Органічну горіхову олію почали виробляти в промислових масштабах

Цими днями в Україні вироблено першу промислову партію органічної олії з волоських горіхів. Про це у Facebook повідомив президент Української горіхової асоціації Геннадій Юдін.

 

Цінний продукт почала випускати багатопрофільна компанія «Агрофірма «Світанок». Підприємство розвиває кілька напрямів аграрного виробництва, в тому числі має горіховий сад площею 175 га в Богодухівському районі Харківської області. Серед промислових горіхових насаджень це – найбільше на півночі нашої країни.

 

Із загальної площі саду 103 га відведено під волоський горіх, а 72 га під фундук. Тут використовують найбільш ефективні технології вирощування, впроваджують інновації. Сад є повністю органічним, що підтверджено відповідною сертифікацією, здійсненою компанією Organic Standart в 2022 році. Отже, це ще й найбільший органічний горіховий сад в Україні.

 

Агрофірма «Світанок» вирощує волоські горіхи двох перспективних високоврожайних промислових сортів, які мають високу морозостійкість: вітчизняний «Піщанський» виведений в Республіці Молодова «Кодрене». Дерева плодоносили вже двічі, показавши гарні результати. Середній калібр горіхів сорту «Піщанський» становив 36 мм, вихід ядра – 47%. Показники сорту «Кодрене» були 38 мм і 45% відповідно.

 

Більшість українських садівників продають свій врожай у вигляді цілих горіхів або очищених ядер. Фактично це – сировина, значна частина якої йде на експорт, а потім вже зарубіжні компанії її переробляють, отримуючи додану вартість. Зрозуміло, що таким чином українські виробники не отримують той дохід, який насправді могли б мати від своїх дерев. До того ж останнім часом попит на український волоський горіх в країнах Євросоюзу зменшився, знизилися й ціни на нього.

  Працівниця тримає пляшку з горіховою олією в переробному цеху.    

Тому керівник агрофірми «СВІТАНОК» доктор сільськогосподарських наук, член Президії Української горіхової асоціації Олександр Колісник вирішив побудувати іншу модель збуту врожаю, засновану на глибокій переробці та створенні готових продуктів. Щоб реалізувати свої плани, він вдався до співпраці з однодумцями. За допомоги члена Президії Української горіхової асоціації Дмитра Кабакова до переробки горіхів долучилося підприємство з виробництва олії ТОВ «М «ПЛЮС ГРУП» (м. Київ). Воно теж сертифіковане компанією Organic Standart, отже, має всі необхідні умови для виробництва саме органічної олії.

 

Результатом співпраці стала перша в Україні промислова партія органічної олії з волоських горіхів.

 

Новий продукт пройшов перевірку й випробування в ДП «Укрметртестстандарт» і Національному Університеті харчових технологій (м. Київ), де підтвердили високу якість олії та її відповідність стандартам. До речі, нещодавно між Українською горіховою асоціацією та Національним Університетом харчових технологій був підписаний Меморандум про співпрацю, що має сприяти вивченню властивостей горіхової олії для її використання в здоровому харчуванні та в інших цілях.

 

Продукт «Світанку» є уникіальним ще й тому, що це – перша в Україні горіхова олія, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку – від саду до кінцевої продукції.

 

Вже невдовзі органічну горіхову олію зможуть придбати українські споживачі. Наступним кроком стане вихід продукту на міжнародні ринки.

  Пляшки й склянка з органічною горіховою олією та волоські горіхи на фоні українського логотипу "Органічний продукт".  

Отже, агрофірма «Світанок» довела можливість розвитку вітчизняної горіхової галузі відразу в кількох напрямах. Так, створення саду на півночі країні засвідчило наявність тут умов для промислового садівництва – звісно, з використанням відповідних сортів та сучасних технологій. Крім того, досвід створення першої великої партії олії показав, що цілком можливою є диверсифікація горіхового виробництва й експорту. Тобто, Україна не повинна залишатися лише виробником сировини, а може стати й постачальником на закордонні ринки цінніших і дорожчих готових продуктів переробки.

 

Утім, щоб здійснити такі масштабні плани, необхідна також зацікавленість і співпраця інших виробників та переробників.

 

– Настав час кооперуватися! – закликає Олександр Колісник. – Я впевнений, разом ми все зможемо та подолаємо – світанок промислової переробки горіхів вже настав!

Великодній кошик знову подорожчав

Великодній кошик у 2024 році коштуватиме 1422 грн. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

 

– Вже третій рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця дуже обмежена, особливо в постраждалих областях, де проходили бої з російськими окупантами, тому при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, в тому числі й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами супермаркетів України станом на середину квітня, – поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

 

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2024 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1422,05 грн, тобто на 17,6% дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1208,78 грн.

 

Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 штук яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) – складе 179,8 грн за 1 кг, що на 5,8% перевищує вартість паски 2023 року (169,88 грн).

 

– Таке відносно незначне здорожчання символу нашого Великодня зумовлено відчутним зниженням цін на яйця (майже на 30%), на цукор (-15%) та борошно (-5%). Проте інші складові паски подорожчали: масло вершкове (+16,4%), молоко (+13,6%), дріжджі (+9,6%), ізюм (+15,6%), – зазначив Юрій Лупенко.

 

У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

 

Найдорожчими складовими великоднього кошика, традиційно залишаються м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 200 грн (380–420 грн за 1 кг), буженина (0,5 кг) – 250 грн (500–540 грн за 1 кг). Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – (0,5 кг) – до 110 грн з розрахунку 210–280 грн за 1 кг. Порівняно з 2023 роком вартість буженини збільшилася на 14,2%, домашньої ковбаси – на 14,3%, сала – на 3,1%.

   

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 250 грн (450–550 грн за 1 кг), вершкове масло (0,5 кг) – 194,75 грн (73,2–80,5 грн за пачку 200 г), м’який сир (0,5 кг), який обійдеться у 107,5 грн (37–45 грн за пачку 200 г).

 

Порівняно з 2023 роком вартість сиру твердого зросла на 31,9%, м’якого сиру – на 23%, вершкового масла – на 16,4%.

  Святковий великодній стіл з паскою, фарбованими яйцями та іншими стравами на фоні інтер'єру скромної квартири.    

Ціна хріну (250 г) складе 26 грн (25–29 грн) і залежатиме від виробника і смакових складових, також символічною є вартість солі (100–150 г) – 3 грн.

 

– У разі доповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими – помідорами, огірками, яблуками, червоним вином (кагором), – його вартість зросте до 1652,05 грн. Це на 12,9% перевищує вартість минулорічного кошика такого ж складу у 1463,28 грн, – зауважив Юрій Лупенко.

 

Порівняно з аналогічним періодом 2023 року ціни на овочі майже не змінились: томати тепличні (0,5 кг) – до 50 грн (85–120 грн за 1 кг), огірки (0,5 кг) – до 55 грн (90–110 грн за 1 кг). Ціна на яблука залежить від сорту і складає в середньому 11,5 грн за 0,5 кг (20–27 грн за 1 кг).

 

За пляшку церковного вина «Кагор» доведеться заплатити в середньому 150 грн (100–180 грн за пляшку).

 

– Зростання вартості великоднього кошика однозначно спричинене наслідками воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв, ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах, – пояснив Юрій Лупенко.

 

Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів – хтось на зменшенні кількості продукту у кошику, інші – за рахунок відмови від дорожчої його частини (домашньої ковбаси, буженини, твердого сиру) або використання більш дешевої продукції, а дехто – обмежиться традиційними крашанками та паскою, принаймні для освячення.

 

– Переконаний, що небайдужі люди допоможуть зустріти Великдень і тим сім’ям, у яких війна забрала навіть можливість самостійно влаштувати це свято, і нашим воїнам ЗСУ, які мужньо захищають нашу Україну, – наголосив науковець. – Нинішній, надзвичайно важкий період історії загартовує український народ у боротьбі за свою державу, свою незалежність і обов’язково завершиться Перемогою над російським агресором.

 

Інститут аграрної економіки

Аграрії десяти областей безкоштовно отримають насіння кукурудзи

Завдяки міжнародному співробітництву фермери з прифронтових та постраждалих через бойові дії областей безкоштовно отримають посівний матеріал кукурудзи. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

 

В межах ініціативи AGRI-Україна уряд США та компанія Bayer нададуть українським сільгоспвиробникам 15756 посівних одиниць насіння кукурудзи бренду Dekalb для весняної посівної, що триває. Допомогу буде передано через програму USAID АГРО та за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства.

 

Безкоштовне насіння зможуть отримати фермери, які працюють на прифронтових та постраждалих від бойових дій територіях десяти областей України, а саме: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської (Бучанський, Вишгородський, Фастівський та Броварський райони), Луганської, Миколаївської (Миколаївський, Баштанський райони), Сумської (Шосткинський, Конотопський, Сумський, Охтирський райони), Харківської, Херсонської, Чернігівської (Чернігівський, Корюківський, Новгород-Сіверський райони), за винятком тимчасово окупованих територій.

 

Щоб претендувати на отримання допомоги, господарство має відповідати певним умовам. Так, агровиробники повинні бути зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці. В тому числі учасниками програми можуть бути сімейні фермерські господарства. Площа землі в обробітку – від 5 до 500 га.

 

Кожен заявник, який стане учасником програми, отримає до 25 посівних одиниць на господарство. Такої кількості достатньо, щоб засіяти кукурудзою 25 га.

  Поле з молодими рослинами кукурудзи на фоні неба й гір.    

Реєстрація на отримання безкоштованого посівного матеріалу вже відкрита. Вона відбувається в Державному аграрному реєстрі у розділі «Доступні програми» – USAID АГРО насіння кукурудзи Dekalb, 2024 рік.

 

Подати заявку необхідно до 21 квітня.

 

Видавати насіння планують в кінці квітня поточного року.

В Одеській області завершили сівбу ранніх культур

Аграрії Одещини першими в Україні закінчили сіяти ранні зернові та зернобобові культури. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

 

В Одеській області сівба ранніх культур завершилася з такими результатами: ярою пшеницею тут засіяли 8 тис. га, ярим ячменем – 50 тис. га, горохом – 32 тис. га та вівсом – 1,6 тис. га.

 

Загалом в Україні, станом на 5 квітня, посіяно 852,1 тис. га ярих зернових та зернобобових культур. З них, зокрема, пшениці – 118,3 тис. га, ячменю – 543,2 тис. га, гороху – 119 тис. га, вівса – 62,4 тис. га.

 

За минулий тиждень аграрії країни засіяли зерновими та зернобобовими культурами 375,4 тис. га.

 

В лідери посівної кампанії наминулому тижні вийшли сільгоспвиробники Тернопільщини, Полтавщини й Хмельниччини. Так, у Тернопільскій області посіяно 18,4 тис. га пшениці, 73 тис. га ячменю, 7,5 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса, в Полтавській – 6,5 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменя, 4,7 тис. га гороху та 2,3 тис. га вівса, у Хмельницькій – 11,4 тис. га пшениці, 48,4 тис. га ячменя, 2,2 тис. га гороху та 1,9 тис. га вівса.

 

Серед областей, де посівна йде найактивніше, також Миколаївська, де посіяно 2,7 тис. га пшениці, 36,2 тис. га ячменю, 18,3 тис. га гороху та 0,5 тис. га вівса, Вінницька – 9,3 тис. га пшениці, 39,8 тис. га ячменю, 5,6 тис. га гороху та 0,8 тис. га вівса й Київська – 11,7 тис. га пшениці, 32,1 тис. га ячменю, 4,4 тис. га гороху та 2,8 тис. га вівса.

  Графік, який показує стан весняної посівної кампанії 2024 року станом на 5 квітня 2024 р.  

Триває посівна кампанія також і на полях, відведених під культури інших груп.

 

Так, цукрові буряки посіяні на площі 58,7 тис. га, а найбільше – в Полтавській області, де сівба культури завершена вже на 20,5 тис. га.

 

Сіють аграрії й олійні культури. Зокрема, соняшником уже засіяно 35,7 тис. га. Його сівба йде у Вінницькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Черкаській і Чернівецькій областях.

 

Крім того, у Вінницькій, Одеській, Черкаській та Чернігівській областях сіють сою.

Українське борошно рятує людей у Судані

Африканська країна Судан отримує борошно від України для порятунку місцевих громадян. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

 

Першу партію гуманітарного вантажу – 7665 тонн борошна з української пшениці – до суданського порту Хартум привезли 22 лютого 2024 року. Продовольство доставило судно MV «Ocean Dream».

 

А цими днями Судан отримав уже другу партію українського борошна, тепер – вагою 14,6 тисячі тонн. Вантаж прибув на судні MV Future.

 

Африканська країна отримує продукти з України в рамках ініціативи Президента Володимира Зеленського Grain frоm Ukraine. До Судану їх відправляє Всесвітня продовольча програма ООН.

 

Донорами відправки двох партій вантажу виступили Німеччина, яка надала 15 млн доларів США, а також Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Угорщина, Ірландія, Нідерланди, Республіка Корея, Словенія та Іспанія, які профінансували відправку другої партії борошна, надавши 23,8 млн доларів США.

 

Зараз Судан гостро потребує допомоги у вигляді продовольства, адже майже 18 мільйонів його громадян потерпають від нестачі їжі. За оцінками ООН, близько 5 мільйонів з них перебувають у стані надзвичайного рівня голоду.

   

Така ситуація в країні склалася через війну і неврожай. Так, уже майже рік на території Судану точаться бої між регулярною урядовою армією й озброєними повстанцями із Сил швидкого реагування, викликані боротьбою за владу. Через війну мільйони людей були змушені покинути свої домівки. Частина з них перебралася в сусідні країни, інші стали внутрішньо переміщеними особами. Останні переважно позбавлені доступу до всього, що необхідно для нормального життя, в тому числі й до достатньої кількості продуктів харчування.

  Білі мішки з борошном складені в трюмі балкера, і кілька мішків піднімає кран.    

Крім того, Судан стикнувся з неврожаєм. Нинішній врожай основних зернових культур (сорго, проса й пшениці) виявився на 41% нижчим за середній показник останніх п’яти років.

 

Тому продовольча допомога в рамках ініціативи Grain frоm Ukraine надзвичайно важлива для африканської держави. Українське борошно допоможе врятувати життя багатьом її громадянам. Продукти, що прибули з нашої країни, стануть частиною продовольчих пакетів, які сформують представники Всесвітньої продовольчої програми ООН. Ці набори роздадуть двом мільйонам людей, які постраждали від війни в Судані.

Українські аграрії розширюють посіви амаранту

У 2024 році посівні площі під амарантом в Україні заплановано збільшити до 10 тисяч гектарів. Про це повідомив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда на сторінці об’єднання в Facebook.

 

За словами Олександра Дуди, розширення посівів культури викликано, насамперед, зацікавленістю з боку іноземних покупців.

 

– Іноземці, хто їхав в Україну, бачили, що непоборні українці вміють вирощувати амарант і можуть забезпечити ним Європу та світ, – зазначив він. – І завалили нас запитами на товарне насіння амаранту, які ми просто не змогли задовольнити з врожаю 2023 року.

 

Найбільше культури планують посіяти на Волині. Тут під неї збираються відвести не менше тисячі гектарів, тобто, приблизно десяту частину всіх площ, на яких амарант вирощуватимуть в Україні.

 

Олександр Дуда переконаний, що такий інтерес до культури у Волинській області з’явився завдяки місцевому фермеру Олегу Щесюку, який її популяризує і в минулому році вирощував амарант сорту «Лєра». Поле розташоване на видноті – біля траси поблизу міста Ковеля, тож посіви ще й самі себе презентували іншим сільгоспвиробникам.

 

– На базі господарства Олега плануємо робити первинну очистку та сушіння, – повідомив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції. – Шукаємо інших партнерів в регіоні (а також в усіх областях України), хто має потужності з очистки та сушіння дрібнонасіннєвих культур, щоб повністю вирішити це питання з мінімальними логістичними витратами.

  Насіння амаранту в дерев'яній чашці.  

Амарант – культура, насіння якої має високу вартість. Українські аграрії вже мають чимало заявок на нього від європейських партнерів. Закупівельна ціна на товарне насіння в нинішньому році становитиме 30 тисяч гривень за тонну.

 

Висока зацікавленість культурою пов’язана з її корисними властивостями для здоров’я людини. Насіння переробляють, зокрема, на олію, яку використовують у медицині для лікування різних захворювань, а також у косметології. Все більшої популярності в прихильників здорового способу життя набуває амарантова крупа.

 

Особливо цінуються продукти, вироблені з органічного амаранту. За прогнозом Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, органічне насіння врожаю 2024 року коштуватиме орієнтовно 50 тисяч гривень за тонну.

Французький льон пережив українську зиму

В Україні триває експеримент з вирощування озимого льону. Про те, як минула зима для рослин французьких сортів, на своїй сторінці у Facebook розповів підприємець і громадський діяч Мішель Терещенко.

 

Мішель Терещенко вже ряд років намагається відродити в Україні вирощування технічних конопель і льону. Нещодавно він заснував новий проєкт «ДАРЛІНЬ» («DARLEEN»), метою якого є повернення на поля текстильного льону.

 

Льон-довгунець, який має довгі волокна, придатні для виготовлення тканин, українські аграрії подекуди сіють і зараз. Утім, його вирощують як яру культуру для отримання насіння так само, як і інші форми цієї рослини, а про використання волокна не йдеться.

 

Але в світі поширюється мода на все натуральне, зокрема й на тканини. І лляний одяг в багатьох країнах охоче купують, хоча коштує він дорожче, ніж штучний і синтетичний. Отже, заробляють на льонові і фермери, і текстильна промисловість, і модна індустрія. То чому б не вирощувати довгунець і в Україні?

 

Текстильний льон має як яру, так і озиму форму. Останню в нашій країні не вирощують, але саме вона може дати волокно метрової довжини проти ярої, в якої воно вдвічі-втричі коротше.

 

Саме з озимим льоном почав минулої осені експериментувати Мішель Терещенко. Насіння він використав французьких сортів. Посіяли його в Житомирській, Сумській і Тернопільській областях. Допомагають провести експеримент науковці.

  Сходи льону-довгунця на чорноземі.  

І ось уже є перші результати. Підприємець продемонстрував фото посівів, зроблені 25 березня нинішнього року. Французькі сорти цілком добре пережили українську зиму, хоча під час зимівлі, 8 січня, температура падала до -19,2°С.

 

Вони добре перенесли українську зиму і готові тепер використовувати вологу нашої весни й дарувати нам довгі та дорогоцінні текстильні волокна на початку літа, повідомив Мішель Терещенко. Їхня коренева система міцно закріплена в ґрунті, і рослини, здається, тепер готові почати своє сходження в небо. Ми мріємо знову отримати метр довгих і красивих текстильних волокон з нашого унікального українського чорнозему.

 

Підприємець зазначив, що у Франції льон – найрентабельніша з усіх польових культур. Тому чимало фермерів віддають перевагу саме їй. Проте, отримати волокно потрібної якості все ж не найлегше завдання. Впоратися з ним можуть ті сільгоспвиробники, які старанно вивчають особливості культури й ретельно дотримуються всіх вимог технології.

 

На думку Мішеля Терещенка, в Україні є аграрії, яким під силу взятися за виробництво довгунця й досягти успіху в цій справі. Тож він закликає їх приєднуватися до проєкту «ДАРЛІНЬ», щоб разом відродити галузь льонарства в нашій країні.

  Мішель Терещенко на полі, де росте озимий льон.  

Згоден з підприємцем і народний депутат, секретар комітету аграрної політики і земельних відносин у Верховній Раді України Іван Чайківський, який цими днями зустрівся з Мішелем Терещенком в Тернополі й обговорив з ним перспективи вирощування культури.

 

Шукаємо нові горизонти для вирощування, переробки та експорту української сільськогосподарської продукції, говорить Іван Чайківський. Мішель Терещенко з відомого підприємницького роду саме на Тернопіллі бачить перспективу для вирощування озимого льону і його переробки. В першу чергу, за рахунок клімату взимку та родючості ґрунтів. При сприятливих обставинах, вже на цю осінь можемо почати сівбу перших демоділянок. Думаю, що це міг би бути цікавий досвід для фермерів та сільгосптоваровиробників.

Ярими культурами засіяно вже понад 210 тисяч гектарів

Станом на 22 березня, в Україні засіяно 214,5 тис. га ярими зерновими та зернобобовими культурами. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

 

Весняна посівна кампанія в цьому році стартувала наприкінці лютого в південних областях України, а в березні до них почали приєднуватися інші регіони країни. Зараз сівбу ведуть в двадцяти областях.

 

На даний момент засіяно 3,8% площ, відведених під ярі зернові й зернобобові культури, і посівна щодня набирає обертів.

 

Найбільше посіяно ярого ячменю – 117,3 тис. га, або 14,3% від прогнозованих площ. Ярою пшеницею засіяно 29 тис. га (11,8%), горохом – 53,1 тис. га (33,2%), вівсом – 10,6 тис. га (6,5%).

 

В лідери посівної вийшли аграрії Одеської області, де ярими культурами засіяно вже 56,7 тис. га, з яких 2,8 тис. га – пшеницею, 28,2 тис. га – ячменем, 20,7 тис. га – горохом та 1,3 тис. га –  вівсом.

 

Сільгоспвиробники Миколаївськох області посіяли 1,5 тис. га ярої пшениці, 24,8 тис. га ячменю, 15,3 тис. га гороху та 0,5 тис. га вівса.

 

В Кіровоградській області посіяно 4,2 тис. га пшениці, 9,7 тис. га ячменю та 5,8 тис. га гороху.

  Діаграма, яка показує, скільки зернових культур посіянов Україні станом на 22 березня 2024 року.  

В Дніпропетровській області посіяли 3,9 тис. га пшениці, 8,65 тис. га ячменю та 2,83 тис. га гороху.

 

Аграрії Полтавщині засіяли 4,8 тис. га пшеницею, 18,3 тис. га – ячменем, 0,9 тис. га – горохом та 1,4 тис. га – вівсом.

 

В Тернопільській області пшеницею засіяно 2,6 тис. га, ячменем – 10,4 тис. га, горохом – 1,5 тис. га, вівсом – 1,1 тис. га.

 

Сільгоспвиробники Вінницької області посіяли 3,3 тис. га пшениці, 2,8 тис. га ячменю та 2,3 тис. га гороху.

 

А аграрії Київської області вже розпочали сівбу соняшнику.

Польським фермерам пообіцяли призупинити транзит української агропродукції

Переговори фермерів з урядом завершилися підписанням угоди, відповідно до якої вимоги протестувальників будуть частково задоволені, зокрема буде призупинено транзит української агропродукції. Про це повідомило Міністерство сільського господарства та розвитку сільських територій Польщі.

 

Угоду, підписану напередодні, було представлено 20 березня на прес-конференції, яка відбулася під час Європейського аграрного форуму.

 

Свої підписи під документом поставили: міністр сільського господарства Чеслав Секерський, заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзейчак та 11 представників сільськогосподарських організацій, серед яких, зокрема, лідер організації «Підкарпатське обдурене село» Роман Кондрув, представник Замостянського сільськогосподарського товариства Вєслав Гринь, один із протестувальників, які блокують прикордонний перехід в Швецко між Польщею та Німеччиною, – фермер Артур Кончик, голова НСЗЗ РІ «Солідарність» Томаш Обшанський, представник АгроСоюзу Філіп Павлик, голова Національної спілки фермерів, гуртків та сільськогосподарських організацій Владислав Серафін, представник протестуючих селян у Жулавах Анджей Собочинський.

 

– Це були дуже складні переговори для обох сторін, – сказав заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзейчак. – Ми розмовляли допізна, але нам вдалося домовитися про низку взаємних зобов’язань.

 

Так, в угоді визначені подальші дії щодо торгівлі між Польщею та Україною. За словами заступника міністра, зараз найвжливішим є розробити відповідні правила, що стосуються надходження на ринок, насамперед, певних продуктів. Зокрема, мають бути врегульовані питання торгівлі зерновими, ріпаком, кукурудзою, цукром, м’ясом птиці, яйцями, м’якимі фруктами (до них відносять, наприклад, малину), яблуками тощо.

 

Крім того, Міністерство сільського господарства та розвитку сільських територій буде звертатися до польського уряду з проханням призупинити транзит української продукції, до якої у вересні минулого року було застосовано ембарго (воно діє дотепер і стосується зерна пшениці, кукурудзи, насіння соняшника й ріпаку, пшеничного борошна). Транзит усіх «чутливих» продуктів через територію Польщі має бути заблокований з 1 квітня.

 

– Ми припускаємо, що таке рішення діятиме доти, доки не буде досягнуто домовленості про правила торгівлі між Польщею та Україною, що убезпечить наш ринок, – заявив Міхал Колодзейчак.

 

Ембарго також має бути продовжене й надалі. Крім того, його планують розширити й на український цукор.

  Мікроавтобус везе причіп, на якому встановлений баннер з вимогою зупинити Зелений курс і товари з України.  

Також досягнуто домовленостей щодо виплати субсидій на пшеницю, ячмінь, жито, тритикале й зернові суміші. Їх нараховуватимуть на рівні минулого року на зерно, продане з 1 січня по 30 травня 2024 року.

 

Угода передбачає і збереження ставки сільськогосподарського податку на минулорічному рівні.

 

Документ декларує також підтримку з боку аграрного суспільства зусиль уряду із внесення змін до принципів, на якому базується європейський Зелений курс в сільському господарстві. Зокрема, це стосується обмеження екосхем, зменшення бюрократичного тиску, спрощення доступу до допомоги для аграріїв.

 

В угоді зазначено, що причиною ситуації, яка склалася на даний момент в аграрному секторі Польщі, є перш за все агресія Росії проти України, а також згода Євросоюзу зняти всі обмеження на імпорт агропродукції з України.

 

– Ми будемо спільно працювати над зміною правил, і саме тому цінність документа, в якому ми прописали домовленості, дуже висока, – наголосив Міхал Колодзейчак. – Це дає нам, уряду, дуже сильний мандат на роботу.

 

Попри оптимістичні висловлювання представника Міністерства сільського господарства, реакція фермерських організацій на них неоднозначна. Представники деяких з них вже заявили, що досягнуті домовленості є лише попередніми, а не остаточними. Тож до повного порозуміння ще далеко.

 

– Те, що було підписано, це лише домовленості, – говорить, наприклад, голова Національної угоди профспілок фермерів і сільськогосподарських організацій Славомір Іздебський, який, до речі, не брав участі в переговорах з Міністерством сільського господарства. – Це просто перший крок до подальших кроків.

 

Поки що незрозуміло, чи припиняться нарешті страйки і демонстрації фермерів. Тим більше, що вимоги протестувальників не є однаковими для всієї країни і відрізняються залежно від галузевої організації й регіону. Скажімо, в питанні ввезення агропродукції з поза меж ЄС одні фермери вимагають заборонити імпорт лише української продукції, другі – також російських і білоруських товарів, третіх не влаштовує ще й якість продуктів з деяких країн Південної Америки, а четверті взагалі проти того, щоб на польському ринку були певні продукти, вироблені не в Євросоюзі. Звісно, догодити всім просто неможливо, адже Польща не може ізолюватися від глобального ринку. І це лише один приклад. Проте такі розбіжності є і в інших питаннях, тому частина фермерів налаштована на продовження своїх протестів так, як і раніше, а деякі збираються змінити їх форму.

  Фермери-протестувальники на фоні трактора з платформою, на якій інсталяція у вигляді танку з соломи.  

Також ухвалені рішення підтримують не всі політики. Так, мер Варшави Рафал Тшасковський вважає, що уряд Дональда Туска і так уже робить достатньо для задоволення вимог протестувальників, в тому числі і разом з іноземними колегами.

 

В підтримку думки мера Варшави можна навести, наприклад, повідомлення, озвучене цими днями Дональдом Туском. Він оголосив, що Єврокомісія виконала одну з вимог польських фермерів, яка стосується Зеленого курсу.

 

– Конкретика для фермерів: перелоги (земля, яку свідомо не обробляють для підвищення її родючості) не будуть обовʼязковими вже цього року, – сказав очільник уряду. – Це результат моїх домовленостей з головою Єврокомісії.

 

Рафал Тишковський також нагадав, що польський уряд не має впливу на ціни на світових ринках. Крім того, мер столиці зазначив, що Польща експортує до України більше продукції, ніж імпортує. Отже, необдумані кроки із запровадження обмежень на кордонах можуть бути згубними і для польської економіки.

 

Між іншим, український фінансовий аналітик з Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ взагалі вважає, що причина виступів польських фермерів проти української аграрної продукції зовсім не в тому, як впливає умовне зерно з України на нинішнє становище аграріїв у Польщі. На його думку, протести є своєрідною превентивною акцією, мета якої – продемонструвати «тотальне несприйняття аграрно-сировинного характеру української економіки як частини економіки Європейського Союзу».

 

Як би там не було, але ввечері 20 березня польські протестувальники розблокували рух вантажівок через прикордонний пункт пропуску «Медика-Шегині». Також польські фермери оголосили про тимчасове розблокування пункту пропуску «Зосин-Устилуг» з вечора 21 березня. Швидше за все, це пов’язано з досягнутими з урядом домовленостями. Але як розгортатимуться події надалі, поки що невідомо.

Протест польських фермерів: ексклюзивно з місця подій

20 березня в Польщі пройшов протест фермерів, який його організатори анонсували як один з наймасштабніших. Як це відбувалося в місті Гданську, пропонуємо подивитися на ексклюзивних світлинах, отриманих від нашого кореспондента безпосередньо з місця подій.

 

Польські фермери вже кілька місяців протестують проти ряду речей, які, на їхню думку, перешкоджають їх успішній роботі. За цей час вони вдавалися до перекриття пропусків на кордонах і головних державних автодоріг, проводили марші й мітинги на вулицях міст, розсипали українське зерно і навіть вплуталися в сутички з поліцією у Варшаві. Також відбуваються переговори між представниками фермерів та уряду Польщі.

 

І ось – чергові масові протести. Організатори оголосили про їх проведення ще кілька тижнів тому, заявивши, що перекриють важливі дороги й вулиці, рух в усій країні буде паралізований і «ніхто не поїде до школи й на роботу».

 

Протести, дійсно, відбулися. В них, за попередніми даними, було задіяно близько 70 тисяч людей у понад 580 місцях.

 

Не стало винятком і Поморське воєводство, де основні події розгорталися в його адміністративному центрі – Гданську.

 

Утім, поморські фермери все ж не стали повністю зупиняти міський трафік. Зранку вони провели мітинг на Площі Солідарності, а об 11 годині вирушили ходою низкою центральних вулиць у бік будівлі Воєводського управління. Тож до початку занять у школах і до роботи в першу зміну мешканці міста змогли дістатися безперешкодно. Але після початку ходи, яка дуже повільно, із зупинками, рухалася проїжджою частиною, весь центр Гданська став у заторах. Проїхати не могли ні автомобілі, ні автобуси. Дещо виручали людей трамваї. Вони також зупинялися, коли колона протестувальників переходила через колії, але навмисного блокування трамвайних шляхів не було.

  Трактор з причепом, на якому встановлена інсталяція у вигляді танку з тюків соломи, їде по вулиці міста Гданськ у Польщі.  

Цього разу фермери йшли пішки, на відміну попереднього протесту, коли в місто заїхала колона тракторів і кілька годин роз’їжджала по всіх головних вулицях, створюючи затори в різних районах. В нинішній ході було задіяно лише кілька транспортних засобів, в тому числі – потужний трактор, який тягнув на причепі «танк», зроблений з тюків соломи. Очевидно, такою інсталяцією фермери хотіли показати стратегічне значення аграрного сектору, а заразом і рішучість продовжувати «воювати» за свої права.

 

На причепі іншого, невеличкого, тракторця була споруджена ще одна інсталяція: полиці з овочами й фруктами під плакатом з написом «Польський фермер – польська їжа». Усю цю садовину-городину кілька учасників маршу набирали в пакети й роздавали всім охочим навколо, закликаючи споживати польське й приєднуватися до протесту. Подарункам особливо раділи пенсіонери. Деякі з них дійсно вливалися в ряди протестувальників.

 

А ось чиновники з Міського управління, повз який проходила колона, на заклики приєднатися не відреагували. Утім, свою порцію овочів вони все ж отримали: один з учасників ходи закинув пакунок просто у відкрите вікно будівлі.

 

Цього разу, принаймні в Гданську, обійшлося без українофобських гасел і вигуків. Проте, один плакат, де згадувалася наша країна, таки був. В колоні їхав мікроавтобус з причепом, на якому був встановлений банер із закликом зупинити Зелений курс і наплив товарів з України. Звучала українська тема і з динамиків, за допомогою яких спікер протестувальників озвучував їх вимоги. З його слів виходило, ніби польська продукція – найкраща, а українська й російська (або, в інших варіантах, продукція зі сходу) вироблена без дотримання європейських вимог до якості, із застосуванням заборонених тут агрохімікатів.

 

Щодо російських продуктів – ми зі спікером, до речі, згодні. А от щодо українських, то наша країна за кілька років вже імплементувала чималу частину законодавства ЄС, яке стосується сільського господарства, – такими є вимоги угоди про Асоціацію з ЄС, також це потрібно для майбутнього вступу до Євросоюзу. Тож за якість боремося й ми. Крім того, з України на ринки Європи й світу надходить і сертифікована органічна продукція, яка відповідає найбільш суворим стандартам. Інша справа, що, скажімо, українське фуражне зерно теж купує багато країн, а до нього вимоги більш м’які. Але ж – є попит, є й пропозиція…

  Колона учасників протесту фермерів з державними прапорами Польщі в центрі Гданська.  

Висловлювали протестувальники й незадоволення якістю тваринницької продукції, що надходить з-за меж ЄС. За їх словами, за кордонами Євросоюзу тварин годують невідомо чим, а потім таке м’ясо потрапляє на столи поляків. Говорили й про останні світові тренди, зокрема, харчування комахами, і закликали поляків споживати вітчизняні продукти, підтримуючи тим самим польських фермерів. Мовляв, як у країні не стане фермерів, то, мабуть, і до харчування комахами може дійти.

 

Загалом все, проти чого виступають фермери, протестувальники звели до кількох пунктів.

 

1. Агропродовольча продукція з поза меж Євросоюзу знищує внутрішній ринок всього Європейського товариства.

 

Такі продукти вироблені не в рамках системи харчової безпеки, яка відповідає вимогам ЄС. Під час їх виробництва можуть бути використані засоби захисту рослин, які в Євросоюзі заборонені вже не один рік через їх канцерогенний вплив. Тож фермер потерпає через неможливість конкурувати з такою продукцією, яка є дешевшою за європейську, а споживач потерпає через те, що отримує не таку безпечну їжу, як треба.

 

2. Шкідливі вимоги нового європейського Зеленого курсу знищують конкурентоспроможність європейського сільського господарства.

 

Фермери переконані, що не можна змиритися з:

 
  • необхідністю вилучення з виробничого обігу 4%, а в кінцевому підсумку – 10% ріллі;
  • вимогою обмеження застосування засобів захисту рослин в 50%;
  • затопленням земель, що використовуються в аграрному виробництві (в минулому році Єврокомісія оприлюднила план відновлення природних угідь, відповідно до якого в Польщі мають бути повернуті до природного стану за допомогою затоплення 400 тис. га осушених торфовищ);
  • контролем всього (йдеться про супутниковий моніторинг полів).
 

3. Неприпустимість обмеження розведення й утримання сільськогосподарських тварин.

 

Фермери заявляють, що сільське господарство функціонує як система, частини якої пов’язані й взаємодіють одна з одною. Тому не можна вилучити якийсь елемент без того, щоб це не мало потужного впливу на інші сектори.

 

В даному пункті протестувальники мають на увазі плани Єврокомісії зі скорочення поголів’я худоби, щоб зменшити її «вуглецевий слід». Очевидно, що з цією метою збираються, зокрема, зменшити дотації, які фермери отримують на тварин.

 

Протест фермерів у Гданську – галерея

 
Колона учасників протесту фермерів, одягнених у жовті жилети, з державними прапорами Польщі у центрі Гданська.

Протестувальники в центрі Гданська.

 
Учасниця протесту фермерів з державним прапором Польщі на плечах на фоні протестувальників в жовтих жилетах.

Учасники маршу фермерів в Гданську.

 
Фермери-протестувальники з плакатом, на якому записані їх вимоги.

Фермери протестують проти вилучення землі з обробітку, напливу продуктів харчування з-за меж ЄС, політики Зеленого курсу, бюрократії в сільському господарстві.

 
Інсталяцію з тюків соломи у вигляді танку везуть на платформі під час протесту фермерів у Гданську.

Солом’яний танк на вулиці міста.

 
Мікроавтобус везе причіп з банером, який закликає зупинити Зелений курс і наплив товарів з України, під час протестів фермерів у Гданську.

Протестувальники закликають зупинити Зелений курс і наплив товарів з України.

 
Банер з написом про те, що політика єврокомісарів губить господарів, на протесті фермерів у Гданську.

Цей банер говорить, що політика єврокомісарів губить господарів.

 
Фермер їде на тракторі з плакатом «Я фермер, а не невільник» під час протесту в Гданську.

Плакат на тракторі сповіщає: «Я фермер, а не невільник».

 
Фермери біля банеру з написом «Польський фермер – польська їжа».

Учасники протесту набирають овочі зі стенду-інсталяції. Напис на банері сповіщає: «Польський фермер – польська їжа».

 
Корзинка з пакетами, в яких лежать овочі й фрукти.

Під час маршу його учасники роздавали містянам набори фермерських овочів і фруктів.

 
Літній чоловік з пакетом овочів в руках.

Пенсіонер радий, що отримав пакунок овочів від фермерів.

 
Чоловік у чорному одязі закидає пакунок у вікно цегляного будинку.

Учасник протесту закидає пакунок з овочами у вікно Міського управління.

 
Банер з написом «Їв сьогодні? Подякуй фермерові».

Банер з написом «Їв сьогодні? Подякуй фермерові».

 
Платформа з солом’яним танком і написом «Перепрошуємо за незручності, маємо спростувати Зелений курс».

На платформі з солом’яним танком напис «Перепрошуємо за незручності, маємо спростувати Зелений курс».

 
Учасники протесту фермерів в жовтих жилетах з написом "Фермери з Помор'я".

Учасники протесту фермерів з Вейхеровського повіту Поморського воєводства.

 
Протестувальники тримають банер, який сповіщає, що вони зі Старогардського повіту Поморського воєводства.

Участь у протесті взяли фермери з різних повітів Поморського воєводства.

 
Протестувальники тримають банер, який сповіщає, що вони з асоціації свинарів.

У колоні йшли учасники асоціації свинарів.

 
Чоловік у чорній куртці й футболці із зображенням бджоли.

Серед протестувальників були й бджолярі.

 
Плакат з гаслом «Дональд, додому. Ти можеш тільки знищувати».

Фермерів підтримали робітники верфі. На їх плакаті гасло «Дональд, додому. Ти можеш тільки знищувати».

 
Плакат, який вимагає повернути вільну батьківщину.

Плакат, який вимагає повернути вільну батьківщину.

 
Чоловік із барабаном серед протестувальників у центрі Гданська.

Марш проходив у супроводі барабанів, дудочок і сумних пісень.

 
Державні прапори Польщі й банер з написом «Польський фермер – польська їжа».

Центр Гданська був заповнений плакатами й державними прапорами Польщі.

 
Державний прапор Польщі, біло-блакитний прапор і прапор із зображенням Ісуса Христа на фоні будівель центру Гданська.

Не обійшлося і без релігійної символіки.

 
Два поліцейських на фоні колони учасників протесту фермерів у Гданську.

За правопорядком під час маршу стежила поліція.

 
Кілька автобусів стоїть вздовж вулиці в центрі Гданська.

Через повільне просування колони протестувальників рух громадського транспорту в центрі Гданська був заблокований.