Азовське море – це світова рибна перлина. Нещодавно воно перевершувало Каспійське за виловом риби з квадратного кілометра у 6,5 разів, а Біле море – у 8 разів.
Азовське море мілководе, воно добре прогрівається та має багато корму для риби. Які тільки види риби не виловлювались у ньому! Та, звичайно ж, королевою вважалась білуга. У 1939 році в Азовському морі була впіймана 672-кілограмова білуга!
І хоча ще відучора рибні запаси здавались невичерпними, фахівці Асоціації рибалок України з гіркотою констатують, що сьогодні лише три види риб – тюлька, хамса та бичок – виловлюються у промислових масштабах, решту ж ловлять у незначних кількостях.
У 2017 році на Азовському морі був встановлений рекордний вилов у 37,5 тисяч тонн. На папері така кількість виглядає дійсно вражаюче, бо складає майже половину всього українського вилову. Та якщо заглибитись у деталі, дізнавшись про точний асортимент впійманої на Азові риби, то стає зрозуміло, що вітчизняна рибна галузь знаходиться в дуже сумному становищі. Справа у тім, що понад 99,9% усього річного вилову в Азовському морі – це лише три види: азовська хамса, тюлька та промислові види бичків. І тільки 136,7 тонн із загального вилову в 37,5 тисячі тонн склали усі разом узяті інші види риби. Піленгаса виловили 105,5 тонн, а судака – лише 110 кг, тоді як ще десять років тому його виловлювали сотнями тонн.
У 2018 році з різних об’єктивних та суб’єктивних обставин на Азовському морі виловили лише 21,3 тис. тонн водних біоресурсів. Приблизно таку ж кількість впіймали азовські рибалки й у 2019 році.
Так, на жаль рибний достаток Азова лишився у далекому минулому. А бички розміром з мізинець не викликають своїм нікчемним виглядом на прилавках нічого, окрім суму та жалю. Хто дозволяє у таких величезних кількостях знищувати молодь риби? Адже саме рибна молодь є майбутнім моря!
Якихось тридцять років тому осетрових видів на Азові виловлювали понад 4,5 тисячі тонн, а чорної ікри добували близько 400 тонн.
Сьогодні усі осетрові, як зникаючі види, занесені до Червоної книги України, а їх вилов категорично заборонений. Браконьєрові, що впіймав осетра або севрюгу, доведеться заплатити крім штрафу ще й компенсацію завданих збитків у розмірі 48 000 грн. А за білугу – 100 тисяч грн.
Ще на початку ХХ століття далеко не поодинокими екземплярами рибалки виловлювали білугу завдовжки 3 – 4 метри й вагою до 1 000 кілограммів! Зараз же такі екземпляри залишилися тільки у спогадах старих рибалок і на пожовклих світлинах.
Білуга не має змоги вирости. Їй просто цього не дозволяють промислові та браконьєрські сітки, які проціджують море. Потрібно пам’ятати, що статева зрілість у білуги настає в 16-річному віці. Скільки їй потрібно намагатися не потрапити в сіті, щоб дати потомство?
Вилов риби в Азовському морі забезпечує левову частку всього українського рибного промислу. На даний момент він регулюється договором між урядами України і РФ про співпрацю в галузі рибного господарства та угодою з питань рибальства в Азовському морі.
Квоти на вилов риби в Азовському морі розподіляються між Україною і РФ протоколом засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі, яке проходить щорічно. Традиційно, що більше 60% від загального ліміту виділяється Україні.
Угода з питань рибальства в Азовському морі чітко прописує спрямованість і кількість наукових досліджень з кожного боку. А також визначає штучне відтворення видів риби, які цього потребують.
РФ побудувала чотири рибоводних комплекси на березі Азова по відтворенню осетрових видів риби. Щорічно понад мільйон штук молоді випускається. Український берег більш мілководий, тому вся осетрова молодь живиться біля нього.
Прогрес зіграв поганий жарт з рибальством. Раніше сіті виготовлялися з джгута або нитки. Рибалки користувалися певним розміром вічка для вилову дорослих особин, молодь просто проходила крізь великі клітинки. Але сьогодні, з винаходом волосінних сіток, вилов молоді просто колосальний. Риба, ледь торкнувшись волосінних сітей, в буквальному сенсі залипає в них, особливо це стосується «колючих» видів риби. Тому для молоді осетрових видів волосінні сіті – це велика загроза. Нерідко трапляється, що браконьєрські сітки просто забиті маленькими осетрятами завдовжки 8 – 10 сантиметрів.
Оскільки така маленька риба ніякої комерційної або продуктової цінності не має, браконьєри цю молодь перемелюють на корм свиням. Випустити живою молодь осетрових видів, яка заплуталася у сітях, практично неможливо, бо вона сильно травмується.
Основною причиною зникнення риби в Азові можна назвати нераціональну господарську діяльність, що межує зі злочином, браконьєрство, яке набуло критичних масштабів і незадовільну екологічну ситуацію з Азовським морем. Річки, що впадають у нього, несуть з оброблених полів небезпечні отрутохімікати, та ще й хімічні, металургійні гіганти, які стоять на його берегах, явно не оздоровлюють морські води своїми стоками та зливами.
Згідно з останніми дослідженнями Чорне й Азовське моря потрапили до списку найбрудніших морів світу. Чорне море у цьому списку розташувалося на другому місці. На п’ятому місці знаходиться Азовське море, наймілкіше море у світі.
Залишається тільки пам’ятати, що до 50-х років ХХ століття Азовське море займало друге місце за виловом осетрових риб. Також у ньому виловлювали в достатніх кількостях більше 20 видів промислової риби.
Пресслужба Асоціації рибалок України
Поділитись в соцмережах:
