Довгоносик плодовий (Conotrachelus nenuphar) – карантинна комаха, жук з родини Довгоносики, Свинки або Слоники (Curculionidae). У світі відомі й іншій його назви: грушевий довгоносик або американський сливовий довгоносик, сливовий куркуліо тощо.
Шкідник пошкоджує насамперед кісточкові та зерняткові культури (грушу, яблуню, вишню, персик, сливу, айву, абрикос), а також може паразитувати на смородині й малині. Шкоди рослинам завдають дорослі жуки та личинки жука.
Природний ареал довгоносика плодового – територія Північної Америки (переважно Канада та США). У себе на батьківщині шкідник, за масового збільшення популяції, здатен знищити до 50–70% урожаю.
Доросла комаха живиться бруньками, листям, зав’яззю та недозрілими плодами садових дерев, які внаслідок нанесених пошкоджень вкриваються рубцями, пробковими наростами та деформуються. Невдовзі на поверхні ушкоджених плодів з’являються ознаки гниття.
Головною ознакою шкодочинної діяльності плодового довгоносика на рослинах є утворення на їх листі патологічних деформацій та наростів – галів.
Найбільш частий спосіб поширення комахи – імпортування саджанців разом з частинками ґрунту, в якому знаходяться лялечки шкідника, або завезення дорослих жуків разом з плодами, тарою та упаковкою.
У північних регіонах свого ареалу шкідник забезпечує лише одне покоління потомства за сезон. У південних районах він встигає дати другу генерацію, але за умови наявності кормової бази.
-
Опис довгоносика плодового
Довжина дорослого жука становить 4,5–7 мм. Тіло в імаго вкрите сірувато-коричневими лусочками. Надкрила мають чотири парних горбки і прикрашені поперечною темною смугою темно-сірого або чорного кольору. На них можна помітити червонувато-жовті та червонувато-коричневі щетинки.
Головотрубка видовжено-циліндрична, довжина її приблизно така ж, як і довжина передньогрудей разом з головою.
Яйце світле, з гладкою поверхнею, еліптичної форми.
Личинка безнога, з циліндричним, жовтувато-білим дугоподібним тілом та коричневою головою. У старшому віці вона виростає завдовжки до 6–9 мм.
Лялечка світло-жовта. Її довжина сягає 5–7 мм.
-
Спосіб існування довгоносика плодового
Навесні, з настанням тепла, коли середньодобова температура повітря досягне +13…15ºС, що зазвичай відбувається у квітні-травні, дорослі жуки плодового довгоносика залишають свої зимові сховки, виходять на поверхню і починають активно шукати кормові об’єкти. Дальність міграційного перельоту імаго складає від 500 м до 1,5 км.
Виявивши кормову рослину, жуки починають об’їдати бруньки та квіткові бутони, а пізніше перебираються на молоде листя і зав’язь. Життєвий цикл імаго довгоносиків триває від 5 до 24 місяців.
Самки після запліднення починають відкладати яйця, для чого попередньо роблять своїм гострим яйцекладом серпоподібні надрізи на поверхні листків і плодів садових дерев. Плодючість однієї жіночої особини становить близько 100 яєць.
Ембріональний розвиток довгоносика плодового продовжується 5–10 днів.
Після виходу з яйця личинки розвиваються всередині плодів або листків, внаслідок чого на їх поверхні формуюються гали. Через ураження, нанесені шкідником, плоди починають загнивати і масово опадають на землю (за винятком вишні, плоди якої залишаються на дереві).
Наприкінці свого розвитку, який триває від 3-х до 5-ти тижнів, личинки залишають кормові рослини і ховаються у ґрунт, де заляльковуються на глибині 10–15 см.
Листки, всередині яких розвивались і якими живились личинки, не осипаються. Вони лишаються на дереві, поки шкідники не залишать гали для заляльковування.
Вихід і літ дорослих жуків першого покоління відбувається з початку липня і триває до середини серпня. Шкідники активно живляться і відкладають одиночні яйця переважно в пошкоджені, з коричневою гниллю плоди.
Імаго другого покоління розвиваються виключно за сприятливих погодних умов та за наявності кормової бази. Яйця і личинок другого покоління нерідко можна спостерігати всередині висохлих персиків.
З початком вересня дорослі жуки залишають плодові дерева і перебираються в місця зимування (у лісосмуги, чагарники, на лісові галявини тощо).
Зимують імаго в коконах, під опалим листям.
-
Карантинні заходи
З метою профілактики та запобігання поширенню довгоносика плодового, спеціальні служби здійснюють постійний контроль усіх рослин, імпортованих з країн, що знаходяться у фітосанітарній зоні ризику, насамперед із США та Канади. Також за необхідності проводять фумігацію плодів і посадкового матеріалу, що надійшли з регіонів масового поширення плодового довгоносика.
Протидія шкіднику здійснюється механічним способом або певними хімічними препаратами. Під час вегетації плодових дерев доцільно застосовувати інсектициди «Актакра» (не використовувати у фазу цвітіння задля безпеки бджіл), «Енжіо», або препарати біологічної дії «Боверин», «Метавайт» тощо.
Істотно обмежити популяцію плодового довгоносика можна шляхом систематичного збирання вручну і знищення пошкоджених шкідником плодів, а також своєчасного збирання та утилізації опалого листя і рослинних решток.
Поділитись в соцмережах:
