Кропива, перспективи та правила її вирощування

Перегляди: 2480
12.08.2019

Кропива (лат. Urtíca, сімейство Кропив'яні)  рід одно- і багаторічних квітучих трав'янистих рослин, який об'єднує понад 45 видів, найбільшого поширення серед яких отримали кропива дводомна (лат. Urtica dioica) і кропива пекуча (лат. Urtica urens). Рослини кропиви зустрічаються як в Східній, так і в Західній півкулях Землі, вони добре відомі й широко розповсюджені майже по всьому світу, виключаючи зони, близькі до Північного і Південного полюсів. Перша класифікація видів кропиви, об'єднаних в один рід Urtica, була зроблена в роботі Карла Ліннея «Species Plantarum» в 1753 році.


Стебла рослини прямостоячі, зазвичай чотиригранні. Залежно від кліматичної зони, поживності грунту та виду, кропива може досягати висоти 0,1 – 3,0 м. Рослина має захисну особливість – жалкі голкоподібні волоски, розташовані на поверхні її листя і стебел. Вони містять мурашину кислоту, яка при дотику до шкіри викликає сильне відчуття опіку та болючість.



Підземні кореневища багаторічних видів рослини, утворюють густу, сильно розгалужену мережу, завдяки чому кропива добре зберігає свої популяції. Крім вегетативного способу, вона успішно розмножується і насінням. Цвіте культура зазвичай в червні  липні, запилюється, як правило, вітром. Серед її видів є як дводомні рослини (кропива дводомна), так і однодомні (кропива пекуча, кропива коноплева). Плоди, дозрівання яких відбувається в липні  серпні, є сплюснутими яйцеподібними або еліптичної форми горішками. Усередині них розташовується дуже дрібне насіння: маса 1 тис. штук не перевищує 0,14 г. 


Плоди кропиви

Незважаючи на те, що кропива зустрічається повсюди та цілком може вважатись бур'яном, унікальні якості її використовуються людиною протягом багатьох століть і ставлять цю культуру в один ряд з найбільш цінними і корисними рослинами. Кропива відома своїми кормовими, харчовими, цілющими і технічними властивостями, тому слугує сировиною для фармацевтичної, харчової, текстильної, косметичної та інших галузей народного господарства.


Кропива


У зеленій масі рослини містяться вітаміни, білки, мінерали та інші поживні речовини, які сприяють активному росту, тому кропива незамінна в якості кормової культури при вирощуванні сільськогосподарських птахів і в тваринництві, для отримання органічної продукції. Завдяки своїй високій врожайності, яка перевершує в 1,5  2 рази традиційні кормові культури, і багатому хімічному складу, що забезпечує повноцінну кормову базу всім видам сільськогосподарських тварин, кропива сьогодні може стати лідером у кормовиробництві.


Види кропиви


У деяких європейських країнах (Німеччина, Швеція, Білорусь, Литва, Латвія) і в США вирощування кропиви як кормової культури набуває все більших масштабів. Багаторічні види кропиви, серед яких найбільше застосування отримали кропива дводомна і кропива коноплева, забезпечують близько 8  10 т зеленої маси з одного гектара посівів щорічно, не потребуючи особливих умов утримання. На зрошуваних землях і при достатньому азотному харчуванні цей показник буде набагато вищий, до 20  40 т.


Кропива коноплева


Плантація багаторічних видів кропиви зберігає свою врожайність протягом 8  10 років, не вимагаючи особливого догляду. До того ж, на відміну від традиційних кормових культур, кропива і не виснажує грунт і навіть частково виводить з неї солі важких металів, що можна віднести до істотних переваг рослини. Високі показники холодо- і зимостійкості, хороша пристосованість до існування в умовах помірного клімату, тривалий період вегетації (з ранньої весни і до пізньої осені) при активному нарощуванні високопоживної зеленої маси, що дозволяє отримувати не менше 2  3 укосів за сезон, у поєднанні з низькою собівартістю продукту і стійкістю рослини до різних захворювань роблять кропиву однією з найбільш вигідних і перспективних культур для вирощування в степових і лісостепових зонах середніх широт.


Сіно


Кропиву можна заготовлювати не лише як зелений корм або силосну масу, але й переробляти на білково-вітамінні концентрати у вигляді брикетів, гранул, вітамінного борошна і т. п. Навіть невелика кількість кормових добавок з кропиви в раціоні сільськогосподарських тварин і птиці сприяє підвищенню їх продуктивності та поліпшенню якості одержуваних продуктів: у корів зростають надої молока, а крім того підвищується його жирність; збільшується несучість курей-несучок; у м'ясних порід худоби і птиці спостерігається підвищення приростів.


Кропива


Також незаперечна і харчова цінність кропиви. З давніх-давен її перші весняні пагони, багаті хлорофілом і фітонцидами, служили джерелом вітамінів (А, С, Е, групи В, К), таких необхідних елементів як кальцій, марганець, залізо, калій, магній, фосфор, кремній, хлор, мідь, сірка, а також органічних кислот, білку, азотистих сполук (18  20%), жирів (до 7%), крохмалю (9  10%) та інших біологічно активних речовин для відновлення організму після тривалого зимового періоду. За своїми поживними якостями листя молодої кропиви не поступається бобовим культурам, у т. ч. квасолі та зеленому горошку. 


Суп з кропиви


Ніжні паростки кропиви мають смак, що нагадує листя шпинату. Їх збирають до того часу, поки висота рослини не перевищить 20 см. Найбільшою користю відзначаються саме верхівки пагонів довжиною 1,5  5 см. Перед вживанням в їжу їх бланшують або перетирають, щоб позбутися жалючих волосків, а потім додають у салати, перші страви, готують у вигляді пюре, соусів до м'яса, грибів, картоплі, випічку. Стебла кропиви квасять, маринують або засолюють. За своїми поживними і смаковими якостями вони перевершують традиційну в нашому харчуванні квашену капусту. У кухнях деяких країн молоде коріння рослини з успіхом замінює спаржу.


Кропив'яний чай


Кропиву використовують для приготування алкогольних (вино, пиво) і безалкогольних напоїв. З висушеного молодого листя і суцвіть кропиви готують смачний та цілющий чай. Подрібнена до порошкоподібного вигляду суха зелень кропиви входить в якості приправи до складу деяких сортів сиру, м'ясних і ковбасних виробів. Крім того, такий порошок, як і свіже листя рослини, має властивості консерванту і допомагає довшому зберіганню риби, м'ясопродуктів, молока, запобігаючи їх псуванню. Зелений барвник, що застосовується в харчовій промисловості, виробляється з надземної частини рослини. Коріння застосовують для отримання барвника жовтого кольору.


Кропива жалка

 
З давніх часів добре відомі цілющі властивості кропиви. В наші дні її застосовують не тільки в народній, але і в традиційній медицині. Рослина відома своєю кровоспинною, протизапальною, бактерицидною, протиревматичною, ранозагоювальною, сечогінною дією. Вживають препарати з кропиви при різних захворюваннях суглобів, м'язових болях, при анемії, порушеннях функцій печінки, жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту. Ефективна кропива в лікуванні бронхіту, туберкульозу, тонзиліту, гінгівіту, пародонтозу, екземи, при порушенні обміну речовин та ін. Свіжий сік кропиви, а також настояний на вині або воді порошок з її насіння  надійний засіб для відновлення потенції і загального зміцнення організму. У разі радикуліту або ревматизму застосовуються «кропив'яні ванни», коли уражені хворобою ділянки обробляють жалкими, щойно зірваними рослинами.




Кропива, як і будь-яка інша рослина, що володіє лікувальним дією, має свої протипоказання. Вживати будь-які препарати або засоби, що містять кропиву, не можна при вагітності, тромбофлебіті, варикозі, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, гострих ниркових захворюваннях, в разі можливих внутрішніх кровотеч, проблем зі згортанням крові (тромбофілія).


Фармацевтичні компанії багатьох країн закуповують сировину у вигляді висушеного листя і кореневища кропиви. Такі країни як Німеччина, Болгарія, Польща, Канада, США, Мексика та ін. постачають на світовий ринок сертифіковану органічну продукцію за закупівельною ціною 2  6 $ / 100 г. Для неорганічної сировини ціна набагато нижча, близько 1 $ / 100 г. Збирають кропиву не тільки на плантаціях, а й у дикій природі, що також дозволяє отримати непоганий прибуток. Проводять збір вранці, після висихання роси. З одного гектара оброблюваної площі можна отримати від 2,5 до 4 т лікарської сировини. 


Кропива


У цьому бізнесі дуже важливо правильно дотримуватися технології сушки врожаю, щоб зберегти зелене забарвлення у сухого листя кропиви. Для цього слід розстелити зібрані частини рослини тонким шаром і просушувати їх в тіні, уникаючи попадання прямих сонячних променів. Під дією сонця відбувається руйнування хлорофілу, і висушена сировина знебарвлюється, стає сіро-коричневою, втрачаючи при цьому свої лікувальні якості, що також знижує товарну цінність продукту.


Ефірна олія, яка міститься у свіжому кропив'яному листі, є цінним компонентом для парфумерної та косметичної галузей. На її основі роблять омолоджуючі, зволожуючі, освіжаючі вітамінні креми, маски, шампуні, лосьйони з відновлювальною дією, а також інші різні засоби по догляду за шкірою і волоссям.


Кропив'яне мило


Більшість видів кропиви в старовину використовувалися як прядильні рослини. З волокнистих стебел після попередньої обробки виходила надзвичайно міцна та гігроскопічна пряжа. Залежно від виду вирощуваної кропиви, пряжа призначалася або для виробництва грубих текстильних виробів (мішки, ковдри, рибальські мережі, вітрильне полотно, канати), або для виробів більш високої якості (одяг, постільні приналежності). Найбільш придатним для цієї мети визнаний вид кропива коноплева (лат. Urtica cannabina), поширена в таких країнах як Монголія, Китай, Іран, Росія (у т. ч. регіон Сибіру) і на значній частині Східної Європи, хоча і інші високорослі види кропиви можуть успішно конкурувати з нею.



Відомий також особливий вид кропиви  кропива китайська (лат. Boehmeria nivea) або рамі, волокна якої мають надзвичайну шовковистість та м'якість. Легка, дуже приємна на дотик тканина, що охолоджує в спеку, виробляється саме з цієї рослини. Вона користується великим попитом, а детальна технологія її виготовлення тримається в секреті. Кропива китайська  рослина багаторічна й швидкоростуча. Її плантації можуть давати гідні врожаї до 3-х, а при хорошому догляді і відповідних кліматичних умовах  до 6 разів за сезон. Після посадки культура розростається і зберігається на одному місці 8  12 років.


Кропива, кропив'яна пряжа

Тканини та пряжа з кропиви дуже популярні в Японії, Китаї, Кореї та інших азіатських країнах. Вони нітрохи не поступаються звичним для нас бавовні або льону, а завдяки особливій структурі волокон можуть вбирати набагато більше вологи, ніж шерсть, бавовна та інші прядильні тканини. До того ж, вирощування кропиви, на відміну від бавовни, не вимагає застосування пестицидів, а врожайність її стебел порівнянна з культурою льону. У середньоєвропейському кліматі вона становить 45  55 ц / га.


Кропив'яне ткацтво


Щоб зберегти стабільно високий рівень волокон в стеблах, рослини розмножують вегетативним способом, так як насіннєвий спосіб призводить до значної неоднорідності посівів. Також використовують вирощування кропиви через розсаду, для чого насіння висівають навесні в індивідуальні торф'яні горщики, а до літа пересаджують підросли сіянці у відкритий грунт. Для отримання волокна високої якості рослини регулярно поливають. З недавнього часу, щоб задовольнити попит на натуральні тканини з кропив'яного волокна, деякі компанії Австрії, Італії та Німеччини (компанія «Stoffkontor» в м. Люхов, Нижня Саксонія), Фінляндії почали відродження їх виробництва у промислових масштабах. 


Є у кропиви і багато інших застосувань. Здавна її використовували у виробництві паперу. Перші православні книги, виготовлені з волокон кропиви, конопель та льону, практично повністю зберегли свій первозданний вигляд, уникнувши руйнівних вікових процесів. Старовинна технологія застосовується і нині в кустарних майстернях для отримання оригінального паперу ручної роботи.


Станок для виробництва паперу


Кропива, що росте в саду, або на дачній ділянці є не тільки відмінним добривом (у вигляді гумусу чи мульчуючого шару), але й виконує функції природного пестициду. Азотисті сполуки, солі заліза, магнію, сірки, які містяться в ній, допоможуть збагатити грунт і забезпечити інші рослини поживними елементами. За допомогою кропив'яного відвару або настою, яким обприскують інші культури, можна запобігти їх ураженню шкідливими комахами, такими як тля, і грибковими захворюваннями, в т. ч. борошнистою росою. 


Кропива дводомна

Культивування кропиви здійснюється людиною вже більше п'яти тисячоліть. Відомо, що її вирощували ще в Стародавньому Єгипті. Сьогодні питання про доцільність вирощування цієї рослини також актуальне, і багатьма фермерами-хліборобами воно вирішене позитивно. Для розмноження кропиви застосовують три основні методи: прямий посів насіння в грунт, вирощування через розсаду з подальшою пересадкою у відкритий грунт і вегетативний спосіб шляхом ділення кореневища або відсадження прикореневих пагонів.


Кропива


Щоб створити оптимальні умови для її успішного вирощування, необхідно перш за все правильно вибрати ділянку. Найкраще рослина розвивається на чистих, пухких, родючих, добре зволожених, але без застою вологи ґрунтах, у півтіні. Важкі, з поганою аерацією, сухі піщані, або засмічені багаторічними бур'янами землі не годяться для розведення кропиви. У якості попередників бажаними є картопля, цукровий буряк, кукурудза та інші просапні культури.


Перед посівом ґрунт на ділянці слід добре розпушити, одночасно ретельно видаляючи всі бур'яни. Застосування гербіцидів небажане, так як воно вплине на показники екологічної чистоти кінцевого продукту і може негативно відбитися на закупівельній ціні готової сировини. Те саме можна сказати і стосовно добрив. Азотомісткі та фосфорні добрива дуже сприятливі для зростання кропиви. При внесенні їх у ґрунт слід віддавати перевагу препаратам органічного походження і строго дотримуватися дозування.


Після оранки поле рекомендується двічі заборонувати. Важливо не використовувати при цьому важку, великогабаритну техніку, щоб не ущільнити землю. Сіяти кропиву можна як ранньою весною, після танення снігового покриву, поки земля ще зберегла достатню кількість вологи, так і пізньої осені. Оскільки насіння її дуже дрібне, то його необхідно попередньо змішати з піском, а також додати насіння будь-якої маячної культури. Посів здійснюють широкорядним способом, з міжряддями 0,3 м восени і 0,4  0,5 м навесні, при глибині загортання насіння 1  1,5 см, використовуючи для цього звичайні зернові або зерноовочеві сівалки.


Кропива


Кропива має гарну схожість, але розвивається спочатку дуже повільно. Проростки зазвичай з'являються в кінці квітня – на початку травня, коли повітря прогріється не менше, ніж до + 8° С. На початкових етапах росту культура дуже чутлива до несприятливого впливу бур'янів, тому потрібно постійно стежити за їх появою і негайно видаляти небажані рослини з крапивной плантації. Другий важливий фактор  достатні поливи.


При вегетативному розмноженні кореневище кропиви ділиться на живці з декількома бруньками довжиною не менше 10 см. У середині квітня їх висаджують на глибину 5  7 см. Відстань між саджанцями в рядах становить 25  30 см, а міжряддя зберігаються в межах 40  50 см. Після достатнього розвитку кореневої системи, що зазвичай завершується через 1,5 місяці після посадки, надземна частина рослин починає активно розвиватися.


Кропива

Скошування кропиви на зелений корм проводять у фазі бутонізації, на висоті не менше 10 см від поверхні ґрунту, щоб забезпечити гарне відростання вегетативної частини. Для силосування вибирають період в будь-який час з початку і до кінця цвітіння. У фазі повного цвітіння кропиви здійснюють її збір в якості сировини для отримання текстильних волокон. Після кожного скошування бажано проводити підживлення посівів. Можна використовувати для цього водний розчин курячого посліду (1:10).



Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений