Бамбук звичайний (лат. Bambusa vulgaris, родина Тонконогові) – один з представників чисельних видів підродини Бамбукових, багаторічна вічнозелена трав’яниста рослина з дерев’яніючим стеблом, поширена в зонах з тропічним та субтропічним кліматом на обох півкулях Землі. Точне походження бамбука невідоме. Імовірно, його батьківщиною є територія Індокитаю і південні провінції Китаю, хоча він широко культивується не тільки в Азії, але й за її межами, зокрема в тропічній Африці, на Мадагаскарі, у Бразилії, США.
Залежно від кліматичних зон розповсюдження розрізняють три основні різновиди бамбуків:
– деревні види бамбуків помірної кліматичної зони (Arundinarieae);
– деревні види бамбуків тропіків та субтропіків (Bambuseae);
– недеревні, трав’янисті види бамбука (Olyreae).
Бамбук – одна з найбільших та швидкорослих рослин у світі. Висота дорослого бамбука в природному середовищі існування досягає 35 м, а його пагони за добу виростають приблизно на 70–91 см. У всьому світі площа, зайнята бамбуком, становить близько 37 мільйонів гектарів, з яких близько 6 мільйонів га знаходяться в Китаї і 9 мільйонів га – в Індії. З одного гектара бамбукових насаджень можна отримувати від 10 до 15 тонн біомаси за рік.
Цвіте рослина дуже рідко і лише один раз, після чого вся її надземна частина гине. Така подія може трапитися з бамбуком через 20, 30, 60 або навіть 120 років. Колосовидні суцвіття самозапилюються за допомогою вітру. Цікаво, що цвітіння бамбука, який з’явився від однієї і тієї ж материнської рослини, відбувається синхронно, незалежно від географічних та кліматичних особливостей місця його зростання. Іноді після завершення цвітіння можна спостерігати загибель цілого бамбукового гаю. Це явище отримало назву «бамбукова смерть». У тому разі, коли підземна частина відмерлих рослин (повзуче, гіллясте кореневище) зберегла свою життєздатність, з неї згодом з’являється молода бамбукова парость.
Дикорослий бамбук зустрічається на берегах річок, уздовж доріг, на пустирях, або ділянках, які знаходяться на незначних висотах (до 1500 м над рівнем моря). Чим вище розташовується рослина, тим тонші та нижчі його стебла. Бамбук може рости на різних ґрунтах, виключаючи несприятливі для нього важкі глинисті ґрунти, а також пустельні й малородючі. Кращі умови для зростання – вологі, без застійних явищ, багаті поживними речовинами землі з оптимальним значенням рН у межах 6,0–6,2 од. У випадку екстремальної посухи рослина гине. Бамбук належить до теплолюбних культур, проте здатний витримувати нетривале зниження температури до –2…–3°С.
Його кореневище має здатність дуже активно розростатися, що сприяє запобіганню руйнувань грунту, тому бамбук часто використовують для боротьби з ерозією грунтів. Рослина має широкий спектр застосування. Стебла його служать паливним матеріалом, а зелене листя відоме кормовими якостями. Молоді пагони рослини, відварені або мариновані – дуже популярна страва, яку зазвичай вживають у багатьох країнах Азії. А в Маврикії з них готують освіжаючий напій.
Харчова цінність пагонів пояснюється їх хімічним складом: у 100-грамовій порції знаходиться 88–90 г води, 1,8–2,6 г білка, 4,1–7,2 г жиру, 0,4 г легкозасвоюваних вуглеводів, більш ніж 1 г нерозчинного дієтичного волокна, 22,8–28,6 мг кальцію, 27,5–37 мг фосфору, 1,1–1,4 мг заліза та 3,1 мг аскорбінової кислоти.
Та попри все необхідно пам’ятати, що з усіх видів бамбука саме пагони бамбука звичайного містять високотоксичну сполуку, яка в дозі 50–60 мг є смертельною для людини. Ця речовина, відома як ціаногенний глікозид таксіфілін, легко розкладається внаслідок термічної обробки (наприклад, кип’ятіння).
У народній медицині Азії бамбук є незамінним фітотерапевтичним засобом у зцілюванні від багатьох хвороб. У деяких країнах його застосовують в комплексному лікуванні кору (Конго), для боротьби з венеричними захворюваннями (Нігерія), як абортивний засіб тощо.
Міцні та тверді стебла високорослого бамбука здавна використовувались у будівництві, мостобудуванні, у виготовленні меблів і домашнього начиння, для виробництва спортивного інвентарю, водопровідних, іригаційних, дистиляційних труб, плавзасобів та деталей до них, огороджувальних споруд, паперу, текстилю, прикрас, плетених виробів, музичних інструментів, зброї, сувенірів, косметики тощо.
Приваблює бамбук і своїми декоративними якостями, завдяки яким його часто використовують для озеленення садово-паркових зон, у ландшафтному дизайні, для облаштування затишних куточків відпочинку на дачах, садибах та ін., у вигляді живоплоту або обмежувального насадження між ділянками. Екзотичний вид рослини створює у довкіллі особливу атмосферу.
За декоративними особливостями бамбук звичайний класифікують на три основні групи:
– рослини з зеленими стеблами;
– рослини з жовтими стеблами, на яких можуть розташовуватись зелені смужки різної інтенсивності, т. зв. «золотий бамбук»;
– бамбук, жовті чи зелені стебла якого мають характерні опуклі меживузля, відомий також як «бамбук живота Будди».
На початку ХVIII століття бамбук стає дуже популярною тепличною рослиною в Європі. Його й до сьогодні вирощують у горщиках, контейнерах, розміщених у оранжереях чи зимових садах. Але останнім часом суттєво зріс попит на зимостійкий бамбук, який можна культивувати у відкритому ґрунті. Подібні рослини масово з’являються в європейських садах, де утворюють цілі гаї, або виконують функції живоплоту для візуального та вітрозахисту. Використовують насадження бамбука для озеленення терас, двориків, облаштування зелених зон та садів на дахах будинків та ін.
Розмножується бамбук досить швидко. Для цього використовують або ж насіння рослини (що трапляється здерідка), або ж застосовують вегетативний спосіб, для чого відділяють від частини кореневища найсильніші корневі паростки з кількома (двома, трьома) погонами (вузлами) та невеличкими корінцями.
У разі насіннєвого способу посадковий матеріал попередньо замочується на 8–10 годин у воді кімнатної температури. Насіння неред посадкою злегка підсушують, а потім розміщують у горщиках, наповнених вологою, поживною ґрунтовою сумішшю (можна використовувати торф’яні горщички), гострим кінцем униз, заглибивши їх у землю лише наполовину.
Усі горщики накривають плівкою і залишають у добре освітленому, теплому приміщенні. Час від часу потрібно слідкувати за умовами – підтримувати достатню, але не надмірну вологість ґрунту і температуру, близьку до +30°С. Щоб уникнути скупчення конденсату на нижній стороні плівки, слід регулярно проводити провітрювання сіянців.
Проростки в сіянців зазвичай з’являються через 12–15 днів, після чого плівку знімають. Росте бамбук на початковому етапі повільно, тому краще, щоб перший рік свого життя рослини розвивались у закритому приміщенні. Висаджувати у відкритий грунт їх варто аж наступної весни, після того як добре прогріється земля та не буде загрози повторних заморозків.
Зміцнівші рослини бамбука, що вже досягли висоти 0,4–0,5 м, пересаджують у відкритий ґрунт, обравши для цього захищене від холоду та вітрів місце з помірним освітленням. Бамбук успішно розвивається як під прямим сонячним промінням, так і в напівтіні, але слід врахувати, що активна дія сонця призводить до вигоряння красивого яскраво-зеленого листя рослини, що погіршує його декоративні якості. З огляду на схильність бамбука до розростання і захоплення нових територій, необхідно встановити навколо ділянки з саджанцями обмежувачі (шифер, лінолеум та ін.) до глибини 0,7–1,0 м, або ж висаджувати рослини прямо в контейнерах.
Посадкова яма за розмірами має у 1,5–2 рази перевищувати об’єм кореневої системи саджанця. Якщо водопроникність грунту на обраній ділянці невисока, то необхідно облаштувати на дні посадкової ями дренажний шар. Також важливо забезпечити рослинам достатню кількість поживних речовин, додавши в грунт компост, торф, деревний попіл, мінеральні добрива тощо.
Безпосередньо перед посадкою контейнер (горщик) з саджанцем ставлять у відро з водою, щоб торф’яна ґрунтосуміш добре просочилася вологою, і для видалення з неї повітряних бульбашок. Також слід уникати повітряних кишень під час саджання, для чого кореневу систему саджанця акуратно присипають землею і одночасно ретельно трамбують ґрунт в посадковій ямі. Важливо не пошкодити коріння рослини під час цього процесу.
Регулярні поливи перший час після посадки необхідні, оскільки пересихання земляного груддя може стати згубним для саджанців. У той же час не можна допускати, щоб волога в грунті застоювалася. Надалі, по міру зростання рослин, досить буде здійснювати поливи після помірного висихання верхнього ґрунтового шару. В особливо жарку погоду рекомендується додатково обприскувати листя бамбука вранці та ввечері. Дуже зручний прийом, що дозволяє зберегти землю у вологому стані, а окрім того ще й додає особливої декоративності бамбуковим насадженням – це мульчування поверхні ґрунту, для чого використовуються соснова кора, пофарбовані тріски, шишки, солома, торф і таке інше.
У разі вирощування бамбука вегетативним способом, вибирають найбільш міцні трирічні пагони, викопують їх, вкорочують зверху на третину висоти і висаджують на постійне місце, на завершення рясно поливши. До тих пір, поки саджанець вкорениться, його оберігають від прямих сонячних променів, створивши штучне затінення. Подібним же методом розмножують бамбук з кореневих відростків.
Хоча більшість бамбуків – це теплолюбні рослини, та все ж існує багато видів, адаптованих до більш суворих умов. Найвідоміші серед них:
– Курильський бамбук (лат. Arundinaria kurilensis або Sasa kurilensis), здатний витримувати морози до –20°С; його висота может складати 2,5 м і більше.
– Чорний бамбук (лат. Phyllostachys nigra) за сприятливих умов росте заввишки до 8 м і витримує короткочасне зниження температури до –20°С, але його зелене листя гине від вітру вже при –10°С.
– Золотий бамбук (лат. Phyllostachys Aureosulcata) дуже витривалий та морозостійкий (до –26°С); висота рослини становить від 4 м до 7 м; вирізняється чудовими декоративними якостями; може вирощуватись як горщикова культура або у відкритому ґрунті в кліматичних зонах від тропіків до помірних широт.
– Бамбук «Зонтик» (лат. Fargesia Murielae) – один з лідерів у декоративному садівництві; в Європі його використовують для озеленення в моно- та полі- насадженнях, з початку минулого століття вирощують у контейнерах; висота рослини сягає 3–8 м; морозостійкість –27°С.
– Бамбук «Фонтан» (лат. Fargesia rufa) утворює мальовничі густолисті куртини висотою 2–3 м; вітро- та зимостійкий, здатен витримати зниження температури до –26°С; може рости у півтіні, на сонці або у затінку.
З настанням холодної пори року молоді рослини бамбука потребують надійного захисту від морозу. Особливо це важливо в першу та другу зиму, бо в подальшому їх витривалість підвищується. Стебла рослин пригинають до землі і вкривають зверху сухим листям, гілками, ялиновим гіллям, стружкою. З появою снігового покриву загроза замерзання рослин значно знижується. Захисну функцію виконує і шар мульчі на ділянці з бамбуком. У разі, якщо надземна частина рослин постраждає від низьких температур, вони відновляться за допомогою кореневища, яке навесні утворює нові пагони.
Поділитись в соцмережах:
