Влітку, коли температура за вікнами починає стрімко зростати, міські жителі вмикають кондиціонери, а власники молочних ферм починають підраховувати збитки.
Тривалий час вважалося, що головний ворог високої продуктивності великої рогатої худоби – неправильно складений раціон або поганий генотип. Однак сучасні дослідження в галузі зоогігієни (науки про утримання та охорону здоров’я тварин) змусили аграріїв переглянути причини. Виявилося, що кліматичний фактор здатний в одну мить звести майже нанівець усі зусилля селекціонерів і фахівців з годівлі.
З кожним роком літо стає все більш непередбачувано спекотним, а хвилі аномальної спеки накривають навіть ті регіони, які традиційно вважалися зонами помірного клімату. У цих умовах на перший план виходить поняття теплового стресу, який буквально спалює рентабельність молочного бізнесу.
Механізм впливу спекотної погоди на корів
Коли в корівнику висока температура повітря, тваринам не просто жарко і від цього некомфортно. Щоб зрозуміти справжні масштаби проблеми, необхідно звернутися до біології великої рогатої худоби.
Високопродуктивна молочна корова, особливо найпоширенішої зараз голштинської породи, є унікальним біологічним реактором. Він перетворює непридатні для споживання людиною корми у цінний харчовий продукт – молоко. У процесі перетравлення величезної кількості корму та безперервного синтезу молока в організмі корови виділяється колосальна кількість внутрішнього тепла. Через це зона термічного комфорту (оптимальний діапазон температур навколишнього середовища) для такої корови лежить у межах від +5°С до +15°C. Щойно стовпчик термометра долає позначку +20°C, природні механізми терморегуляції тварини перестають легко справлятися з навантаженням і переходять у режим компенсації і пристосовування.
Ситуація ускладнюється ще й вологістю повітря, яка у тваринницьких приміщеннях часто буває підвищеною. Для оцінки стану худоби сучасні вчені використовують не просто показання термометра, а спеціальний індекс THI (Temperature-Humidity Index – температурно-вологісний індекс). Цей показник ураховує співвідношення тепла та відносної вологості.
Небезпека полягає в тому, що за високої вологості повітря корова починає страждати від перегріву значно раніше. Наприклад, за вологості 70% тепловий стрес середньої тяжкості настає вже за порівняно низької температури (+22°C). У таких умовах волога з поверхні дихальних шляхів і шкіри випаровується набагато повільніше, і організм тварини починає поступово акумулювати тепло, що призводить до ускладнення роботи майже всіх органів.
Першою під удар потрапляє травна система. Намагаючись знизити вироблення внутрішнього тепла, корова інстинктивно скорочує споживання сухої речовини корму. Тварина прагне вживати більше води і, якщо є вибір, віддає перевагу соковитим кормам, що містять більше вологи. Якщо вибору немає, то корова просто з’їдає на 10–15%, а подекуди й на 30% менше своєї звичної норми. А якщо з’їдено менше корму, то організм отримав менше й енергії для синтезу молока. Падіння надоїв відбувається не миттєво, але досить швидко. Спочатку фермер недоотримує два-три літри молока з голови за добу, але під час затяжної спеки ця цифра легко виростає до п’яти або семи літрів. У масштабах великого комплексу на одну-дві тисячі голів щоденні втрати сирого молока починають обчислюватися тоннами.
Проте, зменшення об’єму продукції – лише вершина айсберга. Фізіологія жуйних тварин улаштована так, що для охолодження вони починають прискорено дихати, у них розвивається тахіпное (прискорене поверхневе дихання). Замість нормальних 10–30 дихальних рухів за хвилину корова може робити до 100 вдихів-видихів. За такого інтенсивного дихання з організму активно вимивається вуглекислий газ, що порушує кислотно-лужний баланс крові та призводить до розвитку респіраторного алкалозу (залужнення крові через гіпервентиляцію легень). Щоб компенсувати цей процес, нирки починають посилено виводити з сечею бікарбонат натрію, який є головним природним буфером (речовиною, що підтримує стабільний рівень кислотності) в організмі.
Втрата бікарбонату натрію безпосередньо впливає на процеси в рубці (першому і найбільшому відділі шлунка корови). У нормальному стані за добу корова виділяє до двохсот літрів слини, яка містить бікарбонат натрію та інші буферні речовини, рясно змочуючи ними пережовуваний корм. Під час теплового стресу слиновиділення падає, корова більше дихає, відкривши рот, і втрачає слину назовні. У результаті рН всередині рубця падає нижче критичної позначки (п’ять з половиною одиниць), і починається закислення, відоме як підгострий ацидоз рубця. Корисна мікрофлора, яка розщеплює клітковину, масово гине, виділяючи ендотоксини (внутрішні токсини бактерій). Через це різко падає жирність молока і знижується рівень вмісту у ньому білка. Переробники молока знижують закупівельну ціну за таку низькоякісну сировину, що завдає фермі другого фінансового удару.
Але й це ще не все. Відлуння літньої спеки продовжує переслідувати господарство навіть тоді, коли настають осінні прохолодні дні. Загибель мікрофлори рубця під час спеки та проникнення токсинів у кров провокують розвиток ламініту (запалення чутливих тканин усередині копита) у найбільш продуктивних тварин. У результаті невидимого біохімічного впливу спекотної погоди на обмін речовин копитний ріг тоншає і частково руйнується, тому через два-три місяці після піку спеки на фермі частішають випадки прояву кульгавості. Корові стає боляче переміщатися, пастися, підходити до кормового столу, тому вона більше лежить і, як наслідок, менше їсть, від чого її продуктивність знову падає. А ветеринарні витрати на розчищення та лікування копит додатково б’ють по бюджету ферми.
Окремої уваги потребує сфера відтворення, яка в умовах перегріву буквально зупиняється. При підвищенні температури тіла тварини лише на один градус створюються несприятливі умови для статевих клітин. Навіть якісна сперма, потрапивши в статеві шляхи, швидше втрачає активність, а зиготі складніше закріпитися на слизовій оболонці матки. Ембріони на ранніх стадіях розвитку можуть навіть гинути. Все це призводить до того, що запліднюваність суттєво знижується (до 20–25%). Ферма стикається зі збільшенням сервіс-періоду (часу від отелення до наступного ефективного осіменіння). Кожен зайвий місяць сервіс-періоду корови обходиться підприємству в солідну суму через недоотриманих телят і затягування лактації.
Страждають і тільні корові, які перебувають на сухостої (45–60-денному періоді відпочинку перед наступним отеленням). Перегрів матері на пізніх термінах вагітності призводить до зниження кровотоку через плаценту. У результаті телята народжуються слабкими, зі зниженою масою тіла та недорозвиненою імунною системою. У самої корови після важкого отелення в умовах спеки різко зростає ризик затримки посліду та розвитку ендометриту (запалення внутрішньої оболонки матки), а також маститу (запалення вимені) через загальне зниження резистентності (опірності організму інфекціям).
Шляхи вирішення проблеми
Очевидно, що під час сильної і тривалої спеки традиційні методи боротьби у вигляді простого збільшення кількості поїлок або відчинення воріт у корівнику працюють слабо. Сучасна інженерія пропонує два основні шляхи зниження індексу THI всередині тваринницьких приміщень.
Перший шлях – організація правильного руху повітряних мас. Лише поставити вентилятори недостатньо. Повітря має рухатися зі швидкістю не менше двох-трьох метрів за секунду безпосередньо на рівні голови корови, яка стоїть. Для цього застосовують потужні вентилятори або вентиляторні стельові системи великого діаметра, які створюють постійний ламінарний (рівномірний, без завихрінь) потік повітря. Це дозволяє руйнувати тепловий шар навколо тіла тварини та збільшувати віддачу тепла за рахунок конвекції (перенесення тепла рухомим повітрям).
Другий, більш радикальний і ефективний метод, – комбінація обдування з примусовим зрошенням у вигляді прохолодного душу. На практиці система має наступний вигляд. На підході до кормового столу та в просторі вигулу встановлюються спеціальні форсунки (розпилювачі), які створюють краплі певного розміру. Використання дрібнодисперсного туману в закритих корівниках категорично протипоказане, оскільки мікроскопічні краплі миттєво підвищують вологість повітря, створюючи ефект лазні, і забивають шерсть корови, утворюючи ізоляційну повітряну подушку. Набагато ефективнішими є великі краплі, які можуть повністю промочити шерсть тварини до самої шкіри.
Цикл охолодження працює в автоматичному режимі за заданим алгоритмом. Наприклад, протягом трьох хвилин форсунки рясно поливають коров біля кормового столу, після чого вода вимикається, і впродовж наступних десяти-п’ятнадцяти хвилин на повну потужність працюють вентилятори. Вода починає інтенсивно випаровуватися зі шкіри тварини, забираючи з собою величезну кількість тепла.
По суті, ця система імітує ефективне потовиділення, яке у корів слабке від природи. Експериментально доведено, що така циклічна процедура дозволяє знизити температуру тіла корови до нормальної лише за одну годину, повертаючи всі процеси в її організмі до стану фізіологічної норми.
При проєктуванні систем охолодження важливо розділяти зони корівника, оскільки поведінка тварин протягом дня змінюється. Обов’язковому оснащенню лініями зрошення та обдування підлягає переддоїльний зал (зона, де корови чекають на свою чергу доїння). Тут тварини стоять максимально щільно одна до одної, створюючи колосальну концентрацію тепла. Півгодини перебування в неохолоджуваному переддоїльному залі за температури +28 градусів здатні ввести корову в стан температурного стресу, після якого вона не повністю віддасть молоко під час доїння через часткове блокування окситоцину (гормону, що відповідає за виділення молока) стресовим гормоном адреналіном. Охолодження в цій зоні дає найшвидший і економічно помітний результат.
Особливості годівлі в спекотну погоду
Крім інженерних рішень, у періоди екстремальних температур потребує перегляду і стратегія годівлі. Оскільки корова їсть менше, то зоотехніку необхідно підвищити поживну цінність кожного з’їденого кілограма корму. Досягнути цього можна за рахунок введення в раціон захищених жирів (жирів, які проходять рубець без змін і засвоюються в кишечнику) та легкозасвоюваної клітковини. Раціон має бути максимально концентрованим, але водночас безпечним щодо ризику виникнення ацидозу. У кормосуміш можна ввести помірні дози живих дріжджів і буферних добавок, таких як харчова сода або оксид магнію, щоб допомогти організму підтримувати оптимальний рівень кислотності в рубці.
Важливе значення має і час роздачі корму. Роздавати основний об’єм раціону в обідню пору, коли температура досягає піку, майже безглуздо: у корів у цей час апетит сильно знижується і корм, найімовірніше, залишиться нез’їденим, закисаючи в годівниці. Передові господарства переходять на сутінкову годівлю, зсуваючи роздавання до сімдесяти відсотків добової норми корму на початок ранку та пізній вечір, коли температура падає і у тварин відновлюється апетит.
Варто нагадати, що в спекотну погоду годівниці та кормовий стіл необхідно очищати частіше й ретельніше, ніж у прохолодні дні, оскільки в спеку процеси гниття та пліснявіння нез’їдених залишків корму йдуть активніше. А корови в стані температурного стресу виявляють підвищену чутливість до утворених токсинів.
Вплив водопою
Забезпечення безперебійного доступу до чистої питної води – ще один критичний фактор. У прохолодну погоду корова випиває близько 50 літрів води на добу, а в спеку ця потреба зростає в середньому до 150 літрів. Конкретний об’єм безпосередньо залежить від розміру надою, ваги тварини та температури навколишнього середовища. Високопродуктивним дійним коровам потрібно від 100 до 190 літрів на день, оскільки на кожен літр виробленого молока витрачається близько 3–5 літрів води.
У спекотну погоду довжина фронту напування (довжина доступного простору поїлок на одну тварину) має бути збільшена у 1,5 раза. Вода повинна бути прохолодною, ідеальний варіант – від +10°C до +15°C, адже холодна вода працює як внутрішній охолоджувач, допомагаючи знижувати загальну температуру тіла. Холодна вода швидше тамує спрагу і не провокує надмірного її споживання.
Поїлки необхідно мити щодня, тому що тепла вода із залишками корму перетворюється на ідеальне середовище для розмноження патогенної та умовно-патогенної мікрофлори.
Чи вигідно інвестувати в контроль клімату?
Економічні розрахунки свідчать, що витрати на встановлення якісних систем вентиляції та зрошення окупаються вражаюче швидко.
У середньому перші інвестиції в кліматичне обладнання для корівника на 400–500 голів компенсуються за один-два сезони експлуатації виключно за рахунок збереження базового рівня надоїв і запобігання падінню якості молока за жиром і білком. Якщо ж додати сюди економію на ветеринарних препаратах для лікування ратиць, зменшення вибраковування цінного поголів’я та збереження темпів відтворення стада, то вигода стає очевидною навіть для найконсервативніших керівників.
Світовий досвід молочного тваринництва наочно демонструє, що негативний вплив клімату на молочну продуктивність можна мінімізувати сучасними технологіями утримання. У країнах із традиційно жарким кліматом, таких як Ізраїль або південні штати США, фермери навчилися отримувати рекордні 35–40 літрів молока від однієї корови на день навіть у сорокаградусну спеку.
Секрет успіху полягає в розумінні фізіологічних потреб тварини та штучному контролі мікроклімату. Готовність ферми до аномальної спеки – показник технологічної зрілості підприємства. Прохолодний душ для корів перестав бути елементом розкоші чи екзотичним експериментом, перетворившись на базовий стандарт ефективного та прибуткового молочного тваринництва.
Успішного вам скотарства!
Віталій Чугуєвець.
Поділитись в соцмережах:
