Близько третини площ земель сільгосппризначення на Харківщині в нинішньому році залишаться не засіяними через замінування. Про це йшлося під час брифінгу в Офіційному медіацентрі Харківської обласної військової адміністрації.

Про хід весняної посівної кампанії розповів заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов. Він зазначив, що через через ранню весну польові роботи в поточному році розпочалися на два тижні раніше від оптимальних термінів.

– Це третя весняно-польова кампанія, яка проходить у наших аграріїв в умовах повномасштабного вторгнення рф, – сказав Євген Іванов. – Через бойові дії маємо значне забруднення територій вибухонебезпечними предметами. За нашим прогнозами, зможемо працювати в цьому році на 68% оброблюваних земель.

Отже, 32% ріллі, на жаль, залишиться не засіяною. Утім, це все ж менше, ніж торік.

– Під урожай 2024 року загальна посівна площа сільськогосподарських культур займатиме 1,3 мільйона гектара, – поінформував заступник начальника ОВА. – Це на 3,5% більше, ніж у 2023 році.

Аграрії області планують засіяти 610 тис. га зерновими, 557 тис. га – технічними, понад 40 тис. га – кормовими культурами, ще 70 тис. га мають відвести під картоплю й овочі.

За словами Євгена Іванова, значних змін у структурі посівних площ не передбачається. Найбільше, як і завжди, харківські сільгоспвиробники вирощуватимуть пшениці, кукурудзи й соняшника. Щоправда, аграрії планують дещо збільшити площі під соняшником за рахунок зменшення посівів кукурудзи. Також у значних обсягах сіятимуть сою, горох, ячмінь, гречку й просо.

Станом на кінець минулого тижня в області ярі зернові та зернобобові культури були посіяні вже на площі понад 108 тис. га, з яких майже 43 тис. га – ярого ячменю, понад 17 тис. га – гороху, 9 тис. га – ярої пшениці, 4,4 тис. га – вівса, 32 тис. га – кукурудзи на зерно та понад 2 тис. га – інших культур цієї групи, а також 82 тис. га соняшника.

Найбільші площі посівів ярих культур зараз у тих районах, де немає замінованих земель, – Богодухівському, Красноградському та Лозівському.

В цілому, саме Харківська область – найбільш забруднена вибухонебезпечними предметами. За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, тут фактично або потенційно замінованими є понад 1,2 млн га, з яких більше 570 тис. га – землі сільськогосподарського призначення.

Звісно, розмінування цих земель триває. Так, за інформацією речника ГУ ДСНС України у Харківській області Євгена Василенка, лише за минулий тиждень тут було знешкоджено 438 боєприпасів. З початку війни піротехніки обстежили 6165 га території Харківщини, ще 232 га обстежено за допомогою машин механізованого розмінування. Також розміновано 3193 кілометри ліній електропередач, знешкоджено 91498 вибухонебезпечних предметів. Над розмінуванням в області зараз працює зведений загін ДСНС, в складі якого 38 піротехнічних розрахунків, 196 саперів та 90 одиниць техніки.

Однак швидко розмінувати великі площі неможливо. Тож аграрії далеко не скрізь можуть проводити польові роботи, а деякі виходять на поля, наражаючи себе на ризик. Так, на минулому тижні зафіксовано два чергові випадки підривів сільськогосподарської техніки. 15 квітня трактор наїхав на невідомий вибухонебезпечний предмет у полі поблизу села Явірське Балаклійської громади. Внаслідок детонації техніка була суттєво пошкоджена, а тракторист отримав легкі поранення. 20 квітня схожий випадок стався поблизу села Турове Золочівської громади. Там трактор наїхав на протипіхотну міну, отримавши пошкодження. Тракторист, на щастя, не постраждав.

За час повномасштабної війни сільському господарству Харківської області було завдано великої шкоди. За оперативними даними районних військових адміністрацій, постраждало понад 630 сільсьгосппідприємств, пошкоджено або знищено майже 1100 одиниць техніки та обладнання.

Попри всі труднощі, сільгоспвиробники регіону продовжують працювати. Тож і нинішньої весни закладають основу для майбутнього врожаю.

Цими днями в Україні вироблено першу промислову партію органічної олії з волоських горіхів. Про це у Facebook повідомив президент Української горіхової асоціації Геннадій Юдін.

Цінний продукт почала випускати багатопрофільна компанія «Агрофірма «Світанок». Підприємство розвиває кілька напрямів аграрного виробництва, в тому числі має горіховий сад площею 175 га в Богодухівському районі Харківської області. Серед промислових горіхових насаджень це – найбільше на півночі нашої країни.

Із загальної площі саду 103 га відведено під волоський горіх, а 72 га – під фундук. Тут використовують найбільш ефективні технології вирощування, впроваджують інновації. Сад є повністю органічним, що підтверджено відповідною сертифікацією, здійсненою компанією Organic Standart в 2022 році. Отже, це ще й найбільший органічний горіховий сад в Україні.

Агрофірма «Світанок» вирощує волоські горіхи двох перспективних високоврожайних промислових сортів, які мають високу морозостійкість: вітчизняний «Піщанський» виведений в Республіці Молодова «Кодрене». Дерева плодоносили вже двічі, показавши гарні результати. Середній калібр горіхів сорту «Піщанський» становив 36 мм, вихід ядра – 47%. Показники сорту «Кодрене» були 38 мм і 45% відповідно.

Більшість українських садівників продають свій врожай у вигляді цілих горіхів або очищених ядер. Фактично це – сировина, значна частина якої йде на експорт, а потім вже зарубіжні компанії її переробляють, отримуючи додану вартість. Зрозуміло, що таким чином українські виробники не отримують той дохід, який насправді могли б мати від своїх дерев. До того ж останнім часом попит на український волоський горіх в країнах Євросоюзу зменшився, знизилися й ціни на нього.

Тому керівник агрофірми «СВІТАНОК» доктор сільськогосподарських наук, член Президії Української горіхової асоціації Олександр Колісник вирішив побудувати іншу модель збуту врожаю, засновану на глибокій переробці та створенні готових продуктів. Щоб реалізувати свої плани, він вдався до співпраці з однодумцями. За допомоги члена Президії Української горіхової асоціації Дмитра Кабакова до переробки горіхів долучилося підприємство з виробництва олії ТОВ «М «ПЛЮС ГРУП» (м. Київ). Воно теж сертифіковане компанією Organic Standart, отже, має всі необхідні умови для виробництва саме органічної олії.

Результатом співпраці стала перша в Україні промислова партія органічної олії з волоських горіхів.

Новий продукт пройшов перевірку й випробування в ДП «Укрметртестстандарт» і Національному Університеті харчових технологій (м. Київ), де підтвердили високу якість олії та її відповідність стандартам. До речі, нещодавно між Українською горіховою асоціацією та Національним Університетом харчових технологій був підписаний Меморандум про співпрацю, що має сприяти вивченню властивостей горіхової олії для її використання в здоровому харчуванні та в інших цілях.

Продукт «Світанку» є уникіальним ще й тому, що це – перша в Україні горіхова олія, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку – від саду до кінцевої продукції.

Вже невдовзі органічну горіхову олію зможуть придбати українські споживачі. Наступним кроком стане вихід продукту на міжнародні ринки.

Отже, агрофірма «Світанок» довела можливість розвитку вітчизняної горіхової галузі відразу в кількох напрямах. Так, створення саду на півночі країні засвідчило наявність тут умов для промислового садівництва – звісно, з використанням відповідних сортів та сучасних технологій. Крім того, досвід створення першої великої партії олії показав, що цілком можливою є диверсифікація горіхового виробництва й експорту. Тобто, Україна не повинна залишатися лише виробником сировини, а може стати й постачальником на закордонні ринки цінніших і дорожчих готових продуктів переробки.

Утім, щоб здійснити такі масштабні плани, необхідна також зацікавленість і співпраця інших виробників та переробників.

– Настав час кооперуватися! – закликає Олександр Колісник. – Я впевнений, разом ми все зможемо та подолаємо – світанок промислової переробки горіхів вже настав!

Великодній кошик у 2024 році коштуватиме 1422 грн. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– Вже третій рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця дуже обмежена, особливо в постраждалих областях, де проходили бої з російськими окупантами, тому при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, в тому числі й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами супермаркетів України станом на середину квітня, – поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2024 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1422,05 грн, тобто на 17,6% дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1208,78 грн.

Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 штук яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) – складе 179,8 грн за 1 кг, що на 5,8% перевищує вартість паски 2023 року (169,88 грн).

– Таке відносно незначне здорожчання символу нашого Великодня зумовлено відчутним зниженням цін на яйця (майже на 30%), на цукор (-15%) та борошно (-5%). Проте інші складові паски подорожчали: масло вершкове (+16,4%), молоко (+13,6%), дріжджі (+9,6%), ізюм (+15,6%), – зазначив Юрій Лупенко.

У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

Найдорожчими складовими великоднього кошика, традиційно залишаються м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 200 грн (380–420 грн за 1 кг), буженина (0,5 кг) – 250 грн (500–540 грн за 1 кг). Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – (0,5 кг) – до 110 грн з розрахунку 210–280 грн за 1 кг. Порівняно з 2023 роком вартість буженини збільшилася на 14,2%, домашньої ковбаси – на 14,3%, сала – на 3,1%.

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 250 грн (450–550 грн за 1 кг), вершкове масло (0,5 кг) – 194,75 грн (73,2–80,5 грн за пачку 200 г), м’який сир (0,5 кг), який обійдеться у 107,5 грн (37–45 грн за пачку 200 г).

Порівняно з 2023 роком вартість сиру твердого зросла на 31,9%, м’якого сиру – на 23%, вершкового масла – на 16,4%.

Ціна хріну (250 г) складе 26 грн (25–29 грн) і залежатиме від виробника і смакових складових, також символічною є вартість солі (100–150 г) – 3 грн.

– У разі доповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими – помідорами, огірками, яблуками, червоним вином (кагором), – його вартість зросте до 1652,05 грн. Це на 12,9% перевищує вартість минулорічного кошика такого ж складу у 1463,28 грн, – зауважив Юрій Лупенко.

Порівняно з аналогічним періодом 2023 року ціни на овочі майже не змінились: томати тепличні (0,5 кг) – до 50 грн (85–120 грн за 1 кг), огірки (0,5 кг) – до 55 грн (90–110 грн за 1 кг). Ціна на яблука залежить від сорту і складає в середньому 11,5 грн за 0,5 кг (20–27 грн за 1 кг).

За пляшку церковного вина «Кагор» доведеться заплатити в середньому 150 грн (100–180 грн за пляшку).

– Зростання вартості великоднього кошика однозначно спричинене наслідками воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв, ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах, – пояснив Юрій Лупенко.

Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів – хтось на зменшенні кількості продукту у кошику, інші – за рахунок відмови від дорожчої його частини (домашньої ковбаси, буженини, твердого сиру) або використання більш дешевої продукції, а дехто – обмежиться традиційними крашанками та паскою, принаймні для освячення.

– Переконаний, що небайдужі люди допоможуть зустріти Великдень і тим сім’ям, у яких війна забрала навіть можливість самостійно влаштувати це свято, і нашим воїнам ЗСУ, які мужньо захищають нашу Україну, – наголосив науковець. – Нинішній, надзвичайно важкий період історії загартовує український народ у боротьбі за свою державу, свою незалежність і обов’язково завершиться Перемогою над російським агресором.

Інститут аграрної економіки

Завдяки міжнародному співробітництву фермери з прифронтових та постраждалих через бойові дії областей безкоштовно отримають посівний матеріал кукурудзи. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

В межах ініціативи AGRI-Україна уряд США та компанія Bayer нададуть українським сільгоспвиробникам 15756 посівних одиниць насіння кукурудзи бренду Dekalb для весняної посівної, що триває. Допомогу буде передано через програму USAID АГРО та за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства.

Безкоштовне насіння зможуть отримати фермери, які працюють на прифронтових та постраждалих від бойових дій територіях десяти областей України, а саме: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської (Бучанський, Вишгородський, Фастівський та Броварський райони), Луганської, Миколаївської (Миколаївський, Баштанський райони), Сумської (Шосткинський, Конотопський, Сумський, Охтирський райони), Харківської, Херсонської, Чернігівської (Чернігівський, Корюківський, Новгород-Сіверський райони), за винятком тимчасово окупованих територій.

Щоб претендувати на отримання допомоги, господарство має відповідати певним умовам. Так, агровиробники повинні бути зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці. В тому числі учасниками програми можуть бути сімейні фермерські господарства. Площа землі в обробітку – від 5 до 500 га.

Кожен заявник, який стане учасником програми, отримає до 25 посівних одиниць на господарство. Такої кількості достатньо, щоб засіяти кукурудзою 25 га.

Реєстрація на отримання безкоштованого посівного матеріалу вже відкрита. Вона відбувається в Державному аграрному реєстрі у розділі «Доступні програми» – USAID АГРО насіння кукурудзи Dekalb, 2024 рік.

Подати заявку необхідно до 21 квітня.

Видавати насіння планують в кінці квітня поточного року.

Аграрії Одещини першими в Україні закінчили сіяти ранні зернові та зернобобові культури. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

В Одеській області сівба ранніх культур завершилася з такими результатами: ярою пшеницею тут засіяли 8 тис. га, ярим ячменем – 50 тис. га, горохом – 32 тис. га та вівсом – 1,6 тис. га.

Загалом в Україні, станом на 5 квітня, посіяно 852,1 тис. га ярих зернових та зернобобових культур. З них, зокрема, пшениці – 118,3 тис. га, ячменю – 543,2 тис. га, гороху – 119 тис. га, вівса – 62,4 тис. га.

За минулий тиждень аграрії країни засіяли зерновими та зернобобовими культурами 375,4 тис. га.

В лідери посівної кампанії наминулому тижні вийшли сільгоспвиробники Тернопільщини, Полтавщини й Хмельниччини. Так, у Тернопільскій області посіяно 18,4 тис. га пшениці, 73 тис. га ячменю, 7,5 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса, в Полтавській – 6,5 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменя, 4,7 тис. га гороху та 2,3 тис. га вівса, у Хмельницькій – 11,4 тис. га пшениці, 48,4 тис. га ячменя, 2,2 тис. га гороху та 1,9 тис. га вівса.

Серед областей, де посівна йде найактивніше, також Миколаївська, де посіяно 2,7 тис. га пшениці, 36,2 тис. га ячменю, 18,3 тис. га гороху та 0,5 тис. га вівса, Вінницька – 9,3 тис. га пшениці, 39,8 тис. га ячменю, 5,6 тис. га гороху та 0,8 тис. га вівса й Київська – 11,7 тис. га пшениці, 32,1 тис. га ячменю, 4,4 тис. га гороху та 2,8 тис. га вівса.

Триває посівна кампанія також і на полях, відведених під культури інших груп.

Так, цукрові буряки посіяні на площі 58,7 тис. га, а найбільше – в Полтавській області, де сівба культури завершена вже на 20,5 тис. га.

Сіють аграрії й олійні культури. Зокрема, соняшником уже засіяно 35,7 тис. га. Його сівба йде у Вінницькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Черкаській і Чернівецькій областях.

Крім того, у Вінницькій, Одеській, Черкаській та Чернігівській областях сіють сою.

Африканська країна Судан отримує борошно від України для порятунку місцевих громадян. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Першу партію гуманітарного вантажу – 7665 тонн борошна з української пшениці – до суданського порту Хартум привезли 22 лютого 2024 року. Продовольство доставило судно MV «Ocean Dream».

А цими днями Судан отримав уже другу партію українського борошна, тепер – вагою 14,6 тисячі тонн. Вантаж прибув на судні MV Future.

Африканська країна отримує продукти з України в рамках ініціативи Президента Володимира Зеленського Grain frоm Ukraine. До Судану їх відправляє Всесвітня продовольча програма ООН.

Донорами відправки двох партій вантажу виступили Німеччина, яка надала 15 млн доларів США, а також Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Угорщина, Ірландія, Нідерланди, Республіка Корея, Словенія та Іспанія, які профінансували відправку другої партії борошна, надавши 23,8 млн доларів США.

Зараз Судан гостро потребує допомоги у вигляді продовольства, адже майже 18 мільйонів його громадян потерпають від нестачі їжі. За оцінками ООН, близько 5 мільйонів з них перебувають у стані надзвичайного рівня голоду.

Така ситуація в країні склалася через війну і неврожай. Так, уже майже рік на території Судану точаться бої між регулярною урядовою армією й озброєними повстанцями із Сил швидкого реагування, викликані боротьбою за владу. Через війну мільйони людей були змушені покинути свої домівки. Частина з них перебралася в сусідні країни, інші стали внутрішньо переміщеними особами. Останні переважно позбавлені доступу до всього, що необхідно для нормального життя, в тому числі й до достатньої кількості продуктів харчування.

Крім того, Судан стикнувся з неврожаєм. Нинішній врожай основних зернових культур (сорго, проса й пшениці) виявився на 41% нижчим за середній показник останніх п’яти років.

Тому продовольча допомога в рамках ініціативи Grain frоm Ukraine надзвичайно важлива для африканської держави. Українське борошно допоможе врятувати життя багатьом її громадянам. Продукти, що прибули з нашої країни, стануть частиною продовольчих пакетів, які сформують представники Всесвітньої продовольчої програми ООН. Ці набори роздадуть двом мільйонам людей, які постраждали від війни в Судані.

У 2024 році посівні площі під амарантом в Україні заплановано збільшити до 10 тисяч гектарів. Про це повідомив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда на сторінці об’єднання в Facebook.

За словами Олександра Дуди, розширення посівів культури викликано, насамперед, зацікавленістю з боку іноземних покупців.

– Іноземці, хто їхав в Україну, бачили, що непоборні українці вміють вирощувати амарант і можуть забезпечити ним Європу та світ, – зазначив він. – І завалили нас запитами на товарне насіння амаранту, які ми просто не змогли задовольнити з врожаю 2023 року.

Найбільше культури планують посіяти на Волині. Тут під неї збираються відвести не менше тисячі гектарів, тобто, приблизно десяту частину всіх площ, на яких амарант вирощуватимуть в Україні.

Олександр Дуда переконаний, що такий інтерес до культури у Волинській області з’явився завдяки місцевому фермеру Олегу Щесюку, який її популяризує і в минулому році вирощував амарант сорту «Лєра». Поле розташоване на видноті – біля траси поблизу міста Ковеля, тож посіви ще й самі себе презентували іншим сільгоспвиробникам.

– На базі господарства Олега плануємо робити первинну очистку та сушіння, – повідомив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції. – Шукаємо інших партнерів в регіоні (а також в усіх областях України), хто має потужності з очистки та сушіння дрібнонасіннєвих культур, щоб повністю вирішити це питання з мінімальними логістичними витратами.

Амарант – культура, насіння якої має високу вартість. Українські аграрії вже мають чимало заявок на нього від європейських партнерів. Закупівельна ціна на товарне насіння в нинішньому році становитиме 30 тисяч гривень за тонну.

Висока зацікавленість культурою пов’язана з її корисними властивостями для здоров’я людини. Насіння переробляють, зокрема, на олію, яку використовують у медицині для лікування різних захворювань, а також у косметології. Все більшої популярності в прихильників здорового способу життя набуває амарантова крупа.

Особливо цінуються продукти, вироблені з органічного амаранту. За прогнозом Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, органічне насіння врожаю 2024 року коштуватиме орієнтовно 50 тисяч гривень за тонну.

В Україні триває експеримент з вирощування озимого льону. Про те, як минула зима для рослин французьких сортів, на своїй сторінці у Facebook розповів підприємець і громадський діяч Мішель Терещенко.

Мішель Терещенко вже ряд років намагається відродити в Україні вирощування технічних конопель і льону. Нещодавно він заснував новий проєкт «ДАРЛІНЬ» («DARLEEN»), метою якого є повернення на поля текстильного льону.

Льон-довгунець, який має довгі волокна, придатні для виготовлення тканин, українські аграрії подекуди сіють і зараз. Утім, його вирощують як яру культуру для отримання насіння – так само, як і інші форми цієї рослини, а про використання волокна не йдеться.

Але в світі поширюється мода на все натуральне, зокрема й на тканини. І лляний одяг в багатьох країнах охоче купують, хоча коштує він дорожче, ніж штучний і синтетичний. Отже, заробляють на льонові і фермери, і текстильна промисловість, і модна індустрія. То чому б не вирощувати довгунець і в Україні?

Текстильний льон має як яру, так і озиму форму. Останню в нашій країні не вирощують, але саме вона може дати волокно метрової довжини – проти ярої, в якої воно вдвічі-втричі коротше.

Саме з озимим льоном почав минулої осені експериментувати Мішель Терещенко. Насіння він використав французьких сортів. Посіяли його в Житомирській, Сумській і Тернопільській областях. Допомагають провести експеримент науковці.

І ось уже є перші результати. Підприємець продемонстрував фото посівів, зроблені 25 березня нинішнього року. Французькі сорти цілком добре пережили українську зиму, хоча під час зимівлі, 8 січня, температура падала до -19,2°С.

– Вони добре перенесли українську зиму і готові тепер використовувати вологу нашої весни й дарувати нам довгі та дорогоцінні текстильні волокна на початку літа, – повідомив Мішель Терещенко. – Їхня коренева система міцно закріплена в ґрунті, і рослини, здається, тепер готові почати своє сходження в небо. Ми мріємо знову отримати метр довгих і красивих текстильних волокон з нашого унікального українського чорнозему.

Підприємець зазначив, що у Франції льон – найрентабельніша з усіх польових культур. Тому чимало фермерів віддають перевагу саме їй. Проте, отримати волокно потрібної якості – все ж не найлегше завдання. Впоратися з ним можуть ті сільгоспвиробники, які старанно вивчають особливості культури й ретельно дотримуються всіх вимог технології.

На думку Мішеля Терещенка, в Україні є аграрії, яким під силу взятися за виробництво довгунця й досягти успіху в цій справі. Тож він закликає їх приєднуватися до проєкту «ДАРЛІНЬ», щоб разом відродити галузь льонарства в нашій країні.

Згоден з підприємцем і народний депутат, секретар комітету аграрної політики і земельних відносин у Верховній Раді України Іван Чайківський, який цими днями зустрівся з Мішелем Терещенком в Тернополі й обговорив з ним перспективи вирощування культури.

– Шукаємо нові горизонти для вирощування, переробки та експорту української сільськогосподарської продукції, – говорить Іван Чайківський. – Мішель Терещенко – з відомого підприємницького роду – саме на Тернопіллі бачить перспективу для вирощування озимого льону і його переробки. В першу чергу, за рахунок клімату взимку та родючості ґрунтів. При сприятливих обставинах, вже на цю осінь можемо почати сівбу перших демоділянок. Думаю, що це міг би бути цікавий досвід для фермерів та сільгосптоваровиробників.

Станом на 22 березня, в Україні засіяно 214,5 тис. га ярими зерновими та зернобобовими культурами. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Весняна посівна кампанія в цьому році стартувала наприкінці лютого в південних областях України, а в березні до них почали приєднуватися інші регіони країни. Зараз сівбу ведуть в двадцяти областях.

На даний момент засіяно 3,8% площ, відведених під ярі зернові й зернобобові культури, і посівна щодня набирає обертів.

Найбільше посіяно ярого ячменю – 117,3 тис. га, або 14,3% від прогнозованих площ. Ярою пшеницею засіяно 29 тис. га (11,8%), горохом – 53,1 тис. га (33,2%), вівсом – 10,6 тис. га (6,5%).

В лідери посівної вийшли аграрії Одеської області, де ярими культурами засіяно вже 56,7 тис. га, з яких 2,8 тис. га – пшеницею, 28,2 тис. га – ячменем, 20,7 тис. га – горохом та 1,3 тис. га –  вівсом.

Сільгоспвиробники Миколаївськох області посіяли 1,5 тис. га ярої пшениці, 24,8 тис. га ячменю, 15,3 тис. га гороху та 0,5 тис. га вівса.

В Кіровоградській області посіяно 4,2 тис. га пшениці, 9,7 тис. га ячменю та 5,8 тис. га гороху.

В Дніпропетровській області посіяли 3,9 тис. га пшениці, 8,65 тис. га ячменю та 2,83 тис. га гороху.

Аграрії Полтавщині засіяли 4,8 тис. га пшеницею, 18,3 тис. га – ячменем, 0,9 тис. га – горохом та 1,4 тис. га – вівсом.

В Тернопільській області пшеницею засіяно 2,6 тис. га, ячменем – 10,4 тис. га, горохом – 1,5 тис. га, вівсом – 1,1 тис. га.

Сільгоспвиробники Вінницької області посіяли 3,3 тис. га пшениці, 2,8 тис. га ячменю та 2,3 тис. га гороху.

А аграрії Київської області вже розпочали сівбу соняшнику.

Переговори фермерів з урядом завершилися підписанням угоди, відповідно до якої вимоги протестувальників будуть частково задоволені, зокрема буде призупинено транзит української агропродукції. Про це повідомило Міністерство сільського господарства та розвитку сільських територій Польщі.

Угоду, підписану напередодні, було представлено 20 березня на прес-конференції, яка відбулася під час Європейського аграрного форуму.

Свої підписи під документом поставили: міністр сільського господарства Чеслав Секерський, заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзейчак та 11 представників сільськогосподарських організацій, серед яких, зокрема, лідер організації «Підкарпатське обдурене село» Роман Кондрув, представник Замостянського сільськогосподарського товариства Вєслав Гринь, один із протестувальників, які блокують прикордонний перехід в Швецко між Польщею та Німеччиною, – фермер Артур Кончик, голова НСЗЗ РІ «Солідарність» Томаш Обшанський, представник АгроСоюзу Філіп Павлик, голова Національної спілки фермерів, гуртків та сільськогосподарських організацій Владислав Серафін, представник протестуючих селян у Жулавах Анджей Собочинський.

– Це були дуже складні переговори для обох сторін, – сказав заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзейчак. – Ми розмовляли допізна, але нам вдалося домовитися про низку взаємних зобов’язань.

Так, в угоді визначені подальші дії щодо торгівлі між Польщею та Україною. За словами заступника міністра, зараз найвжливішим є розробити відповідні правила, що стосуються надходження на ринок, насамперед, певних продуктів. Зокрема, мають бути врегульовані питання торгівлі зерновими, ріпаком, кукурудзою, цукром, м’ясом птиці, яйцями, м’якимі фруктами (до них відносять, наприклад, малину), яблуками тощо.

Крім того, Міністерство сільського господарства та розвитку сільських територій буде звертатися до польського уряду з проханням призупинити транзит української продукції, до якої у вересні минулого року було застосовано ембарго (воно діє дотепер і стосується зерна пшениці, кукурудзи, насіння соняшника й ріпаку, пшеничного борошна). Транзит усіх «чутливих» продуктів через територію Польщі має бути заблокований з 1 квітня.

– Ми припускаємо, що таке рішення діятиме доти, доки не буде досягнуто домовленості про правила торгівлі між Польщею та Україною, що убезпечить наш ринок, – заявив Міхал Колодзейчак.

Ембарго також має бути продовжене й надалі. Крім того, його планують розширити й на український цукор.

Також досягнуто домовленостей щодо виплати субсидій на пшеницю, ячмінь, жито, тритикале й зернові суміші. Їх нараховуватимуть на рівні минулого року на зерно, продане з 1 січня по 30 травня 2024 року.

Угода передбачає і збереження ставки сільськогосподарського податку на минулорічному рівні.

Документ декларує також підтримку з боку аграрного суспільства зусиль уряду із внесення змін до принципів, на якому базується європейський Зелений курс в сільському господарстві. Зокрема, це стосується обмеження екосхем, зменшення бюрократичного тиску, спрощення доступу до допомоги для аграріїв.

В угоді зазначено, що причиною ситуації, яка склалася на даний момент в аграрному секторі Польщі, є перш за все агресія Росії проти України, а також згода Євросоюзу зняти всі обмеження на імпорт агропродукції з України.

– Ми будемо спільно працювати над зміною правил, і саме тому цінність документа, в якому ми прописали домовленості, дуже висока, – наголосив Міхал Колодзейчак. – Це дає нам, уряду, дуже сильний мандат на роботу.

Попри оптимістичні висловлювання представника Міністерства сільського господарства, реакція фермерських організацій на них неоднозначна. Представники деяких з них вже заявили, що досягнуті домовленості є лише попередніми, а не остаточними. Тож до повного порозуміння ще далеко.

– Те, що було підписано, це лише домовленості, – говорить, наприклад, голова Національної угоди профспілок фермерів і сільськогосподарських організацій Славомір Іздебський, який, до речі, не брав участі в переговорах з Міністерством сільського господарства. – Це просто перший крок до подальших кроків.

Поки що незрозуміло, чи припиняться нарешті страйки і демонстрації фермерів. Тим більше, що вимоги протестувальників не є однаковими для всієї країни і відрізняються залежно від галузевої організації й регіону. Скажімо, в питанні ввезення агропродукції з поза меж ЄС одні фермери вимагають заборонити імпорт лише української продукції, другі – також російських і білоруських товарів, третіх не влаштовує ще й якість продуктів з деяких країн Південної Америки, а четверті взагалі проти того, щоб на польському ринку були певні продукти, вироблені не в Євросоюзі. Звісно, догодити всім просто неможливо, адже Польща не може ізолюватися від глобального ринку. І це лише один приклад. Проте такі розбіжності є і в інших питаннях, тому частина фермерів налаштована на продовження своїх протестів так, як і раніше, а деякі збираються змінити їх форму.

Також ухвалені рішення підтримують не всі політики. Так, мер Варшави Рафал Тшасковський вважає, що уряд Дональда Туска і так уже робить достатньо для задоволення вимог протестувальників, в тому числі і разом з іноземними колегами.

В підтримку думки мера Варшави можна навести, наприклад, повідомлення, озвучене цими днями Дональдом Туском. Він оголосив, що Єврокомісія виконала одну з вимог польських фермерів, яка стосується Зеленого курсу.

– Конкретика для фермерів: перелоги (земля, яку свідомо не обробляють для підвищення її родючості) не будуть обовʼязковими вже цього року, – сказав очільник уряду. – Це результат моїх домовленостей з головою Єврокомісії.

Рафал Тишковський також нагадав, що польський уряд не має впливу на ціни на світових ринках. Крім того, мер столиці зазначив, що Польща експортує до України більше продукції, ніж імпортує. Отже, необдумані кроки із запровадження обмежень на кордонах можуть бути згубними і для польської економіки.

Між іншим, український фінансовий аналітик з Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ взагалі вважає, що причина виступів польських фермерів проти української аграрної продукції зовсім не в тому, як впливає умовне зерно з України на нинішнє становище аграріїв у Польщі. На його думку, протести є своєрідною превентивною акцією, мета якої – продемонструвати «тотальне несприйняття аграрно-сировинного характеру української економіки як частини економіки Європейського Союзу».

Як би там не було, але ввечері 20 березня польські протестувальники розблокували рух вантажівок через прикордонний пункт пропуску «Медика-Шегині». Також польські фермери оголосили про тимчасове розблокування пункту пропуску «Зосин-Устилуг» з вечора 21 березня. Швидше за все, це пов’язано з досягнутими з урядом домовленостями. Але як розгортатимуться події надалі, поки що невідомо.