9 032 тис. тонн ячменю зібрано в Україні 2019-го року

Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2019-й рік, містить 67 сортів озимого ячменю та 177 сортів ярого ячменю.  Відповідно до даних Мінекономіки України, станом на грудень 2019 року в Україні було намолочено 3 919 тис. т озимого ячменю, середня урожайність якого становила 41,51 ц/га, та 5 112,2 тис. т ярого ячменю, середня урожайність якого становила 34,41 ц/га.  

Відповідно до даних ДП “Держреєстри України” Держпродспоживслужби України, станом на 16 грудня 2019 року на зберіганні по Україні залишалось 511,1201 тис. т ячменю та 191,976 тис. т ячменю пивоварного різних років урожаю та різних класів.  Додаткова інформація щодо того, чи зерно ячменю у бункерах є неочищеним, чи вже є зерном на переробку, не розкривається.

Останні роки Україна за намолотами ячменю посідала четверте місце у світі, слідуючи за ЄС (бл. 59,8 млн. тонн при середній врожайності 70 ц/г), Росією (бл. 17,5 млн. тонн) та Австралією (бл. 13,4 млн. тонн на рік), а за експортом, що в останні роки міг становити до 4,856 млн. тонн на рік – на третьому місці у світі.  

Інформаційне агентство Agravery повідомляло, що у 2017-му році сезон експорту ячменю з України був закритий на базисі  FOB  на рівні $180-190 за тонну. А ще восени 2016-го року фуражний ячмінь купували по ціні 3,5 тис. грн/т, а пивоварний ячмінь – по ціні приблизно 4 – 4,3 тис. грн/т. Відповідно до оперативної інформації щодо рівня середніх зкупівельних цін на ячмінь станом на 3 січня 2020 року, у різних регіонах країни ціни знаходяться в коридорі між 3,5 и 4,635 грн/т. Пивоварні сорти ячменю мають більш високий вміст крохмалю ((-C6H10O5-)) у зерні, нижчий вміст білку та плівчастість зерна. З пивоварного ячменю отримують солод – на 60 – 65% нерозщеплений крохмаль.

Сорти ячменю із більшим вмістом білку частіше використовуються для продовольчих та фуражних потреб.  

Лідерство в експорті ячменю з України належить Саудівській Аравії, яка на ринку українських товаровиробників представлена агрохолдингом “Мрія”, що опосередковано через “Континентал Фармерз Груп” контролюється великобританською Saudi Agricultural & Livestock Investment Co. (SALIC Ltd.), бенефіціаром якої є Фонд державних інвестицій Королівства Саудівська Аравія. “Континентал Фармерз Груп” орендує 195-210 тис. га у Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях.  Це шостий за розміром земельний банк українських агрохолдингів.  Попри те що консолідація активів (141-ї української та 18-ти нерезидентських компаній) компанією SALIC Ltd. датується вереснем 2018-го року, завдяки діяльності компанії East Grains LLC, Саудівська Аравія мала найбільшу частку в експорті ячменю з України принаймні з 2011-го року.

Таблиця. Експорт ячменю з України.

Проте лідерство за валовим збором ячменю у 2019-му році належало не західноукраїнським областям, де саудити на орендованих землях займаються сільськогосподарським товарним виробництвом, а Одеській області (11,04% валового збору країни), в якій до того ж зареєстровано найнижчу в Україні врожайність озимого ячменю – 30,3 ц/га.  На озимий ячмінь припадало 33,13% намолоту ячменю в Одеській області. Парадоксально, але і за показниками урожайності ярого ячменю в районі близько 22,5 ц/га Одеська область посідала 22-ге (третє з кінця) місце.  Проте цілком можливо, що такими є показники урожайності пивоварного ячменю, який коштує дорожче.

В останні роки Одеський селекційно-генетичний інститут вивів та передав на державне сортовипробування два сорти голозерного ячменю (“Ахіллес” та “Гладіатор”), в яких на відміну від плівчатого ячменю відсутні жорсткі квіткові плівки, міцно зв’язані з поверхнею зернівки. 

З якоїсь причини посівні площі під ячменем – культурою, яка за валовим збором зерна є на четвертому місці у країні, мають стійку тенденцію до скорочення.  Наприклад, з 2003-го року до 2019-го року посівні площі для обмолоту ячменю скоротились із 5,8 млн. га до 2,605 млн. га.  Господарства населення поступаються сільськогосподарським підприємствам як за зібраною площею (1 160,2 тис. га проти 1 445,1 тис. га), так і середньою урожайністю (31,4 ц/га проти 38 ц/га).

Технічні умови щодо ячменю затверджені ДСТУ-3769-98, розробленим Київським інститутом хлібопродуктів Міністерства агропромислового комплексу України, Інститутом рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН, Центральною лабораторією Державної комісії України з випробувань та охорони сортів рослин, Державною хлібною інспекцією Міністерства агропромислового комплексу  України.  ДСТУ-3769-98 був введений в дію наказом Держстандарту України від 26 червня 1998 р. № 450, одночасно зі скасуванням в Україні ГОСТ 5060—86, ГОСТ 28672-90.  

ДСТУ-3769-98 поширюється на зерно ячменю, яке заготовляють суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності і постачають для продовольчих, технічних, кормових цілей, пивоварної промисловості і експорту.  

Обов’язкові вимоги до зерна ячменю, що забезпечують безпеку життя і здоров’я населення, тварин і навколишнього середовища, викладені у 4.1, 4.2 (стан, запах, колір зерна, смітна, мінеральна і шкідлива домішки, фузаріозні і сажкові зерна, кукіль, зараженість шкідниками); 5.1 (токсичні елементи, мікотоксини і пестициди ); 5.2, 5.3, 5.4 (вимоги безпеки і охорони навколишнього природного середовища). 

Ячмінь є однією з восьми зернових культур, які переробляються на круп’яних заводах. Правила ведення технологічного процесу на круп’яних заводах від 1998 року описують технологію підготовки ячменю, яка включає очищення зерна від домішок, вилучення дрібного неповноцінного зерна та попереднє лущення зерна, отримання перлової та ячмінної крупи.  На жаль, у правилах не передбачена переробка голозерних сортів ячменю, які почали поширюватись лише в останні роки.

Переробка ячменю в крупи та круп’яні продукти, які містять 9–11 % білка та 82–85 % крохмалю, передбачає зважування неочищеного зерна, його очищення у сепараторах, каменевідбірниках (комбінаторах) та трієрах (чарунках), воднотеплову обробку.  

Натомість, пивоварний ячмінь, зерно якого вирощують на солод, як правило має нижчу врожайність, але більш високу ціну.  Коефіцієнти виходу кінцевого продукту можуть бути такі: 22 кг ячменю → 17 кг солоду (після замочування до 45% вологи, пророщування та сушіння) → 100 л пива.

Любич Андрій, голова   ГО “Інститут фінансів та права”.