Цибулева муха

Цибулева муха (Delia antiqua) – вид повсюдно поширених шкодочинних комах з родини Сновигові мухи (Anthomyiidae) ряду Двокрилі (Diptera). Автором першого опису цибулевої мухи (1826 р.) є німецький натураліст і ентомолог Йоганн Вільгельм Мейґен. 

Цибулева муха зустрічається в Північній Америці, Західній і Східній Європі, у Центральній Азії, Китаї, Японії та Кореї, окрім територій, зайнятих пустелями. У теплому й помірному кліматі комаха забезпечує за рік від двох до чотирьох поколінь, тоді як у максимально наближених до півночі регіонах свого ареалу – лише одне.

В Україні цей шкідник присутній скрізь, де вирощують цибулю, часник чи цибулинні квіткові рослини (насамперед тюльпани, півники та лілії).

Шкоди рослинам завдають личинки цибулевої мухи. Вони оселяються в цибулинах, де живляться рослинною тканиною і соком. Внаслідок їхньої життєдіяльності цибулини втрачають свою природну пружність і міцність, стають м’якими, водянистими і зрештою починають гнити, внаслідок чого утворюється неприємний запах.

До того ж пошкоджені рослини втрачають свій імунітет щодо впливу патогенних мікроорганізмів і легко уражаються грибковими та бактеріальними захворюваннями.

У травні цибулева муха відкладає яйця біля основи рослини, або в її серцевині. Відроджені з яєць білі личинки починають активно живитися, внаслідок чого листя уражених рослин жовтіє і зрештою відмирає. Щоб переконатися в присутності шкідників, потрібно розкопати кореневу систему рослини, де одразу можна помітити дрібних білих личинок цибулевої мухи.

• Опис цибулевої мухи

Імаго цибулевої муха сягає завдовжки 5–7 мм і дуже нагадує кімнатну муху. Комаха має жовтувато-сіре забарвлення. На грудях у неї помітні п’ять темних смужок. У самців є ще темна поздовжня смуга на черевці (у самок вона відсутня). Голова жовтувата, з коричневими фасетковими очима. Крила в цибулевої мухи прозорі, жовтуваті. Ноги та вусики чорні.

Яйця матово-білі, довгасті, з поздовжніми борозенками. Їх розмір становить 1,5 мм.

Личинка в цибулевої мухи біла, гладенька, циліндричної форми. Живиться приблизно 20 днів і за час свого розвитку тричі линяє. У старшому віці її довжина складає 8–10 мм.

Заляльковуються личинки в ґрунті. Фаза лялечки у весняного покоління триває два-три тижні. Лялечки пізніх поколінь зимують у ґрунті. Пупарій (псевдококон) – каштаново-коричневого кольору, довжиною до 7 мм та шириною 2,5 мм.

• Спосіб існування

Зимують пупарії цибулевої мухи захованими у грунті, на глибині від 10 до 20 см.

Навесні, приблизно з середини травня, на поверхню виходять і починають літ дорослі особини. Найбільша їхня активність спостерігається у сутінках і на світанку.

Після парування запліднені самки починають відкладати яйця. Вони розміщують їх групками (від 5 до 12 штук) на кормовому об’єкті, або на ґрунті поруч з рослиною, у тріщинах чи під грудочками землі.

Ембріональний розвиток триває від 3 до 8 днів. Оптимальна температура повітря для розвитку ембріонів становить +17…22ºС за відносного рівня вологості 75–80%.

Личинки з’являються через 3–8 днів. Вони потрапляють всередину цибулини через прогризені ними отвори у денці, або біля основи листків. Кожна партія личинок зазвичай живиться разом і колективно створює значні порожнини в цибулинах. На одній цибулині можуть паразитувати понад 50 личинок (іноді з яєць, відкладених кількома самками).

Перше покоління личинок є найбільш шкодочинним, оскільки запліднені самки не втрачають своєї продуктивності протягом тривалого часу, а також відкладають яйця в той період, коли харчові рослини ще досить маленькі. Сіянці цибулі городньої та пору (порею) можуть бути серйозно уражені, як і саджанці цибулі та цибулі шалот. Меншого збитку личинки завдають сирої та холодної весни, оскільки такі умови затримують їх розвиток.

Залежно від кормової рослини личинки мухи цибулевої можуть дещо змінювати свою поведінку. Так, шкідники, що оселилися всередині цибулини городньої цибулі, розвиваються у ній до завершення свого життєвого циклу. Якщо ж личинки оселилися в цибулині цибулі-сіянки, то через певний час вони залишають пошкоджену рослину і переходять до наступної, внаслідок чого завдають шкоди відразу декільком рослинам.

Розвиток личинок триває від 15 до 20 днів, після чого вони ховаються у ґрунт (на глибину від 3 до 7 см), де формують псевдококони. Через два-три тижні на поверхню виходять імаго нового покоління. Їхні личинки пошкоджують цибулю протягом липня та серпня.

В Україні цибульна муха встигає протягом літнього сезону згенерувати два повноцінні покоління.

• Заходи щодо знешкодження цибулевої мухи

Заходи протидії шкіднику передбачають дотримання правил сівозміни, використання протруйників посівного (посадкового) матеріалу, ранній посів (посадку), обстеження сходів і видалення заражених рослин, а також осіннє перекопування землі для знищення лялечок.

Також важливо забезпечити рослинам достатню кількість поживних речовин, уникати надмірної щільності посівів та вчасно видаляти бур’яни.

Хорошою профілактикою від цибулевої мухи є максимально рання посадка цибулин у відкритий грунт. Також допомагає захистити рослини  від ураження шкідником глибоке осіннє перекопування ділянки, під час якого знищується значна кількість пупаріїв.

Серед хімічних засобів захисту від цибулевої мухи найбільш ефективними є такі інсектициди, як «Інта-Вір», «Енжіо», «Бі-58» та «Актара».

Застосовувати отрутохімікати потрібно обережно, щоб не завдати шкоди довкіллю. Під час роботи з препаратами обов’язковим є використання засобів індивідуального захисту.