Вітекс священний (лат. Vitex agnus-castus, родина Губоцвіті), також відомий як дерево цнотливості, прутняк звичайний, чернечий перець, таніс, авраамове дерево – це багаторічний дерев’янистий листопадний чагарник з потужною, сильно розгалуженою, стрижневою кореневою системою.
Прямі чотиригранні гілки чагарника вкриті густим повстистим опушенням, листя п’яти- чи семилопатеве, п’ятипелюсткові квіти ніжного бузковового кольору зібрані в красиві колосовидні суцвіття. Відпочатку плоди забарвлені у червоний колір та досить соковиті, але, достигаючи, змінюють своє забарвлення на сіро-чорне і стають схожими на горошинки чорного перцю.
Кущ може досягати висоти понад 4 м. Деревина його відрізняється міцністю і гнучкістю, тому дуже цінується майстрами. З гілок плетуть садові меблі, кошики, вирізають ціпки. Крім того, вітекс є цінним медоносом. Усі частини рослини мають приємний гострий аромат. Культивують вітекс переважно як декоративну та прянисту рослину.
Батьківщина вітекса священного – Середземномор’я. Сьогодні він поширений у Північній Африці, на всій території Південної Європи й Азії, зустрічається в помірних широтах. Рослина легко приживається на засолених, кам’янистих, суглинних та піщаних ґрунтах. Переважає на земельних ділянках, розташованих біля водойм, на берегах річок, узбережжях, гірських схилах.
У зонах з морозними зимами рослина часто вимерзає, але навесні дає від кореня численну поросль. За літо гілки чагарнику виростають до 1,5–2 м, і вітекс навіть встигає завершити цвітіння, плоди ж у разі ранньої зими можуть і не дозріти повністю.
Лікувальні властивості мають пагони, квіти, листя, плоди та кора цього чагарника. Всі вони містять ефірну олію, вітаміни, мікроелементи, дубильні речовини, алкалоїди та флавоноїди. Але найбільше цінуються саме плоди вітекса священного. До їх складу входять кумарини та жирне масло, яке містить органічні кислоти (до 1,3%), серед яких мурашина, оцтова, капронова, масляна, валеріанова і пропіонова.
Молоді гілки вітекса священного збирають у період утворення листя та бутонізації; листя й квіти – у період цвітіння; кору – до початку сокоруху; плоди – в жовтні, в стадії повного дозрівання. Застосовують усі частини рослини тільки у висушеному вигляді.
Для просушування сировини не можна використовувати високі температури, так як вони руйнують складові органічних компонентів і знижують їх цілющі властивості. Тому найкраще сушити зібрані частини рослини в тіні, на свіжому повітрі. Найбільш оптимальна температура для цього складає +30°С.
Підготовлену сировину важливо зберігати в сухому приміщенні, у якості тари рекомендовано використовувати чисті полотняні мішечки, або чисті, сухі, щільно закриті скляні чи керамічні слоїки. Перші три місяці зберігання препарати найкраще зберігають свою ефективну дію. Також варто пам’ятати під час приготування лікувальних препаратів про погану розчинність компонентів вітекса у воді. Так, вживання чаю з вітекса буде не надто результативним.
Відвари, настоянки, екстракти, масла вітекса священного мають дуже сильну цілющу дію. Препарати з цієї рослини добре відомі як у народній медицині, так і в фармакології. Унікальність вітексу священного полягає в тому, що він є природним препаратом, застосування якого допомагає однаково успішно регулювати гормональний дисбаланс (естроген – прогестерон) як у чоловіків, так і в жінок.
Завдяки високому вмісту фітоестрогенів вітекс добре відомий у гінекології. Його використовують для регулювання місячних циклів, усунення клімактеричних розладів, для зупинки післяпологових кровотеч і як засіб для завершення лактації, для лікування фібром, мастопатії, кістоутворень. Масло з насіння рослини допомагає в лікуванні онкологічних захворювань.
Плоди вітекса стимулюють роботу шлунково-кишкового тракту, усувають захворювання селезінки й печінки, надають антисептичну, тонізуючу і загальнозміцнюючу дію. Відомий вітекс священний і як засіб від депресії, нервових розладів, перепадів настрою. Використовують його і в лікуванні малярії та різних шкірних захворювань.
Серед протипоказань застосування вітекса священного – індивідуальне несприйняття, дитячий вік (до 12 років), період лактації, вагітність і період після лікування чи кодування від алкоголізму. Крім того, не можна застосовувати вітекс безконтрольно і тривалий час, оскыльки можливий прояв побічних ефектів (галюцинації, сильне збудження, порушення функцій печінки).
Вітекс священний добре розмножується насінням або живцями. Для його вирощування можна використовувати теплицю або парничок. Насіння добре сходить і при осінньому, і при весняному посіві. Живці заготовлюють у липні, нарізаючи їх із зелених пагонів (15–20 см), висаджують у теплицю (через 10 см один від одного), а восени пересаджують на постійне місце.
Рослина дуже невибаглива і не вимагає ретельного догляду. Досить вчасно видаляти бур’яни, у разі необхідності забезпечувати своєчасний полив і підживлювати мінеральними добривами.
Вітекс священний відомий у багатьох країнах ще й своїми чудовими кулінарними якостями, як пряниста культура. Його плоди широко застосовуються в якості приправи до м’ясних, грибних, овочевих, рибних страв, для копчення, маринування, консервації. Мед, зібраний на квітах вітекса, також дуже смачний і цінний завдяки своїм лікувальним якостям.
Поділитись в соцмережах:
