Глобальна база даних дослідження ринку Euromonitor International в січні 2021 року оприлюднила середньостроковий прогноз для сільськогосподарських ринків, доходів і навколишнього середовища ЄС до 2030 року. Він зроблений на основі набору узгоджених макроекономічних припущень, які вважаються найбільш ймовірними на момент проведення аналізу. Дослідники виділили 10 глобальних трендів споживання, серед яких одним з найважливіших є корпоративна соціальна відповідальність.
За даними аналізу, в цілому, вплив кризи на продовольчі ринки залишався обмеженим завдяки стійкості харчового ланцюга. Виникаюча схема є однією з посилень деяких існуючих раніше тенденцій, а не повною реконструкцією продовольчої системи, як, наприклад, збільшення обсягу продажів харчових продуктів через електронну комерцію й більший попит на продовольство місцевого виробництва та короткі ланцюги поставок.
Поживна цінність та походження товару, турбота про здоров’я споживача, навколишнє середовище та зменшення впливу на зміни клімату є важливими серед рушіїв вибору споживача.
У цьому контексті аспекти стійкості сільського господарства та виробництва харчових продуктів були посилені в політичних дискусіях щодо майбутнього Спільної аграрної політики (САП) та досягнення цілей Європейського Зеленого курсу. Оскільки між Парламентом, Радою та Комісією тривають тріалоги з приводу законодавчих пропозицій щодо САП після 2020 року, у цьому звіті не розглядаються ні реформа САП, ні конкретні цілі (та політичні настрої). Однак, деякі ринкові припущення зроблені для зображення поточних ініціатив та розголошених стратегій у кількох секторах. Отже, цей звіт надає в максимально можливій мірі надійний показник внеску сільського господарства ЄС у стійке харчування та сільське господарство, використовуючи найбільш правдиві припущення.
Очікується, що у тваринницькому секторі цілі сталого розвитку будуть невіддільною частиною зростання виробництва, і заходи будуть вживатися по всьому харчовому ланцюгу. Виробництво молока в ЄС могло б зростати повільніше, ніж у минулому, зі збільшенням присутності нетрадиційних систем виробництва (наприклад, на пасовищах, без ГМ, органічні). Проте, ЄС залишиться найбільшим експортером молочної продукції. Що стосується м’яса, споживачі можуть віддавати перевагу більшій кількості м’яса птиці, оскільки воно сприймається як більш здорове, ніж свинина та яловичина, та зручніше у приготуванні.
Стійкість відіграватиме більш помітну роль на ринках м’яса ЄС як серед виробників, так і серед споживачів. У короткостроковій перспективі глобальна ситуація із захворюваннями, такими як спалахи та пізніше повторення африканського свинячого грипу (ASF) в Азії або поточна пандемія COVID-19, спричиняє багато невизначеності щодо світового попиту на м’ясо.
Хоча, в цілому, споживання м’яса спадатиме через екологічні проблеми, ризик ASF та через зміни уподобань споживачів, очікується, що попит на м’ясо птиці зросте в ЄС, оскільки споживачі розглядають його як здоровий та стійкий продукт.
Очікується, що птахівництво буде єдиною галуззю виробництва м’яса, де спостерігатиметься зростання.
Стійкість та соціальні проблеми повинні відігравати більш важливу роль у формуванні ринків м’яса в ЄС. У цьому контексті найбільш впливові тенденції, які могли б бути очевидними до 2030 року, включають (i) зниження споживання на душу населення, (ii) зниження виробництва на основі більш ефективних систем, разом із меншою кількістю тварин, та (iii) зменшення експорту живих тварин. Птахівництво буде єдиним сектором, який чітко розшириться з точки зору виробництва, споживання та експорту.
Стійкість, з її екологічними, економічними та соціальними цілями, буде відігравати дедалі помітнішу роль на ринках м’яса ЄС як для виробників, так і для споживачів. Це може призвести до зменшення поголів’я худоби в ЄС, зокрема великої рогатої худоби та свиней (-5,5 млн та -4,5 млн голів відповідно) до 2030 р. У зв’язку із виробництвом та стабільністю очікуване скорочення експорту вплине на живих тварин (-30%), але очікуване збільшення експорту птиці (+7,6%) допоможе зменшити валоризацію, яка є менш популярною серед споживачів ЄС. Загальний обсяг виробництва м’яса повинен бути нижчим у 2030 році на 2,3%, хоча модернізація, адаптація та інноваційні технології призведуть до більш ефективного виробництва.
Споживання м’яса в ЄС скоротиться з 68,7 кг до 67,6 кг роздрібної ваги на душу населення до 2030 року, що супроводжується зміною вподобань споживачів, причому споживання яловичини продовжує зменшуватися, а птиця замінює свинину. Занепокоєння споживачів навколишнім середовищем та зміною клімату означатиме, що вони більше уваги приділяють виробничому процесу (наприклад, місцеві ринки, органічні та інші схеми якості, добробут тварин та екологічний слід). Зміни у звичках споживання варіюються від коригування раціону (більше флекситаріанців, вегетаріанців та веганів) та міркувань щодо здоров’я (старіння населення та зниження потреб у білках) до зручності (із переходом від свіжого м’яса до більш обробленого м’яса та заготовок).
Виробництво м’яса птиці в ЄС буде єдиною категорією м’яса, що зростатиме в період між 2020 і 2030 роками (+620 000 т, або + 4,6%). Це єдиний сектор, який розширився у 2020 році під час пандемії COVID-19, навіть без збільшення експорту. У середньостроковій перспективі зростання виробництва повинно отримати вигоду від значних інвестицій, які орієнтуються на нижчі витрати у східноєвропейських країнах, а також на підвищення цін.
Експорт птиці в ЄС отримує користь від конкретних скорочень валоризації й буде постійно зростати до 2030 року. За прогнозами, попит зростатиме у ключових експортних напрямках (включаючи Великобританію), де, як очікується, м’ясо птиці замінить менш надлишкову та дорожчу свинину. З іншого боку, попит зменшиться в Україні та Китаї, тоді як деякі ризики, пов’язані з невизначеністю глобального відновлення від COVID-19, продовжуватимуться. Враховуючи сильну конкуренцію з боку Бразилії, частка ЄС у світовому експорті дещо зменшиться з 16,2% у 2020 році до 15% у 2030 році.
Імпорт птиці з ЄС, який часто постачає продукти швидкого харчування та інші види харчування, повинен почати відновлюватися, як тільки посиляться поставки від традиційних торгових партнерів після падіння, спричиненого заходами блокування COVID-19 та закриттям продовольчих служб у 2020 році. Загальний імпорт повинен зростати поступово приблизно до загального обсягу тарифних квот, відкритих ЄС (близько 900 000 т станом на 2020 рік).
Ціни на м’ясо птиці в ЄС зростатимуть між 2020 і 2030 роками, оскільки виробництво задовольнятиме попит, що збільшуватиметься.
Звіт Європейської комісії складено спільними зусиллями Генерального директорату з питань сільського господарства та розвитку сільських територій (DG AGRI) та Спільного дослідницького центру (JRC).
Переклад та адаптація: Наталя Олекшій, представниця Cage-free Альянс Українського Бізнесу
Поділитись в соцмережах:
