Арахіс підземний, арахіс культурний або земляний горіх (лат. Árachis hypogaéa) – однорічна трав’яниста рослина зі сланкими і прямостійними стеблами, що належить до родини Бобові. У субтропічному й тропічному кліматі арахіс вирощують у промислових масштабах як цінну зернобобову олійну культуру. Проте його цілком можливо виростити на присадибних і садово-городніх ділянках.
Вегетаційний період в арахіса триває від 120 до 160 днів, що доволі довго навіть у нашому кліматі, та деяким городникам вдається отримувати досить непогані врожаї, оскільки одна рослина формує до 40 бобів. Загалом урожайність культури складає близько 100–150 г (сухих насінин) з одного квадратного метра.
Для вирощування арахіса на території України найчастіше використовують сорти: «Іспанський», «Вірджинія», «Валенсія українська», «Валенсія 433», «Раннер» та інші. У разі відсутності посівного матеріалу можна придбати і посадити будь-який несмажений арахіс у стручках. Його боби зберігають хороший рівень проростання протягом 2-3 років.
Можна вирощувати арахіс і в чорноземі, та найкраще ця культура росте й плодоносить на супіщаних і легких суглинистих землях.
Ділянка для вирощування має добре освітлюватись і прогріватись сонячним промінням.
Головна умова вдалого вирощування – значний вміст магнію і калію в ґрунті. На ділянці з кислою реакцією рН попередньо необхідно додати у ґрунт вапно або крейду, а на засолені грядки бажано внести фосфогіпс.
Арахіс починає проростати, коли температура довкілля становитиме не нижче +12…14°C, але оптимальними для нього є температурні показники в межах від +25 до +30°C.
Якщо у вересні раптово похолоднішає, то розвиток насіння припиняється. І навіть незначний заморозок може спричинити загибель рослини. За умови зниження температури довкілля до –3°C і нижче, насінини арахіса втрачають життєздатність.
Під час вирощування земляного горіха слід зважати, що рослина дуже вимоглива до рівня вологості. Особливо необхідними є поливи її під час цвітіння, а також у період формування насіння. Водночас слід уникати і застою води, інакше коренева система арахіса легко вражається грибковими захворюваннями.
У вегетаційний період арахіс формує жовті квітки, здатні до самозапилення. Після запліднення квітконіжка і гінофор (стерильна ділянка квітки, що утворюється між тичинками і плодолистками) опускаються вниз, поки не проникнуть у ґрунт. На вершечку гінофора знаходиться запліднена зав’язь, з якої під землею, паралельно до поверхні, розвивається насіння. Щоб гінофори успішно розросталися, арахіс необхідно регулярно підгортати, бо якщо гінофор не отримає контакту з ґрунтом, він загине.
Неабиякий вплив на результат вирощування арахісу мають також погодні та кліматичні умови в регіоні. Якщо вони є незадовільними для культури, то її імунна система послаблюється, що негативно позначається на стійкості рослини до впливу патогенних інфекцій. Особливою небезпекою для арахісу є коренева гниль.
Згідно з правилами сівозміни найкраще висаджувати арахіс після огірків, капусти чи картоплі. Технологія вирощування цих культур передбачає внесення значної кількості органічних добрив, що в подальшому має сприятливий вплив на розвиток арахісу.
Не бажано садити земляний горіх там, де перед цим вирощували бобові культури (квасолю, горох, боби тощо).
Підживлення арахісових грядок фосфорними добривами значно покращить розвиток рослин на початкових етапах їхнього росту. Напровесні бажано додати в ґрунт нітрофоску з розрахунку 50 г на 1 м2. Восени ж, під час глибокої перекопки майбутніх грядок, рекомендують внести перегній або компост у кількості 1-3 кг на 1 м2. Органіку можна додавати і безпосередньо під час посадки, розміщуючи невелику кількість компосту прямо в лунку.
Зазвичай висаджують арахіс на грядки у травні, коли земля прогріється до температури +14…16°С. Багато хто з городників орієнтуються в цьому питанні на баштанні культури – із завершенням їх посіву можна розпочинати висаджувати арахіс. Та важливо зважати на особливості місцевого клімату. Якщо існує загроза пізніх весняних заморозків, то рослину висівають вже після їх завершення.
Закладають насінини у ґрунт на глибину 6–10 см. Вони не потребують попереднього очищення від частини зовнішньої висохлої сітчастої оболонки, оскільки ця шкаралупа сприяє швидшому симбіозу їхньої майбутньої кореневої системи з корисними грибковими організмами.
З усіх способів посадки перевагу надають квадратно-гніздовому, за схемою 60×60 або 70×70 (см).
Можна застосувати і широкорядний спосіб. У цьому разі відстань у міжряддях має становити не менше 60-70 (см), а дистанція між сусідніми рослинками в ряду – близько 15–20 см.
Щоб отримати здорові сходи, бажано вибрати для посіву найбільші насінини, бо надто дрібне може просто не зійти.
Окремо слід зазначити важливість поливань для майбутнього врожаю, особливо за умови тривалої посухи. Для поливів слід використовувати відстояну воду, нагріту на сонці до кімнатної температури.
Важливим етапом догляду за арахісом є підгортання, тому що без цієї операції неможливо отримати добрий урожай. Підгортання здійснюють кілька разів. Перший раз рослини підгортають приблизно через 10 днів, коли на них вже сформуються квіткові бутони. Висота підгортання має бути не менше 5–7 см.
Надалі підгортають повторно через кожні 10 днів. Але не варто одразу нагрібати високу купу землі, бо гінофори мають наближатися до поверхні землі поступово.
Вирощений урожай потрібно зібрати до того, як прийдуть заморозки. Усі боби одразу сортують на стиглі та невизрілі. Надто маленькі відбраковують, а повнозерні досушують, засипають у чисті й сухі торбинки та зберігають у теплому приміщенні.
Насіння арахіса містить до 53% жирної олії та 25% білка. Воно є незамінним джерелом вітамінів групи В (особливо В1) та Е, а також багатьох амінокислот. Також в арахісі знаходиться чимало крохмалю (21%), глютеніни (близько 17%), цукор (до 7,5), мінеральні речовини (марганець, магній, фосфор, залізо, кальцій тощо).
Спробуйте посадити цю рослинку на присадибній ділянці, і вона обов’язково віддячить вам смачними та корисними «горішками». Успіхів!
Поділитись в соцмережах:
