Цікава овочева культура, маловідома у нас і тому не дуже поширена – катран (лат. Crambe, родина Капустяні). Ця багаторічна трав’яниста рослина має цілу низку позитивних якостей і тому заслуговує більш пильної уваги овочівників.
Різноманіття видів катрану та де росте ця культура
Серед численних його видів (до 36), що існують у дикій природі, найбільшого поширення набули: катран степовий, східний або татарський; катран приморський; катран абіссінський (вирощується як олійна та кормова культура) і катран серцелистий (відомий хорошою нектаропродуктивністю, а також застосовується в садово-парковому дизайні, для бордюрних посадок).
Серед беззаперечних переваг рослини – її невибагливість до ґрунтів і умов догляду, а також достатня жаро-, посухо- та морозостійкість. І хоча природне середовище існування катрануа – це субтропічна зона (Середземномор’я, Чорноморське побережжя, Середня Азія, Африка), сьогодні його успішно вирощують у багатьох країнах Азії, Європи, Північної Африки, а в посушливих районах Північної Америки плантації цієї культури займають значні території.
Поживна цінність катрану
Головне застосування катрану – харчове. Культивують його, головним чином, як пряну овочеву рослину. І листя, й коріння багаті пектинами, інуліном, солями калію, кальцію, заліза, магнію, вітаміном С.
Стрижневий корінь (коренеплід) катрана за своєю поживністю, смаковими якостями, складовими речовинами та харчовою цінностю дуже близький і навіть трохи перевершує корінь добре відомого нам хрону. Коренеплід катрану більш соковитий, має гострий смак, близький до хріну і редьки. Він містить вітаміни (С, группи В, РР), мінерали, білок, цукри, мікроелементи (зокрема значну кількість фосфору та калію), ефірні олії, фітонциди і відомий своїми цілющими властивостями.
Корінь катрану вживають сирим і як приправу до соління, маринадів, консервів. Також він входить до складу соусів, холодних м’ясних і рибних страв, закусок. Ним часто замінюють хрін в кулінарії.
Молоде листя і вибілені стебла катрану використовують у їжі як спаржу, готують з них салати. Навесні, в сезон нестачі вітамінів, обсмажені в олії пагони слугують відмінною загальнозміцнюючою стравою, яка чудово відновлює організм після зимового періоду.
Катран у народній медицині та протипоказання до його вживання
У народній медицині катран здавна застосовувався як антибактеріальний, антивірусний, протицинготний, ранозагоювальний засіб. Вживають його і для підвищення апетиту, поліпшення травлення, як замінник гірчичників (кашка з коренеплоду).
До протипоказань відносяться індивідуальна несприйнятність, хронічні захворювання печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту (коліти, гастрити) і виразкова хвороба шлунку чи дванадцятипалої кишки.
Кормове й технічне значення катрану, його властивості стимулятора росту рослин
Катран добре відомий не тільки як пряно-овочева культура. Вегетативна частина рослини використовується у тваринництві, де вона цінується як поживний корм для великої та дрібної худоби, а катранове насіння, що містить до 45% жирної олії є сировиною для отримання технічного мастила, воску, різних паливно-мастильних матеріалів. Ще одна цікава властивість катрану: у складі його листя знаходяться речовини, які стимулюють ріст рослин.
Етапи вегетаційного розвитку катрана
У перший рік свого розвитку катран утворює розетку з великого блакитно-зеленого листя (4–5 шт.), що дуже нагадує листя капусти. Ці листки можна використовувати у сирому вигляді для приготування салатів. Також у рослини формується потужний стрижневий корінь.
До другого року кількість листя збільшується до 14–17 шт., а коренеплід досягає значних розмірів (до 4–7 см в діаметрі та до 0,3–0,6 м у довжину). Він має рівну, циліндричну форму, може вирости на глибину до 1 м, зверху вкритий тонкою брунатною шкіркою, під якою знаходиться біла, соковита, гостра, з ледь солодкуватим присмаком м’якоть. Вага повностиглого коренеплоду становить 1 кг, а то й більше.
Цвітіння культури відбувається на другий чи третій рік життя, коли рослина викидає тонкі, довгі квітконоси заввишки до 80–125 см. Катран належить до цінних культур-медоносів. Його білі, запашні суцвіття, що складаються з дрібних чотирипелюсткових квітів, приваблюють до себе безліч бджіл та інших комах. Плід катрана – нерозкривний двочленний стручок, усередині якого знаходиться одна сферична насінинка.
Особливості вирощування культури
Вирощувати культуру нескладно. До того ж, на відміну від хрону, катран не розростається по ділянці та не засмічує грядки. Потребує хорошого освітлення, не може рости на заболочених та на ґрунтах, де є застій ґрунтової води.
З ґрунтів надає перевагу родючим, пухким, легким (суглинки й супіски). Кислі ґрунти не підходять для катрану, оскільки сприяють виникненню типових для родини капустяних захворювань (чорна ніжка, кила капустяна кила та ін.), тому попередньо необхідно вапнувати таку ділянку (100–300 г/м2 вапна свіжогашеного та 300–500 г/м2 деревного попелу).
Як попередні культури, для катрану найбільш сприятливими є огірки, томати, картопля, баклажани.
Розмножується катран насінням і вегетативно (прикореневими живцями або відрізками коренів). Для його посіву відбирається найбільше насіння, розміром з горошину. Це збільшує шанси його проростання. Через досить міцну оболонку насіння потребує стратифікації. Вона може проводитись природним способом (у разі передзимової сівби), або ж примусово (якщо посів відбувається навесні).
Найзручніше здійснювати посів рослини восени. Для цього у жовтні-листопаді насіння катрану висівають в ряд, на глибину 3 см, з розрахунку 10–12 шт. на кожен погонний метр, з відстанню у міжряддях 70–90 см. Надалі сходи проріджують з урахуванням розмірів дорослих рослин. Щоб вони розвивалися нормально і не відбувалося загущення посадки, дистанція між кущами має бути не менше, ніж 60–70 см.
Догляд за посадками полягає в регулярному розпушуванні ґрунту, прополюваннях та проріджуваннях (за необхідності). Щоб захистити сходи від хрестоцвітної блішки, практикують спільні посадки катрану і посівного латуку. У зимовий період надземна частина рослини відмирає, але навесні з’являються нові пагони та листя.
Правила збирання та зберігання коренеплодів катрану
Коренеплодам катрану властива хороша лежкість. Уже в дворічному віці вони досягають товарної стиглості, хоча найбільший урожай дають трирічні рослини (до 3,5 кг / шт.). Коріння акуратно викопують, очищають від землі і кілька днів просушують під навісом. Зберігають у підвалі, в ящиках з піском, або в холодильнику, в паперовому пакеті.
З наибільш розповсюджених сортів культури можна назвати районований сорт «Кримський». Також досить популярні катран «Пікадром», «Акорд» та ін.
Поділитись в соцмережах:
