Питна вода є необхідною умовою виживання людини. Тому поява колодязів датується першими тисячоліттями розвитку людської цивілізації. Свого значення в нашому житті колодязь не втратив і донині.
Проте в процесі експлуатації старий колодязь, який багато років слугував кільком поколінням власників надійним джерелом якісної та смачної води і не вимагав якогось особливого догляду, може раптово втратити свої колишні цінні характеристики. Кількість води в ньому помітно зменшується, або ж рівень її лишається достатнім, але сама вода каламутніє, змінює колір, набуває стороннього запаху чи незвичного смаку. Все це свідчить, що настав час приділити колодязеві особливу увагу.
Будь-який колодязь необхідно обслуговувати, тобто періодично чистити й ремонтувати. Огляд і чищення дна в колодязі, який експлуатується постійно, достатньо проводити один раз на 5–7 років. Якщо ж колодязем користуються сезонно (наприклад, на дачі) або час від часу (в лісі, біля дороги тощо), то його бажано чистити щороку чи кожні 2 роки. Крім того, рекомендовано раз на рік перевіряти якість води у ньому лабораторно, для чого звертатись у СЕС.
Ознаками того, що колодязь потребує фахового обслуговування, є:
– ледь помітна зміна кольору чи відтінку води (зеленкуватість, жовтавість, брунатність і т. ін);
– погіршення її прозорості; поява стороннього запаху (ліків, хімікатів, водойми, гнилі, сірководню, деревини тощо) і присмаку (нафтопродуктів, гіркоти й т. ін.);
– поява у воді ниткоподібних волокон, водоростей, різних домішок, помітних візуально;
– поява нальоту чи плівки на внутрішній стороні стінок колодязя;
– зниження рівня води;
– уповільнення швидкості відновлення рівня після відбору з колодязя частини води на різноманітні господарські потреби;
– руйнування шахти (зрубу), оголовка чи кришки колодязя.
Причини погіршення якості води та зменшення її кількості бувають різні. Найпоширенішими серед них є часткове руйнування конструкції самої споруди та, як наслідок, потрапляння в колодязь сторонніх предметів чи сонячного світла, замулювання, зміна складу та рівня ґрунтових вод, близькість сільськогосподарських угідь, на яких активно застосовуються різні засоби захисту рослин або добрива, а також деякі інші.
Кожен з «симптомів» вказує на якусь конкретну причину. Так, наприклад, зміна кольору води та набуття нею зеленого відтінку є ознакою того, що в колодязі розмножились одноклітинні водорості. А це, своєю чергою, свідчить, що в колодязь потрапляє сонячне світло через відсутність кришки чи її поганий стан.
Червонясто-рудий відтінок вказує на присутність у воді сполук заліза. Сірувато-коричневий або чорний відтінок води свідчить про наявність продуктів розкладання органічних речовин, таких як мох, листя, дощові черв’яки, невеликі тварини, птахи, комахи, продукти життєдіяльності організмів тощо.
Найімовірніша причина погіршення якості води в старому колодязі – це його замулювання через нерегулярне користування або зміну рівня ґрунтових вод. У цьому разі, щоб відновити якість води, колодязь достатньо просто почистити.
Для чищення колодязя знадобиться насос, щоб відкачувати воду, довга міцна мотузка, відро, коротка лопата, драбина та двоє дужих чоловіків.
Найкраще чистити колодязь в середині або наприкінці літа, коли кількість води в ньому мінімальна. Небажано проводити роботи з очищення колодязя навесні, коли рівень ґрунтових вод надто високий і зберігається значна швидкість прибуття води. Весняне чищення може призвести до ще більшого замулювання колодязя внаслідок занесення сильним потоком води нового багна в шахту.
Насамперед необхідно відкачати воду з колодязя. Після цього один з робітників спускається за допомогою драбини на дно і збирає там лопатою багнюку й мул у відро. Інший працівник піднімає мотузкою почергово наповнені відра з колодязя. Чищення дна продовжується доти, доки не вдасться дістатися до чистої, твердої глини.
Існує менш трудомісткий спосіб, але для нього потрібне спеціальне устаткування. Спочатку воду відкачують у велику ємність (300–500 л), а потім цією ж водою під високим тиском розбивають мул і грязюку на дні колодязя. Отриманий розчин швидко відкачують, доки він не встиг осісти, після чого операцію повторюють знову чистою водою. Так продовжують до тих пір, поки не вдасться дістатись до чистої глини.
Чищення колодязя може призвести до його поглиблення і, як наслідок, до осідання або зміщення бетонних кілець шахти під їхньою власною вагою, що дуже небажано. Але якщо таке трапилось, то кільця слід обов’язково вирівняти між собою за допомогою спеціального домкрата, а в разі значного осідання кілець доведеться додати нове кільце зверху для збереження висоти колодязного оголовка. Якщо залишити кільця зміщеними, то в щілини між ними просочуватимуться опади у вигляді дощової й талої води, які будуть забруднювати колодязну воду і перетворювати її з питної на технічну.
Для покращення якості води та підвищення її прозорості рекомендується окрім чищення колодязя облаштувати у ньому донний фільтр. Для цього потрібно засипати дно попередньо добре очищеної криниці дрібною галькою по всій площі. Товщина шару гальки – близько 40 см. Донний фільтр не дає грязюці з водоносного шару ґрунту проникнути всередину колодязя.
Окрім чищення дна нерідко потрібно очистити й стінки колодязної шахти. Особливо це необхідно зробити, якщо на стінках помітний наліт. Чищення стінок здійснюють механічно, за допомогою щітки по металу. Після механічного очищення стіни слід промити чистою водою або дезрозчином, а воду відкачати. Згодом, вже після відновлення її рівня, рекомендується повторити повне відкачування води ще 1–2 рази, а в деяких випадках ще й продезинфікувати джерело.
Дезінфекція колодязя є обов’язковою, якщо внаслідок проведення аналізу санепідемстанцією виявлені у воді мікроорганізми або органічні речовини, небезпечні для здоров’я. Дезінфекцію також бажано провести і після будь-яких ремонтних робіт всередині шахти колодязя.
Проводити дезінфекцію колодязя можна двома способами: хімічним (із застосуванням знезаражувальних речовин) або фізичним (із застосуванням спеціальної бактерицидної ультрафіолетової лампи). Знезараження ультрафіолетом – швидкий, дешевий, нетрудомісткий спосіб знищення всієї мікрофлори в колодязній шахті. Після нього не потрібно промивати стіни і кілька разів викачувати воду. Проте на практиці він чомусь майже не застосовується. Зазвичай дезінфікують колодязь хімічними препаратами, діючою речовиною в яких є хлор, а іноді – кисневмісні сполуки.
Найчастіше застосовують хлорні таблетки (наприклад, «Dutrion», «JAVEL AQUA Shock» та інші). Діючою речовиною більшості препаратів є діоксид хлору, який у рекомендованій концентрації згубно впливає на всі види мікроорганізмів (грибки, віруси, бактерії, водорості), причому не тільки на активні вегетативні форми, а й на їх спори та капсули. Водночас (у рекомендованих дозах та при чіткому дотриманні інструкції із застосування) він не завдає шкоди людині, сільськогосподарським тваринам і птиці. Не шкодить він і довкіллю, оскільки не виділяє жодних побічних продуктів. Ця речовина має низьку корозійну активність, тому не чинить негативного впливу на обладнання та матеріали.
Щоб дезінфекція колодязя була ефективною, спочатку потрібно визначити приблизну кількість води в ньому. Це можна зробити досить точно, якщо скористатися формулою розрахунку об’єму циліндра і встановити дві величини: глибину води та діаметр кілець.
Далі розрахунок проводиться за формулою: V = π· r²·h, де π = 3,14, r – внутрішній радіус кілець шахти колодязя, h – глибина води в колодязі (відстань від дна до поверхні води). У підсумку отримаємо шуканий об’єм води в колодязі.
Тепер потрібно лише визначити необхідну кількість препарату для знезараження такої кількості води.
Розрізняють знезараження профілактичне та вимушене. Профілактичне знезараження здійснюють періодично для підтримки належного санітарного стану води. Вимушене проводиться у разі потреби, тобто:
– якщо в колодязі є небезпечна мікрофлора (після лабораторного підтвердження СЕС);
– якщо існує підозра загального зараження ґрунтових вод;
– після тривалого періоду невикористання колодязя;
– після очищення й ремонтних робіт у колодязі.
Для проведення профілактичної дезінфекції препарат розчиняють у воді з розрахунку 1 таблетка (20 г) на 1,5 м3 (1,5 тонни або 1500 літрів) води і залишають колодязь без користування приблизно на 12 годин. За цей час рівень концентрації діоксиду хлору в воді досягне 1 мг/л, що забезпечить її повне знезараження.
Через 12 годин діюча речовина випаровується, і вода стає придатною для вживання без попереднього скачування. У регіонах з високим рівнем ґрунтових вод рекомендується проводити профілактичну дезінфекцію один раз на 3–6 місяців.
Вимушена дезінфекція потребує значно більшої кількості препарату та часу. Дезінфекційний засіб розчиняють у воді з розрахунку 3 таблетки (по 20 г) на кожен 1 м3 і витримують 24 години.
Концентрація діоксиду хлору за цей період досягає рівня 5 мг/л, і цього достатньо для знищення навіть спорових форм і капсул хвороботворних мікроорганізмів.
Через добу оброблену воду з колодязя потрібно відкачати й почекати, поки її рівень відновиться знову. Користуватись колодязем можна через 2–3 дні після повного відкачування обробленої води.
Окрім згаданих випадків вимушену дезінфекцію рекомендується також проводити щовесни після танення снігу та весняної повені, коли рівень ґрунтових вод знизиться до нормального.
Але погіршення якості води можуть спричинити й інші обставини. Наприклад, близьке розташування колодязя до гноєсховища, тваринницької ферми, складу добрив та подібних об’єктів, які призводять до загального забруднення водоносного шару на прилеглих до них територіях. І тут проблему треба вирішувати не лише технічними, а й адміністративними способами.
Ще однією причиною зниження якості води може стати механічне руйнування різних частин колодязя. У більшості випадків такі руйнування трапляються через те, що зміщуються кільця колодязної шахти, тріскаються міжкільцеві шви, зношується кришка, під дією дощової і талої води руйнується бетонна відмостка навколо колодязя чи глиняний затвор. Внаслідок пошкоджень конструкції в колодязь може потрапляти листя, тала й дощова вода, ґрунт, продукти життєдіяльності тварин і самі дрібні тварини. Внаслідок цього вода неминуче псується і стає непридатною для вживання.
Руйнування міжкільцевих швів – явище доволі поширене. Воно спричинюється щорічним промерзанням ґрунту. Усунути його можна шляхом закладення таких швів розчином цементу марки НЦ-80 або НЦ-87 з додаванням рідкого скла.
Руйнування швів також викликає і більш серйозна проблема – зсув колодязних кілець. Зміщення кілець трапляється внаслідок надто ретельного чищення дна колодязя (як це зазначалось вище), неправильного їх встановлення, або через природні причини.
Зміщення кілець у нижній частині шахти нерідко відбувається під дією плавунів. Зміщення кілець у верхній частині пов’язане з промерзанням ґрунту в зимовий період. Вирішується ця проблема вирівнюванням колодязної шахти з використанням домкрата та скріплення кілець між собою арматурними скобами. Скоби повинні бути обов’язково виконані з арматури (мати поперечні нерівності на поверхні), а не з гладкого металу, оскільки гладкий профіль не здатен захистити кільця від повторного зміщення.
Зруйнована кришка на колодязі, або така, що закривається нещільно, також не забезпечує йому захист від засмічення та випадкового потрапляння сторонніх предметів і пилу. Це також може спричинити погіршення якості води. Таку кришку потрібно якнайшвидше замінити або відремонтувати.
Глиняний замок – це шар утрамбованої глини навколо кількох верхніх кілець, призначений для запобігання просочуванню поверхневих вод (талих, дощових) у шахту колодязя. Глибина глиняного затвора має становити не менше 70–100 см. Якщо цей параметр не відповідає нормам, або глиняний замок повністю відсутній, слід обкопати колодязь зовні і насипати та утрамбувати навколо нього чисту глину.
Цементна відмостка навколо колодязя захищає глиняний замок від розмокання та руйнування водою, що стікає з оголовка чи навісу над колодязем. За її станом також потрібно стежити, а в разі потреби відновлювати.
Правильно облаштована і вчасно доглянута криниця, розташована в екологічно чистому місці, здатна забезпечувати своїм господарям якісну воду впродовж багатьох років.
Чистої вам води та успішного господарювання!
Усі запитання, що виникли за темою статті, можна обговорити на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
