Деревний попіл як мінеральне добриво

Деревний попіл – це залишковий продукт згоряння деревини, відомий як цінне й ефективне добриво, що містить безліч корисних для рослин речовин і солі різних елементів (за винятком азоту).

Деякі з макро- та мікроелементів, що знаходяться в попелі, сприяють активізації зростання й розвитку культур від появи сходів і впродовж усього періоду вегетації, інші підвищують їх життєстійкість та посилюють імунітет, що допомагає рослинам протидіяти грибковим і бактеріальним захворюванням.

Використання деревного попелу в якості добрива сприяє швидкому розкладанню ґрунтових органічних сполук на окремі компоненти, які під його впливом перетворюються на легкодоступні для рослин елементи живлення.

Окрім того попіл покращує структуру ґрунту, збільшує його водо- й повітропроникність, захищає кореневу систему рослин від гнильних інфекцій. Як і гашене вапно, деревний попіл здатен знижувати рівень кислотності (рН) ґрунту.

Ще деревний попіл використовують як засіб для боротьби з комахами-шкідниками, наприклад для знешкодження попелиць, кліщів і дрібних блішок, котрі часто оселяються на кімнатних рослинах і квітах.

Однак, варто зазначити, що не всякий деревний попіл є корисним. Наприклад, внаслідок спалювання забарвлених емаллю чи вкритих лаком старих дощок, листів фанери або просочених барвниками ящиків, у продуктах згорання може накопичуватися значна кількість хімічно токсичних сполук, а тому використовувати такий попіл як добриво дуже небезпечно.

Властивості попелу, що утворився внаслідок спалювання різних порід дерев, можуть істотно відрізнятися між собою. Наприклад, у продуктах згоряння твердих порід (дуба, бука, ясена, модрини) кількість кальцію менша, ніж та, що утворюється при спалюванні деревини м’яких порід (тополі, липи, вільхи, осики). Більше кальцію міститься й у попелі молодих дерев порівняно зі старими. 

Попіл рослинних решток трав’янистих рослин (гречаної та житньої соломи, соняшникового й картопляного бадилля, коріння бур’янів, сухої трави) містить чималу кількість калію. 

Вміст основних елементів (калію, фосфору, кальцію) у продуктах згоряння деяких рослин 

Крім трьох основних елементів, деревний попіл містить також значну кількість солей магнію, заліза, сірки, бору, кремнію, марганцю та інші речовини.

Під час внесення добрива з деревного попелу слід вважати, що як нестача, так і надлишок елементів завдають рослинам шкоди.

Основні ознаки нестачі ключових елементів легко визначаються візуально.

Основні ознаки надлишку елементів також можна діагностувати за таблицею

Формула деревного попелу

На жаль, визначити точний хімічний склад і вивести єдину формулу попелу практично неможливо, оскільки на характеристики кінцевого продукту впливає безліч різних чинників (різновид рослини, ступінь твердості, вік тощо).

Проте, ще великий Менделєєв свого часу розробив базову модель, яка допомагає визначити зразкове співвідношення ключових елементів, що містяться в продуктах згоряння рослин.

Отже, деревний попіл містить:

Основні елементи деревного попелу та їх короткий опис

Кальцієвмісні речовини

Кальцій відіграє важливу роль в обміні речовин і врівноважує співвідношення базових елементів живлення. Він бере участь у процесі фотосинтезу, сприяє швидкому переміщенню вуглеводів всередині рослин й активізує використання білкових запасів при проростанні насіння.

Особливо важливий кальцій для нормального розвитку кореневої системи, росту пагонів, прискорення процесу утворення та дозрівання плодів.

У випадку нестачі кальцію листя рослин знебарвлюється, верхівкова брунька відмирає, припиняється ріст стебла. 

   ·         Карбонат кальцію (CaCO₃)

Вміст у попелі – 17%.

Ця речовина впливає на активність обмінних процесів, які відбуваються всередині рослин.

Карбонат кальцію сприяє формуванню зеленої маси рослин на початковій фазі їхнього розвитку, розподіляє поживні речовини протягом усього періоду вегетації та бере безпосередню участь у формуванні плодів.

Особливо важливим цей елемент є для таких рослин як огірки, гарбузи й помідори, оскільки вони формують надземну частину вельми значних розмірів.

Потрібен кальцій і квітам, бо він прискорює формування квіткових пуп’янків, а тому сприяє рясному цвітінню цих рослин.

Карбонат кальцію також часто використовується як харчовий барвник (Е17), що надає продуктам насиченого білого забарвлення.

·         Силікат кальцію (CaSiO₃)

Вміст у попелі – 16,5%.

Силікат кальцію – це неорганічна речовина, завдяки якій рослини активніше засвоюють вітаміни.

При контакті з пектиновими речовинами силікат кальцію допомагає зміцнити зв’язок між рослинними клітинами та утримує їх разом.

Наприклад, у цибулині при нестачі силикату кальцію під час проростання цибуляного насіння відбувається розшарування та її поступове всихання.

Крім того ця сполука знайшла застосування у виробництві лакофарбових матеріалів як пігмент і наповнювач. 

·         Сульфат кальцію (CaSO₄)

Вміст у попелі – 14%.

Сірчанокислий кальцій – неорганічна речовина, яка входить до складу відомого добрива «Суперфосфат» і є джерелом легкодоступної для рослин форми кальцію.

Ця сполука сприяє швидкому розвитку й росту культур, зміцнює та розвиває їх кореневу систему, підвищує витривалість, імунітет, активізує життєво важливі ферменти (ензими).

Особливо необхідний сульфат кальцію на початку вегетації рослин, коли в них відбувається формування надземної маси. Нестача цього компонента негативно відбивається саме на тих рослинах, які цілеспрямовано вирощують для отримання зелені (петрушка, кріп, салати, зелена цибуля тощо).

Окрім того ця речовина значно підвищує стійкість рослин до захворювань і несприятливих умов, не закислює ґрунт, легко засвоюється, покращує ґрунтовий склад і структуру, знижує рівень шкідливих солей і нейтралізує токсичний алюміній.

Сульфат кальцію як добриво зазвичай вносять перед початком посівної кампанії, а також під час вегетаційного періоду у фазі формування стебел, або безпосередньо перед процесом кущіння у злакових культур.

Застосовують цю речовину і в харчовій промисловості, де вона відома як емульгатор Е516.

·         Хлорид кальцію (CaCl₂)

Вміст у попелі – 12%.

Найчастіше у приготуванні мінеральних добрив використовують хлорид кальцію. Його присутність у складі мінеральних підживлюючих сумішей значно покращує їхні характеристики.

Іони кальцію сприяють кращому живленню рослин шляхом активізації формування життєво важливих ферментів.

Також кальцій регулює передачу поживних речовин в рослинах, бере участь у процесі фотосинтезу, допомагає підтримувати однорідність ґрунту. Кальцій зміцнює імунітет та підвищує стійкість рослин до шкодочинного впливу різних грибкових та бактеріальних захворювань, зокрема стеблової й кореневої гнилі, а також попереджає передчасне опадання плодів.

Забезпечення рослин необхідною кількістю CaCl₂ підвищує їх життєздатність і допомагає успішно витримувати несприятливі погодні умови. 

Крім того, хлорид кальцію знайшов своє застосування в меліорації солончакових ґрунтів.

Калійні добрива

Значення калію в живленні рослин важко переоцінити, оскільки його нестача може призвести до того, що  зав’язь і плоди на рослинах так і не сформуються.

Калій здебільшого акумулюється в цитоплазмі та клітинному соку. Він бере участь у фотосинтезі. Завдяки йому в клітинах відбувається обмін білків, вуглеводів та накопичується цукор. Рослини, які отримують достатню кількість калію, краще виживають у несприятливих погодних умовах, легше адаптуються до низьких температур та успішніше протидіють впливу патогенних організмів.

·         Ортофосфат калію (K₃PO₄)

Вміст у попелі – 13%.

Ця речовина допомагає рослинам регулювати водний баланс і створює для них сприятливе лужне середовище.

Саме завдяки ортофосфату калію значно зростає ступінь стійкості до впливу несприятливих температур у теплолюбних рослин.

В умовах нестачі цієї речовини всередині сходів може накопичуватися небажаний аміак, який стримує зростання та розвиток рослин.

Найбільшу потребу в ортофосфаті калію відчувають насамперед садові квіти (хризантеми, лілії, троянди тощо).

У харчовій промисловості синтетичний аналог цієї сполуки активно використовується для регулювання кислотності, зберігання рівня вологості, як стабілізатор, емульгатор, фіксатор забарвлення. Позначається індексом Е340.

Магнієвмісні добрива

Основним джерелом магнієвих добрив є природні сполуки цього елемента, яких налічується понад 200 різних видів.

Чимало з них використовуються безпосередньо для отримання магнію, або переробляються на магнієвмісні добрива: сульфати, карбонати, силікати, гідроксили, алюмосилікати.

·         Карбонат магнію (MgCO₃)

Ця сполука має важливий вплив на акумулювання в рослинах аскорбінової кислоти.

Карбонат магнію сприяє формуванню вуглеводів, сприяє поліпшенню обмінних процесів у рослинних клітинах, бере участь у синтезі білків та істотно впливає на окислювально-відновні процеси, що відбуваються в проростках.

·         Силікат магнію (MgSiO₃)

Як і решта магнієвих сполук, MgSiO₃ є необхідним для рослин компонентом живлення, який бере участь у процесі накопичення аскорбінової кислоти та сприяє формуванню вуглеводів.

Крім того, ця речовина сприяє включенню фосфатів до органічних сполук, що підвищує ступінь засвоєння фосфору рослинами.

Силікат магнію також бере участь в утворенні вуглеводів, з яких надалі утворюються крохмаль та целюлоза, сприяє нормалізації водного балансу всередині рослин та активує життєво важливі ферменти.

·         Сульфат магнію (MgSO₄)

Сульфат магнію або сірчанокислий магній відомий також як магнезія або англійська сіль.

Ця сполука містить близько 13% сірки та 17% магнію.

Магній, як відомо, входить до складу хлорофілу, а ще бере активну участь у процесі фотосинтезу. Крім того, він є основним будівельним матеріалом в утворенні вуглеводів, а тому безпосередньо задіяний у виробництві крохмалю й целюлози.

Сульфат магнію допомагає рослинам краще засвоювати кальцій та фосфор. Він значною мірою прискорює зростання й розвиток садово-городніх та декоративних культур, збільшує вміст аскорбінової кислоти, сприяє накопиченню рослинних жирів, ефірних олій та інших речовин, життєво важливих для швидкого дозрівання плодів.

Оскільки він активно стимулує утворення крохмалю й цукру, його рекомендують застосовувати насамперед на таких культурах як картопля, помідори й огірки.

Застосування деревного попелу на городі

Попіл позитивно впливає практично на всі городні культури, але найдоцільніше використовувати це добриво для рослин родини пасльонових (картоплі, баклажанів, тютюну, помідорів, солодкого перцю), а також для бобових і гречки.

Під вищезгадані культури вносити деревний попіл рекомендується рано навесні, під час перекопування (не менше 3 склянок сухої речовини на 1 м² площі). Також можна додавати жменю попелу безпосередньо в кожну підготовлену лунку під час посіву або висаджування розсади.

Під традиційні городні культури, такі як капуста, морква, буряк та зелень (петрушка, кріп, салат), попіл бажано вносити з настанням весни. Норма його витрати складає одну склянку на кожен квадратний метр.

Під озимий часник і цибулю краще вносити попіл восени. Для цього змішують його з землею, додаючи по 2 склянки такого добрива на кожен квадратний метр площі. 

Деякі городники додають деревний попіл у підготовлені ямки під час висаджування картоплі, для чого попередньо змішують його з ґрунтом. У такому випадку на кожну лунку знадобиться близько двох столових ложок сухої речовини.

Під час сіяння огірків, кабачків чи патисонів попіл додають у ґрунт завчасно, при перекопуванні грядки, або ж вносять у кожну лунку з розрахунку одна столова ложка сухої речовини на 1 м² площі.

Корисно вносити деревний попіл і під ягідні культури, зокрема, під суницю. Зазвичай ця операція проводиться під час першого прополювання, підгортання й розпушування міжрядь.

Восени, після обрізки суничних кущів, можна додатково внести попіл у ґрунт з розрахунку: 1 склянка сухої речовини на 1 м². Не зайвим буде підживити рослини безпосередньо перед мульчуванням. Для цього суху речовину необхідно розсипати в міжряддях, а потім полити водою.

Бажано підживлювати суниці й перед початком цвітіння, для чого слід приготувати спеціальний зольний розчин: у 10 л гарячої води розчиняють суміш з 1 склянки деревного попелу, 2 г борної кислоти і 2 г перманганату калію (марганцівки). 

Обробку рослин здійснюють рано вранці або ввечері, щоб уникнути можливих опіків у рослин.

Застосування деревного попелу на присадибній ділянці

Деревний попіл має дуже сприятливий вплив на плодові дерева та чагарники.

Добриво під такі культури вносять під час перекопки навколоштамбової зони з розрахунку 1–2 кг сухої речовини на кожну рослину.

Таку ж кількість деревного попелу, попередньо перемішавши його з землею, необхідно додавати і до кожної посадкової ямки під час пересаджування молодих саджанців.

Щодо винограду, то він дуже добре реагує на це добриво. Виноградні кущі можна підживлювати попелом 3–4 рази впродовж усього вегетаційного періоду. Також можна застосовувати для цього зольний розчин, рецепт приготування якого наведений нижче. 

Як правильно приготувати добриво з деревного попелу

Щоб приготувати живильний розчин, слід протягом тижня настояти три столові ложки попелу (з вершечком) в одному літрі звичайної води. Час від часу його бажано перемішувати, щоб вміст швидше розчинився.

Готовий настій перед застосуванням розводять водою у співвідношенні 1 : 3.

Обприскувати рослини бажано в ранковий або вечірній час після заходу сонця, щоб не спричинити опіки.

Деревний попіл у підживленні декоративних рослин та кімнатних квітів

Наведений вище рецепт розчину з деревним попелом можна застосовувати й для підживлення кімнатних рослин. Витрата готового засобу на одну рослину має становити близько 100 мг на кожен літр ємності квіткового горщика.

Особливо полюбляють таке добриво троянди. Для кореневого підживлення цих рослин зазвичай використовують зольний розчин, який готується з розрахунку 100 г деревного попелу на 10 літрів води.

Щоб приготувати розчин для позакореневого підживлення троянд, потрібно розчинити 200 г деревного попелу в 10 л води. Готовою сумішшю обробляють листя рослин.

Ці добрива будуть також корисними в підживленні гладіолусів, квітів роду Ломиніс, лілій та півоній.

Особливості використання деревного попелу

Як вже зазначалося, древний попіл не слід використовувати для удобрення ґрунту з підвищеним рівнем кислотності. Тому для рослин, що надають перевагу кислому середовищу, такі як азалія, камелія, верес, гортензія, чимало ягідних культур, зокрема брусниця, лохина й журавлина, таке природне добриво не буде корисним.

У разі внесення деревного попелу для підживлення, його не слід змішувати з іншими органічними добривами, а тим паче з розчинними у воді фосфорними сумішами. У першому випадку будуть неминучими втрати аміаку, а в другому попіл активно перешкоджатиме засвоєнню фосфатів. Винятком є використання непорошкового суперфосфату. У цьому випадку попелу слід брати трохи більше 8% від ваги фосфорного добрива. Якщо його додати більше, якість суперфосфату погіршиться.

Небажано додавати в ґрунт деревний попіл, якщо попередньо туди були внесені азотні добрива. Справа в тому, що сечовина, свіжий гній, пташиний послід та аміачна селітра практично повністю нівелюють його корисні властивості.