Клоп-черепашка шкідлива (лат. Eurygaster integriceps) – вид клопів, що належать до родини Клопи-черепашки (лат. Scutelleridae). Попри свою зовсім незагрозливу назву ця комаха є одним з найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських культур.
Найбільшої шкоди клоп завдає посівам озимої і ярої пшениці. Його діяльність є основною причиною зниження якості зерна цих культур на півдні України. Рідше шкідник пошкоджує ячмінь, жито, овес, кукурудзу та просо. Іноді зустрічається на соняшнику, буряках, еспарцеті.
Ареал шкідливої черепашки охоплює територію Центральної Азії, Кавказу, Північної Африки, Балкан, а також Туреччини, Албанії, Греції, Румунії, Болгарії, Казахстану, Саудівської Аравії, Ірану, Іраку, Сирії, Лівану, Афганістану та Пакистану. В Україні осередки масового розмноження шкідника спостерігаються в Луганській, Донецькій, Кіровоградській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській і Харківській областях. Нерідко клоп зустрічається і на Полтавщині та Черкащині.
Комаха вкрай ненажерлива. Достатньо присутності 5 дорослих клопів на 1 м2 посівної площі, і вони незабаром згублять тут 50% (!) врожаю. Високий ступінь шкодочинності мають як дорослі особини, так і личинки. Вони пошкоджують стебло злаку нижче зачатка колоса і споживають сік, внаслідок чого в місці проколу утворюється перетяжка, і колос вже не утворюється.
Найбільшої шкоди посівам клопи завдають у період молочної стиглості зернових культур. Вони проколюють хоботком оболонку недозрілих зерен і висмоктують їхній вміст. Унаслідок ушкоджень, завданих на ранніх етапах дозрівання, зерно зсихається і зморщується, що робить його непридатним і для споживання, і для посіву. Під час жнив таке зерно потрапляє у відходи.
Личинки старшого віку та дорослі клопи живляться зерном молочно-воскової і повної стиглості. Зовнішні ушкодження на зернах малопомітні, вони мають вигляд лише невеличких вм’ятин, але ендосперм втрачає свої якісні природні властивості. Цінність такого врожаю різко знижується.
В Україні масове розмноження шкідливих черепашок спостерігається в наступні після 2–3-річного періоду завчасного виходу дорослих комах з місць зимування роки.
- Опис шкідника
Дорослий клоп сягає завдовжки від 9 до 13 мм. Тіло в нього округле, опукле, широкоовальне і зовні нагадує мініатюрну черепашку, що і зумовило назву комахи. Присадкувата форма тіла допомагає шкіднику щільно прилягати до стебел і листя, а чіпкі лапки добре утримують його на рослині навіть за сильних поривів вітру.
Зовнішній покрив імаго складається з міцного хітину, що нагадує броню. Тіло забарвлене у світло-коричневий, іноді сіруватий, темно-бежевий або майже чорний колір. На його поверхні помітний орнамент, що складається зі штрихів, смужок, плям і крапочок.
Імаго й личинки клопа-черепашки шкідливої мають ротовий апарат колючо-сисного типу, що мають вигляд хоботка, за допомогою якого комахи легко проколюють стебла злаків, щоб споживати рослинний сік.
Личинки І віку сягають завдовжки від 1,3 до 1,5 мм і мають темне, майже чорне забарвлення тіла. Довжина личинок ІІ віку знаходиться у межах від 2 до 2,3 мм, у личинок ІІІ віку – від 3,5 до 4 мм. Личинки IV віку виростають до 5–6 мм завдовжки, а колір їхнього забарвлення набуває світлішого відтінку, і зародки крил в них вже стають добре помітними. Личинки V віку мають солом’яне забарвлення, а їх довжина становить 1 см.
Яйце в клопа-черепашки шкідливої округле, до 1 мм в діаметрі. У перші дні воно зеленкувате, але з подальшим розвитком поступово темнішає, і приблизно на 5–6 день крізь його напівпрозору оболонку можна побачити ембріон, що зовні нагадує мініатюрний морський якір.
- Особливості життєдіяльності
Зимують ці комахи у формі імаго. Впродовж зими вони ховаються в листяній підстилці під деревами і чагарниками, переважно на південному боці лісових масивів і лісосмуг. Зимують клопи, лежачи нерухомо на спині (на глибині до 3 см) під прикриттям прілого листя, рослинних решток і бур’яну.
Люті морози з різкими перепадами температури, а також відсутність снігового покриву завдають популяції зимуючих клопів-черепашок суттєвих втрат. У несприятливі роки рівень смертності імаго може досягати 80–90%. На цей показник впливає також ступінь вмісту в організмі комах резервних запасів поживних речовин. Що їх менше, то вищим є ризик загибелі. Найвища смертність дорослих клопів узимку спостерігається тоді, коли в їх осінньому живленні повністю була відсутня основна кормова складова (наприклад, через ранні жнива на пшеничному полі).
Навесні, як тільки температура повітря досягне +12…14°С, перезимувалі комахи пробуджуються, а за температури близько +17ºС вони виходять на поверхню. Активне переміщення клопів-черепашок у пошуках озимих зернових культур починається в умовах підвищення температури до +18…19ºС. Завдяки наявності крил дорослі клопи здатні здійснювати тривалі перельоти (близько 20 км за один раз), піднімаючись на висоту від 3 до 5 м над поверхнею землі. Таким чином вони здатні мігрувати на відстань до 100 (!) км.
У разі різкого похолодання імаго переживають несприятливі погодні умови у заглибленнях ґрунту поблизу поверхні землі, або ховаються у вузлах кущіння трав’янистих рослин.
Через 5–12 днів після заселення посівів, коли температура досягне +20ºС, самки клопа-черепашки шкідливої починають відкладати яйця. Цей процес триває близько місяця. Загальна кількість яєць, відкладених однією самкою, становить від 50 до 400 штук (на ступінь плодючості значний вплив має фаза розвитку злаків у певній місцевості).
Яйця в кладці розміщені в два ряди, приблизно по сім штук у кожному. Ембріональний розвиток триває від 6 до 12 днів, а за несприятливих умов – до 20 днів.
Клопи – комахи з неповним перетворенням. Їхні личинки схожі на дорослих комах, а стадія лялечки зовсім відсутня. За один сезон встигає розвинутись лише одне покоління клопів-черепашок. Тривалість розвитку личинок охоплює від 20 до 60 днів, протягом яких комахи проходять 5 етапів линяння. Окрилення комах на останній стадії їхнього розвитку зазвичай збігається з фазою воскової стиглості зерна.
Личинки І віку не живляться, але починаючи з ІІ віку і в подальшому їхня потреба в їжі поступово зростає. Найбільш ненажерливими є личинки V віку. Вони завдають суттєвої шкоди посівам ярої пшениці, що саме в цей час знаходиться у фазі кущіння, та озимій пшениці, яка перебуває у стадії колосіння.
Переселення дорослих клопів у місця зимівлі починається одразу після завершення жнив озимої пшениці, щойно комахи починають відчувати нестачу їжі. Але частина популяції залишається на полях і гине.
- Шкодочинність
Клоп-черепашка шкідлива не здатна до агресії. У разі небезпеки вона не намагається ні відлетіти, ні втекти, а падає на землю, ніби нежива. Якщо ця хитрість не допомагає, комаха виділяє із спеціальних залоз речовину з різким, відразливим запахом.
Життєвий цикл комахи підпорядковується фазам розвитку зернових культур, зокрема пшениці. Впродовж усього літнього періоду клоп-черепашка активно живиться, внаслідок чого завдає відчутної шкоди врожаю зернових безпосередньо в полі, а також у зерносховищах.
Кількість шкідників щороку значно міняється, і суттєвих збитків цей вид завдає приблизно раз на сім років. Втрати врожаю зерна пшениці в такий рік оцінково становлять від 50 до 90%, а врожаю ячменю – до 20–30%. Під час живлення клоп-черепашка шкідлива вводить у зерно пшениці протеолітичні та амілолітичні ферменти, які спричиняють розщеплення клейковини. Як наслідок, це значно погіршує якість борошна, що призводить до отримання неякісного тіста.
Найістотнішої шкоди ці комахи завдають ярій пшениці в початковій фазі кущіння і фазі виходу в трубку. Внаслідок завданих пошкоджень центральний листок рослини пшениці в’яне, стебло припиняє розвиток і поступово всихає. На заражених шкідником посівах виколошуються лише поодинокі стебла, а зерна знищуються личинками.
Заражена клопом-черепашкою пшениця має 4 характерні типи пошкоджень.
- Загибель центрального листка у молодих стебел
Унаслідок завданих клопами ушкоджень на стеблі пшениці утворюється перетяжка, через що стебла довго залишаються зеленими, але не виколошуються і поступово відмирають.
- Білоколосість (побіління та наступне всихання колоса)
У разі пошкодження стрижня колоса, вище від проколу виникає явище, відоме як білоколосість. Якщо прокол зроблено нижче основи колоса, то останній повністю набуває білого кольору.
- Деформація ості колоса
- Неповноцінність і ненаповненість зерен
Найбільшої шкоди зернам пшениці завдають личинки старшого віку і молоді імаго, оскільки їхній цикл розвитку передбачає живлення пшеницею воскової стиглості. Пошкоджені зерна стають пухкими і легко розкришуються під час натискання. Борошно, отримане з такого зерна, непридатне для виробництва хлібобулочних виробів через погіршення якості клейковини внаслідок розщеплення ферментами клопів білків, жирів і вуглеводів. Навіть 3% пошкодженого зерна здатні істотно погіршити якість готового хлібопекарського виробу.
- Медоди захисту від шкідника
В Україні питання захисту посівів від клопа-черепашки шкідливої вперше гостро постало ще у 80-х роках минулого століття. Понад 50 років воно вирішувалося суто механічними способами, які полягали в згрібанні й закопуванні листя в місцях зимівлі комах, випалюванні стерні та ручному збиранні дорослих клопів і личинок. На жаль, усі зазначені заходи є малоефективними і трудомісткими.
Нині аграрії намагаються протидіяти шкіднику насамперед шляхом створення умов, що сприяють підвищенню врожайності зернових, зокрема завдяки використанню сортів, стійких до впливу цих комах.
Значна увага приділяється таким агротехнічним заходам як ретельний обробіток ґрунту, ефективне використання добрив, дотримання правил сівозміни та оптимальний вибір рослин-попередників.
Чудовий результат досягається і внаслідок використання ранньостиглих і швидкорослих сортів пшениці, а також правильне зміщення строків початку посівної кампанії.
Рано навесні доцільно підживлювати озиму пшеницю калійними та фосфорними добривами. Позитивний результат досягається і в разі своєчасного позакореневого підживлення посівів сечовиною в період формування зерна у фазу молочної стиглості.
Допомагає обмежити шкодочинність клопа-черепашки також раннє й максимально стисле у строках (не більше 7–8 днів) збирання врожаю зернових. Зрештою популяція клопів залишається без необхідної кормової бази, а ступінь ушкодження пшениці зменшується.
Жнива найкраще проводити прямим комбайнуванням або роздільним способом. У другому випадку збирання потрібно починати у фазі воскової стиглості пшениці, за вологості зерна 30%, а збирати валки – не пізніше, ніж через 2–3 дні після скошування. Внаслідок обмолоту гине значна кількість дорослих личинок і молодих клопів, хітиновий покрив у яких ще недостатньо затвердів.
Практично підтверджено, що обмолочене через 5 днів після скошування зерно містить лише 1% ушкодженого, тоді як обмолочене через 10 днів має вже до 13% (!) ушкоджених зерен.
Потрібно зважати й на те, що під час збирання зерна в регіонах із підвищеним рівнем вологості (наприклад, у причорноморській смузі південно-західної частини Українського степу), а також у разі тривалих опадів жнива можуть затягнутися, що негативно позначається на ступені пошкодження зерна. Тобто початок роздільного збирання важливо співвідносити з кліматичними та метеорологічними умовами конкретного регіону.
Сприяють зменшенню популяції клопа-черепашки шкідливої післяжнивне раннє лущення стерні та зяблева оранка, які повністю знищують кормову базу шкідника.
- Хімічні засоби захисту
У весняний період посіви обробляють хімічними препаратами (з метою знищення клопів, що перезимували) лише в тому разі, якщо чисельність популяції комах є критичною. Якщо ж їх кількість не перевищує двох особин на 1м² посівної площі, проводити обробку рослин недоцільно, оскільки інсектициди ефективні лише за масового виходу імаго на поверхню.
Інша справа – знищення личинок І віку протягом першого тижня після їх появи. У цей період своєчасне застосування засобів захисту рослин є цілком дієвим.
Обробляти посіви інсектицидами доцільно й тоді, коли зерно набирає молочну стиглість, оскільки саме в цей час відбувається масове заселення полів клопом-черепашкою.
Для знищення шкідника використовують засіб «Актара» (з розрахунку 0,15 л на 1 га площі). Препарат належить до групи неонікотиноїдів і є найбільш ефективним у разі масового скупчення комах, коли вдається за один раз знищити переважну частину популяції. Вже через годину після застосування «Актара» клопи втрачають здатність живитися і масово гинуть впродовж доби.
Висока результативність досягається і внаслідок застосування препарату «Карате Зеон» (норма витрати становить 0,15 л розчину на 1 га площі). Інсектицид вражає нервову систему комах, що спричинює їх загибель протягом певного часу (від кількох годин до доби).
Обробка зараженого клопом-черепашкою шкідливою поля допомагає одночасно позбутися не тільки клопів і їхніх личинок, а й шкідників інших видів.
Проте важливо під час обробки посівів зважати на ту обставину, що клоп-черепашка швидко звикає й адаптується до дії однотипних токсичних речовин. Тому для надійнішого захисту рослин необхідно час від часу змінювати препарати. Окрім згаданих вище інсектицидів, для знищення шкідника використовують засіб з ефективною кишково-контактною дією «Фастак».
Обробляти посіви потрібно акуратно, з ретельним дотриманням необхідних запобіжних заходів і з використанням засобів індивідуального захисту. Не менш важливо чітко дотримуватись інструкції з приготування та використання того чи іншого препарату і в жодному разі не перевищувати рекомендовану виробником дозу.
Клоп-черепашка шкідлива може також потрапляти до зерносховища разом із зібраним урожаєм пшениці, тому перед доставкою зерна до місць зберігання необхідно обробити його інсектицидами і просушити.
Ще один чинник, який значною мірою допомагає зменшити чисельність колонії шкідливих черепашок, – це наявність на полях птахів, дрібних хижаків, паразитів, патогенних мікроорганізмів, грибів і бактерій, здатних знищувати клопів. Серед таких видів – перетинчастокрила комаха-яйцеїд теленомус зеленкуватий (Telenomus chloropus), що відкладає своє яйце прямо на яйця самки клопа-черепашки шкідливої. Личинка теленомуса зеленкуватого невдовзі після вилуплення повністю виїдає вміст яйця клопа й лишає від нього порожнисту оболонку.
Ще один помічник аграріїв – вид паразитичних мух-тахінід Ectophasia crassipennis, імаго яких живляться квітковим нектаром, але личинки паразитують на тілі клопів. Яєчники самок клопа-черепашки шкідливої, заражених паразитом, відстають у розвитку, через що комахи втрачають здатність до відтворення, і чисельність популяції шкідників стрімко зменшується.
Зменшенню популяції клопа-черепашки шкідливої значною мірою сприяють і представники хижих жужелиць, а також лісові мурахи.
Поділитись в соцмережах:
