Серед численних фізичних, хімічних і біологічних факторів, що впливають на ріст і розвиток рослинного світу, одним з головних є освітлення. Світлові промені здатні прискорювати або сповільнювати хімічні процеси в клітинах рослин, стимулювати обмінні реакції та регулювати процеси росту.
Так, енергія світла стимулює хімічні реакції синтезу органічних речовин з вуглекислого газу (фотосинтез), які постійно відбуваються в рослинах і є необхідними для їх життєдіяльності. Довжина світлових хвиль (спектральний склад) та їх інтенсивність впливають на розміри й форму (морфологію) представників флори. Це явище відоме як фотоморфогенез. Не менше значення для розвитку рослин має також їх біологічна реакція на тривалість світлового впливу – фотоперіодизм.
Потреба різних рослин в освітленні може суттєво відрізнятися. Залежно від географічних особливостей їх походження розрізняють:
♦ рослини довгого дня;
♦ рослини короткого дня;
♦ нейтральні.
Характерна відмінність рослин довгого дня полягає в тому, що вони вступають у фазу цвітіння за умови збільшення тривалості світлового дня до 13-ти або й більше годин на добу. Якщо ж світловий день буде коротшим за цей період, довгоденні рослини не отримуватимуть достатню кількість освітлення. Внаслідок цього вони продовжуватимуть рости, інтенсивно утворюватимуть зелену масу, але цвісти не будуть. Переважну більшість групи рослин довгого дня складають рослини помірних і північних широт.
Серед відомих нам городніх культур до рослин довгого дня належать: морква, селера, буряк, цибуля, редиска, капуста, картопля, салат, шпинат, редька, петрушка, кріп, ріпа, пастернак, брюква та інші; серед злакових: пшениця, жито, ячмінь, овес.
В умовах короткого періоду освітлення довгоденні рослини не зможуть утворити плоди, або урожай буде незначним. З такою особливістю рослин довгого дня пов’язана необхідність правильного визначення термінів їх посіву. Так, у разі пізньої сівби вони дають менший урожай гіршої якості, ніж при ранньому весняному посіві. Цікаво, що подальший розвиток рослин після завершення їх плодоношення практично не залежить від тривалості денного освітлення.
Рослини короткого дня – це зазвичай мешканці південних широт. Найвідоміші короткоденні городні культури, які традиційно вирощуються та є широко розповсюдженими в нашій країні: квасоля, перець, баклажани, помідори, огірки, гарбуз, диня, кукурудза, кабачки, соняшник, базилік. Серед зернових це: просо, бавовник, суданська трава, могара, кунжут, соя тощо. Необхідною умовою для їх цвітіння й плодоношення є тривалість темної пори понад 12 годин на добу.
Третя група – нейтральні культури (гречка, цикламен, кавун, спаржа, а також більшість сортів та гібридів культур, вирощених й адаптованих для помірного клімату середніх широт). Їх розвиток, цвітіння та плодоношення практично не залежать від тривалості дня і ночі.
Чутливість рослин до співвідношення дня і ночі може дещо змінюватися в залежності від навколишньої температури, вологості, інтенсивності та якості освітлення, а також від їх мінерального живлення.
Реагувати на тривалість освітлення може як доросла рослина, так і її насіння. Проростання деких культур можливе лише в темряві, інші потребують чергування світла й темряви, або лише світла. Знаючи цю особливість рослин, можна легко регулювати плодоношення довгоденних або короткоденних культур і збирати кілька врожаїв за літній період. Достатньо лише створювати їм необхідні умови – затінення або додаткове освітлення.
Освітлення рослин може бути як природним (сонячне або місячне сяйво), так і штучним (електричні лампи та різні випромінювачі). Не можна ігнорувати також різний вплив спектра світлових променів залежно від довжини їхніх хвиль. Найважливішими є червона та синьо-фіолетова зони спектра. Саме вони впливають на обмін речовин і процеси росту рослин.
Короткоденні рослини сприймають синє світло як темряву і швидше переходять до фази цвітіння. Так само реагують довгоденні рослини на світло червоного спектра. Але синьо-фіолетовий провокує у них уповільнення зростання і гальмування функцій плодоутворення.
Найбільш нейтральне – світло зеленого спектра. Воно не спричиняє відчутних змін у рості й розвитку рослин. Інфрачервоне випромінення сприяє отриманню раннього врожаю. А при зменшенні його дії вегетаційний період затягується, проте показник урожайності збільшується.
Щоб успішно вирощувати овочеві та зернові культури, необхідно враховувати вплив на них як тривалості освітлення, так і якості самого світла. Керування цими факторами допоможе регулювати процеси росту й рівень врожайності з метою підвищення продуктивності культур.
Поділитись в соцмережах:
