ніжкою. Посіви, де виявлено цю інфекцію, радять обробити фунгіцидами у фазі 4–5 справжніх листків. Щодо шкідників, то від 3 до 12% рослин цієї культури заселено несправжніми гусеницями ріпакового пильщика, хрестоцвітими блішками, капустяною попелицею, в окремих посівах виявлені гусениці совок, біланів, жуки ріпакового листкоїда.
За даними Держпродспоживслужби, в усіх агропідприємствах проводиться фітосанітарний нагляд. Більшість господарств забезпечено засобами захисту рослин. Так, станом на 29 жовтня, забезпеченість ЗЗР в цілому по Україні складає 109% до потреби. Не мають необхідної кількості цих засобів лише три області: Херсонська (91%), Івано-Франківська (96%) і Тернопільська (98%).
Поділитись в соцмережах:
