Чорнобривці (лат. Tagétes) – рід одно- і багаторічних трав’янистих квіткових рослин родини Айстрові, що об’єднує від 50 до 60 видів, поширених на території Центральної та Південної Америки. Багато сортів культури використовують як декоративні рослини, які вирощуються влітку в садах, на клумбах, у рабатках, в бордюрних насадженнях, у ящиках чи контейнерах прикрашають балкони та підвіконня помешкань зовні.
До Європи чорнобривці потрапили наприкінці ХVI століття. Саме тоді іспанські мореплавці привезли з Мексики два види рослини: чорнобривці розлогі (лат. Tagetes patula) та чорнобривці пряморослі (лат. Tagetes erecta). У наш час чорнобривці зустрічаються в дикорослому стані в Африці, Європі, Азії та Північній Америці, а один з видів рослини – жовто-зелені чорнобривці (лат. Tagetes minuta), що походять з Аргентини – від кінця ХІХ сторіччя навіть визнаний інвазивним у Південній Африці.
Вперше латинську назву цим квітам дав у 1753 році всесвітньовідомий шведський природознавець і натураліст Карл Лінней, використавши для цього ім’я Тагеса – внука Юпітера з етруської міфології.
В Україні чорнобривці почали активно культивирувати з початку XVIII століття. Нині ця рослина є одним з національних символів України, що уособлює силу, відданість, материнську любов та любов до батьківського дому. Чорнобривці згадуються в народних піснях, віршах та оповідях, а зображення квітки часто зустрічається у декоративно-ужитковому мистецтві, зокрема в традиційній українській вишивці.
Здавна вважалося, що рослина має здатність відганяти нечисту силу, тому її висаджували навколо хат і садиб. До речі, традиція збереглася й донині. Яскраво-золотисті квіти чорнобривців можна побачити майже на кожній дачній чи присадибній ділянці.
Найбільша колекція чорнобривців у нашій країні знаходиться в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Рослини представлені в експозиції під назвою «Пори року», де можна побачити 96 різних сортів та гібридів чорнобривців.
Чорнобривці вирощуються переважно як декоративна культура. З майже 60 відомих видів цієї рослини в Україні поширені лише три: чорнобривці прямостійні (лат. Tagétes erécta), чорнобривці розлогі або чорнобривці дрібноквіткові (лат. Tagétes pátula) та чорнобривці вузьколисті або чорнобривці позначені (лат. Tagetes tenuifolia).
Слід зазначити, що в культурі досить рідко можна зустріти рослини, що є типовими представниками того чи іншого виду. Зазвичай у садах і квітниках розводять численні сорти та гібриди, створені на їх основі. Чорнобривці висаджують на клумбах і в міксбордерах, використовують для озеленення балконів і лоджій, вирощують як горщикові рослини.
Інсектицидні властивості чорнобривців
Більшість видів цієї рослини, зокрема Tagetes minuta, містять у своєму складі значну кількість ефірних олій, завдяки чому мають різкий і насичений аромат. Леткі речовини, що знаходяться у чорнобривцях, здатні пригнічувати розвиток патогенних мікроорганізмів та перешкоджати проростанню грибних спор, серед яких є й ті, які викликають фузаріоз.
Запах квітів відлякує багатьох шкідників городніх культур (попелицю, капустяних білокрилок, цибулеву муху тощо). Недарма досвідчені садівники рекомендують висівати чорнобривці прямо на грядках, щоб захистити таким чином плодово-ягідні та овочеві культури від ушкоджень.
На основі екстракту Tagetes minuta навіть створено природний нематоцид «Мікрокат Голд», призначений для знищення комах-шкідників.
Щоб позбутися попелиці, садівники здебільшого використовують народні засоби, серед яких відомий і настій з чорнобривців. Для його приготування потрібно 2 кг сухої маси чорнобривців (зрізану під час цвітіння й висушену надземну частину рослини) залити 10 л теплої води та настояти протягом двох діб.
А ще чорнобривці допомагають захистити городні культури від нематод. Аромат рослини є привабливим для цих шкідників. Нематоди проникають у кореневу систему, де завдяки дії особливих речовин, синтезованих коренями чорнобривців, втрачають здатність до розмноження. Зрештою популяція небажаних червів різко скорочується.
Для боротьби з ґрунтовою нематодою чорнобривці висаджують поруч із томатами, морквою, перцем, часником, цибулею, картоплею та садовою суницею.
Через наявність антибактеріальних тіофенів, які виділяє коренева система чорнобривців, їх не рекомендується висаджувати поряд з представниками бобових культур, адже таке сусідство перешкоджатиме розвитку бульбочкових бактерій.
Використання чорнобривців в кулінарії та народній медицині
Чимало видів чорнобривців мають їстівні квіти. До того ж вони добре відомі в кухнях світу як замінник шафрану. Популярна пряна приправа з квітів чорнобривців цілком здатна замінити таку дорогу і далеко не всім доступну спецію. У вегетативній частині чорнобривців міститься чимало біологічно активних речовин, глікозиди, органічні кислоти, макро- та мікроелементи, вітаміни А, В1, В2, С, Е, Р.
Чай, заварений із свіжих чи висушених квіткових пелюсток чорнобривців, здавна відомий своєю цілющою дією. Такий напій покращує обмінні процеси в організмі, позитивно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту і може використовуватись як ефективний заспокійливий і снодійний засіб. Ефірна олія чорнобривців використовується в народній медицині для лікування неврозів, депресії, розсіяності, а також циститів та уретритів.
Є й інші галузі застосування чорнобривців. Ця культура має надзвичайно високу стійкість до антропогенного забруднення та ідеально підходить для озеленення мегаполісів і промислових зон. Рослини чорнобривців здатні акумулювати важкі метали, тому їх також використовують для фіторемедіації (очищення забрудненого ґрунту).
До того ж, чорнобривці є чудовими рослинами-сидератами. Багато хто з садівників і городників цілеспрямовано вирощують їх задля подальшого закладення в ґрунт. Такий нескладний метод дозволяє підвищити родючість ґрунту, а також покращити його структуру та фітосанітарні характеристики.
Опис рослини
Чорнобривці мають міцні, пряморослі, розгалужені стебла висотою від 20 до 150 см і більше. Коренева система рослини мочкувата й добре розвинена, завдяки чому чорнобривці легко адаптуються до складних кліматичних умов. Листя перисто-розсічене або перисто-розділене, із зубчастим краєм. Забарвлення листової пластинки може бути як світло-зеленим, так і темнішого відтінку. Розташування листя на стеблі супротивне та чергове.
Початок цвітіння рослин припадає на червень, а триває воно до настання осінніх холодів. Суцвіття-кошики частіше ростуть на квітконосах поодинці, але деколи зібрані у складні суцвіття. Крайові квітки (жіночі) – язичкові, розташовуються по колу. Серединні квітки – трубчасті, двостатеві. Розмір суцвіть становить від 1 до 6 см у діаметрі.
Забарвлення віночків золотисте, помаранчеве або червонувато-коричневе. Зустрічаються також двоколірні різновиди чорнобривців, на пелюстках яких можуть виділятися контрастні плями, штрихи, смужки або вкраплення.
Квітам чорнобривців властивий дуже специфічний аромат, що нагадує запах айстр. Декому він може видатись надто різким і не зовсім приємним.
Плід – сплющена та видовжена сім’янка. Насіння зберігає високий рівень схожості протягом 2–3 років. Рослини забезпечують щорічний рясний самосів.
Чорнобривці – рослини невибагливі, життєстійкі, вони добре почуваються практично на будь-яких типах ґрунтів, хоча надають перевагу освітленим ділянкам з хорошим дренажем. Представники багаторічних видів здатні рости на одному місці до 3–4 років.
Квітникарями створено чимало декоративних сортів, різновидів, форм цих чудових квітів. Одна з класифікацій чорнобривців базується на висоті цих рослин і поділяє їх на чотири групи:
· високорослі (до 60–80 см заввишки);
· середньорослі (близько 40–50 см заввишки);
· низькорослі (від 25 до 40 см заввишки);
· карликові форми (від 15 до 20 см заввишки).
Усі сорти та гібриди чорнобривців утворюють суцвіття простої, напівмахрової чи махрової форми, які за своєю будовою поділяються на:
· гвоздикоцвіті (складаються переважно з язичкових квіток)
та
· хризантемоподібні (складаються з великих трубчастих квіток).
Деякі види чорнобривців, через їх надзвичайну життєстійкість і здатність пригнічувати сусідні культури, вважаються інвазивними рослинами.
Найпопулярніші декоративні види чорнобривців
Чорнобривці розлогі або чорнобривці дрібноквіткові (лат. Tagétes pátula)
Вид однорічних трав’янистих квіткових рослин родини Айстрові або Складноцвіті. Дикорослі форми ростуть у тропічних регіонах Америки, на територіях від Мексики до Болівії. Також деякі популяції цих чорнобривців натуралізовані в багатьох інших країнах, де їх здебільшого культивують як універсальну декоративну рослину. Численні сорти з яскравими поєднаннями жовтого та помаранчевого відтінків на квіткових пелюстках використовують для клумб, бордюрів, як прикрасу газонів. Самостійно або в поєднанні з іншими декоративними рослинами вирощують у контейнерах на балконах, терасах тощо.
Цей вид чорнобривців має їстівні квіти, смак яких нагадує смак пасифлори їстівної. Використовують їх у супах, ароматизованих чи «квіткових» оліях, а пелюстки – для забарвлення фруктових салатів. Висушені та подрібнені на порошок пелюстки чонобривців отримали назву імеретинський шафран, або шафран бідняка, який використовують як приправи для страв у кухнях Кавказу, особливо в Грузії.
У США та Європі чорнобривці розлогі вирощують у промислових масштабах задля отримання квітучих рослин, з яких добувають ефірну олію, яку також використовують з лікувальною метою. Ефірна олія з чорнобривців користується неабияким попитом у парфумерній галузі. Зібраний з площі 1 га врожай вегетативної маси рослин (це приблизно 2500 кг квітів та 25000 кг трав’янистої частини) забезпечує до 35 кг чорнобривцевої олії.
Ефірна олія цієї рослини має антигрибкову дію. Застосовують її і в лікуванні кандидозу, а ще для боротьби зі шкідливими комахами, зокрема з клопами. Настій з листя чорнобривців здавна використовувався для полегшення кашлю, а їх відвар – як протизапальний і дезинфікуючий засіб. Настій суцвіть чорнобривців добре відомий у народній медицині своєю потогінною, сечогінною та антипаразитарною дією.
Суцвіття розлогих чорнобривців вирощують і з метою отримання кормової добавки для свійських птахів. Висушені та розтерті на порошок квіти, додані у корм несучкам, надають яєчним жовткам золотистого кольору. У харчовій промисловості отриманий з чорнобривців золотаво-жовтий барвник використовують для забарвлення деяких продуктів харчування. А ще його застосовують у текстильній промисловості для фарбування тканин тваринного походження (вовни, шовку), а з додаванням протрав – бавовняних і синтетичних тканин.
Корінь рослини містить тіофени, що діють як інгібітори на нематод і білокрилок, а також на окремі інвазивні види рослин, серед яких є пирій повзучий, цинодон пальчастий, плетуха звичайна і берізка. Чорнобривці розлогі відомі як репелент від попелиці та мурах. Завдяки цим властивостям їх висаджують у міжряддях, поруч з овочевими культурами, а також використовують як біофуміганти.
Гіллясті стебла чорнобривців розлогих формують невеличкі густі кущики заввишки від 20 до 60–70 см. Листя в рослини перисто-розсічене, темно-зеленого кольору. Плід – лінійна сім’янка.
Розмір суцвіть зазвичай обмежується параметрами від 4 до 6 см (у культурних сортів діаметр кошиків може досягати 9 см). Крайові язичкові квіти мають темно-помаранчевий або бордовий колір, а серединні трубчасті забарвлені у золотисто-жовтий. Зустрічаються також двоколірні різновиди чорнобривців розлогих, на пелюстках яких червоні, бордові або коричневі плями розміщені на яскраво-жовтому фоні.
Рослина легко вирощується. Найкраще росте на сонячних ділянках з родючим і добре дренованим ґрунтом. Для вирощування розлогих чорнобривців придатні піщані та глинисті землі за умови їх хорошої водо- та повітропроникності. Розмножується насінням, яке сіють на грядках у квітні-травні. Якщо ви хочете, щоб рослина зацвіла раніше, використовуйте розсадний спосіб вирощування.
Чорнобривці розлогі можуть уражатись равликами, а в умовах затяжних дощів – сірою гниллю (запобігають цьому шляхом хімічного обприскування рослин фунгіцидними препаратами). Підживлювати чорнобривці слід добривами з незначним вмістом азоту, оскільки надмірна його кількість спричинює активне нарощування вегетативної маси в поєднанні з незначним цвітінням.
Нижче наведені найвідоміші сорти цього виду.
· Tagétes pátula «Gold Ball»
Рослина має розлогі та добре розгалужені стебла, що виростають заввишки до 50–60 см. Пагони міцні, ребристі. Їх поверхня забарвлена в зелений колір і має червоний наліт. Листя темно-зелене, середнього розміру.
Початок цвітіння припадає на червень і триває до настання холодів. Прості, напівмахрові або махрові суцвіття досягають 4–5 см у діаметрі. Оксамитові язичкові квіти розташовуються в кілька рядів і формують ошатні золотисті кулі. Флористи рекомендують використовувати суцвіття сорту Gold Ball для складання букетів.
· Tagétes pátula «Gold Kopfen»
Компактна рослина заввишки близько 20–25 см. Стебла міцні, зелені з червонуватим відтінком, густо вкриті листям. Листочки середні за розміром, мають темно-зелене забарвлення.
Махрові суцвіття-кошики мають хризантемоподібну форму, діаметр їх досягає 4 см. Вони складаються з верхнього ряду золотистих трубчастих квіток і нижнього ряду темно-червоних пелюсток язичкових, хвилясті краї яких відхилені донизу. Цвітіння рослин починається у червні і триває аж до настання пізньої осені.
Сорт Gold Kopfen є вдалим рішенням для прикрашання клумб і рабаток, але може також використовуватись і як горщикова культура. Рослини, висаджені у балконні ящики, створять влітку святковий настрій у вашій оселі, а взимку зігріватимуть теплими і яскравими кольорами своїх суцвіть.
· Tagétes pátula «Orange Flame»
Популярний низькорослий сорт чорнобривців розлогих, назва якого перекладається як помаранчеве полум’я. Висота рослини не перевищує 20–30 см. Стебла розгалужені, розлогі, з невеликим темно-зеленим листям.
Цвіте з початку червня до холодів. Суцвіття великі (до 5 см у діаметрі), махрові. Язичкові квітки мають двоколірне оранжево-червоне забарвлення, а трубчасті утворюють великий яскраво-жовтий осередок у самому центрі суцвіття.
Сорт придатний для прикрашання квіткових клумб і бордюрів. Також може вирощуватись у контейнерах на балконі чи лоджії.
Orange Flame любить добре освітлені або злегка притінені ділянки з родючим дренованим ґрунтом. Рослину висаджують навколо овочевих грядок, і роблять це не лише для створення привабливого вигляду, а й щоб позбутися кореневих нематод.
· Tagétes pátula «Fireball»
Рослини сорту Fireball (вогняна куля) виростають заввишки від 30 до 40 см. Стебла в них ребристі, розлогі, з поверхнею, забарвленою у зелений з червоним відтінком колір. Листя темно-зелене.
Суцвіття-кошики формою нагадують великі гвоздики і навіть на одній рослині можуть мати різне забарвлення. Оксамитові язичкові квітки розташовуються в один ряд, а трубчасті утворюють подібність пишного чубка коричневого, бронзового, бордового або помаранчевого кольору.
Початок цвітіння припадає на червень, а триває воно до настання осінніх холодів. Суцвіття досягають 5–7 см у діаметрі, і квітнучі рослини надзвичайно ефектно виглядають на клумбах, у бордюрах, вздовж огорож. Нерідко цей сорт висівають по периметру дачної чи присадибної ділянки, висаджуають навколо газонів, щоб створити ошатну облямівку.
Сорт Fireball добре поєднується з хризантемами, петуніями, жоржинами, айстрами, циніями та іншими квітучими садовими культурами. Рослина дуже органічно виглядатиме в контейнерах, вазонах і горщиках.
· Tagétes pátula «Patite Yellow»
Ці чорнобривці мають вигляд невеличкого кулястого кущика. Висота рослин сорту Patite Yellow (жовтий малюк) не перевищує 20–25 см. Листочки середні за розміром, яскраво-зелені. Суцвіття формуються на верхівках пагонів, у діаметрі досягають 3–5 см. Вони забарвлені у яскраво-лимонний колір, а особливу декоративність рослині надає петельчатість оксамитових пелюсток у середині суцвіття. Період цвітіння охоплює практично весь літній сезон і триває до пізньої осені.
Сорт Patite Yellow полюбляє відкриті сонячні ділянки, але здатен рости у напівзатінку. Рослина невибаглива до ґрунтового складу, проте краще розвивається на добре дренованих і зволожених землях. Використовується для формування бордюрів і надає привабливого вигляду міксбордерам. Часто вирощується як горщикова культура.
· Tagétes pátula «Carmen»
Популярний однорічний сорт низькорослих чорнобривців розлогих, що під час цвітіння формує значну кількість махрових суцвіть-кошиків. Висота стебел не перевищує 20–30 см. Цвіте рослина впродовж усього літа, аж до настання перших заморозків.
Рослина ефектно виглядає у змішаних насадженнях на клумбах і в бордюрах, часто використовується в якості ошатної облямівки у квіткових композиціях. Багато хто з садівників вирощують його у вазонах і контейнерах.
Сорт Carmen невибагливий до ґрунтових умов і здатен рости у незначному затінку, хоча надає перевагу родючим, повітро- та водопроникним землям. Своєчасне видалення зів’ялих суцвіть сприятиме рясному та тривалішому цвітінню рослин.
· Tagétes pátula «Burning Embers»
Сорт було створено у всесвітньо відомому ботанічному саду Карла Ліннея в місті Уппсала (Швеція). Його назва перекладається як палаючі вуглинки.
Висота стебел досягає 70 см. Рослина привертає увагу чималими за розміром, вишуканими темно-бордовими суцвіттями, пелюстки яких облямовані тонкою золотавою каймою. Цвіте протягом усього літа, аж до настання осінніх холодів.
Рослина надає перевагу відкритим і сонячним ділянкам з родючим, добре дренованим ґрунтом. Чудово виглядає як у змішаних, так і в поодиноких насадженнях. Може використовуватись для формування букетів.
· Tagétes pátula «Аrlekin»
Оригінальний сорт чорнобривців розлогих, що виростає заввишки близько 20–25 см. Суцвіття мають незвичайний вигляд завдяки яскравим, смугастим пелюсткам шоколадно-лимонного кольору. Діаметр кошиків складає від 3 до 5 см.
Сорт Аrlekin невибагливий, цвітіння в нього триває від початку літа й до самих заморозків. В умовах недостатнього освітлення квітконоси в рослин видовжуються, що псує декоративність чорнобривців цього сорту.
· Tagetes patula «Bonanza»
Популярний сорт чорнобривців розлогих, що має багато різноколірних варіацій. Це компактна однорічна кущиста рослина, висота стебел якої сягає близько 25–35 см. У період цвітіння (з червня до кінця осені) чорнобривці формують значну кількість ошатних суцвіть діаметром 5–7 см, найчастіше з подвійними гребінцями. Забарвлення квітів може мати широку кольорову гаму.
Рослини добре почуваються у напівзатінку. Використовують їх для прикрашання бордюрів, клумб, рабаток. Також вирощують цей сорт у контейнерах, вазонах та балконних ящиках.
Чорнобривці прямостійні (лат. Tagétes erécta)
Чорнобривці прямостійні – однорічна квіткова рослина, батьківщиною якої є територія Мексики, Гватемали та Перу. Також вони зустрічаються в країнах Центральної Америки та Карибського басейну. У дикій природі чорнобривці прямостійні росуть у різних типах екосистем, зокрема в тропічних листяних, хвойних та сосново-дубових лісах. Зарості чорнобривців трапляються і на деградованих ґрунтах на висотах до 800–2300 м над рівнем моря. Як декоративна культура відома з 1561 року.
Рослина виростає заввишки до 20 – 75 см, рідко досягає понад 1 м. Має мочкувату кореневу систему з неглибоким розгалуженням бічних коренів і пряморосле головне стебло з гладкою чи трохи ворсистою поверхнею. Стебло пронизане смоляними каналами, і при натисканні на нього з’являється добре відчутний спеціфічний аромат. Листя чергове, перисто-розділене. Листкова пластинка зубчаста, світло- або темно-зеленого кольору.
Цей вид чорнобривців цвіте з травня до жовтня. Прості або махрові суцвіття-кошики діаметром від 5 до 12 см містять понад сотню трубчастих квіточок. Язичкові квіти забарвлені здебільшого у жовтий чи помаранчевий (здерідка у червонястий) колір. Суцвіття розміщуються поодинці на довгих (до 15 см) квітконосах. Квіти їстівні.
Плід – довгаста, чорного кольору, гладенька (або трохи опушена на вершечках жорсткими ворсинками) сім’янка з чубчиком, довжина якої (без чубка) сягає до 8 мм. Рослина легко розмножується насінням.
Чорнобривці прямостійні вирощують для отримання з них лютеїну – жовтого пігменту, що допомагає в лікуванні захворювань очей (макулодистрофії) та покращує зір. В Україні та ЄС дозволений для використання у якості харчового барвника (відомий під номером E161b).
Рослина може боротися з нематодами, що пошкоджують корені сільськогосподарських культур, хоча й не так успішно, як чорнобривці розлогі. Для правильного розвитку потрібен період зростання від трьох до п’яти місяців, причому кращі літні місяці. Оптимальні терміни сівби – з середини травня до середини липня. На один гектар потрібно 5–10 кг насіння чорнобривців. Відстань між рядами не повинна перевищувати 25 см. Також можна використовувати розсаду рослин, вирощену в пресованих горщиках. Для цього прямостійні чорнобривці висівають у горщики наприкінці березня – початку квітня, а висаджують у середині травня.
Чорнобривці широко використовують як декоративну рослину для створення літніх бордюрів, прикрашання балконів, а також вирощують ці квіти з метою зрізання. На Сході вони добре відомі як пряність, парфумерна та лікарська рослина. За допомогою квітів чорнобривців забарвлюють у жовтий колір корм для свійських птахіві. Такий корм надає жовтого забарвлення яєчному жовтку та м’ясу птиці.
Відомо понад 50 різновидів цього виду. Серед найпопулярніших сортів прямостійних чорнобривців можна зазначити наведені нижче.
· Tagetes erecta «Vanilla» (White)
Висота рослин цього гібриду (F1) коливається в межах від 60 до 90 см. Стебло пряморосле, ребристе, вкрите мереживним темно-зеленим листям. Квітконоси короткі. Діаметр кулястих і наповнених махрових суцвіть становить від 4 до 7 см. Пелюстки мають чисто біле забарвлення.
Період цвітіння – від початку літа й до кінця осені. Зрізані суцвіття довго зберігають свіжий вигляд, не втрачають форму, не осипаються та не змінюють забарвлення.
Рослина сонцелюбна і демонструє хорошу стійкість до несприятливих погодних умов. Використовується для формування живоплотів та бордюрів. Гібрид часто висаджують у квіткові ящики для прикрашання балконів, лоджій, еркерів, терас. Добре поєднується з айстрами та герберами.
· Tagetes erecta «Antigua» (Yellow)
Гібрид (F1) досягає заввишки близько 20–25 см. Суцвіття щільно наповнені, чималі за розміром (до 8 см у діаметрі), з приємним ароматом. Розташовуються вони на міцному квітконосі висотою до 8 см. На одній рослині може утворитись понад десяток яскраво-жовтих суцвіть. Цвісти рослина починає з настанням літа і продовжує до самої осені.
Ці чорнобривці найчастіше використовують для оформлення бордюрів та міксбордерів. У загальних насадженнях гибрид чудово поєднується з фіалками, шавлією, айстрами, флоксами та петуніями. Рослина є достатньо стійкою до впливу холоду та посухи.
·Tagetes erecta «Zittronnenprinze»
Штамбова форма чорнобривців прямостійних. Стебла гіллясті, до 80–90 см заввишки. Пагони міцні, цупкі, темно-зеленого кольору, з ледь помітним рожевим відтінком. Листкова пластина має темно-зелене забарвлення. Суцвіття густомахрові, кулясті, діаметром до 9–10 см. Пелюстки забарвлені у лимонно-жовтий колір.
Цвітіння розпочинається у червні, а триває до настання осінніх холодів. Сорт добре підходить для оформлення високих квітників, також використовується у зрізаному вигляді.
· Tagetes erecta «Discovery»
Популярний сорт низькорослих чорнобривців, створений німецькими селекціонерами, що має дві форми: Tagetes erecta Discovery Yellow (жовтий) та Tagetes erecta Discovery Orange (оранжевий). Висота стебел цих рослин не перевищує 20–25 см. Починають квітнути наприкінці весни, цвітіння триває до середини осені. Діаметр поодиноких кулястих суцвіть сягає до 8–10 см.
Рослина невибаглива, стійка до несприятливих погодних умов, надає перевагу добре освітленим сонцем ділянкам.
Чорнобривці Discovery придатні для вирощування в рабатках і бордюрах, але також вони з успіхом ростуть у контейнерах та підвісних горщиках. Приємний аромат суцвіть приваблює протягом усього літнього часу численних яскравих метеликів, що додає квітам надзвичайної декоративності та краси.
· Tagetes erecta «Ekvinoks»
Рясноквітковий сорт чорнобривців прямостійних з чималими за розміром (діаметром до 10 см), густими, махровими суцвіттями яскраво-помаранчевого кольору. Висота рослин знаходиться у межах 20–30 см.
Цвіте впродовж усього літнього сезону аж до заморозків. Рослина невибаглива, швидкоросла, з високим рівнем посухостійкості. Сорт Ekvinoks широко використовують у декоративному садівництві для оформлення клумб та рокаріїв. Ці чорнобривці мають гарний вигляд в обрамленнях газонів та на передніх планах бордюрів, де чудово поєднуються з невисокими садовими культурами. Ефектно виглядають у контейнерах і вазонах.
Чорнобривці вузьколисті (лат. Tagetes tenuifolia) або чорнобривці позначені (лат. Tagetes signata)
Поширені на більшій частині території Мексики, а також у Центральній Америці, Колумбії та Перу. Найчастіше зустрічаються на берегах річок та на посушливих, сонячних схилах долин Південної Америки. Цей вид окультурений приблизно з 1795 року. Рослина добре відома серед квітникарів завдяки своєму рясному й тривалому цвітінню, невибагливості та швидкому росту. Цей вид використовують здебільшого як декоративну рослину для літніх клумб. В Азії ж вони відомі як спеція та сировина для парфумерної промисловості.
Чорнобривці вузьколисті – однорічна трав’яниста рослина заввишки від 20 до 50 см. Листя довжиною від 5 до 13 см, чергове, дрібне, ажурне, двічі перисто-розсічене. Листки мають зазубрені краї та забарвлені у світло-зелений колір. Стебла голі, цупкі, світло-зелені. Прості суцвіття діаметром 2–3 см жовтого, помаранчевого або червоного кольору квітнуть з червня по вересень. Вони їстівні, мають добре відчутний лимонний смак і аромат, тому ці квіти нерідко використовують в кулінарії як гарнір, а також для виробництва кондитерських виробів (десертів, випічки тощо).
Чорнобривцям вузьколистим властивий характерний запах, що відлякує комарів та деяких дрібних комах. Тому їх нерідко висівають поблизу невеликих струмків чи ділянок, схильних до застою вологи. Також виявилось, що Tagetes tenuifolia містить тіофен – біоцидну сполуку, яка має дію природного пестициду в боротьбі з нематодами. Така властивість вузьколистих чорнобривців з успіхом застосовується городниками, які висівають рослину у міжряддях та по периметру овочевих грядок, щоб вберегти майбутній урожай від шкідників.
Є у вузьколистих чорнобривців і лікувальні властивості, здавна відомі в народній медицині. Традиційно відваром цієї рослини в Мексиці лікували укуси змій, а перуанці використовували листя для загоювання синців. Застосовували Tagetes tenuifolia і в лікуванні шлункового грипу, у разі виникнення нетравлення шлунку, запорів, дитячої діареї.
Вирощування чорнобривців вузьколистих не потребує особливих знань і навичок. Головне – обрати для рослин добре освітлену сонцем ділянку, оскільки вони не ростуть у затінку. Також слід забезпечити їм захист від слимаків та убезпечити від можливого впливу низьких температур. Слід зауважити, що надмірно родючий грунт може призвести до активного кущіння рослин та зменшення утворення на них квітів.
Селекціонерам вдалось вивести понад 70 різних сортів вузьколистих чорнобривців, які широко використовуються як у ландшафтному дизайні, так і в декоративному садівництві.
Найпопулярніші сорти:
· Tagetes tenuifolia «Golden Gem»
Сонцелюбна однорічна рослина. Висота стебел досягає 20–30 см. Листя перисто-розсічене, світло-зеленого кольору. Суцвіття мають яскравий золотаво-жовтий відтінок. Цвіте Golden Gem з червня і до перших заморозків.
Рослина світлолюбна, але може рости і в незначному затінку. Сорт Golden Gem має хорошу посухостійкість. Надає перевагу родючим ґрунтам з високим рівнем водо- й повітропроникності. Використовується як облямівка для квітників, бордюрів та газонів. Гарно виглядає у контейнерах та вазонах.
· Tagetes tenuifolia «Gnom»
Висота рослини обмежується показниками 20–25 см. Стебла тонкі, густо вкриті листям, світло-зелені. Листочки ажурні. Під час цвітіння чорнобривці цього сорту рясно вкриваються невеликими (діаметром близько 2–2,5 см) ошатними суцвітями яскраво-помаранчевого кольору. Початок цвітіння припадає на червень, а закінчується воно з першими заморозками.
Сорт «Gnom» використовують для оздоблення клумб, бордюрів, рабаток. Рослини гарно виглядають у невеликих контейнерах, горщиках та садових вазонах. Суцвіття придатні для формування букетів.
· Tagetes tenuifolia «Lemon Gem»
Рослина заввишки близько 30 см. Стебла розгалужені, з перисто-розсіченим листям. Листкова пластинка невелика, зубчаста, світло-зелена.
Під час цвітіння (від початку літа й до закінчення осені) на квітконосах з’являється чимало дрібних цитриново-жовтих суцвіть діаметром до 2–3 см, які майже повністю закривають зелене лися. Аромат у суцвіть приємний, наближений до цитрусового. Сорт «Lemon Gem» використовують для оформлення клумб, бордюрів і рабаток.
• Tagetes tenuifolia «Minimix»
Компактна, з розгалуженим стеблом рослина, що утворює значну кількість невеликих за розміром суцвіть. Забарвлення пелюсток язичкових квітів буває золотаво-жовтого, червоного, помаранчевого кольору та їх перехідних відтінків. Квітне цей сорт від початку червня до перших заморозків.
Сорт «Minimix» невибагливий і посухостійкий, але потребує достатньо зволоженого та плодючого ґрунту. Добре витримує легкий затінок. Рослину можна використовувати не тільки для квітників і бордюрів, але також висаджувати її на городі, щоб сформувати ошатну облямівку навколо грядок і для відлякування шкідників.
Чорнобривці гібридні триплоїдні
Чорнобривці триплоїдні – це нове поколінням створених селекціонерами міжвидових гібридів, отриманих шляхом схрещування чорнобривців відхилених і чорнобривців пряморослих (Tagetes patula x Tagetes erecta).
Новостворені рослини, як і чорнобривці відхилені, формують під час вегетації значну кількість махрових суцвіть, майже таких же великих, як і в чорнобривців пряморослих. Зазвичай висота цих гібридів не перевищує 35 см, а їх кулясті суцвіття можуть досягати від 5 до 8 см у діаметрі. Забарвлення язичкових квітів найрізноманітніше, від яскраво-лимонного кольору до темно-бордового.
Гібридні чорнобривці зазвичай добре витримують несприятливі погодні умови та демонструють високу посухостійкість.
Вирощування
Чорнобривці – рослина надзвичайно невибаглива, вона охоче зростає на різноманітних типах ґрунту. Розмножують чорнобривці переважно генеративним способом, тобто насіннєво. В Україні ці квіти висівають наприкінці квітня – у травні. У разі посіву в захищений ґрунт розсада чорнобривців гарно зростає навіть без пікірування і чудово приживається після пересаджування на відкриті грядки.
Чорнобривці утворюють значну кількість насіння, яке зазвичай дозріває поступово. Високий рівень схожості в насінин зберігається протягом 2 років. Якщо сухі суцвіття вчасно не видалити, наступного року спостерігатиметься рясний самосів рослини. Щоб отримати посівний матеріал, повністю визрілі суцвіття зрізають біля самої основи і потім добре просушують у затінку. Зберігати насіння потрібно в сухому і темному місці, у паперових пакетиках.
Вирощування з розсади
Щоб отримати розсаду чорнобривців, насіння висівають наприкінці лютого або на початку березня. Для цього використовують контейнери, дерев’яні або пластикові ящики, керамічні горщики. Усі вони обов’язково повинні мати дренажні отвори. Як субстрат, можна використовувати будь-який досить легкий і пухкий ґрунт. Оптимальною є суміш, що складається з рівних частин торфу, перегною, дернової землі та річкового піску.
Насіння чорнобривців проростає за температури +15…25°С. Важливо забезпечити рослинам тепло, світло та регулярне зволоження. Поливати ґрунт слід акуратно, щоб не вимити насіння до того, як воно проросте. Поливають розсаду тільки після повного висихання вологи, інакше виникає ризик зараження сходів чорною ніжкою. Перші сходи чорнобривців з’являться вже через 5–10 днів після висівання. У фазі розвитку двох справжніх листочків їх пікірують в окремі стаканчики чи горщики.
· Пересаджування рослин у відкритий ґрунт
У відкритий ґрунт підрослі сходи чорнобривців пересаджують у першій половині або в середині травня, як тільки настане стійка тепла погода. Єдина уразлива властивість чорнобривців – низька морозостійкість (зміна температури повітря до показників нижче 0°С може спричинити загибель рослин).
Під час висаджування розсади на грядки потрібно дотримуватись певних умов: відстань між рослинами низькорослих сортів має становити близько 15–20 см; між середньорослими – не менше 20–30 см, а між високорослими – не менше 40 см.
Ґрунт на грядці повинен мати слабокислий чи нейтральний показник рівня кислотності (рН). Чорнобривцям добре підійде родючий легкий суглинистий або супіщаний ґрунт.
Висівання насіння у відкритий ґрунт
Здебільшого насіння чорнобривців висівають одразу у відкритий ґрунт. В Україні їх сіють у квітні – на початку травня. Чорнобривці тонколисті або мексиканські (лат. Tagetes tenuifolia) більш вимогливі до сонячного освітлення, тому їх потрібно сіяти на відкритих сонячних ділянках.
Перед посівом насіння для кращого проростання загортають у вологу тканину і витримують так 2–3 години. Сіють у попередньо зволожені боріздки на глибину до 5 см, після чого злегка присипають шаром землі товщиною приблизно 1–2 см.
Догляд за рослинами
Насамперед чорнобривцям слід забезпечити регулярне поливання, особливо під час нарощування зеленої маси та в період початку бутонізації, а також своєчасне видалення бур’яну та спушення ґрунту. Деколи для стимулювання ряснішого цвітіння чорнобривці підживлюють комплексними мінеральними добривами.
Підв’язування, обрізання та своєчасне видалення сухих суцвіть
Обрізка стосується виключно багаторічних сортів та гібридів чорнобривців, а проводиться вона з метою формування симетричної та кулястої форми крони. Не менш важливо вчасно видаляти з рослини відцвілі суцвіття. Це сприятиме тривалішому і ряснішому цвітінню культури.
Деякі високорослі сорти та гібриди можуть похилитись під вагою власних суцвіть, тому потрібно вчасно підв’язувати їхні стебла до опор. Багаторічні рослини, що вирощуються в регіонах з помірним кліматом, на зиму утеплюють. Для цього використовують спеціальне агроволокно, різні неткані матеріали, листя, хвою тощо.
Загалом догляд за чорнобривцями не створює ніяких проблем навіть для початківців. Бажаємо вам успіху у цій справі!
Поділитись в соцмережах:
