Пильщик вишневий слизистий

Вишневий слизневий пильщик (лат. Caliroa cerasi) належить до родини перетинчастокрилих комах (лат. Tenthredinidae) надродини Tenthredinoidea. Комаха є шкідником плодових культур, насамперед – кісточкових і дещо меншою мірою – зерняткових.

Шкідник поширений повсюдно. Він населяє територію Євразії, був інтродукований у Північній та Південній Америці, згодом потрапив до Австралії, Тасманії та Нової Зеландії, до Північної та Південної Африки. В Україні зустрічається практично скрізь.

Найбільшої шкоди личинки (псевдогусениці) пильщика вишневого слизневого завдають кісточковим культурам, особливо вишні та черешні. Також вони здатні пошкоджувати грушу, терен, сливу, яблуню, айву, дерен (кизил), горобину, аронію та інші плодові дерева.

Найнебезпечнішими ці шкідники є для молодих, незміцнілих саджанців, зокрема тих, що ростуть у садових розплідниках.

• Опис

Імаго вишневого слизневого пильщика має чорне глянцеве тіло. Крила прозорі, злегка затемнені, з чорними жилками. Довжина дорослих комах сягає від 4 до 6 мм, самки дещо більші за самців. Вусики у вишневого пильщика забарвлені в чорний колір і складаються з 9 члеників.

Яйце має овально-видовжену форму та блідо-зелене забарвлення.

Личинки (псевдогусениці) зовні нагадують слимаків, – звідси й частина назви виду «слизневий». Передня частина в них потовщена. Зеленкувато-жовтого кольору тіло вкрите в них густим, блискучим, чорним слизом.

Псевдогусениця має 10 пар ніг. У старшому віці її довжина досягає 11 мм. Під час свого розвитку личинка линяє 5 разів (за деякими даними – до 8 разів).

Лялечка має блідо-жовте забарвлення. Її життєвий цикл триває від 7–8 днів (у самців) до 10 днів (у самок).

• Спосіб існування

Пильщик вишневий слизневий існує у двох біологічних формах. Більша частина популяції перебуває у партеногенетичній формі: розмноження відбувається без участі самців, і самки відкладають незапліднені яйця, з яких відроджуються виключно жіночі особини.

Решті ж популяції властиве звичайне статеве розмноження за участю самців і самок.

На території України зустрічаються обидві біологічні форми вишневого слизового пильщика. У двостатевих колоніях комах спостерігається різне кількісне співвідношення самок і самців.

Зимують личинки старшого віку (еонімфи). Вони оселяються у прикореневій зоні кормового дерева, де переховуються в земляному коконі на глибині від 5 до 15 см.

У Лісостеповій зоні України личинки заляльковуються наприкінці травня або на початку червня. У Південних регіонах і в Криму ця подія спостерігається вже на початку травня. Але значна частина дорослих личинок (іноді більше половини) не заляльковується, а впадає в діапаузу і вдруге переживає зимовий період.

Вихід імаго на поверхню в південних областях і в Криму відбувається наприкінці травня, а на решті території України – у червні.

Жіночі особини вишневого слизневого пильщика починають відкладати яйця вже на другий-третій день після виходу з лялечок. Самка за допомогою яйцекладу робить надріз на зворотному боці листка і відкладає туди одне яйце. На одній листковій пластині може одночасно розміщуватися до 30 яєць, відкладених різними самками. Ознаками яйцекладок є мініатюрні потовщення коричневого кольору на нижньому боці листка.  

Життєвий цикл самки не перевищує 7–8 днів, за які вона встигає відкласти від 50 до 70 яєць.

Ембріональний розвиток вишневого слизневого пильщика триває від одного до двох тижнів.

Наприкінці червня – початку липня відбувається масове відродження личинок. Вони одразу ж перебираються на верхній бік листка, вкриваються чорним слизом і починають активно живитися рослинною тканиною.

Личинки ведуть малорухливий спосіб життя, міцно утримуючись на поверхні листків. У молодшому віці вони живляться паренхімою, а з подальшим розвитком здатні повністю обгризти листя, лишивши цілими центральні прожилки і черешки.

Життєвий цикл личинок першого покоління триває від двох тижнів до 20 днів, а другої (літньої) генерації – від 23 до 25 днів.

Із завершенням живлення псевдогусениці залишають кормову рослину і ховаються у ґрунт, де частина з них впадає в діапаузу і зимує, а частина заляльковується.

У Лісостеповій зоні личинки починають заляльковуватися наприкінці червня, а найактивніше цей процес відбувається в середині липня. Стадія лялечки триває від 8 до 10 днів, після чого з’являються імаго другого покоління. Активний літ дорослих комах спостерігається до початку серпня.

У личинок останнього віку слиз на тілі поступово зникає, внаслідок чого вони набувають жовтого забарвлення. На завершення життєвого циклу вони не спускаються на нижні гілки і не заляльковуються на дереві, як це робить більшість комах, а падають на землю і ховаються у ґрунті.

У Лісостеповій зоні України личинки другого покоління відроджуються наприкінці серпня або на початку вересня. Частина їх зазвичай не встигає закінчити повний цикл розвитку до настання осінніх холодів і гине. Тому, хоча зимують личинки як першого, так і другого покоління, лише відносно невелика кількість останніх доживає до весни і продовжує свій розвиток.

На території України вишневий слизовий пильщик встигає дати два повних покоління потомства. У тепліших регіонах, наприклад, у Закавказзі, можна спостерігати і третю факультативну (необов’язкову) генерацію. Наприклад, у Тбілісі комаха встигає дати три повних покоління.

За ступенем шкодочинності особливо небезпечною є друга генерація личинок, оскільки вона численніша за першу. Дорослі комахи безпосередньої загрози для рослин не становлять, тому що не живляться.

• Заходи протидії

З агротехнічних заходів для протидії вишневому пильщику важливо проводити ретельне перекопування міжрядь і розпушуваня ґрунту у навколостовбурних зонах. Цю роботу потрібно робити щонайменше тричі (напровесні, в середині літа та восени).

У разі масового збільшення популяції шкідника вдаються до використання інсектицидів, зокрема таких засобів, як препарати «Актеллік», «Енжіо» чи «Актара».

Обробляють сад хімічними засобоми наприкінці травня або на початку червня, а за високої чисельності шкідників обробку повторюють. Останнє обприскування дерев слід провести щонайменше за 20 днів до збирання врожаю.