Березовий сік має вигляд безбарвної, прозорої рідини з характерним ароматом. Збирають його з пошкоджених стовбурів чи гілок березових дерев під час весняного сокоруху. Ще з часів Київської Русі він добре відомий як смачний, тонізуючий, освіжаючий напій, якому властива лікувальна дія. У давнину з нього робили квас, медовуху, вино та інші цілющі, живильні напої. Деякі традиційні рецепти збереглися й до наших днів.
У чому полягає цінність березового соку та його склад
Цінність березового соку полягає у позитивному впливі на стан здоров’я людини. Його регулярне вживання допомагає позбутися авітамінозу, очистити від слизу бронхи й легені, вивести шлаки і сольові відкладення у печінці та нирках, підвищити імунні властивості, покращити обмінні процеси.
Березовий сік має дуже різноманітний і багатий склад: він містить десять найцінніших для живих організмів амінокислот, вітаміни групи В, чимало мінералів (зокрема калій, кальцій, магній), фітонциди, полісахариди, ферменти, рослинні гормони, дубильні та інші біологічно активні речовини. Цей напій має очисну, сечогінну, протизапальну, протиінфекційну, антиалергічну, регенеруючу дію.
Березовий сік покращує стан серцево-судинної системи, він показаний при виразковій хворобі, захворюваннях печінки й нирок, бронхолегеневих запальних процесах, ревматизмі, подагрі, артриті та радикуліті. Не менш широко відомі його дієтичні (калорійність 1 л соку складає 24 ккал) і косметологічні (освіжає, покращує стан шкіри, волосся, загоює рани, прибирає пігментацію, згладжує рубці тощо) властивості.
У яких випадках березовий сік може зашкодити
Користь березового соку є безсумнівною, однак у разі сечокам’яної хвороби слід дотримуватися обережності, щоб не спровокувати високу активність сольових утворень, здатних викликати сильні больові відчуття. Також березовий сік протипоказаний у разі позитивної алергічної реакції на пилок берези.
Коли можна збирати березовий сік
Збирання цілющої рідини починають навесні, коли зійде сніг і трохи прогріється ґрунт. Сокорух у беріз починається під час набрякання бруньок, приблизно за місяць до появи молодих липких листочків та цвітіння, і триває протягом 15–20 днів.
У разі раптових морозів або істотного похолодання, рух рідини в рослині може призупинитися на деякий час, а з потеплінням – відновитись. Також слід враховувати, що першими «плачуть» берези, які ростуть на більш теплих, сонячних ділянках. Найінтенсивніше сокорух відбувається вдень, у період з 10:00 та приблизно до 18:00. Вранці, увечері та вночі сокорух якщо й здійснюється, то зовсім незначною мірою.
Де не слід збирати березовий сік
На якість соку, а відповідно й на наше здоров’я, значним чином впливає місце розташування дерев, з яких береться цілюща рідина. Якщо вони ростуть у місцевості, забрудненій хімічними речовинами (поблизу промислових підприємств, складських приміщень, де зберігають пестициди та інші токсичні продукти, поряд з полями, які обробляються хімічними препаратами, територіями захоронення побутових або промислових відходів, на узбіччях автомобільних доріг та ін.), то сік може містити солі важких металів та інші небезпечні для людини речовини. Тому найкраще збирати сік там, де берези ростуть в екологічно чистій зоні.
Які дерева є найкращими донорами соку
Ще один важливий момент – у якості донорів соку слід використовувати лише дорослі та міцні дерева. Якщо діаметр стовбура берези не досяг 20 см, то механічне пошкодження його й відбір у дерева невеликої кількості соку може заподіяти рослині непоправної шкоди. Найбільш придатні для збору соку берези, діаметр стовбура яких перевищує 25–30 см.
Опис кількох технологій збирання соку з берез
Існує кілька різних технологій видобутку березового соку, але всі вони ґрунтуються на утворенні з південного боку стовбура, в корі та деревині дерева (шляхом їх розрізання, просвердлювання чи прорубування на висоті приблизно 0,4–0,5 м від землі), похилого (під кутом 30–45°) отвору глибиною 3–4 см й діаметром не більше ніж 1–1,7 см.
У цей отвір встановлюється (з нахилом вниз) жолобок або трубочка для направленого стоку рідини. Посудину, до якої птраплятиме сік, прикріплюють до стовбура трохи нижче отвору з жолобком. Щоб уникнути втрат цінного продукту, берест (кору) під отвором підрізають у формі куточка зі спрямованою вниз вершиною, щоб краплі соку потрапляли прямо в посудину.
Для збору березового соку часто використовують трубочки від медичної крапельниці (5 або 7 мм). В такому разі на трубці з одного боку слід зробити косий зріз і акуратно, злегка нахиляючи в різні боки, ввести її у просвердлений отвір. Інший кінець трубочки треба опустити в посудину.
Завдяки такому пристосуванню можна отримати за добу з одного отвору до 1 л соку. Але дуже важливо дотримуватись помірності у відборі рідини, щоб дерева після такої операції могли повноцінно відновитись і зміцніти до наступного сезону. Отвір після видалення трубочки обов’язково блокують сухою гілкою відповідного діаметру, а зверху прикривають мохом або замазують садовим варом (господарським милом, воском), щоб не допустити потрапляння до рани інфекцій.
Існує також більш безпечний для дерева спосіб збору березового соку, який не потребує пошкодження стовбура, а передбачає зріз однієї чи декількох нижніх бічних гілочок товщиною близько 1–2 см, відгалужених від основних. До них підвішують посудини (або, як варіант, міцно підв’язують пакети з щільного поліетилену), де поступово буде збиратися сік. Для безпеки дерева зрізи гілок після завершення процедури необхідно також замазати й закрити, щоб уникнути потрапляння до ран хвороботворних бактерій.
Переробка та зберігання зібраного березового соку
Зібраний сік не може довго зберігатися свіжим, тому йому необхідна переробка. Найчастіше продукт консервують, додавши цукор (100 г / 1 л) і лимонну кислоту (на кінчику ножа) та нагрівши до температури +80°С.
Неабиякою популярністю користується й квас, приготований з березового соку. Для цього у свіжий сік додають смажені зерна ячменю, сухофрукти (яблука, груші, родзинки), трохи цукру для бродіння (2 чайні ложки / 1 л), іноді для ароматизації використовують лимонні шкірочки. Посудину щільно закривають і залишають у темному, прохолодному приміщенні.
Заморозка – ще один спосіб зберігання соку, який дозволяє не втратити ті цінні речовини, що знаходяться в ньому.
Поділитись в соцмережах:
