Бамія або абельмош їстівний (лат. Abelmoschus esculentus, родина Мальвові) – однорічна трав’яниста рослина та цінна овочева культура, що має чимало дієтичних, харчових та інших корисних властивостей, а також вишукані декоративні якості. Широко відомі й інші назви бамії: окра, гомбо, гібіскус овочевий, дамські пальчики, абельмош їстівний, бхінді.
Залежно від сорту висота рослини може варіюватися від 0,2 до 2 м. У помірному кліматі бамія рідко перевищує 40–60 см і має вигляд невеликого пишного та розлогого куща. Від опушеного, потужного і гіллястого стебла бамії відгалужується на довгих черешках велике, також опушене листя.
Квіти, що нагадують садову рожу, мають кремове (біле, жовте) забарвлення пелюсток з характерною фіолетовою (вишневою) серединкою у чашечці квітки. Вони розташовуються у пазухах листків і кріпляться до них короткими пухнастими квітконіжками. Період їх цвітіння дуже короткий, квіти в’януть практично одночасно з утворенням зав’язі.
Плоди бамії – це м’ясисті зелені стручки, які формою нагадують перець, а за смаком – кабачок і квасолю з грибною ноткою. Поперечний розріз стручка має зірчасту конфігурацію, тому часто використовується кулінарами як прикраса до багатьох страв. Стручки вживають у їжу недозрілими, у віці 4–6 днів, коли їх довжина становить близько 10 см.
Більш стиглі плоди (до 25 см завдовжки) стають жорсткими й несмачними, але насіння, що знаходиться всередині стручків, це також дуже поживний і корисний продукт: його використовують для приготування сурогатної кави (гомбо), а також отримують з нього рослинну олію, яка за своїми властивостями не поступається оливковій. Насіння з недозрілих плодів можна вживати як зелений горошок.
Корисні властивості бамії пов’язані з її багатим мінеральним та вітамінним складом. У плодах містяться аскорбінова кислота, каротин, безліч мінералів (мідь, кальцій, калій, магній, мідь, марганець, фосфор, залізо, цинк, селен), органічні кислоти, пектини та інші біологічно активні речовини. За кількістю що знаходиться в них білка стручки бамии можна порівняти з соєю.
Ще одна унікальна якість: у плодах бамії виробляється слиз, який обволікає шлунок та сприяє виведенню шлаків і токсинів. Така дія овоча дуже корисна при різних запальних процесах в шлунково-кишковому тракті (гастрити, виразки тощо). Також бамія допомагає позбавитися від зайвої рідини і холестерину в організмі, знижує рівень цукру в крові.
У народній медицині відвари стручків бамії використовують для лікування кашлю, ангіни, бронхітів, астми, очних захворювань (катаракта), при стресових і депресивних станах. Бамію необхідно додавати в меню хворим на атеросклероз, оскільки вона сприяє зміцненню стінок кровоносних судин, у разі порушення роботи нирок, виразкової хвороби.
Має рослина і жовчогінну дію. Завдяки значній кількості фолієвої кислоти плоди бамії рекомендується вживати у період вагітності. Єдине застереження ґрунтується на індивідуальній нестерпності організму до цього овоча. І також перед застосуванням слід ретельно видаляти грубі та жорсткі волоски опушення, які можуть викликати сильне подразнення.
З огляду на низьку калорійність цієї рослини (31 ккал/100 г), плоди бамії найкращим чином допомагають позбавитися від зайвої ваги. Також бамія сприяє утворенню в кишечнику пробіотиків, тому необхідно включати її до меню у післяопераційний період, після важкої та тривалої хвороби, для відновлення після тривалого прийому антибіотиків. Останні дослідження довели, що бамия покращує стан організму при онкологічних захворюваннях, а також сприяє підвищенню потенції.
Стародавні єгиптяни вирощували бамію на берегах Нілу більш ніж 3000 років тому. У Судані вона відома в культурі близько 6000 років. Цікаво, що рослина мала дуже широке застосування: в їжу вживали не тільки плоди, а й листя бамії, а з її волокон виготовляли мішковину й мотузки.
Сьогодні бамія надзвичайно популярна в багатьох країнах Азії, Африки, Південної Європи та Америки. І хоча батьківщиною рослини, ймовірно, є Північна та Західна Африка, бамія успішно зростає і в більш суворому кліматі, якщо культивувати її розсадним способом.
Вегетаційний період цієї овочевої культури досить тривалий, тому застосування насіннєвого способу для культивування бамії у відкритому ґрунті практикується лише в південних регіонах. Загалом агротехнічні принципи вирощування бамії в помірному кліматі аналогічні технології вирощування баклажанів.
Рослина має стрижневу кореневу систему, через що в разі пересадки можливі складнощі. Навіть незначне пошкодження коренів призводить до зниження захисних функцій, внаслідок чого зростає схильність культури до різних захворювань і погіршується її продуктивність. У зв’язку з цим насіння висівають у глибокі індивідуальні ємності (торф’яні горщики висотою не менше 30 см).
Для знезараження та пришвидшення проростання насіння, його попередньо обробляють розчином марганцевокислого калію, а потім замочують у теплій воді на добу. Підготовлене насіння розміщують у поживній та пухкій ґрунтосуміші на глибині 2–3 см, після чого добре поливають і накривають склом або плівкою.
Період для посіву вибирають наприкінці березня – початку квітня, щоб пересаджувати розсаду у відкритий ґрунт у віці 30–45 днів, коли вона підросте до 15–20 см. Зазвичай сходи з’являються вже через 10–15 днів. Сіянці потребують тепла, хорошого освітлення, достатньої вологості ґрунту та регулярних провітрювань.
Пересадку на грядки, ще з осені збагачені фосфорними добривами, здійснюють перевалочним способом, уникаючи пошкодження в саджанців численних бічних та центрального коренів. Кращі попередники для бамії – редиска, картопля, огірки.
Щоб створити рослинам необхідні умови для зростання й розвитку, їх розміщують в рядах не ближче 30–45 см одна від одної, з відстанню між рядами близько 60 см. Бамія – надзвичайно теплолюбна, тому після пересаджування у відкритий ґрунт потрібно в перші дні накривати її плівкою.
Оптимальна температура для розвитку саджанців складає +20…25°С; не можна, щоб під плівкою вона перевищувала +30°С. Водночас необхідно підтримувати достатню вологість ґрунту та вчасно провітрювати рослини, піднімаючи плівку вдень. Періодичне підживлення саджанців бамії мінеральними комплексними добривами добре позначиться на її майбутньому врожаї.
Цвітіння культури починається через 60–75 днів після посіву насіння. Плоди зазвичай збирають через 5 днів післе появи зав’язі. Надалі періодичність збору врожаю в умовах середніх широт складає 2–3 дні. У субтропічному кліматі плоди бамії слід збирати щодня.
Оскільки бамія значною мірою виснажує ґрунт, то не можна використовувати одну й ту саму ділянку під цю культуру два сезони поспіль. Після збору врожаю бамії слід провести збагачення ґрунту шляхом внесення мінеральних та органічних добрив.
Поділитись в соцмережах:
