Повсюди вищі за середньобагаторічні показники температури повітря та швидке прогрівання ґрунту обумовили ранній вихід шкідників з місць зимівлі та заселення ними сільськогосподарських культур. Після опадів різної інтенсивності можливе збільшення розвитку і поширенню хвороб.
На 5–14% обстежених площ озимини, розміщеної після стерньових попередників, живляться личинки хлібної жужелиці. Ними, за середньої чисельності 0,3–3 екз. на кв.м у Степу пошкоджено до 3% рослин, де закінчили живлення 70–85% личинок шкідника. Повсюди триває заселення озимих та ярих колосових культур хлібними блішками, злаковими мухами, п’явицями, цикадками, попелицями. Ними пошкоджено 1,5–9% рослин у крайових смугах. Захист зернових за надпорогової чисельності понад 3–4 і більше личинок жужелиці на кв.м та інших фітофагів здійснюється через обприскування посівів дозволеними препаратами.
Перезимувалі хлібні клопи, зокрема клоп-черепашка у степових та лісостепових областях виходять на поверхню лісової підстилки і перелітають на поля озимих зернових. У Херсонській області відмічено масове переселення клопа-черепашки у посіви. За наявності 2–4 клопів на кв.м, після закінчення заселення посівів, озиму пшеницю необхідно обробити дозволеними інсектицидами.
У посівах озимих зернових борошнистю росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, бурою листковою іржею уражено 1–15% рослин в слабкому ступені. В господарствах Львівської області до 10% рослин озимого ячменю уражено ринхоспоріозом. Надалі вищезазначені та інші хвороби інтенсивно розвиватимуться за температури повітря в межах +16…25°С, рясних рос і періодичних дощів, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. У виборі фунгіциду слід враховувати спектр його дії, економічну й екологічну доцільність застосування та обов’язково брати до уваги результати обстежень фітосанітарного стану посівів і очікувану втрату урожаю за даного рівня розвитку хвороб на кожному полі. До того ж слід обов’язково дотримуватись регламентованих норм витрати препаратів: їх зменшення на 10–15% від рекомендованих норм знижує ефективність на 50–70%.
Триває переміщення личинок ґрунтових шкідників (підгризаючих совок, чорнишів, коваликів, хлібних жуків) у верхні шари ґрунту, ними пошкоджено 2% ярих зернових. У Вінницькій, Луганській, Одеській, Херсонській областях продовжується вихід жуків піщаного мідяка, південного сірого довгоносика та заселення ними прикрайових смуг озимих, ярих зернових, соняшнику, де пошкоджено в середньому до 3% рослин.
У Степу та Лісостепу горох заселяють попелиці, бульбочкові довгоносики, піщаний мідляк, південний сірий довгоносик, якими пошкоджено 2–12% рослин.
На бурячищах Вінницької, Київської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей відбувається вихід звичайного та сірого бурякового довгоносиків чисельністю 0,2–1 екз. на кв.м. У Київській області відмічено «піший хід» звичайного бурякового довгоносика. Бурякові блішки у Хмельницькій області заселили та пошкодили 2% сходів цукрових буряків. У Степу, Лісостепу триває відродження личинок бурякової листової попелиці, крихітки.
Посіви озимого ріпака з наростанням тепла, насамперед у південних областях заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки, ріпакові квіткоїд, прихованохоботники, листоїд, пильщик, які в допороговій чисельності пошкодили 1–9, макс. 15–20% рослин (Київська обл.). У Лісостепу та Степу проходить інтенсивне заселення крайових смугах озимого ріпака оленкою волохатою за чисельності 1-9, макс. 53 екз. на кв.м (0,4 тис. га Херсонська обл., де пороведенні захисні заходи). Скрізь пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, білою плямистістю та осередково бактеріозом кореня уражено 2–10% рослин ріпака.
Під час бутонізації ріпака за підвищення температури повітря понад +12°С, у разі досягнення порогу шкідливості 3–4 жуків ріпакового квіткоїда на рослину і заселення ними 10% рослин; 1–2 жуків стеблового трача на 40 рослин; 2 колонії на 1 кв. м або 60 особин попелиць на рослину; 1–2 жуків на 40 рослин – для стеблового, 4 жуків на 25 рослин (16% заселених рослин, 1 екз./росл.) – для насіннєвого прихованохоботника необхідно проводити крайові або суцільні обробки інсектицидами на основі ацетаміприду, фозалону, тощо. За сприятливих умов для розвитку шкідників через 10–12 днів посіви обстежують і в разі перевищенні ЕПШ проводять другу суцільну або крайову обробку інсектицидом з іншою діючою речовиною (для уникнення резистентності комах до препаратів).
У плодових насадженнях, ягідниках триває заселення довгоносиками (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд), листогризучими шкідниками (білан жилкуватий, золотогуз) та відродження сисних шкідників (попелиці, кліщі). У Степу та Лісостепу відмічено літ травневиих хрущів та ранніх садових совок. У Закарпатській, Чернівецькій областях на яблуні відмічено початок розвитку борошнистої роси, абрикосі – моніліозу, персику – кучерявості листя. У виноградних насадженнях Закарпатської області відмічено відродження та живлення кліщів.
У садах Лісостепу, Полісся триває живлення оленки волохатої та бронзівок. У Запорізькій та Полтавській областях на багаторічних травах та крайових посівах озимої пшениці живиться кравчик головач.
У господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.
Поділитись в соцмережах:
