Зазвичай восени трапляється такий теплий і сонячний період, коли хочеться ближче поспілкуватися з природою. Хтось вирушає у ліс по гриби, ягоди чи просто походити лісовими стежками, пошарудіти сухим опалим листям під ногами і насолодитись прозорим осіннім повітрям. А хтось обов’язково навідається у свій сад, щоб перевірити його готовність до майбутніх зимових холодів та завершити останні необхідні приготування до тривалого періоду спокою.
Дерева в цей час теж потребують догляду. Щоб вберегти їх від наслідків впливу екстремальних температур, а також задля збільшення тривалості їхнього життя, проводять очищення, дезінфекцію і захист стовбурів (побілка, обв’язування хвойними гілками тощо). Ще один важливий захід для фруктових дерев, який сприяє їхньому омолодженню, підвищенню урожайності та покращенню розвитку – це обрізка. А ще восени садівники практикують щеплення дерев. У всіх цих процедурах дуже стане в пригоді садовий вар (садова замазка).
Що ж таке садовий вар? Це багатофункційний засіб, і застосовують його як лікувальну, загоювальну, захисну, дезінфікувальну мазь-бальзам у догляді за деревами та чагарниками. Садовий вар захищає рани дерев після щеплень та обрізки. Використовують його і в разі появи різних захворювань (грибкових, бактеріальних), уражень кори (стовбура) гризунами, комахами, різними паразитами. Він запобігає пересиханню і перезволоженню деревини, допомагає заживляти зрізи та приживатися живцям після щеплень.
Садовий вар має вигляд густої, в’язкої чи пастоподібної маси, нерозчинної у воді. До його складу можуть входити продукти бджільництва, медичний спирт, різні харчові рослинні й тваринні жири, а також каніфоль, оліфа, зола.
Розрізняють холодостійкий вар (або спиртовмісний), який можна використовувати в холодний період року, і теплорідкий, що потребує підігрівання перед застосуванням. Холодостійкий вар є більш універсальним, оскільки його можна використовувати за різних температур, проте він належить до легкозаймистих речовин через вміст у ньому спирту. З цієї причини потрібно бути надзвичайно обережним під час роботи з ним або в разі його самостійного приготування.
Щоб результат використання садового вару був найкращим, його наносять тонким шаром (не більше 1 мм завтовшки) виключно на свіжі та підсушені чисті зрізи із зачищеною і вирівняною поверхнею. Бажано наносити цей захисний засіб не пізніше 24 годин від моменту пошкодження (зрізання) гілки чи стовбура.
Якщо зріз має значні розміри, необхідно наносити вар поступово, частинами, щоб дати йому можливість висохнути, або ж обрати замість вару інші захисні засоби.
Теплої пори року (за високих температур) не слід використовувати садовий вар, що містить нафтопереробні продукти (оліфу, нігрол, солідол, вазелін, автол тощо), аби не створювати ризик отримання деревом хімічних опіків.
Інтерес садівників-аматорів до рецептів самостійного приготування садового вару зумовлює саме наявність хімічних компонентів у цьому засобі промислового виробництва. Але в домашніх умовах доволі складно отримати садовий вар високої якості.
Приготований препарат має бути достатньо пластичним, не розтікатися оброблюваною поверхнею та водночас не розтріскуватися після висихання. До того ж, деякі його складові (каніфоль, бджолиний віск, лляна олія, смола, жири, терпентин) коштують недешево.
Тому приготовані власноруч замазки, до складу яких входять доступні компоненти, є доволі популярними серед садівників. До прикладу, нерідко за основу береться суміш глини з коров’ячим гноєм і соломою. Рецептура таких захисних засобів відома вже не одне десятиріччя і передається з покоління в покоління.
Рецепт перший. До суміші з двох частин глини та однієї частини коров’ячого гною додають трохи порошку мідного купоросу і подрібнену солому. Ретельно перемішують, поступово доливаючи туди невеличкими порціями воду, щоб утворилася кашоподібна маса середньої густини. Використовують одразу ж після приготування.
Рецепт другий. Ретельно перемішати дві частини коров’ячого гною з однією частиною гашеного вапна або крейди і однією частиною золи, додавши туди невелику кількість річкового піску (трохи більше 1/10 частини). Густину відрегулювати невеликою кількістю води, щоб отримати достатньо пластичний, але не надто рідкий препарат. Така замазка називається форситовою. Її також слід застосовувати одразу, оскільки вона не може зберігатися.
Рецепт третій. Ретельно перемішати розігріті на невеликому вогні смолу хвойного дерева (вісім частин) і лляну або соняшникову олію (три частини), після чого дати цій суміші охолонути. Такий садовий вар можна довго зберігати у напіврідкому стані і застосовувати будь-якої пори року.
Рецепт четвертий. До двох частин нагрітого нігролу додати одну частину деревного попелу і ретельно перемішати. Така суміш допомагає у лікуванні глибоких пошкоджень дерев.
Рецепт п’ятий. Розтопити на невеликому вогні одну частину несоленого свинячого сала, додати до нього одну частину воску та чотири частини подрібненої каніфолі. Продовжувати нагрівати і ретельно перемішувати цю суміш. Коли всі компоненти розтопляться, обережно вилити отриману масу у відро з холодною водою. Після охолодження суміші, з неї змащеними жиром руками формують грудку. Таку замазку можна зберігати у вощеному чи промасленому папері, плівці, або в будь-якій пластиковій тарі. Для зручності використання за низьких температур її попередньо злегка нагрівають.
У критичних випадках, коли немає можливості скористатися садовим варом, а захистити рану на дереві необхідно, застосовують найпростіший народний метод – обробляють відкриту ділянку густим глиняним розчином. На короткий час він допоможе запобігти втраті вологи та захистить від шкодочинних бактерій і комах.
Ще один простий народний спосіб захисту пошкоджених дерев – щавелеве листя. Потрібно лише старанно його розім’яти і прив’язати цю зелену масу до ділянки зрізу на 10–12 годин.
У разі значної кількості оброблювальних поверхонь перевагу надають звичайній масляній фарбі, у складі якої є натуральна оліфа. На зрізи цю фарбу наносять малярним пензлем. Можливо, що через певний час фарба відлущиться, і тоді потрібно буде її обновити. Але впродовж якогось періоду захист рослині буде гарантовано.
Усі ці засоби широко використовуються у практиці садівництва. Вони забезпечують повну або часткову дезінфекцію відкритих ділянок на поверхні дерева, захищають тканини рослини від зневоднення чи від надмірної вологи, що сприяє виникненню гнилі в деревині, а також підсилююють регенеративну здатність рослинного організму.
Поділитись в соцмережах:
