Питання підвищення врожайності картоплі на дачній ділянці чи городі цікавить не лише початківців, а й досить досвідчених городників. І хоча ця культура зовсім невибаглива і добре росте на будь-яких типах ґрунтів, за допомогою деяких прийомів можна значно підвищити кількість вирощених бульб.
Попередня підготовка ґрунту
Підготовку площі під садіння картоплі слід починати ще з осені. Варто врахувати, що висаджувати картоплю, а також інші культури родини пасльонових (помідори, баклажани, перець) на одному й тому ж місці з року в рік небажано. Потрібно намагатись повертати ці культури на попередню ділянку не раніше ніж через три-чотири сезони.
Найкращими попередниками для картоплі є зернобобові та злакові (тонконогові) культури, буряки, гарбузові, капуста, огірки.
Бажано забезпечити під посадку картоплі рівну ділянку, без ям, рівчаків та заглиблень, де могла б затримуватись вода чи волога.
Якщо ж для вирощування картоплі доводиться використовувати одну й ту саму площу, то восени, одразу після збирання врожаю (наприкінці серпня або на початку вересня) потрібно встигнути засіяти її рослиною-сидератом.
До сидератів, яким властиві швидкі темпи зростання, належать хріниця сійна (крес-салат) та гірчиця біла. Вже через місяць після сіяння цих культур (зазвичай у жовтні) ділянку можна перекопувати, або проводити на ній глибоку оранку з одночасним закладанням в землю молодих рослин-сидератів. Така технологія не лише швидко відновлює плодючість верхнього ґрунтового шару, а й допомагає знищити частину комах-шкідників, які опиняються на поверхні, де цілком можуть загинути внаслідок дії перших приморозків.
Також чудовими рослинами-сидератами можуть слугувати озимі злакові культури, наприклад, овес або жито, оскільки їхня коренева система виділяє речовини, які пригнічують патогенні мікроорганізми та грибки. Врешті, з настанням весни ділянка під картоплю буде не лише якісно удобрена, але й забезпечена профілактичними засобами проти поширення захворювань та інфекцій. Не завадить також внести в ґрунт калійні добрива, наприклад, деревний попіл, який до того ж забезпечить захист від багатьох шкідників.
Удобрення ґрунту
Традиційно основним органічним добривом для дачників є компост, до складу якого входять зібрані протягом всього літнього сезону бур’яни й харчові рештки. Ще одне першокласне добриво для картоплі – це перепрілий гній, який з настанням осені необхідно розкидати по ділянці. Якщо ж перегною мало, під час посадки картоплі його можна додавати в кожну лунку.
Органічним добривом можуть слугувати також деревний попіл, цибуляне лушпиння, пташиний послід.
Посадковий матеріал
Урожай картоплі значно залежить від якості посадкового матеріалу. Адже якщо висаджувати в ґрунт дрібні бульби, то найімовірніше збирати доведеться такі ж невеличкі картоплинки. Тому саджати бажано повнорозмірні (вагою близько 80–100 г) бульбоплоди, без видимих дефектів, ознак гниття, пошкоджень і слідів захворювань. Крім того, всі картоплини повинні мати округлу, а не викривлену форму, оскільки це явна ознака того, що даний сорт вироджується. Деформовані бульби для посадки краще не брати. Не варто використовувати в якості насіння підгнилі чи приморожені бульби, а також ті, що мають неприємний, гнильний запах.
Ще потрібно уважно оглянути картоплю з метою виявлення нематод, здатних швидко заразити весь посадковий матеріал.
Картопля елітних сортів коштує недешево, але швидко окупається. До того ж, у разі нестачі коштів, бульби можна замінювати поступово, частинами, поки весь посадковий матеріал повністю не оновиться.
Купляти таку картоплю краще не аби де, а в спеціалізованих господарствах і розплідниках, які займаються вирощуванням сортової картоплі професійно.
За бажання сортову картоплю можна вивести й самостійно, використавши для цього неушкоджене інфекціями насіння зелених плодів із власних посадок.
Підготовка бульб до садіння
Перш ніж висаджувати бульби в ґрунт, їх бажано попередньо проростити й «загартувати» під сонцем (тоді рослини набагато швидше ростимуть і будуть стійкішими до шкідників і хвороб). Для цього насіннєву картоплю розкладають у добре освітленому приміщенні, щоб вічка на бульбах проклюнулися, а зовнішня шкірка картоплин позеленіла.
Безпосередньо перед посадкою бульби бажано додатково продезінфікувати, для чого їх обробляють бордоською сумішшю або мідним купоросом. Як дезинфікуючий засіб можна також застосовувати розчин перманганату кальцію (з розрахунку 0,5 г речовини на 10 літрів води), мідного купоросу (5 г на 10 л) або борної кислоти (15 г на 10 л).
За бажання можна також замочити насіннєву картоплю в поживному розчині, до складу якого входять стимулятори росту. Це сприятиме пришвидшеному росту й розвитку сходів.
Методи садіння картоплі
Існує безліч різноманітних способів садіння й вирощування картоплі. Городники застосовують високе підгортання зростаючих рослин, використовують мульчування і навіть вирощують картоплю в мішках і бочках.
Хороші результати отримують від мульчування грядки за допомогою спеціального агроволокна білого кольору, яке здатне відмінно зберігати вологу й перешкоджати розвитку бур’янів. В якості мульчі можна також використовувати тирсу, солому, торф, чорну поліетиленову плівку.
З року в рік чудові результати у вирощуванні картоплі досягаються внаслідок застосування методу Мітлайдера (Джекоб Мітлайдер, американський овочівник, землероб, доктор сільськогосподарських наук). Цей метод полягає в тому, що городники облаштовують здвоєні грядки завширшки по 45 сантиметрів. Ширина міжрядь за такого способу посадки повинна становити близько одного метра.
Цей метод дозволяє нехтувати прополюванням бур’янів у міжряддях, а врожайність плантації попри це буде значною.
Багато хто з дачників не визнають метод Мітлайдера, оскільки вважають такі широкі міжряддя надмірністю й марнотратством. Однак практика довела дієвість такої методики. До того ж досвідченіші городники примудряються висаджувати між широкими рядами бобові культури, які не тільки насичують ґрунт азотом, але й відлякують від ділянки колорадських жуків. Та головне: при використанні методу Мітлайдера вкрай небажано робити відстань між рядами меншою за 70 сантиметрів, інакше урожай виросте дрібноплідним.
Зазвичай картоплю саджають за більш традиційною технологією, в лунки. Для цього з настанням осені ділянку удобрюють перегноєм і мульчують, а навесні висаджують картоплю квадратно-гніздовим способом на глибину близько 10 сантиметрів.
На піщаних, легких ґрунтах хороші результати демонструє «траншейний метод» садіння. Для цього на ділянці, відведеній під картоплю, заздалегідь прориваються траншеї (шириною до одного метра й завглибшки близько 30 сантиметрів), які потім гарненько удобрюються сумішшю перегною з деревним попелом. Зверху на поживну суміш укладається солома (шаром до 15 сантиметрів завтовшки). З настанням весни в траншеї закладають посадковий матеріал, який потім присипається землею.
На важких ґрунтах можна користуватись методом посадки «під гребінь», для чого на ділянці за допомогою агротехніки нагортають гребені землі заввишки приблизно 20 сантиметрів на відстані близько 80 сантиметрів один від одного. Картопля висаджується між ними, в западинах.
Та в жодному разі не рекомендується закопувати бульби на важких, глинистих ґрунтах занадто глибоко. І навіть застосовуючи традиційний спосіб посадки, бажано з підростанням рослин регулярно здійснювати підгортання кущів на плантації, щоб сформувати навколо кожного куща невеличкий земляний пагорб. Це допоможе зберегти рослинам цінну вологу, а їхня коренева система отримає більше тепла й повітря.
Також не слід закладати картоплю в ґрунт надто близько й у разі традиційного способу садіння, оскільки це може негативно вплинути на загальну врожайність. Рекомендована ширина рядів для картоплі ранніх сортів – близько 70 сантиметрів, для пізніх – близько 80 сантиметрів.
Підгортання
Підгортання рослин картоплі варто проводити лише за наявності вологого ґрунту.
Усього необхідно провести три основних підгортання: першого разу – на стадії, коли паростки піднімуться на висоту 10 сантиметрів, друге підгортання необхідно здійснити в момент початку бульбоутворення, третє – коли сходи досягнуть 25-сантиметрової висоти.
За відсутності опадів на картопляних грядках бажано організувати поливання. Особливо це необхідно під час появи сходів і на початку цвітіння.
Організація поливання
Найкраще здійснювати поливання пізно увечері, щоб уникнути швидкого випаровування вологи. До того ж бажано не використовувати занадто холодну воду, а в разі застосування автоматичного поливу не рекомендується направляти на рослини потужний водяний струмінь.
Під час формування квітконосів слід збільшити добовий об’єм споживання води до 15 літрів на одну рослину.
Безпосередньо перед збиранням урожаю поливання рослин припиняють.
Боротьба зі шкідниками
Основні шкідники картоплі – це колорадський жук, вовчок звичайний, нематода і дротянка. У торгівельній мережі є широкий вибір різноманітних хімічних препаратів-інсектицидів, котрі здатні надійно захистити рослини від нашестя цих комах. Однак слід зважати, що всі вони містять небезпечні отрутохімікати. З цієї причини багато хто з дачників використовують для боротьби зі шкідниками виключно цілком безпечні та народні засоби. Серед них: обприскування плантації розчином деревного попелу та звичайного господарського мила, насиченим настоєм листя горіха чи тютюну.
Застосовуючи для протруювання картоплі заводські інсектициди, важливо суворо дотримуватися інструкції та ні в якому разі не перевищувати рекомендовану дозу, а також обов’язково користуватись засобами індивідуального захисту.
Нестандартні народні методи підвищення врожайності картоплі
Деякі власники городніх ділянок для підвищення врожайності картоплі використовують метод, який в народі називається «шоковою терапією». Цей спосіб підготовки бульб полягає в тому, щоб на кожній картоплині зробити кільцевий надріз. Після такої процедури нижні бруньки, які зазвичай не проростають, прокидаються й масово розпочинають свій ріст, а завдяки соку, що виділяється бульбою в місці надрізу, поживні речовини рівномірно розподіляються між усіма бруньками.
Кільцевий надріз необхідно робити завглибшки до одного сантиметра, і він має повністю оперізувати весь бульбоплід.
Один з недоліків цього методу – необхідність щоразу здійснювати дезінфекцію ножа. З цією метою його слід постійно занурювати в розчин перманганату калію, інакше запах свіжого розрізу на бульбі може привабити підземних шкідників.
Досить суперечливий спосіб збільшення врожайності бульб – цілеспрямоване обривання квіткових бутонів, оскільки існує думка, що квіти на картоплі майже на чверть зменшують урожай! Прихильники цього методу вважають, що своєчасне видалення всіх квітів спонукає рослину перенаправити всі поживні речовини з процесу розвитку квіток на формування бульб. Тому вони рекомендують видаляти всі квітконоси відразу при зародженні.
У будь-якому разі сходи внаслідок таких дій будуть обов’язково травмуватися, що є небажаним явищем для більшості рослин, але це особиста справа кожного.
Деякі дачники на цьому не спинились і застосовують спеціальне обламування стебел. Зазвичай ця процедура виконується через два тижні після масового цвітіння рослин. За спостереженнями досвідчених городників, такий метод значно покращує врожайність картопляної грядки. Злам стебла слід проводити акуратно, щоб він зберіг свою цілісність, але так, щоб рослина вже не змогла відновити сили. Внаслідок здійснення обламування стебел усі поживні речовини в рослинах будуть спрямовуватися на розвиток бульб.
Поділитись в соцмережах:
