Спрадавна землеробам було відомо, що додавання в ґрунт природних органічних речовин безпосередньо впливає на врожайність більшості культур, тому в якості основного добрива на полях вони вносили в землю гній і деревну золу.
За тисячолітню історію розвитку землеробства вчені-агрономи довели, що органіка не лише забезпечує збереження та збагачення родючого горизонту (гумусу), але й покращує структуру ґрунту, чинить позитивний вплив на його водний і повітряний режими. До того ж усі поживні речовини, що містяться в органічному добриві, мають легкодоступну для ролин форму. Вони швидко потрапляють через кореневу систему всередину рослини та сприяють швидкому засвоєнню необхідних їй макро- та мікроелементів.
Види органічних добрив
До органічних добрив належать: гній домашніх тварин (великої рогатої худоби, свиней, овець тощо), гнойова рідина, пташиний послід (кур, качок, гусей, голубів тощо), компост (перегній), рослини-сидерати у вигляді зеленого добрива, торф, деревна стружка й тирса, деревний попіл, озерний або болотний мул (сапропель) та інші.
Норми внесення органічних добрив
Зазвичай органіку вносять з розрахунку 2–3 кг добрив на 1м2, якщо ґрунт легкий, і від 6 до 8 кг/м2 на важких і глинистих землях. Глибина внесення – від 20 до 30 см.
Гній
Найпоширенішим органічним добривом є гній. Він складається з екскрементів сільськогосподарських тварин і частинок солом’яної підстилки.
Використовувати гній свіжим небажано. Краще, щоб він попередньо перепрів до того стану, поки з нього не утвориться однорідна субстанція чорного кольору.
Перепрілий гній містить щонайменше удвічі більше корисних макро- та мікроелементів, а також органічних речовин. Він ефективно впливає на збільшення плодючості ґрунту впродовж двох-трьох років на легких піщаних і супіщаних землях і до семи років на важких ґрунтах.
Гнойова рідина, як добриво, здебільшого використовується у вигляді цінних підживлень, для чого її попередньо розводять водою у співвідношенні 1:5. Гнойову рідину можна застосовувати і як компонент для формування якісного компосту.
Компост
Найдоступнішим органічним добривом здавна вважається компост, який утворюється внаслідок тривалого розкладання тваринних і рослинних решток. Зазвичай для формування перегною використовується бадилля різних культур, листя дерев і чагарників, бур’яни, гній, торф, деревна стружка, побутове сміття та інші компоненти органічного походження.
У процесі перегнивання температура всередині компостної купи підвищується до +60°С й більше, завдяки чому шкідливі комахи та хвороботворні організми гинуть.
Ефективність компосту істотно збільшується, якщо додати до нього фосфорні добрива (1–2 кг суперфосфату або 3 кг фосфоритного борошна на 100 кг перегною).
Компост слід закладати штабельним способом, і щоб перегній обов’язково контактував із землею. За такої умови до компостної купи зможуть вільно проникати земляні черв’яки, корисні бактерії та мікроорганізми, від життєдіяльності яких і залежить якість готового добрива.
Закладені на перепрівання перегній і рештки необхідно час від часу поливати водою або гноївкою і перевертати, оскільки регулярне перемішування всіх компонентів пришвидшує процес формування добрива та покращує його структуру.
Щільно накривати компостну купу не слід. Потрібно забезпечити до неї вільний доступ повітря, інакше всередині може утворитися пліснява. Бажано, щоб перегній щедро промочили осінні дощі, а зимові морози сприятимуть швидшому знищенню бур’янів і шкідливих організмів. Проте для профілактики пересихання компостного субстрату бажано зверху та з боків накрити купу дерном, землею чи залишками рослин.
Процес дозрівання компосту триває від кількох місяців до 2-х років. Зрілий перегній є сипучою, на вигляд однорідною масою. Неприємний запах перегною є наслідком недостатнього доступу повітря всередину субстрату, і для його усунення слід додати всередину компостної купи доломітове борошно.
Зелені добрива (рослини-сидерати)
Ці органічні добрива утворюються з рясної вегетативної маси спеціально висаджених культур. Їх скошують під час цвітіння, подрібнюють, а потім закладають (заорюють) у ґрунт, збагачуючи таким чином угіддя поживними речовинами.
Найбільш популярними сидератами є такі рослини як люпин, люцерна, конюшина, горох, боби, ріпак, серадела, віка, а також овес, ячмінь тощо.
Як сидерати нерідко використовуються рослини-медоноси (гречка, фацелія, соняшник та інші), що приваблюють бджіл, джмелів та інших комах-запилювачів.
Пташиний послід
Пташиний послід є досить ефективним добривом і за якістю нічим не поступається більшості мінеральних добавок. Найчастіше його використовують у вигляді рідкого підживлення. Розчин готують у співвідношенні: одна частина пташиного посліду на три частини води. Після того, як він настоїться, його перед використанням слід розвести водою (одна частина розчину на три-чотири частини води).
Норма внесення пташиного посліду становить 1,5 л готового екстракту на кожен квадратний метр площі земельної ділянки.
Торф
У природі зустрічаються три різновиди торфу: низинний, верховий та перехідний. Більш детально дізнатись про це добриво та особливостях його застосування можна тут.
Озерний або болотяний мул (сапропель)
Мул накопичувався на дні прісноводних водойм впродовж багатьох тисячоліть, тому він багатий на органічні речовини тваринного й рослинного походження.
Власникам присадибних ділянок і дачникам під час внесення органічних добрив слід пам’ятати, що зростання рослин у холодному ґрунті сповільнюється, тому найефективніше органіка «працює» в теплий період, коли земля достатньо прогріється.
Поділитись в соцмережах:
